| Головна » Статті » Теорія географії » Геоекологія | [ Додати статтю ] |
| У категорії матеріалів: 6 Показано матеріалів: 1-6 |
Сторінки: |
Сортувати по: Дате · Названию · Рейтингу · Комментариям · Просмотрам
 Закон "Про охорону навколишнього природного середовища" від 25 червня 1991 року закріплює право громадян України на безпечне для життя навколишнє середовище. Він зобов'язує державні органи надавати всебічну допомогу громадянам у здійсненні природоохоронної діяльності та враховувати їхні пропозиції щодо цього. Закон закріплює екологічні права та обов'язки громадян України:1) право на безпечне для життя і здоров'я навколишнє природне середовище; 2) участь в обговоренні проектів законодавчих актів, матеріалів об'єктів, які можуть негативно вплинути на стан навколишнього природного середовища, 3) участь у проведенні громадської екологічної експертизи, 4) одержання повної і достовірної інформації про стан навколишнього природного середовища та його вплив на здоров'я населення; 5) право на подання до суду позовів на державні органи, підприємства, установи, організації і громадян про відшкодування збитків, заподіяних їхньому здоров'ю та майну внаслідок негативного впливу на навколишнє природне середовище. |
 У результаті антропогенної діяльності відбувається забруднення атмосфери,
що призводить до зміни хімічного складу атмосферного повітря. Під забрудненням
атмосфери розуміють рідкі й тверді часточки та газуваті речовини, що надходять
в атмосферу внаслідок побутової та промислової діяльності людей, а також
фізіологічного життя людей і тварин у понаднормовій кількості. І взагалі, забрудненістю
атмосфери називають несприятливі зміни стану атмосферного повітря, цілком або
частково зумовлені діяльністю людини, які безпосередньо чи опосередковано
впливають на розподіл енергії, що надходить, рівні радіації, фізико-хімічні
властивості атмосфери та умови існування живих організмів. |
 Антропогенний вплив на літосферу
проявляється в вилученні родючих земель, створенні штучного рельєфу і підземних
структур, порушенні геодинамічної і теплової рівноваги надр, хімічному і
радіоактивному забрудненні ґрунтів. Антропогенним впливом охоплено біля 60%
площі Землі на глибину більше 10 км. На протязі геологічного часу природна швидкість утворення ґрунтів перевищувала швидкість ерозії. На поверхні Землі утворився багатий гумусом шар ґрунту товщиною 15-25 см і більше. Техногенний рельєф стає причиною штучної ерозії, яка призводить до виснаження ґрунтового шару. Темпи антропогенної ерозії перевищують темпи природного грунтотворення (для відтворення 2 см шару необхідно 300-1000 років). Ґрунтову ерозію пришвидшує вирубка і спалювання лісів, розробка корисних копалин. |
 Кругообіг води в природі складається з
випаровування, опадів, поверхневого і підземного стоків. Розрізняють малий
(океан – повітря – океан) і великий (океан – повітря – суходіл –
океан) кругообіг. При великому кругообігу частина води, яка випаровується з
водної поверхні океанів і морів переноситься вітром на сушу. Випавши тут опади
частково випаровуються, але в основному вони повертаються в океани і моря
завдяки поверхневому і підземному стоку. Випаровування, що проходить на суші
дорівнює кількості опадів, що випали. З поверхні океану щорічно випаровується
до 500 тис.км³ води, 90% випадає у вигляді опадів не досягнувши материка.
Основна маса води знаходиться в Світовому океані, друге місце займають підземні
води, а на третьому – лід і сніг Арктичних і Антарктичних областей. Порушення
кругообігу і балансу води на Землі веде до негативних наслідків. |
 Кисень, вуглекислий газ і інші гази, що містяться в дощових та ґрунтових
водах, володіють окислюючою і розчинною здатністю. Просочуючись крізь пори
гірських порід вода розчиняє і виносить з них хлориди, сульфати, карбонати.
Цілісність гірських порід порушують карстові процеси, що проходять в результаті
вимивання вапняків, гіпсів, кам’яних солей. В результаті чого в пластах
осадочних порід утворюються пустоти, а над ними на поверхні землі – провали і
воронки просідання, що небезпечні для споруд (явище суфозії). Суффозія – це
процес вимивання і виносу твердих частинок і вилуговування розчинних гірських
порід і грунтів водою, яка рухається в них. Причиною суффозії є повільне
підіймання рівня вод першого водоносного горизонту (в четвертинних відкладах). |
 Геоекологія –
наука, яка вивчає вплив на геологічне середовище природних геологічних процесів
і антропогенної (техногенної) діяльності. Термін геоекологія був введений в
1939 році німецьким вченим Троллем, як синонім екології ландшафтів. Геологи
довго не використовували даний термін, і тільки з 2-ї половини 1980 рр. почали
застосовувати. Даний термін складається з 3-х грецьких слів: "ге” - земля, "ойкос”
– дім, "логос” – вчення. Предметом геоекології
є вивчення залежності стану геологічного середовища від природних геологічних
процесів і господарської діяльності людини. Об'єктом
вивчення є природне геологічне середовище і природно-антропогенні системи. Геологічне середовище – генетично єдині оболонки землі – літосфера,
гідросфера, атмосфера. Природні геологічні процеси і антропогенна діяльність
впливають, як на окремі геосфери (надра, повітря, воду), так і на всю планету в
цілому. |
