| Головна » Статті » Теорія географії » Метеорологія | [ Додати статтю ] |
| У категорії матеріалів: 11 Показано матеріалів: 1-6 |
Сторінки: 1 2 » |
Сортувати по: Дате · Названию · Рейтингу · Комментариям · Просмотрам
Цей клімат охоплює Амазонію, південно-східне
узбережжя Бразилії, екваторіальну Африку, п—в Малакку, Великі Зондські й
Філіпінські острови, Нову Гвінею, місцями Великі Антильські острови і східне
узбережжя Мадагаскару. Території з вологими тропічними лісами не мають чітких
широтних меж, інколи вони розміщені біля екватора, а інколи тягнуться на
узбережжя до тропіків. Клімат характеризується постійно високою температурою і
рясними опадами протягом всього року. Середня температура найхолоднішого місяця
+20 °С, а найтеплішого 26...32 °С. Середньорічна температура - від 24 до 28 °С. |
Погодою називають сукупність
атмосферних процесів і метеорологічних величин, які характеризують фізичний
стан атмосфери в певний момент або проміжок часу. Закономірні зміни погоди - це
режим погоди. Погода характеризується наступними метеорологічними елементами:
сонячна радіація, тривалість сонячного сяяння в годинах, температура повітря і
поверхні ґрунту, вологість повітря, атмосферний тиск, вітер, хмарність, опади
/кількість, кількість днів з опадами, види опадів, час випадання/, сніговий
покрив, горизонтальна видимість, наземні опади та інші атмосферні явища /іній,
паморозь, ожеледиця, гроза, тумани, полярні сяйва. веселка, кола й вінці
навколо Сонця і Місяця/. |
Основна причина формування
баричних систем і циркуляції повітряних мас - це неоднорідність термічного поля
Землі, в першу чергу - відмінності в тепловому режимі екватора і полюсів. За
В.В.Шулейкіним, у тропосфері формуються теплові машини двох типів. В тепловій
машині першого типу екватор і тропічні пояси - нагрівачі, а другого типу - це
сезонні зміни теплообміну між материками і океанами, тут взимку материки -
холодильники, а океани - нагрівачі. а влітку навпаки. Робота машини першого
типу проявляється в широтно-зональній циркуляції атмосфери. а робота машини
другого типу - в регіональній мусонній циркуляції. |
Атмосфера складається з
окремих повітряних мас. В певних умовах радіації над однорідною підстеляючою
поверхнею формуються повітряні маси із певними властивостями: температурою,
вологістю, тиском, прозорістю тощо. Ці властивості швидко змінюються на межі
двох різних повітряних мас. Відповідно бувають теплі й холодні, сухі та вологі,
морські й континентальні повітряні маси. На земній поверхні розрізняють основні
географічні типи повітряних мас та їх морські та континентальні відміни. |
Рух молекул повітря та його
власна маса, що обумовлена силою тяжіння Землі, утворюють атмосферний тиск.
Величина його на одиницю площі відповідає масі повітряного стовпа. Якщо
кількість повітря в стовпі збільшується - тиск збільшується, якщо зменшується -
тиск зменшується. Сила тяжіння зростає від екватора до полюсів, а величина
повітряного стовпа залежить від висоти над рівнем моря і від температури. В
зв'язку з цим за нормальний атмосферний тиск беруть атмосферний тиск на рівні
моря на 45° широти при температурі повітря 0 С, який врівноважується ртутним
стовпчиком висотою 760 мм. Оскільки густина ртуті за таких умов дорівнює 13.596
г/ куб. см, маса ртутного стовпа з висотою 760 мм і площиною перерізу 1 квадратний
см становить 1033,2 г. тобто на 1 см квадратний земної поверхні атмосфера тисне
з силою І кг і 33 г. |
Найчастіше тумани
спостерігаються в Арктиці та в південних частинах інших океанів біля
Антарктиди. В помірних широтах виділяють район о. Ньюфаундленда, біля якого
зустрічаються тепла течія Гольфстрім і Лабрадорська холодна течія. В
прибережних пустелях Південної Америки і Півдня Африки тепле повітря з пустель
проходить над холодними океанічними течіями. Збільшена повторюваність туманів в
Середній Європі, на берегах Каліфорнії, Атлантичному узбережжі Південної
Америки. Мадагаскарі. Мало туманів у внутрішніх частинах материків, особливо в
пустелях. |
1-6 7-11
Цей клімат охоплює Амазонію, південно-східне
узбережжя Бразилії, екваторіальну Африку, п—в Малакку, Великі Зондські й
Філіпінські острови, Нову Гвінею, місцями Великі Антильські острови і східне
узбережжя Мадагаскару. Території з вологими тропічними лісами не мають чітких
широтних меж, інколи вони розміщені біля екватора, а інколи тягнуться на
узбережжя до тропіків. Клімат характеризується постійно високою температурою і
рясними опадами протягом всього року. Середня температура найхолоднішого місяця
+20 °С, а найтеплішого 26...32 °С. Середньорічна температура - від 24 до 28 °С.
Погодою називають сукупність
атмосферних процесів і метеорологічних величин, які характеризують фізичний
стан атмосфери в певний момент або проміжок часу. Закономірні зміни погоди - це
режим погоди. Погода характеризується наступними метеорологічними елементами:
сонячна радіація, тривалість сонячного сяяння в годинах, температура повітря і
поверхні ґрунту, вологість повітря, атмосферний тиск, вітер, хмарність, опади
/кількість, кількість днів з опадами, види опадів, час випадання/, сніговий
покрив, горизонтальна видимість, наземні опади та інші атмосферні явища /іній,
паморозь, ожеледиця, гроза, тумани, полярні сяйва. веселка, кола й вінці
навколо Сонця і Місяця/.
Основна причина формування
баричних систем і циркуляції повітряних мас - це неоднорідність термічного поля
Землі, в першу чергу - відмінності в тепловому режимі екватора і полюсів. За
В.В.Шулейкіним, у тропосфері формуються теплові машини двох типів. В тепловій
машині першого типу екватор і тропічні пояси - нагрівачі, а другого типу - це
сезонні зміни теплообміну між материками і океанами, тут взимку материки -
холодильники, а океани - нагрівачі. а влітку навпаки. Робота машини першого
типу проявляється в широтно-зональній циркуляції атмосфери. а робота машини
другого типу - в регіональній мусонній циркуляції.
Атмосфера складається з
окремих повітряних мас. В певних умовах радіації над однорідною підстеляючою
поверхнею формуються повітряні маси із певними властивостями: температурою,
вологістю, тиском, прозорістю тощо. Ці властивості швидко змінюються на межі
двох різних повітряних мас. Відповідно бувають теплі й холодні, сухі та вологі,
морські й континентальні повітряні маси. На земній поверхні розрізняють основні
географічні типи повітряних мас та їх морські та континентальні відміни.
Рух молекул повітря та його
власна маса, що обумовлена силою тяжіння Землі, утворюють атмосферний тиск.
Величина його на одиницю площі відповідає масі повітряного стовпа. Якщо
кількість повітря в стовпі збільшується - тиск збільшується, якщо зменшується -
тиск зменшується. Сила тяжіння зростає від екватора до полюсів, а величина
повітряного стовпа залежить від висоти над рівнем моря і від температури. В
зв'язку з цим за нормальний атмосферний тиск беруть атмосферний тиск на рівні
моря на 45° широти при температурі повітря 0 С, який врівноважується ртутним
стовпчиком висотою 760 мм. Оскільки густина ртуті за таких умов дорівнює 13.596
г/ куб. см, маса ртутного стовпа з висотою 760 мм і площиною перерізу 1 квадратний
см становить 1033,2 г. тобто на 1 см квадратний земної поверхні атмосфера тисне
з силою І кг і 33 г.
Найчастіше тумани
спостерігаються в Арктиці та в південних частинах інших океанів біля
Антарктиди. В помірних широтах виділяють район о. Ньюфаундленда, біля якого
зустрічаються тепла течія Гольфстрім і Лабрадорська холодна течія. В
прибережних пустелях Південної Америки і Півдня Африки тепле повітря з пустель
проходить над холодними океанічними течіями. Збільшена повторюваність туманів в
Середній Європі, на берегах Каліфорнії, Атлантичному узбережжі Південної
Америки. Мадагаскарі. Мало туманів у внутрішніх частинах материків, особливо в
пустелях.

