Головна » Статті » Теорія географії » Гідрологія | [ Додати статтю ] |
У категорії матеріалів: 11 Показано матеріалів: 1-6 |
Сторінки: 1 2 » |
Сортувати по: Дате · Названию · Рейтингу · Комментариям · Просмотрам
Артезіанські води – напірні підземні води, що приурочені до западин, синкліналей, кристалічних масивів, де розвинуті поруваті або тріщинуваті гірські породи. Найчастіше це зручні джерела водопостачання. Базис ерозії – горизонтальна поверхня, нижче якої водний потік не може поглиблювати своє русло. Б. е. – рівень моря куди впадає потік. Місцевий базис ерозії – це рівень річки в місці впадіння притоки в головну річку. Б. е. може змінювати своє висотне положення внаслідок тектонічних рухів або коливань рівня моря. Безстічна область – частина суші, річки якої не мають стоку в Світовий океан. Найбільші Б .о. лежать у посушливих районах Азії та Африки (наприклад, Арало-Каспійська Б .о.). |
Льодовик - це природне скупчення фірну і
льоду, якому властивий самостійний рух. Льодом вкрито близько 16 млн.
км2 поверхні суші. Якщо цей лід розтане, рівень Світового океану
підійметься на 66 м. Льодовики є гірські й покривні. Площа зледеніння
по Землі розподіляється так: Антарктида - 13.9 млн. км2, Арктика разом
з Гренландією -2.04 млн. км2, Європа — І9.1 тис. км2, Азія - 118,3 тис.
км2, Північна Америка - 123,7 тис. км2, Південна Америка - 32.3 тис.
км2 і Океанія - 845 км2. Найбільший льодовик Землі - Антарктичний,
середня потужність якого - 2300 м. |
У розподілі боліт на Землі
спостерігаються як широтні, так і довготні закономірності. Добре
простежується широтна зональність боліт у .Європі, в Сибіру вона
виражена не так чітко. В екваторіальному поясі багато боліт у басейні
Амазонки, Оріноко, Конго, в Індонезії. В Індонезії й на Цейлоні на
болотах ростуть досить високі ліси майже без трав’яного покриву. |
Як в океанах і морях, так і в озерах води
неоднорідні в просторі й часі. Водною масою називається великий об’єм
води з більш-менш однорідними фізичними, хімічними і біологічними
властивостями. Головними характеристиками водної маси є температура,
щільність, прозорість, мінералізація, вміст газів, вміст фіто- та
зоопланктону тощо. Найчастіше для визначення водних мас використовують
дані про температуру, прозорість, електропровідність та вміст кисню. |
Система річок, озер та інших водойм на
певній території називається гідрографічною сіткою. До них належать
також болота, канали та ін. Гідрографічна сітка в сучасному її вигляді
формувалася досить тривалий час під впливом насамперед клімату,
геологічних та інших факторів. Гідрографічна сітка формувалась і перебудовувалась не один раз. Цей процес триває і тепер. |
Підземні води – це води, що містяться в земній корі й
активно взаємодіють з поверхневими водами та атмосферою. Підземні води
беруть участь у кругообігу води на Землі. Довгий час існували дві теорії щодо походження підземних вод. Інфільтраційна (скупчення підземних вод – це результат просочення атмосферних опадів). Конденсаційна (джерело утворення підземних вод – водяна пара атмосфери). |
1-6 7-11