Інструктаж з картографії. Ч.1. - Методика виховання в Пласті - Методичні матеріали - Каталог статей

Головна » Статті » Методичні матеріали » Методика виховання в Пласті

Інструктаж з картографії. Ч.1.

ІНСТРУКТАЖ Ч.1
1. Вступ
Мусимо бути свідомі того, що наша прегарна і життєдайна "мати-природа”, з якою хочемо зустрітися віч на віч, буває небезпечною. Коли ми хочемо здобути самовпевненість у співжитті з нею, то повинні до цього підготуватись заздалегідь.
Часто трапляється, що мандруючи сам один по гущавинах, перестаєш зважати на напрям, у якому йдеш. Ти часто змінюєш його, щоб обійти звалене дерево, скалу чи іншу перешкоду і, перейшовши її, не йдеш знову у цьому самому напрямку. Людина чомусь схильна повертати вліво: тобі здається, що йдеш просто, а воно зовсім не так. Якщо не слідкуєш за компасом, сонцем чи орієнтаційними знаками, дуже правдоподібно, що будеш ходити по великому колу, як у випадку, який розповів Бейден Пауел у своїй книжці "Скаутінг для хлопців”.
"Одного разу в Шотландії Бі-Пі в товаристві одного верховинця, що нібито знав околицю, заблудив у тумані. Думаючи, що місцевий житель знає дорогу, Бі-Пі цілковито здався на його провід. Але пройшовши частину дороги, він звернув увагу, що вітер змінив напрям. Коли вони вирушили у подорож вітер віяв з лівого боку, а тепер сильно бив їм у лице. Через деякий час він дув вже їм у плечі. Виходило, що або вітер, або гори, або вони самі крутяться кругом. Вкінці виявилось, що саме мандрівники ходили колом”.
Для кращої орієнтації на місцевості й існує наука картографія та орієнтування, про яку ми будемо говорити на наших заняттях.

2. Сторони світу
Для початку побавимось у гру "Знайди північ”.
Пластуни стають десь на відстані 15 кроків один від одного. Кожен має покласти свою палицю на землю у напрямі, який вважає за точну північ. Після цього відступає від палиці, а експерт звіряє кожну палицю з компасом.
Давайте спробуємо з’ясувати, чому кожен з вас поклав палицю саме у тому напрямі, якими знаннями ви користувались? (Обговорення гри).
Завжди, а особливо на пластовій мандрівці, важливо знати, в яку сторону світу ми йдемо чи маємо йти. Багато людей не дбає про це і тому натрапляє на різні неприємності. Одного разу жінка з 10-літнім сином їхала автом вздовж гарного лісу зі сходу на захід. Краса природи манила їх до себе, тому вони зупинились і пішли на коротку прогулянку до лісу. Лишень через п’ять днів знайшли їх при допомозі гелікоптеру, бо вони заблукали. Їм достатньо було лише пригадати, що вони їхали зі сходу на захід і пішли направо від дороги, тобто на північ. Якби потім звернули на південь, то обов’язково би знайшли автостраду, якою їхали. Але вони цього не зробили, бо не знали, у якому напрямку їхали дорогою, та й загалом не вміли орієнтуватися у сторонах світу.
Щоб такого не трапилось з нами - ми вивчимо, які є сторони світу:
схід - звідки сходить сонце;
захід - куди заходить;
північ - якщо стати обличчям на схід, то північ буде ліворуч;
південь - знаходиться у протилежному напрямку від півночі.
Це основні сторони світу. Ще є проміжні сторони. Вони знаходяться, як це каже сама їхня назва, поміж основними:
північний схід - між північчю і сходом;
північний захід - між північчю і заходом;
південний захід - між півднем і заходом;
південний схід - між півднем і сходом.
Для того, щоб ми краще засвоїли розташування основних та проміжних сторін світу - побавимось у гру "Сторони світу”.
На землі кладуть вісім палиць у зорю. Кути поміж палицями по 45 градусів. На зовнішньому куті кожної палиці стає людина і має назву відповідної сторони світу. Ведучий називає дві сторони світу, наприклад південний схід і південь, - відповідні гравці міняються своїми місцями, переходячи поза колом. Хто покине своє місце, хоч його не кликали, чи стане на невірне місце - покидає гру. Вільні місця, де вже немає гравців ведучий теж має право використовувати.

3. Способи орієнтації на місцевості
3.1. Орієнтація за сонцем.
У північній півкулі Сонце знаходиться о 7год (влітку о 8год) на сході, о 13год (влітку о 14год) на півдні, о 19год (влітку о 20год) на заході. Сонце завжди рухається по південній частині неба. Отже, якщо стати обличчям на схід - південь буде по праву руку і т. д.
Для більш точного визначення сторін горизонту за Сонцем, використовують наручний годинник (додаток 1.1). У горизонтальному положенні його встановлюють так, щоб годинникова стрілка була націлена на Сонце. Кут між годинною стрілкою та напрямом на цифру 1 (по літньому часу на цифру 2) на циферблаті ділять пополам бісектрисою, яка вказує приблизно напрям на південь.
Чому це так? Сонце о 13 годині вказує точно географічний південний напрям. За 24 години воно буде знаходитись у цьому ж положенні. Мала стрілка оббіжить ціле коло двічі. Якщо б годинник мав на своєму щиті 24 години, тоді вистачило б лише скерувати малу стрілку на Сонце, а число 13 вказувало б на південь. Отже, тому що на годиннику лише 12 годин, треба братьи до увани тільки половину віддалі чи половину кута між малою стрілкою і числом 13. Слід зауважити, що до полудня треба ділити кут, який стрілка повинна пройти до 13 (14)год, а після полудня - той кут, який вона пройшла після 13 (14)год.
Практичне заняття.
Ми разом летимо на літаку. У нас важлива місія - нас будуть скидати з парашутами над різними частинами світу і там, де приземлимось повинні пройти 20 кроків у напрямку півночі з місця приземлення та залишити прапор своєї країни.
Виряд: синьо-жовті прапорці, лекала із Сонцем та назвою місцевості, годинник.
Можна визначити напрям північ-південь ще з допомогою пластової палиці (додаток 1.2). Проте цей спосіб вимагає довшого часу.
Робимо так: коло 10 год ранку на рівному місці вбиваємо пластову палицю. Вживаючи шнур і якийсь гострий предмет, окреслюємо навколо палиці півколо звернене у південний бік так, щоб воно проходилочерез кінець тіні, яка падає від палиці. Цей кінець тіні зазначуємо, вбиваючи в місці зустрічі з колом тонкий кілок. Тінь палиці посувається і стає коротшою, тому до 12 години її кінець віддаляється від намальованого кола. Після полудня тінь стає знову довшою і зближається до півкола. Місце, де вона зустрілась з півколом зазначаємо також кілочком. Тепер сполучаємо два кілка прямою лінією, ділимо її наполовину, а визначену середину цієї лінії сполучаємо із серединою кола. Пряма, що проходить через середину кола та середину віддалі між кілками, вказує на південний напрям.

3.2. Орієнтація по зорях.
А як же знайти північ вночі, коли немає Сонця? Тоді ми використовуємо інші дороговкази - зорі.
На безхмарному небі легко вночі знайти сузір’я Великої Ведмедиці (додаток 2.1). Через дві крайні зорі треба подумки провести пряму лінію та відкласти на ній 5 разів відрізок, що дорівнює відстані між цими зірками. Кінець п’ятого відрізку вкаже положення Полярної Зірки, яка знаходиться у сузір’ї Малої Ведмедиці і завжди вказує на північ.
Найлегше північ можна знайти за сузір’ям Касіопеї (додаток 2.1). Середня лінія, що ділить майже навпіл дане сузір’я, вказує на північ.
Інше сузір’я, за яким можна шукати Полярну Зорю, - це Оріон (додаток 2.2), але його видно лише взимку. Його легко впізнати по трьох зорях в одній лінії, що творять "пояс” і по трьох інших, менших, зорях, що утворюють "меч” теж в одній лінії, але в іншому напрямку. Дві зорі поміж "плечима” творять голову. Коли сполучити уявною лінією середню зорю "пояса” Оріона з серединою голови, то лінія врешті протне дві зорі і натрапить на третю - Полярну Зорю і як ми знаємо - вказує на північ.

3.3. Орієнтація за Місяцем.
За Місяцем сторони горизонту визначають біль точно, коли видно весь диск. Повний Місяць завжди протистоїть Сонцю, тому на півдні він буде знаходитись о 1 (2) год ночі, на заході о 7 (8) год, на сході о 19 (20) год.
Приблизно визначати напрям на сторони горизонту по неповному Місяцю можна таким чином. Перш за все встановлюють напрям, у якому знаходився би у цей час повний Місяць. А потім визначають сторони горизонуту.
Наприклад, на небосхилі видно ліву половину Місяця. У сторону неосвіченої частини роблять поворот на 90 градусів. Це і буде напрямок, в якому би був у цей час повний Місяць. Якщо видно менше половини диску, поворот повинен бути більшим, ніж 90 градусів; якщо видно більше половини, то поворот менший за 90 градусів.

3.4. Орієнтація за ознаками місцевих предметів.
Якщо не видно небесних світил, то напрям на сторони горизонту може бути визначений за ознаками місцевих предметів:
1.   мох та лишайник покриває стовбури дерев, каміння та пеньки з північної сторони;
2.   якщо мох росте по всьому стовбуру, то його більше з північної сторони, особливо біля коренів;
3.   кора дерев з північної сторони грубша і темніша, ніж з південної, особливо це видно у берези;
4.   весною трава на північних краях полян росте густіше;
5.   гілки на деревах з південної сторони довші і густіші;
6.   мурашники, як правило, знаходяться на півдні від найближчих дерев;
7.   південна сторона мурашника є більш пологішою;
8.   на південних схилах сніг тане весною швидше, ніж на північних;
9.   на пеньках кола, що свідчать про вік дерева, густіші з півночі;
10.   рослина соняшник росте до Сонця, але, коли вже стиглий плід, то головка звернена на схід;
11.   гриби на дереві ростуть з північної сторони, а біля дерева - з південної;
12.   з південної сторони лісу більше листяних дерев, а з північної - хвойних;
13.   у православних церквах алтарі звернені на схід, дзвінниця - на захід;
14.   у католицьких церквах алтарі звернені на захід;
15.   єврейські синагоги та мечеті повернені на північ;
16.   на перетинах просік стоять стовпці, в яких кут між числами, що мають найменшу суму, вказує на північ.

Як, на вашу думку, чому?

Фото:
Джерело: