| Головна » Статті » Теорія географії » Метеорологія | [ Додати статтю ] |
| У категорії матеріалів: 11 Показано матеріалів: 7-11 |
Сторінки: « 1 2 |
Сортувати по: Дате · Названию · Рейтингу · Комментариям · Просмотрам
 Другим після теплообміну
кліматотворним процесом є вологообіг, який складається з випаровування води з
поверхні океанів і суші, її конденсації в атмосфері, випадання опадів на земну
поверхню і стоку поверхневих і підземних вод суші. Випаровування це перехід води з рідкого стану в
газоподібний. Сумарне випаровування складається з фізичного випаровування води
з поверхні водойм і ґрунту та транспірації рослин. Водяна пара в результаті
дифузії й вітру поширюється в атмосферному повітрі. |
 Нижні шари атмосфери
нагріваються і охолоджуються в основному за рахунок радіаційного і
нерадіаційного теплообміну з підстеляючою поверхнею. Через земну поверхню
теплота передається не тільки в атмосферу а й донизу, в грунт і воду.
Алгебраїчна сума приходу і витрати теплоти повинна дорівнювати за певний
проміжок часу нулю, оскільки в протилежному випадку буде порушений закон
збереження енергії. Більша частина теплоти надходить на земну поверхню від
сонячної енергії і є різницею між поглинутою радіацією і ефективним
випромінюванням, тобто радіаційним балансом |R/ . |
 Сумарна сонячна радіація падає
на земну поверхню, частина її поглинається і переходить в теплову, а частина
відбивається. Відбиваюча властивість поверхні - це альбедо, яке вираховують у
відсотках від співвідношення відбитої радіації і сумарної радіації. Альбедо
залежить від стану поверхні, її кольору, кута падіння променів на водну
поверхню. Найбільше альбедо має чистий сніг – 85-90%, а найменше - чорноземна
рілля – 5-14%. Зелене листя відбиває 20-25%, а жовте –30-38% сонячної радіації.
Альбедо гладкої водної поверхні змінюється від 2% при зенітному положенні Сонця
до 70-75% при низькому. Альбедо верхньої поверхні хмар в середньому становить
50-60% |
 Радіацію, яка надходить до
земної поверхні безпосередньо від сонячного диска, називають прямою сонячною
радіацією. Відстань від Землі до Сонця дуже велика, тому пряму радіацію
розглядають у вигляді паралельних променів, які надходять а нескінченності.
Інтенсивність прямої сонячної радіації, або інсоляція - це кількість
променистої енергії, що падає на одиницю площі. Вона вимірюється в джоулях /Дж/
за системою одиниць СІ або кіловатах /кВт/. Зовні системною одиницею
інтенсивності радіації, або теплоти, є калорія, яка дорівнює 4,19 Дж ( 1 ккал
на квадр. см дорівнює 41.9 МДж на квадр. метр. |
 Атмосфера - це газова оболонка
Землі /від грецького "атмос” -пара/. Вона простягається від поверхні Землі
до 20000 км і поступово переходить в міжпланетний простір. За складом атмосфера
являє собою фізичну суміш газів, рідин /краплини води/ та твердих речовин /пил,
сніг. град/. Основні компоненти, які входять до складу сухого повітря нижньої
атмосфери: азот /78,05%/, кисень /20.95%/, аргон /0,93%/, вуглекислий газ
/0,03%/ і в незначній кількості - гелій, водень, неон, криптон, ксенон та ін.
Крім того, в повітрі може бути від 0 до 4% водяної пари. Основна маса атмосфери
/90%/ зосереджена в приземному шарі товщиною 16 км. До висоти 250 км у складі
повітря переважають азот і кисень, від 250 до 700 км - атоми кисню, а ще вище -
водень і гелій. |
1-6 7-11
