У географічній науці часто вживаними є два близькі за значенням терміни — «географічний простір» і «територія». Проте вони не ідентичні: територія є частиною географічного простору, його підсистемою.

Географічний простір — складний земний простір, що розвивається в часі та охоплює всі сфери географічної оболонки Землі (літосферу, гідросферу, атмосферу, біосферу) і соціосферу.

Становлення і розвиток регіональної економічної і соціальної географії спіту зумовлені історичним розвитком соціально-економічної географії. Зародження географічних знань пов'язане з появою перших античних цивілізацій (середина IV тис. до н.е.). Свого розквіту антична географія досягла у Давній Греції і Давньому Римі завдяки працям Геродота (490 (480)—425 рр. до н.е.), Арістотеля (384—322 рр. до н.е.), Страбона (64 (63) рр. до н.е. — 23 (24) рр. н.е.), Птолемея (90—160) та інших видатних вчених цієї епохи. Наука про Землю античного періоду (завершився у XV—XVI ст.) була цілісною за структурою та описовою за сутністю. Вона містила тільки деякі елементи економічної географії та зачатки ідей районування.

Виникла на Заході, отримавши там найбільше поширення. Загалом є концепцією регіональної економіки. Сформульована французьким економістом Франсуа Перру (1903—1987). Згідно з цією концепцією розвиток виробництва в різних галузях господарства відбувається нерівномірно. Завжди можна виділити динамічні галузі, які переважно стимулюють зростання економіки, є «полюсами розвитку». Внаслідок концентру нання такі галузі мають тенденцію зосереджуватися у певній точці — «полюсі зростання». Здебільшого таким полюсом є місто, іноді район, який внаслідок концентрування має сприятливий господарський вплив на оточення.

Економічну і соціальну географію будь-якого регіону світу не можна розглядати ізольовано, без урахування проблем світового господарства та основних соціально-економічних параметрів. Для цього необхідні глибокі знання з теорії економічної і соціальної географії, географії світового господарства, теорії розміщення продуктивних сил, а також фізичної географії. Регіональна економічна і соціальна географія світу в теоретичних положеннях спирається на комплекс основних вчень, теорій, законів, закономірностей та гіпотез.