| Головна » Статті » Теорія географії » Ландшафтознавство | [ Додати статтю ] |
| У категорії матеріалів: 4 Показано матеріалів: 1-4 |
Сортувати по: Дате · Названию · Рейтингу · Комментариям · Просмотрам
 Для польових досліджень формується
ландшафтна експедиція у склад якої входять інженери і техніки ландшафтознавці
(знімальними), техніки-картографи і робітники. В склад експедиції для
прикладних досліджень можуть входити і фахівці з певних галузей. Польові
дослідження умовно можна поділити на три етапи: передпольовий, польовий і після
польовий (камеральний). Під час передпольового етапу вивчають природні умови території (маршрути практики) за літературними та
фондовими джерелами, готують
спорядження для польових досліджень. |
 Кожний ПТК характеризується своєю структурою. Під
структурою розуміють просторово-часову організацію компонентів природних
комплексів. Розрізняють три види структури ПТК: вертикальну, горизонтальну та
часову.Під вертикальною структурою ландшафтів називають закономірне поєднання основних природних компонентів (літогенного, орогенного, кліматогенного, гідрогенного, педогенного і біогенного), які лежать один над одним, тобто мають вертикальну послідовність розташування. Ця послідовність така: гірські породи з підземними водами і відповідними формами рельєфу – грунти – поверхневі води – рослинність і тваринний світ – повітря. |
 Гірські ландшафти
на відміну від рівнинних мають інші закономірності поділу на структурні
елементи та розвитку. Це насамперед обумовлено їх вертикальною зональністю, в
той час як для рівнинних ландшафтів типова горизонтальна (широтна) зональність.
Внаслідок складності рельєфу, геологічної будови на невеликій території,
гірські ландшафти мають складнішу структуру. В межах Карпат виділяють 5
ландшафтних поясів, що відповідають вертикальним рівнинним поясам, в Кримських
горах – 3 пояси. Якщо розглядати морфологічну структуру ландшафту, необхідно
відмітити, що українськими „гірськими” ландшафтознавцями виділяються такі
морфологічні одиниці як ланка, стрия, орографічний сектор. |
 Термін „ландшафт” в перекладі з німецького означає
„краєвид”, чи „пейзаж”. Проте в природничій географії під даному терміну
надають іншого трактування. Під ландшафтом визначають цілісну і неповторну
територію з чітко визначеними природними межами. Термін „ландшафтознавство” був
запропонований О. Опелем в 1884 р. та І. Віммером в 1985 р. Однак, як наука
ландшафтознавство зароджується тільки на початку ХХ ст. Першими
ландшафтознавчими роботами можна вважати праці З. Пассарге (1908-1933 р.), та Л.С.
Бергом (1913-1931 р.). В своїй монографії „Ландшафтно-географічні зони СРСР”
він наводить визначення ландшафту „...географічний ландшафт є така сукупність
угрупування предметів і явищ, в якій особливості рельєфу, клімату, вод,
грунтового і рослинного покриву, а також, до ідомог ступеню, діяльність людини
зливаються у єдине гармонічне ціле, що типово повторюється на всьому
простяганні даної зони Землі”. |
