| Головна » Статті » Теорія географії » Гідрологія | [ Додати статтю ] |
| У категорії матеріалів: 11 Показано матеріалів: 7-11 |
Сторінки: « 1 2 |
Сортувати по: Дате · Названию · Рейтингу · Комментариям · Просмотрам
Водні маси, значні об’єми вроди, що
сформувалися в певних фізико-географічних умовах і характеризуються
фізичними, хімічними і біологічними властивостями. Водні маси
формуються в поверхневих шарах Світового океану під впливом кліматичних
умов, в процесі термічної взаємодії океану і атмосфери, конвективного
перемішування. Розрізняють первинні і вторинні водні маси. У Світовому
океані виділяють чотири типи водних мас – поверхневі, проміжні,
глибинні, придонні. У відповідності із зональними змінами
фізико-географічних умов поверхневі водні маси поділяють на
екваторіальні, тропічні, субполярні, полярні. |
Діючи на поверхню води вітер внаслідок
тертя до води створює дотичну напругу, викликає незначні коливальні
рухи води. Внаслідок цього на поверхні води навіть при швидкості вітру
1 м/с утворюються маленькі хвилі. У формуванні вітрових хвиль беруть
участь різні сили. Найбільші вітрові хвилі спостерігаються з частими і
тривалими штормами. У південній півкулі області сильного хвилювання
називають "ревучі сорокові", бо вони приурочені до зони західних вітрів
поблизу 40-ї паралелі, а також - "несамовиті п’ятдесяті", що приурочені
до 50-ї паралелі. Здебільшого висота хвиль не досягає і 4 м, але
бувають хвилі висотою до 7 м і більше. |
Розподіл температури води у Світовому
океані. Розподіл температури поверхневих вод тісно пов’язаний із
розподілом сонячної радіації і витратою тепла на випаровування,
внаслідок чого він має в значній мірі зональний характер. Хоча ця
зональність під впливом місцевих чинників (океанічних течій, вітрів,
близькість материків) у багатьох районах значно порушується. |
Океанічна вода за хімічним складом є
слабким (4%) розчином. У ній розчинені всі елементи, відомі на Землі,
насамперед перші 20 елементів періодичної системи Мендєлєєва. До складу
океанської води входять гази (переважно у вигляді молекул), солі – у
вигляді іонів, комплексів і молекул, органічні речовини - у
молекулярних і високомолекулярних сполуках і в колоїдному стані.
Солоність визначається як маса в грамах всіх твердих мінеральних
розчинених речовин, що містяться в 1 кг морської води за умови, що бром
та йод заміщені еквівалентною кількістю хлору, всі вуглекислі солі
переведені в оксиди, а всі органічні речовини спалені при температурі
480°С. кількісно солоність виражається в тисячних частинах – проміле
(‰). |
Гідросфера – водна оболонка Землі, яка
включає води Світового океану та води суходолу. Однозначного визначення
немає. Природні води утворюють океани, моря, ріки, озера, водосховища,
болота, льодовики, знаходяться в атмосфері у вигляді пари, проникають в
ґрунт і гірські породни літосфери. Природні води Землі утворюють її
гідросферу. Таким чином під гідросферою розуміють перервну оболонку
земної кулі, розташовану на поверхні земної кори та її товщі,
представлену сукупністю океанів, морів і водних об’єктів суходолу,
включаючи сніговий покрив і льодовики (В. Михайлов, 1991 р.). |
1-6 7-11
Водні маси, значні об’єми вроди, що
сформувалися в певних фізико-географічних умовах і характеризуються
фізичними, хімічними і біологічними властивостями. Водні маси
формуються в поверхневих шарах Світового океану під впливом кліматичних
умов, в процесі термічної взаємодії океану і атмосфери, конвективного
перемішування. Розрізняють первинні і вторинні водні маси. У Світовому
океані виділяють чотири типи водних мас – поверхневі, проміжні,
глибинні, придонні. У відповідності із зональними змінами
фізико-географічних умов поверхневі водні маси поділяють на
екваторіальні, тропічні, субполярні, полярні.
Діючи на поверхню води вітер внаслідок
тертя до води створює дотичну напругу, викликає незначні коливальні
рухи води. Внаслідок цього на поверхні води навіть при швидкості вітру
1 м/с утворюються маленькі хвилі. У формуванні вітрових хвиль беруть
участь різні сили. Найбільші вітрові хвилі спостерігаються з частими і
тривалими штормами. У південній півкулі області сильного хвилювання
називають "ревучі сорокові", бо вони приурочені до зони західних вітрів
поблизу 40-ї паралелі, а також - "несамовиті п’ятдесяті", що приурочені
до 50-ї паралелі. Здебільшого висота хвиль не досягає і 4 м, але
бувають хвилі висотою до 7 м і більше.
Розподіл температури води у Світовому
океані. Розподіл температури поверхневих вод тісно пов’язаний із
розподілом сонячної радіації і витратою тепла на випаровування,
внаслідок чого він має в значній мірі зональний характер. Хоча ця
зональність під впливом місцевих чинників (океанічних течій, вітрів,
близькість материків) у багатьох районах значно порушується.
Океанічна вода за хімічним складом є
слабким (4%) розчином. У ній розчинені всі елементи, відомі на Землі,
насамперед перші 20 елементів періодичної системи Мендєлєєва. До складу
океанської води входять гази (переважно у вигляді молекул), солі – у
вигляді іонів, комплексів і молекул, органічні речовини - у
молекулярних і високомолекулярних сполуках і в колоїдному стані.
Солоність визначається як маса в грамах всіх твердих мінеральних
розчинених речовин, що містяться в 1 кг морської води за умови, що бром
та йод заміщені еквівалентною кількістю хлору, всі вуглекислі солі
переведені в оксиди, а всі органічні речовини спалені при температурі
480°С. кількісно солоність виражається в тисячних частинах – проміле
(‰).
Гідросфера – водна оболонка Землі, яка
включає води Світового океану та води суходолу. Однозначного визначення
немає. Природні води утворюють океани, моря, ріки, озера, водосховища,
болота, льодовики, знаходяться в атмосфері у вигляді пари, проникають в
ґрунт і гірські породни літосфери. Природні води Землі утворюють її
гідросферу. Таким чином під гідросферою розуміють перервну оболонку
земної кулі, розташовану на поверхні земної кори та її товщі,
представлену сукупністю океанів, морів і водних об’єктів суходолу,
включаючи сніговий покрив і льодовики (В. Михайлов, 1991 р.).

