Передмова

   
На перший погляд вибрана тема виглядає абсолютно не актуальною, а відносно проблеми походження озер, взагалі недоречною. Більшість сходу дружно зауважить, - підручники читати треба, там все написано! Є озера, які утворилися в долинах гірських річок в наслідок загати зсувами та селями, є озера, які мають тектонічне походження, є озера які виникли після заповнення водою замкнутих котловин. Що тут не зрозуміло? Та, на жаль багато чого зостається тут, і не тільки, є й досі незрозумілим та непоясненим.

Для початку поставимо "всезнайкам" максимально елементарне питання, - звідки в горах пісок?  З цього приводу, реплік буде ще простіш, - пісок є всюди, і нічого дивного ц цьому не має! Але, чи так все просто? Згадаймо, стару мудрість, замок на піску не збудуєш! Не збудуєш також і замок з піску! Це ще більш  очевидна мудрість. Тепер дещо переінакшимо питання, - а чи можна збудувати з піску гори? Особливо такі як Гімалаї, Тибет, Памір, Тянь-Шань. Мабуть ні? То звідки він там узявся? І чому піщані арени тяготіть до озерних улоговин? Поки-що, залишимо ці питання без відповіді, надавши тим самим можливість допитливим оцінити їх важливість, або поритися в підручниках та знайти там істину.
Якщо відповідь була знайдена, далі можна не читати, бо буде нудно, але спробуйте поширити пошук з тим самим питанням для Канадського та Скандинавського кристалічних масивів. Якщо й тут сукцес, то все ОК!
    Для решти продовжимо. Для повного розуміння, як постала ця тема, необхідно не просто послатися на попередні результати досліджень тих самих явищ в інших регіонах, але принаймні показати як поставали і як вирішувалися проблеми. Перша робота цього напрямку була опублікована у 2012 році і мала назву "Походження  поліських озер та параболічних дюн", друга вийшла двома роками пізніше і мала фактично ту ж назву, але вже таку, що поширювала відкриті на Поліссі явища на територію Північної Америки – " The temporal and space relations between the Polissia kettle lakes, parabolic dunes and their analogues in North America".

В 2015 році окрім того, що дослідження були поширені на Гренландію, вони були розширені і тематично. Виявилося, що відкриті явища також є відповідальними за формування на кристалічних масивах розсипних родовищ золота, урану та інших металів. Робота називалася "Formation of placer gold deposits in Canadian Shield during late Wisconsin glaciation", тобто, дослідження вже набули і  практичного значення.

Наступним етапом було вивчення Чарських пісків та тукуланів Якутії. Дослідження були чисто пізнавальними, але їх результати якраз і підштовхнули до піднято сьогодні тематики. Цікаво, що поштовхом до проблеми походження Чарських пісків була коротка репліка професора Стецюка В.В. Під час спілкування, яке не мало ніякого відношення ні до озер, ні до пісків. Він сказав: "А чому б тобі не поцікавитися Чарськими пісками?". Цього було, щоб достатньо, щоб моментально пригадати часи будівництва БАМу, публікації про Кодаський хребет, долину Чари, чароїт, і, звичайно, Чарські піски. Тоді ці проблеми цікавили багатьох.

До Чарських пісків я теж проявив інтерес. В той час була можливість і я замовив на установу, де працював, космічні знімки і топографічні карти. Кілька днів на них дивився, а потік кудись сховав. Мабуть вони там і досі лежать. Єдиним висновком тоді було, що проблемою є не походження дюн, а проблема джерела піску. По відношенню до Чарських пісків висновок був на зразок, мабуть тут піщаний й метеори т впав. Потім це все швидко забулося, а тут, через тридцять років, добрі люди нагадали.

Далі, в послідовності від Полісся й до Гімалаїв, будуть показані які особливості будови озер та піщаних форм, спонукали до продовження  досліджень, здавалося б, таких добре відомих явищ. Серед кінцевих результатів, мабуть, найцікавішим має бути походження, такого відомого об’єкту, як пустеля Такла-Макан.

Для ознайомлення з територією, вміщені карти Середньої Азії загально-інформаційні характеру, космічні знімки, та наземний знімок каравану, який остаточно має переконати, що Такла-Макан є справжньою пустелею. Причому, пустелею з дуже суворим кліматом. На фотографії відмічена дата, коли вона була зроблена – 21 січня 2003 року. Але сонячна енергія настільки велика, що сніг зберігся тільки в тіні від піщаного гребеню. Такі температурні контрасти між тіньовою та освітленою сторонами, навряд чи можна вважати комфортними для проживання людей.