<?xml version="1.0" encoding="UTF-8" ?>
<rss version="2.0" xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/" xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/" xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom">
	<channel>
		<title>Географіка</title>
		<link>http://geografica.net.ua/</link>
		<description></description>
		<lastBuildDate>Thu, 11 Feb 2016 06:36:23 GMT</lastBuildDate>
		<generator>uCoz Web-Service</generator>
		<atom:link href="http://geografica.net.ua/news/rss" rel="self" type="application/rss+xml" />
		
		<item>
			<title>Про небезпеку випаровування океанів Землі попередили метеорологи</title>
			<description>&lt;p style=&quot;text-align: justify;&quot;&gt;&lt;a href=&quot;http://geografica.net.ua/new/1/geo_litosferni_plyty_new.gif&quot; target=&quot;_self&quot;&gt;&lt;img alt=&quot;&quot; src=&quot;http://www.geografica.net.ua/brazilcyclone_modis.jpg&quot; style=&quot;border: 5px solid rgb(221, 225, 226); width: 220px; float: left; height: 165px; margin-left: 0px; margin-right: 5px; background: rgb(237, 241, 242);&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p style=&quot;text-align: justify;&quot;&gt;Земля та інші багаті водою планети при підвищенні вмісту в їх атмосфері вуглекислого газу можуть повністю втратити свої океани і стати непридатними для життя. Результати досліджень метеорологи з Німеччини і США ...</description>
			<content:encoded>&lt;p style=&quot;text-align: justify;&quot;&gt;&lt;a href=&quot;http://geografica.net.ua/new/1/geo_litosferni_plyty_new.gif&quot; target=&quot;_self&quot;&gt;&lt;img alt=&quot;&quot; src=&quot;http://www.geografica.net.ua/brazilcyclone_modis.jpg&quot; style=&quot;border: 5px solid rgb(221, 225, 226); width: 220px; float: left; height: 165px; margin-left: 0px; margin-right: 5px; background: rgb(237, 241, 242);&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p style=&quot;text-align: justify;&quot;&gt;Земля та інші багаті водою планети при підвищенні вмісту в їх атмосфері вуглекислого газу можуть повністю втратити свої океани і стати непридатними для життя. Результати досліджень метеорологи з Німеччини і США опублікували в журналі Nature Communications, а коротко про них повідомляє New Scientist.&amp;nbsp;Палеонтологи провели тривимірне моделювання, яке демонструє вплив вмісту вуглекислого газу в атмосфері (повітряної оболонки) планети на її гідросферу (водну оболонку). Зростання концентрації цього газу прискорює парниковий ефект і збільшує нестабільність клімату на планеті.&lt;/p&gt;

&lt;p style=&quot;text-align: justify;&quot;&gt;У разі землеподібної планети середня глобальна температура на поверхні світового океану може скласти більше 56 градусів Цельсія, а висока вологість верхніх шарів атмосфери призведе до прискорення міграції води з неї в космос. Вчені відзначають незворотність зазначених процесів навіть у разі подальшого зниження концентрації вуглецю в атмосфері.&lt;/p&gt;

&lt;p style=&quot;text-align: justify;&quot;&gt;Вчені відзначають, що для реалізації їх сценарію будуть потрібні величезні обсяги вуглекислого газу - значно більше, ніж людина і природа в даний час викидають в атмосферу. Тим часом, для землеподібних екзопланет, розташованих в безпосередній близькості до світила, сценарій вчених є більш реалістичним.&lt;/p&gt;</content:encoded>
			<link>http://geografica.net.ua/news/pro_nebezpeku_viparovuvannja_okeaniv_zemli_poperedili_meteorologi/2016-02-11-2139</link>
			<category>Проблеми екології</category>
			<dc:creator>wiktor</dc:creator>
			<guid>http://geografica.net.ua/news/pro_nebezpeku_viparovuvannja_okeaniv_zemli_poperedili_meteorologi/2016-02-11-2139</guid>
			<pubDate>Thu, 11 Feb 2016 06:36:23 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Люксембург планує добувати корисні копалини в космосі</title>
			<description>&lt;p style=&quot;text-align: justify;&quot;&gt;&lt;a href=&quot;http://geografica.net.ua/new/1/geo_litosferni_plyty_new.gif&quot; target=&quot;_self&quot;&gt;&lt;img alt=&quot;&quot; src=&quot;http://geografica.net.ua/new/4/pgf_09_02_16_2.jpg&quot; style=&quot;border: 5px solid rgb(221, 225, 226); width: 220px; float: left; height: 147px; margin-left: 0px; margin-right: 5px; background: rgb(237, 241, 242);&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p style=&quot;text-align: justify;&quot;&gt;Влада Люксембургу оголосила&amp;nbsp;про намір надати фінансову і законодавчу підтримку індустрії видобутку корисних копалин в космосі.&amp;nbsp;Люксембург планує підготувати належну нормативно-правову базу, яка буде заохочувати компанії, які роз...</description>
			<content:encoded>&lt;p style=&quot;text-align: justify;&quot;&gt;&lt;a href=&quot;http://geografica.net.ua/new/1/geo_litosferni_plyty_new.gif&quot; target=&quot;_self&quot;&gt;&lt;img alt=&quot;&quot; src=&quot;http://geografica.net.ua/new/4/pgf_09_02_16_2.jpg&quot; style=&quot;border: 5px solid rgb(221, 225, 226); width: 220px; float: left; height: 147px; margin-left: 0px; margin-right: 5px; background: rgb(237, 241, 242);&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p style=&quot;text-align: justify;&quot;&gt;Влада Люксембургу оголосила&amp;nbsp;про намір надати фінансову і законодавчу підтримку індустрії видобутку корисних копалин в космосі.&amp;nbsp;Люксембург планує підготувати належну нормативно-правову базу, яка буде заохочувати компанії, які розраховують вести розробку&amp;nbsp;астероїдів. Крім того, влада країни має намір вкладати гроші в розробку технологій, які дозволять добувати корисні копалини на астероїдах.&lt;/p&gt;

&lt;p style=&quot;text-align: justify;&quot;&gt;&quot;Ми підтримаємо довгостроковий розвиток інноваційної діяльності в космосі, а виробництво супутників і аерокосмічна промисловість стануть ключовими галузями для Люксембургу, - говорить заступник прем&apos;єр-міністра Люксембургу Етьєн Шнайдер. - У першу чергу ми плануємо проводити дослідження в даній області, що на більш пізніх стадіях призведе до реальної роботи в космосі &quot;.&lt;/p&gt;

&lt;p style=&quot;text-align: justify;&quot;&gt;Люксембург розраховує на співпрацю з Китаєм, Сполученими Штатами і країнами Європи в даному питанні. Деякі американські компанії, в тому числі SpaceX Елона Маска і Deep Space Industries, вже виявляють зацікавленість в ініціативі Люксембургу.&lt;/p&gt;

&lt;p style=&quot;text-align: justify;&quot;&gt;Багато країн не поспішають давати хід космічному&amp;nbsp;видобутку корисних копалин через розбіжності по &quot;Договору про космос&quot;, згідно з яким жодна країна не може пред&apos;явити права на будь-якої космічний об&apos;єкт. Чи справедливе&amp;nbsp;це правило для видобутку ресурсів, що здійснюється приватними компаніями, є предметом дискусій.&lt;/p&gt;

&lt;p style=&quot;text-align: justify;&quot;&gt;Люксембург підписав &quot;Договір&quot;, але не ратифікував його. Проте, Шнайдер вважає, що розробка астероїдів не порушує угоду. Він стверджує, що океанські води теж нікому не належать, але рибалки можуть ловити в них рибу і те ж саме буде справедливим для видобутку корисних копалин в космосі.&lt;/p&gt;</content:encoded>
			<link>http://geografica.net.ua/news/ljuksemburg_planue_dobuvati_korisni_kopalini_v_kosmosi/2016-02-09-2138</link>
			<category>Справи геологічні</category>
			<dc:creator>wiktor</dc:creator>
			<guid>http://geografica.net.ua/news/ljuksemburg_planue_dobuvati_korisni_kopalini_v_kosmosi/2016-02-09-2138</guid>
			<pubDate>Tue, 09 Feb 2016 06:55:29 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>У Червоному морі знайдені невідомі науці організми, які світяться</title>
			<description>&lt;p style=&quot;text-align: justify;&quot;&gt;&lt;a href=&quot;http://geografica.net.ua/new/1/geo_litosferni_plyty_new.gif&quot; target=&quot;_self&quot;&gt;&lt;img alt=&quot;&quot; src=&quot;http://geografica.net.ua/new/4/pgf_04_02_16_1.jpg&quot; style=&quot;border: 5px solid rgb(221, 225, 226); width: 220px; float: left; height: 147px; margin-left: 0px; margin-right: 5px; background: rgb(237, 241, 242);&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p style=&quot;text-align: justify;&quot;&gt;Міжнародна команда біологів виявила новий вид флюоресцирующих поліпів, що живуть на раковинах молюсків, йдеться в прес-релізі, отриманому &amp;laquo;Лентой.ру&amp;raquo;. Результати дослідження представлені в журналі PLoS ONE.&amp;nbsp;Вивчаючи біорі...</description>
			<content:encoded>&lt;p style=&quot;text-align: justify;&quot;&gt;&lt;a href=&quot;http://geografica.net.ua/new/1/geo_litosferni_plyty_new.gif&quot; target=&quot;_self&quot;&gt;&lt;img alt=&quot;&quot; src=&quot;http://geografica.net.ua/new/4/pgf_04_02_16_1.jpg&quot; style=&quot;border: 5px solid rgb(221, 225, 226); width: 220px; float: left; height: 147px; margin-left: 0px; margin-right: 5px; background: rgb(237, 241, 242);&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p style=&quot;text-align: justify;&quot;&gt;Міжнародна команда біологів виявила новий вид флюоресцирующих поліпів, що живуть на раковинах молюсків, йдеться в прес-релізі, отриманому &amp;laquo;Лентой.ру&amp;raquo;. Результати дослідження представлені в журналі PLoS ONE.&amp;nbsp;Вивчаючи біорізноманіття коралових рифів архіпелагу Фарасан (Саудівська Аравія, південь Червоного моря), біологи розглядали морських мешканців при спеціальному освітленні в ультрафіолетовому спектрі з жовтими світлофільтрами. У результаті були виявлені &amp;laquo;флуоресціюючі ліхтарики&amp;raquo;, при найближчому розгляді схожі на гідр зі шкільного підручника з біології.&lt;/p&gt;

&lt;p style=&quot;text-align: justify;&quot;&gt;Новий вид з Червоного моря утворює сланкі колонії, прикрашаючи гірляндами зелених вогників раковини мініатюрних (20-35 міліметрів у довжину) черевоногих молюсків Nassarius margaritifer. Ці молюски днем ​​зариваються в пісок, а вночі виповзають на поверхню дна для полювання на інших безхребетних.&lt;/p&gt;

&lt;p style=&quot;text-align: justify;&quot;&gt;Незважаючи на свою схожість із гідрами (одиночними малорухомими поліпами, довжина тіла яких варіюється від 1 до 20 міліметрів), знайдені &amp;laquo;зелені ліхтарики&amp;raquo; є гідроїдними&amp;nbsp;поліпами. Морські гідроїди, на відміну від гідр, часто зустрічаються в колоніях і можуть відбруньковуватися від мініатюрних медуз. В даний момент зоологи лише припускають, що світіння навколо ротового отвору поліпів може приваблювати&amp;nbsp;їх їжу. &amp;laquo;&lt;span style=&quot;line-height: 20.8px; text-align: justify;&quot;&gt;флуоресціюючі ліхтарики&lt;/span&gt;&amp;raquo; можуть бути видні іншим безхребетним при світлі місяця, а також на заході і перед сходом сонця.&lt;/p&gt;

&lt;p style=&quot;text-align: justify;&quot;&gt;Серед гідроїдних поліпів флуоресценція вивчена на даний момент лише у шести видів, повідомляють зоологи. Причому у деяких з них - на попередніх стадіях розвитку (у яєць або медуз, до прикріплення до субстрату). У інших світіння локалізовано на щупальцях або стеблинці, а не навколо ротової воронки, або зміщене в іншу частину спектру. Довжина хвилі світіння нового представника роду Cytaeis становить 518 нанометрів.&lt;/p&gt;

&lt;p style=&quot;text-align: justify;&quot;&gt;&amp;laquo;Порівняння флюоресценції гідроїда, виявленого в Червоному морі, з &amp;nbsp;іншими&amp;nbsp;гідроїдами&amp;nbsp;цього роду, а також дослідження ядерної та мітохондріальної ДНК цього гідроїда та аналіз даних, представлених в генетичному банку, дозволили вказати на видову специфічність прояву флюоресценції у морфологічно невідмітних видів гідроїди Cytaeis. Таким чином, на прикладі гідроїдних поліпів вперше продемонстрована можливість використання особливості локалізації флюоресценції для визначення зовні схожих безхребетних тварин. Флюоресценція може бути корисна для швидкої ідентифікації &amp;nbsp;видів і дослідження особливостей екології та поширення як гідроїдних поліпів, так і їх господарів - молюсків &amp;raquo;, - розповів провідний науковий співробітник кафедри зоології безхребетних МГУ В&apos;ячеслав Іваненко.&lt;/p&gt;

&lt;p style=&quot;text-align: justify;&quot;&gt;Як зазначив учений, який знайшов незвичайні поліпи, на мілководді більшості морів, доступному для вивчення за допомогою акваланга, в тому числі і в Росії, все ще чекає свого дослідника безліч нових видів тварин з незвичайними властивостями.&lt;/p&gt;</content:encoded>
			<link>http://geografica.net.ua/news/u_chervonomu_mori_znajdeni_nevidomi_nauci_organizmi_jaki_svitjatsja/2016-02-04-2137</link>
			<category>Сучасні дослідження</category>
			<dc:creator>wiktor</dc:creator>
			<guid>http://geografica.net.ua/news/u_chervonomu_mori_znajdeni_nevidomi_nauci_organizmi_jaki_svitjatsja/2016-02-04-2137</guid>
			<pubDate>Thu, 04 Feb 2016 08:49:33 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Визначено терміни поновлення тектонічної активності Землі</title>
			<description>&lt;p style=&quot;text-align: justify;&quot;&gt;&lt;a href=&quot;http://geografica.net.ua/new/1/geo_litosferni_plyty_new.gif&quot; target=&quot;_self&quot;&gt;&lt;img alt=&quot;&quot; src=&quot;http://geografica.net.ua/new/1/geo_litosferni_plyty_new.gif&quot; style=&quot;background:#EDF1F2; border:5px solid #DDE1E2; width: 220px; float: left; height: 130px; margin-left: 0px; margin-right: 5px;&quot; /&gt;&lt;/a&gt;Геофізики з Мерілендського університету назвали нові терміни початку тектонічної активності (руху літосферних плит) на Землі. На планеті вона почалася три мільярди років тому, коли її вік становив 1,5 мільярда років. Дотепер одні вчені вважають, що плити почали рух ...</description>
			<content:encoded>&lt;p style=&quot;text-align: justify;&quot;&gt;&lt;a href=&quot;http://geografica.net.ua/new/1/geo_litosferni_plyty_new.gif&quot; target=&quot;_self&quot;&gt;&lt;img alt=&quot;&quot; src=&quot;http://geografica.net.ua/new/1/geo_litosferni_plyty_new.gif&quot; style=&quot;background:#EDF1F2; border:5px solid #DDE1E2; width: 220px; float: left; height: 130px; margin-left: 0px; margin-right: 5px;&quot; /&gt;&lt;/a&gt;Геофізики з Мерілендського університету назвали нові терміни початку тектонічної активності (руху літосферних плит) на Землі. На планеті вона почалася три мільярди років тому, коли її вік становив 1,5 мільярда років. Дотепер одні вчені вважають, що плити почали рух незабаром після утворення Землі, тоді як інші - протягом останніх 800000000 років. Результати досліджень автори опублікували в журналі Science, а коротко про них повідомляє EurekAlert!&lt;/p&gt;

&lt;p style=&quot;line-height: 20.8px;&quot;&gt;На початку свого розвитку кора Землі містила багато магнію і таким чином нагадувала планети, де в даний час не спостерігається тектонічної активності (Марс, Меркурій і Венеру). Пізніше в земній корі з&apos;явився бідний магнієм граніт, що входить до складу континентальних плит. Вчені пов&apos;язують початок тектонічної активності на Землі з проникненням води в мантію і подальшим вимиванням магнію.&lt;span style=&quot;text-align: justify; line-height: 1.6;&quot;&gt;Початок цього процесу вчені спробували відстежити, проаналізувавши вміст ізотопів нікелю, кобальту, хрому та цинку в гірських породах різного віку. Ці мікроелементи не розчинні у воді і, порівнюючи їх концентрацію з вмістом магнію в породах, вчені можуть визначити час вимивання з них останнього і таким чином визначити терміни початку тектонічної активності на планеті. За словами вчених, вони стали першими геофізиками, які використовували такий підхід.&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p style=&quot;text-align: justify;&quot;&gt;Вчені за допомогою комп&apos;ютерної моделі проаналізували гірські породи віком від 2,5 до 4 мільярдів років. Отримані ними дані свідчать, що три мільярди років тому земна кора на 11 відсотків (по масі) складалася з оксиду магнію. Протягом півтора мільярдів років це число скоротилося до чотирьох відсотків. В даний час земна кора містить не більше трьох відсотків оксиду магнію.&lt;/p&gt;

&lt;p style=&quot;text-align: justify;&quot;&gt;Земля - єдина відома планета в Сонячній системі з тектонічною&amp;nbsp;активністю. Схожі на земні літосферні структури планетологи досі виявили поки тільки у крижаних плит на Європі - супутнику Юпітера, що має одну з наймолодших поверхонь серед великих небесних тіл Сонячної системи. Ймовірно, тектонічна активність в минулому була на Марсі.&lt;/p&gt;</content:encoded>
			<link>http://geografica.net.ua/news/viznacheno_termini_ponovlennja_tektonichnoji_aktivnosti_zemli/2016-01-27-2134</link>
			<category>Справи геологічні</category>
			<dc:creator>wiktor</dc:creator>
			<guid>http://geografica.net.ua/news/viznacheno_termini_ponovlennja_tektonichnoji_aktivnosti_zemli/2016-01-27-2134</guid>
			<pubDate>Wed, 27 Jan 2016 06:21:43 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Люди зупинили наступ льодовикової епохи</title>
			<description>&lt;p style=&quot;text-align: justify;&quot;&gt;&lt;img alt=&quot;&quot; src=&quot;http://geografica.net.ua/_ph/64/2/782550557.jpg&quot; style=&quot;border: 2px solid rgb(169, 169, 169); width: 150px; float: left; height: 100px; margin-left: 0px; margin-right: 5px;&quot; /&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p style=&quot;text-align: justify;&quot;&gt;Людство стало геологічною силою, здатною відсунути настання наступної льодовикової епохи. До такого висновку прийшли німецькі вчені, автори статті в журналі Nature.&lt;/p&gt;

&lt;p style=&quot;text-align: justify;&quot;&gt;Дослідники з Потсдамського інституту по вивченню впливу клімату з&apos;ясували, що співвідношення одержуваної сонячної радіації та конце...</description>
			<content:encoded>&lt;p style=&quot;text-align: justify;&quot;&gt;&lt;img alt=&quot;&quot; src=&quot;http://geografica.net.ua/_ph/64/2/782550557.jpg&quot; style=&quot;border: 2px solid rgb(169, 169, 169); width: 150px; float: left; height: 100px; margin-left: 0px; margin-right: 5px;&quot; /&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p style=&quot;text-align: justify;&quot;&gt;Людство стало геологічною силою, здатною відсунути настання наступної льодовикової епохи. До такого висновку прийшли німецькі вчені, автори статті в журналі Nature.&lt;/p&gt;

&lt;p style=&quot;text-align: justify;&quot;&gt;Дослідники з Потсдамського інституту по вивченню впливу клімату з&apos;ясували, що співвідношення одержуваної сонячної радіації та концентрації CO&lt;sub&gt;2&lt;/sub&gt; в атмосфері - це основний критерій, що дозволяє пояснити останні вісім циклів заледеніння і відступу льодовиків в історії Землі. Навіть обмежене втручання людини в природний баланс вуглецю на планеті (викиди від тисячі до півтори гігатон) відсуває настання наступної льодовикової епохи на 100000 років, стверджують вчені.&lt;/p&gt;

&lt;p style=&quot;text-align: justify;&quot;&gt;Побудувавши модель клімату Землі, що враховує атмосферні, морські, льодовикові фактори, а також глобальний цикл вуглецю, кліматологи розрахували вплив викидів CO&lt;sub&gt;2&lt;/sub&gt; на обсяги льоду в Північній півкулі. Навіть невеликі викиди двоокису вуглецю будуть впливати на долю льодовикових щитів протягом десятків тисяч років.&lt;/p&gt;

&lt;p style=&quot;text-align: justify;&quot;&gt;&amp;laquo;Навіть без урахування антропогенних кліматичних зрушень нова льодовикова епоха мала розпочатися не раніше, ніж через 50 000 років, що робить голоцен рекордно довгим міжльодовиковим. Але наше дослідження показало, що викиди CO&lt;sub&gt;2&lt;/sub&gt; від спалювання нафти, газу і вугілля можуть зрушити цей термін ще на 50 000 років. По суті справи, ми пропускаємо цілий цикл - це небачене явище &amp;raquo;, - зазначив провідний автор статті Андрій Ганопольский.&lt;/p&gt;</content:encoded>
			<link>http://geografica.net.ua/news/ljudi_zupinili_nastup_lodovikovoji_epokhi/2016-01-14-2133</link>
			<category>Проблеми екології</category>
			<dc:creator>wiktor</dc:creator>
			<guid>http://geografica.net.ua/news/ljudi_zupinili_nastup_lodovikovoji_epokhi/2016-01-14-2133</guid>
			<pubDate>Thu, 14 Jan 2016 09:14:36 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>У Гренландії відколовся льодовик, здатний підняти рівень океану</title>
			<description>&lt;p style=&quot;text-align: justify;&quot;&gt;&lt;img alt=&quot;&quot; src=&quot;http://geografica.net.ua/new/4/pgf_27_11_15_geo4.jpg&quot; style=&quot;border: 2px solid rgb(169, 169, 169); width: 150px; float: left; height: 100px; margin-left: 0px; margin-right: 5px;&quot; /&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p style=&quot;text-align: justify;&quot;&gt;За даними вчених, кількості льоду, що відколовся достатньо, щоб підвищити рівень світового океану на 50 сантиметрів.&lt;/p&gt;

&lt;p style=&quot;text-align: justify;&quot;&gt;На північному сході Гренландії розколовся льодовик, танення якого може підняти рівень світового океану на 50 см. Про це повідомляє Reuters.&lt;/p&gt;

&lt;p style=&quot;text-align: justify;&quot;&gt;Як повідомили дослідники ...</description>
			<content:encoded>&lt;p style=&quot;text-align: justify;&quot;&gt;&lt;img alt=&quot;&quot; src=&quot;http://geografica.net.ua/new/4/pgf_27_11_15_geo4.jpg&quot; style=&quot;border: 2px solid rgb(169, 169, 169); width: 150px; float: left; height: 100px; margin-left: 0px; margin-right: 5px;&quot; /&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p style=&quot;text-align: justify;&quot;&gt;За даними вчених, кількості льоду, що відколовся достатньо, щоб підвищити рівень світового океану на 50 сантиметрів.&lt;/p&gt;

&lt;p style=&quot;text-align: justify;&quot;&gt;На північному сході Гренландії розколовся льодовик, танення якого може підняти рівень світового океану на 50 см. Про це повідомляє Reuters.&lt;/p&gt;

&lt;p style=&quot;text-align: justify;&quot;&gt;Як повідомили дослідники американського журналу Science, підвищення температури територіальних вод акваторії на північному сході Гренландії вплинуло на швидкість ковзання льодовика, що призвело до його відколу.&lt;/p&gt;

&lt;p style=&quot;text-align: justify;&quot;&gt;Вивчивши дані супутникової зйомки, експерти встановили, що величезна &amp;nbsp;маса льоду&amp;nbsp;вагою в кілька мільйонів тонн відкололася. За їхніми даними, кількості цього льоду досить, щоб підняти рівень світового океану на 50 см.&lt;/p&gt;

&lt;p style=&quot;text-align: justify;&quot;&gt;Руйнування льодовиків - звичайне явище, характерне для Гренландії. На території острова відколюється безліч льодовиків, які щорічно поповнюють світовий океан 5 млрд тонн льоду.&lt;/p&gt;

&lt;p style=&quot;text-align: justify;&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/p&gt;</content:encoded>
			<link>http://geografica.net.ua/news/u_grenlandiji_vidkolovsja_lodovik_zdatnij_pidnjati_riven_okeanu/2015-11-27-2131</link>
			<category>По трохи зі світу</category>
			<dc:creator>wiktor</dc:creator>
			<guid>http://geografica.net.ua/news/u_grenlandiji_vidkolovsja_lodovik_zdatnij_pidnjati_riven_okeanu/2015-11-27-2131</guid>
			<pubDate>Fri, 27 Nov 2015 11:05:25 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>В Арктиці знайшли тропічні ліси</title>
			<description>&lt;p style=&quot;text-align: justify;&quot;&gt;&lt;img alt=&quot;&quot; src=&quot;http://geografica.net.ua/new/4/geo_25_11_15_1.jpg&quot; style=&quot;border: 2px solid rgb(169, 169, 169); width: 150px; float: left; height: 100px; margin-left: 0px; margin-right: 5px;&quot; /&gt;Британські вчені в ході експедиції на норвезький архіпелаг Шпіцберген виявили залишки справжнього тропічного лісу. Викопні дерева, що відносяться до відділу Плауноподібні (Lycopodiophyta), були типовими представниками екваторіальній флори девонського періоду (419-358 мільйонів років тому). Тоді вони нагадували щось середнє між пальмою і папороттю. Детальніше про відкриття розповідається в статт...</description>
			<content:encoded>&lt;p style=&quot;text-align: justify;&quot;&gt;&lt;img alt=&quot;&quot; src=&quot;http://geografica.net.ua/new/4/geo_25_11_15_1.jpg&quot; style=&quot;border: 2px solid rgb(169, 169, 169); width: 150px; float: left; height: 100px; margin-left: 0px; margin-right: 5px;&quot; /&gt;Британські вчені в ході експедиції на норвезький архіпелаг Шпіцберген виявили залишки справжнього тропічного лісу. Викопні дерева, що відносяться до відділу Плауноподібні (Lycopodiophyta), були типовими представниками екваторіальній флори девонського періоду (419-358 мільйонів років тому). Тоді вони нагадували щось середнє між пальмою і папороттю. Детальніше про відкриття розповідається в статті, опублікованій в журналі Geology.&lt;/p&gt;

&lt;p style=&quot;text-align: justify;&quot;&gt;Під час девонського періоду Шпіцберген знаходився в тропічних широтах, що і пояснює наявність на ньому тропічної рослинності. Згодом тектонічна плита, на якій знаходиться архіпелаг, перемістилася в води Північного Льодовитого океану.&lt;/p&gt;

&lt;p style=&quot;text-align: justify;&quot;&gt;За минулі мільйони років дерева встигли перетворитися на пласти вугілля. Вчені припускають, що в ході девонського періоду відбулося п&apos;ятнадцятикратне&amp;nbsp;падіння рівня вуглекислого газу в земній атмосфері, і це дозволило зростаючим на острові деревам стати більш високими, ніж вони були до цього: їх максимальна висота не перевищувала чотирьох метрів. При цьому відстань між деревами не перевищувала&amp;nbsp;20 сантиметрів.&lt;/p&gt;

&lt;p style=&quot;text-align: justify;&quot;&gt;Раніше в 2015 році вчені довели, що 950000000 років тому архіпелаг Шпіцберген був частиною стародавнього континенту Арктида-II, залишки якого також включають в себе Землю Франца-Йосифа, шельф Карського моря, куди входять архіпелаг Північна Земля і північне узбережжя півострова Таймир, Новосибірські острови , шельф Східно-Сибірського моря, Чукотське море разом з континентальними територіями Чукотки і північної&amp;nbsp;Аляски.&lt;/p&gt;</content:encoded>
			<link>http://geografica.net.ua/news/v_arktici_znajshli_tropichni_lisi/2015-11-25-2130</link>
			<category>По трохи зі світу</category>
			<dc:creator>wiktor</dc:creator>
			<guid>http://geografica.net.ua/news/v_arktici_znajshli_tropichni_lisi/2015-11-25-2130</guid>
			<pubDate>Wed, 25 Nov 2015 11:13:07 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Ядро Землі повністю замерзне через мільярд років</title>
			<description>&lt;p style=&quot;text-align: justify;&quot;&gt;&lt;img alt=&quot;&quot; src=&quot;http://geografica.net.ua/zagal/novyny/new2/geo_jadro_new.jpeg&quot; style=&quot;border: 2px solid rgb(169, 169, 169); width: 150px; float: left; height: 100px; margin-left: 0px; margin-right: 5px;&quot; /&gt;Вчені з Великої Британії змогли виявити той факт, що ядро ​​нашої планети Земля в даний час володіє більш низькою швидкістю остигання, ніж до цього припускали вчені. Спираючись на нову інформацію, планета Земля може прожити ще приблизно мільярд років.&lt;/p&gt;

&lt;p style=&quot;text-align: justify;&quot;&gt;Дослідники з Англії визначили, що нинішня швидкість охолодження ядра Зем...</description>
			<content:encoded>&lt;p style=&quot;text-align: justify;&quot;&gt;&lt;img alt=&quot;&quot; src=&quot;http://geografica.net.ua/zagal/novyny/new2/geo_jadro_new.jpeg&quot; style=&quot;border: 2px solid rgb(169, 169, 169); width: 150px; float: left; height: 100px; margin-left: 0px; margin-right: 5px;&quot; /&gt;Вчені з Великої Британії змогли виявити той факт, що ядро ​​нашої планети Земля в даний час володіє більш низькою швидкістю остигання, ніж до цього припускали вчені. Спираючись на нову інформацію, планета Земля може прожити ще приблизно мільярд років.&lt;/p&gt;

&lt;p style=&quot;text-align: justify;&quot;&gt;Дослідники з Англії визначили, що нинішня швидкість охолодження ядра Землі в кілька разів менша, ніж до цього встановлювали вчені. До цього фахівці вважали, що земне ядро ​​володіє рідким агрегатним станом. У даній фазі речовини було більш сильне охолодження основи Землі.&lt;/p&gt;

&lt;p style=&quot;text-align: justify;&quot;&gt;Але зараз вчені змогли встановити, що ядро має сферичну будову.&amp;nbsp;Іншими словами, внутрішній шар має основу з металів, і він&amp;nbsp;оточений &amp;nbsp;сумішшю з розплавленого заліза, а також інших легких металів.&lt;/p&gt;

&lt;p style=&quot;text-align: justify;&quot;&gt;Фахівці вивчили процес перетворення ядра нашої планети і змогли встановити, що приблизно один мільярд років тому сталося зародження твердого стану основи Землі всередині. Як вважають дослідники, якщо спиратися на отримані дані сьогодні, то Земля зможе прожити ще приблизно кілька мільярдів років.&lt;/p&gt;</content:encoded>
			<link>http://geografica.net.ua/news/jadro_zemli_povnistju_zamerzne_cherez_miljard_rokiv/2015-10-08-2129</link>
			<category>Сучасні дослідження</category>
			<dc:creator>wiktor</dc:creator>
			<guid>http://geografica.net.ua/news/jadro_zemli_povnistju_zamerzne_cherez_miljard_rokiv/2015-10-08-2129</guid>
			<pubDate>Thu, 08 Oct 2015 13:39:26 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Динозаврів знищив тандем астероїда та вулкану</title>
			<description>&lt;p style=&quot;text-align: justify;&quot;&gt;&lt;img alt=&quot;&quot; src=&quot;http://geografica.net.ua/new/4/s22426065.jpg&quot; style=&quot;border: 2px solid rgb(169, 169, 169); width: 150px; float: left; height: 100px; margin-left: 0px; margin-right: 5px;&quot; /&gt;Як повідомляють палеонтологи зі Сполучених Штатів Америки, динозаври були вбиті подвійним ударом. На їхню думку, спочатку метеорит впав у Мексиканську затоку, через це відбулися величезні виверження вулканів на території Індії.&lt;br /&gt;
&amp;nbsp;&lt;br /&gt;
Вчені досліджували Деканські&amp;nbsp;трапи - це базальтові породи, які знаходяться на заході в Індії, а також сліди сильних вивержень ...</description>
			<content:encoded>&lt;p style=&quot;text-align: justify;&quot;&gt;&lt;img alt=&quot;&quot; src=&quot;http://geografica.net.ua/new/4/s22426065.jpg&quot; style=&quot;border: 2px solid rgb(169, 169, 169); width: 150px; float: left; height: 100px; margin-left: 0px; margin-right: 5px;&quot; /&gt;Як повідомляють палеонтологи зі Сполучених Штатів Америки, динозаври були вбиті подвійним ударом. На їхню думку, спочатку метеорит впав у Мексиканську затоку, через це відбулися величезні виверження вулканів на території Індії.&lt;br /&gt;
&amp;nbsp;&lt;br /&gt;
Вчені досліджували Деканські&amp;nbsp;трапи - це базальтові породи, які знаходяться на заході в Індії, а також сліди сильних вивержень вулканів за всю історію планети Земля. Дані сейсмічні процеси, які відбулися за 250000 років до того, як впав Чиксулубський&amp;nbsp;метеорит, і продовжилися приблизно півмільйона років після.&lt;br /&gt;
&amp;nbsp;&lt;br /&gt;
Деякі фахівці впевнені, що динозаври загинули через токсичні&amp;nbsp;викиди, а також через вулканічний&amp;nbsp;пил. Деякі вважають, що це сталося через величезний&amp;nbsp;астероїд.&lt;br /&gt;
&amp;nbsp;&lt;br /&gt;
Геохронолог&amp;nbsp;Пол Ренн, автор нової статті, а також співробітник Університету Каліфорнії в Берклі спільно з колегами вважає, що дві зазначені катастрофи сталися одночасно. Вчений&amp;nbsp;заявив: &amp;laquo;Наші дослідження повинні надихнути людей на те, щоб не дотримуватись однієї теорії, а подивитися на тісний зв&apos;язок між двома процесами&amp;raquo;.&lt;/p&gt;</content:encoded>
			<link>http://geografica.net.ua/news/dinozavriv_znishhiv_tandem_asterojida_ta_vulkanu/2015-10-02-2128</link>
			<category>Справи геологічні</category>
			<dc:creator>wiktor</dc:creator>
			<guid>http://geografica.net.ua/news/dinozavriv_znishhiv_tandem_asterojida_ta_vulkanu/2015-10-02-2128</guid>
			<pubDate>Fri, 02 Oct 2015 11:45:47 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>На місці висохлого Аральського моря посадять ліс</title>
			<description>&lt;p style=&quot;text-align: justify;&quot;&gt;&lt;img alt=&quot;&quot; src=&quot;http://geografica.net.ua/new/3/geo_18.02.2014.1.jpg&quot; style=&quot;border: 2px solid rgb(169, 169, 169); width: 150px; float: left; height: 100px; margin-left: 0px; margin-right: 5px;&quot; /&gt;На місці Аральського моря посадять ліс, повідомляє &amp;laquo;РИА Новости&amp;raquo;. Згідно з проектом держкомітету з охорони природи Узбекистану, на дні пересохлого озера буде висаджено понад 1 млн гектарів лісового масиву до 2030 року. У рік будуть засівати по 40-50 тисяч гектарів колишньої солоної водойми.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Програма по залісненню колишнього Аральського моря про...</description>
			<content:encoded>&lt;p style=&quot;text-align: justify;&quot;&gt;&lt;img alt=&quot;&quot; src=&quot;http://geografica.net.ua/new/3/geo_18.02.2014.1.jpg&quot; style=&quot;border: 2px solid rgb(169, 169, 169); width: 150px; float: left; height: 100px; margin-left: 0px; margin-right: 5px;&quot; /&gt;На місці Аральського моря посадять ліс, повідомляє &amp;laquo;РИА Новости&amp;raquo;. Згідно з проектом держкомітету з охорони природи Узбекистану, на дні пересохлого озера буде висаджено понад 1 млн гектарів лісового масиву до 2030 року. У рік будуть засівати по 40-50 тисяч гектарів колишньої солоної водойми.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Програма по залісненню колишнього Аральського моря проводиться з метою захисту сусідніх територій від шкідливих речовин і солі, які розносить вітер.&lt;/p&gt;

&lt;p style=&quot;text-align: justify;&quot;&gt;Узбецька влада серйозно підійшла до проблеми екології в Приаралллі. До 2019 року в регіоні створять 10 нацпарків і збільшать площу рибних господарств. Бюджет екологічних програм в Приараллі складе 200 млн доларів.&lt;/p&gt;

&lt;p style=&quot;text-align: justify;&quot;&gt;Аральське море, солона безстічна водойма на стику Казахстану та Узбекистану, було четвертим за величиною озером світу до 1960 року минулого століття. Однак через забір води з річок Амудар&apos;я і Сирдар&apos;я водойма поступово втрачала площу, розділившись в 1989 році на Північне (Мале) і Південне (Велике) Аральське море. Вже до 2003 року площа поверхні озера склала 25% початкової, об&apos;єм води - близько 10%, рівень води знизився на 22 м відносно вихідного до 31 м. Згідно з останнім вердиктом вчених, Аральське море не може бути відновлене.&lt;/p&gt;

&lt;p style=&quot;text-align: justify;&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/p&gt;</content:encoded>
			<link>http://geografica.net.ua/news/na_misci_visokhlogo_aralskogo_morja_posadjat_lis/2015-09-15-2127</link>
			<category>По трохи зі світу</category>
			<dc:creator>wiktor</dc:creator>
			<guid>http://geografica.net.ua/news/na_misci_visokhlogo_aralskogo_morja_posadjat_lis/2015-09-15-2127</guid>
			<pubDate>Tue, 15 Sep 2015 06:41:35 GMT</pubDate>
		</item>
	</channel>
</rss>