| Yust | Дата: Среда, 15.09.2010, 17:04 | Повідомлення # 1 |
|
Сержант
Група: Друзі
Повідомлень: 37
Нагороди: 0 +
Репутація: 1 ±
Статус: Оффлайн
| Льош про простір. Це цитата останньої сторінки книги Августа Льоша "Географічне розміщення господарства", яку він назвав "Про простір": "Якщо б усі події відбувалися одночасно, то не існувало б поняття про розвиток, а якщо б перебували на одному й цьому ж місці, то не було б поняття про своєрідність. Лише просторовий чинник створює специфічні особливості, які розвиваються потім у часі. Наше тлінне існування можливе, зрештою, лише тому, що не всі явища однаково наближені до нас, не всі події обрушуються на нас одночасно, і світ кожного індивіді кожного індивідуума, його народу і всього людства в цілому обмежений. Очевидно, горизонти окремих людей різні, але у сфері економічної та усілякої іншої діяльності наш кругозір обмежений так, щоб ми могли поступати розумно та знайти собі шлях у складному житті. Але навіть у цьому маленькому - маленькому світі ("маленьком мирке", як пише у російському перекладі) нашому розумінню доступна лише його внутрішня сфера. У глибину проблем ми проникаємо, звужуючи їхні границі. Простір створює і захищає нас своєю обмеженістю. Своєрідність – ось чи ми розплачуємося за наше існування. Розвивати цю зумовлену простором своєрідність і не допустити світ до хаосу – ось у чому полягає мистецтво політики. На думку автора, один з набільш вдалих результатів його дослідження полягає в тому, що розглядаючи розміщення господарста, він зміг доказати наступні положення. Вільна ініціатива нормальних людей за умови, що їм надається можливість творити в нормальних умовах, дає результати, у цілому бажані як з політичної так і з економічної точок зору, оскільки потужні сили вільного розвитку, коли вони правильно спрямовані й є спільником державної економічної політики, рятують від необхідності витрачати надлюдські зусилля для скрупульозного планування найдрібніших деталей. Могутні дисциплінуючі чинники просторового плану прагнуть зберегти, не дивлячись на свободу розвитку, географічні і культурні основи існування. Проблема географічного розміщення господарства не лише відкриває нове поле діяльності для економічної науки, але й веде, у підсумку, до нового підходу до цілої економічної теорії. Навіть статична теорія досягає тут запізнілого розквіту. Статичний стан, незмінний у часі, змінюється у просторі. Життя – це не лише розвиток у часі, але й різноманіття у просторі. Простір – ось стимул для творчих сил. Переді мною витає образ такої економічної науки, яка, подібно до архітектора, а не історика архітектури, не стільки описує, скільки творить!"
|
| |
| |
