Склад регіону. Економіко-географічне положення

За площею й населенням Південна Африка є значно меншою від інших регіонів континенту. До її складу входять 11 держав і залежні території, які утворюють дві групи: материкову і мало пов'язану з нею острівну.

Суходолом південноафриканські країни межують з Центральною та Східною Африкою. Регіон має вихід до Атлантичного океану на заході й до Індійського — на сході.

Держави регіону звільнилися від колоніальної залежності тільки наприкінці 60-х років XX ст. Намібія до 1990 р. була останньою з великих колоній в Африці, яка належала сусідній країні — ПАР. Залишаються володіннями Франції о. Реюньйон, Великої Британії — о. Сент-Гелен. ООН не визнає належність островів Майотта (Маоре) Франції та вимагає надання їм права самовизначення щодо подальшого існування.

Усі материкові країни регіону межують із найрозвинутішою країною Африки — ПАР, а деякі оточені її територією (Лесото, Свазіленд). На економіко-географічне положення острівних держав впливає їх ізольованість. Острови (крім Мадагаскару) значно віддалені від материка і мають обмежені природні ресурси.

Більшість країн регіону є республіками, Лесото й Свазіленд — конституційними монархіями. Всі країни Південної Африки входять до ООН і ОАЄ. Ботсвана, Зімбабве, Лесото, Маврикій, Намібія, ПАР, Свазіленд і Сейшельські Острови є членами Британської Співдружності.