Реклама

[ Нові повідомлення · Учасники · Правила форуму · Пошук · RSS ]


Сторінка 1 з 11
Географічний форум » Цікаво про географію » Цікаві географічні факти » Чому це ТУТ?
Чому це ТУТ?
YustДата: Четверг, 05.08.2010, 08:15 | Повідомлення # 1
Сержант
Група: Друзі
Повідомлень: 37
Нагороди: 0  +
Репутація: 1  ±
Статус: Оффлайн
ЧОМУ ЦЕ ТУТ?
Захоплююче заняття – пояснити причини розміщення об'єкту чи явища. Кожен може спробувати додати і якийсь свій випадок, своє пояснення щодо розміщення якогось вибраного економічного об'єкту чи явища.
Чинники розміщення грального бізнесу в Європі. Європейський гральний бізнес зародився в ХІХ столітті на курортах при джерелах мінеральних вод: Віші, Карлсбада, Марієнбада, Вісбадена, Бадена, Баден-Бадена. Курортне лікування могли собі дозволити спроможні люди похилого віку. Розбиті паралічами, подагрою, артритами й іншими недугами старості, вони вимушені були вести малорухливий спосіб життя. Лікарі, щоб скрасити цю малорухливу самоту, придумали для своїх пацієнтів забаву – настільні карткові ігри й рулетку. Курортні казино Європи досі зберегли манірне відношення до публіки – вхід чоловікам сюди можливий тільки за наявності фрака або смокінга, самі казино, порівняно з Лас-Вегасом, просто карликові: аристократія ніколи не буває масовою, на відміну від демократії, яка не вміє бути елітарною.
Вибір місця для стадіону в місті Львів до Євро-2012. Стадіон на 32 тисячі глядачів, який планується побудувати у Львові, повинен разом із довколишньою інфраструктурою та паркінгами займати 90 тис. квадратних метрів. Міська влада Львова пропонувала два майданчики для побудови спортивної споруди: перший – на вулиці Стрийській за іподромом перед кільцевою дорогою, другий – у кінці вулиці Тракт Глинянський, яка виходить на вулицю Богданівську (в Кривчицях). Зважаючи на вимоги до заявки на побудову стадіону, які виставляє УЄФА, щодо зручності розташування стадіону, під'їзних доріг, інших комунікацій для створення безпеки глядачів, було вибрано ділянку біля іподрому. Ділянка на вулиці Тракт Глинянський (котлован на місці колишньої пісковні) була забракована через наявність довкола багатьох приватних будинків (які б треба було знести), проблем із прокладенням під'їзних шляхів до стадіону, а також через то, що в цьому місці стадіон не був би на видноті. Коли вибір місця відбувся, Львівська міська рада виділила 25 гектарів землі на вулиці Стрийській поблизу іподрому під будівництво сучасного спорткомплексу для проведення 2012 року ігор чемпіонату Європи з футболу. Новий стадіон буде функціональним: спортзали, фітнес - зали, конференц-зали, ресторани, бари, виставкові зали, магазини, автостоянка.

 
wiktorДата: Воскресенье, 08.08.2010, 22:37 | Повідомлення # 2
Полковник
Група: Адміністратори
Повідомлень: 62
Нагороди: 1  +
Репутація: 6  ±
Статус: Оффлайн
А от у нас на Рівненщині цікавий слідуючий випадок.
Одним із найпотужніших підприємств нашої області є ВАТ"РівнеАзот" - спеціалізується на виробництві міндобрив, а також є одним із найбільших забруднювачів атмосфери в регіоні. Дане підприємство розташоване у віддалі 10-15 км на північний захід від обласного центру - міста Рівне, яке нараховує близько 250 тис. осіб населення. При плануванні будівництва цього заводу було враховано географічні фактори: підприємство такого типу вимагає значної кількості кваліфікованих працівників, тому будувати його потрібно було у безпосередній близкості до м.Рівне, але таким чином, щоб шкідливі викиди на які "багатий" "РівнеАзот" не впливали на здоров'я такої кількості населення. Оскільки на даній території переважають західні вітри, тому цей завод і збудували на північно-західних околицях м.Рівне (шкідливі викиди проходять повз місто). Жертвою будівництва РівнеАзоту стало гарне та самобутнє село Бегень, яке вже із 70-х рр. не побачиш на карті.

 
YustДата: Четверг, 13.01.2011, 11:16 | Повідомлення # 3
Сержант
Група: Друзі
Повідомлень: 37
Нагороди: 0  +
Репутація: 1  ±
Статус: Оффлайн
Чинники розміщення та просторові аспекти функціонування речового ринку в місті Хмельницький. Хмельницький ринок (а цим узагальнюючим словом називають у місті всі ринки з 23 тис. торгових місць, що займають близько 50 га території) - це напрацьований упродовж багатьох років торговий бренд. Факторами розвитку цього ринку були: 1. У Хмельницькому ціле передмістя й не одне приміське село населені поляками, до яких починали активно навідуватися закордонні родичі й просто одноплемінники з товарами. 2. Закриття підприємств. Учора ще найвисокооплачуваніші в місті робітники (підприємств військово-промислового комплексу, який у Хмельницькому був найпотужнішим у західноукраїнському регіоні) досить швидко перекваліфікувалися в торговців. Маса "човників", повертаючись до рідних берегів з усіх усюд, конкурувала між собою й здешевлювала товар. 3. Зручне географічне розташування Хмельницького - ближче до центру країни, на перехресті залізничних та автомобільних доріг - приваблювала тисячі співвітчизників, яким не по кишені чи не по здоров'ю були закордонні вояжі. Та й навіщо було витрачати час і нерви, коли вони могли за невисокими оптовими цінами завантажитись в Хмельницькому? 4. Місцева влада ростила й плекала ринок. І не лише тому, що величезний ринок наче знімав із неї відповідальність за створення нових робочих місць. І не тому також, що з кожним роком він поступово перетворювався на дедалі потужнішого наповнювача міського бюджету, майже нічого не вимагаючи взамін. А, либонь, і тому, що ринок був фактично вільною зоною, де ніяк не могли (чи й не хотіли) навести лад, тобто облік і контроль, численні перевіряючі організації. Удачливі "акули" молодого базарного бізнесу й не дуже приховували, що виростали не самі по собі, а під дбайливою опікою старших товаришів, яким не пасувало та й закон не дозволяв займатися торговим промислом особисто - все-таки кожен при посаді: хто в міськвиконкомі чи облдержадміністрації, хто в міліції, хто в податковій… Ринок надійно прикривався невидимою парасолькою зацікавлених впливових осіб, наповнюючи їхні особисті бюджети. 5. Напрацьовані протягом десятиліть зв'язки єднали хмельницьких торгівців із виробниками найрізноманітніших товарів у різних країнах світу й власниками місцевих підпільних і легальних цехів, митниками та прикордонниками, залізничниками та даішниками. Зв'язки були дуже розгалуженими, міцними й надійними. Речовий ринок у Хмельницькому справляє суттєвий економічний вплив на місто, даючи роботу майже 20 тис. городян. Ринок став тим осередком міського життя, навколо якого крутиться в Хмельницькому майже все. Втягуючи у свою орбіту десятки тисяч городян вищими, ніж деінде в місті, прибутками, ринок дає роботу й дохід ще й тисячам інших людей. Він створив уже цілу інфраструктуру обслуговування себе. Тут і дрібні торгівці - водою, морозивом, кавою, тістечками й другими стравами, і кухарі, що все це варять і печуть, і вантажники, що все підносять, і водії численних "маршруток", що звозять покупців. А ще "забігайлівки", перекусочні, генделики, кіоски з випивкою й закускою й просто домашні "точки", які у великих кількостях виникли довкола ринків. Плюс камери схову, охорона, численні посередники. Та й залізниця мала б платити в міську скарбницю якийсь окремий місцевий податок за ті мільйони додаткових пасажирів, яких вона перевезла сюди з усіх куточків України. Ставши власниками престижних квартир і котеджів, успішні торговельники перейшли до реалізації стратегічних планів. У місті почали масово викупляти окремі невеликі будівлі й квартири на перших поверхах багатоповерхових житлових будинків, а також споруджувати нові сучасні приміщення - під банки, бари, кав'ярні, крамниці, перукарні, салони краси та здоров'я тощо. Ринок істотно впливає на економіку обласного центру. Зароблені кошти йдуть не лише на збільшення обсягів завезених товарів, а й на створення й розширення власного виробництва. Якщо раніше 98% товарів, що реалізовувались на ринках міста, завозилися з-за кордону, то сьогодні понад 60% із них виробляються в самому Хмельницькому. Друкарні не встигають друкувати яскраві іноземні "лейбли" та етикетки, під якими й продаються псевдозакордонні товари. У місто масово завозять нові технологічні лінії, сучасне промислове обладнання. Ринок переповнений колготками, шкарпетками, сукнями, костюмами, взуттям хмельницького виробництва: тому й коштує все це на 25-30 % дешевше, ніж у середньому в Україні. Малий і середній бізнес міста дає сьогодні продукції та послуг більше ніж промислові підприємства, на яких зайнято майже 40 тис. осіб.

Додано (13.01.2011, 12:16)
---------------------------------------------
Принципи розміщення міст у процесі грецької колонізації. Оптимальними умовами при розташуванні міста вважалися: близькість зручної морської бухти для стоянки й лагодження торгових і військових кораблів; наявність чистої питної води; наявність родючих земель; сприятливі умови з погляду оборони міста й режиму вітрів; наявність природного стоку дощових вод. У процесі грецької колонізації виробилися також і прийоми регулярного планування.

 
Географічний форум » Цікаво про географію » Цікаві географічні факти » Чому це ТУТ?
Сторінка 1 з 11
Пошук:

Наші спонсори Игры ПК    Психоантропология