Реклама

Головна » Статті » Методичні матеріали » Олімпіади [ Додати статтю ]

ПІДГОТОВКА ДО ГЕОГРАФІЧНИХ ОЛІМПІАД. Частина 1
Розділ 1. МЕТОДИЧНІ ПОРАДИ ДО ОРГАНІЗАЦІЇ ШКІЛЬНИХ, РАЙОННИХ (МІСЬКИХ), ОБЛАСНИХ ОЛІМПІАД З ГЕОГРАФІЇ

Методичні поради щодо організації І-ІІІ етапів олімпіади з географії базуються на дотриманні Положення «Про Всеукраїнські учнівські олімпіади з базових дисциплін…», затвердженого Наказом Міністерства освіти України № 305 від 18.08.1998 року. Особливу увагу ми приділяємо практичним аспектам організації олімпіад, які не досить чітко врегульовані Положенням, але часто виникають під час проведення відповідних етапів географічних олімпіад.
Серед завдань до географічних олімпіад обов’язково повинні бути теоретичні, практичні й тестові. Орієнтовна кількість завдань кожного блоку для певного етапу олімпіади пропонується у відповідній клітинці таблиці 1. Ця кількість може варіювати залежно від складності конкретних завдань.
Ми впевнені, що слід націлювати учасників олімпіад на вироблення в їх світогляді цілісної географічної картини світу, яка формується тільки при системному засвоєнні знань. Тому пропонуємо олімпіадні завдання кожного етапу комплектувати не тільки з урахуванням знань і вмінь, сформованих з початку певного навчального року, але й за всі попередні роки навчання.
Таблиця 1
Кількість завдань теоретичного, практичного й тестового блоків
до комплектів певного етапу олімпіади з географії
Блоки завдань Кількість завдань до певного етапу олімпіади
Шкільний Районний (міський) Обласний
Теоретичний 2 2-3 3-4
Практичний 1-2 2 3-4
Тести,
експрес-завдання 10-12 10-12 20

У шкільному (І-ому) етапі олімпіадах з географії беруть участь учні 7 – 11 класів без будь-яких обмежень, за їх бажанням, у час, визначений наказом адміністрації школи. Цей етап географічних олімпіад проводиться у кінці жовтня, в один тур (загальна кількість теоретичних і практичних завдань становить не більше чотирьох). Учителю (або комісії, якщо в школі працюють кілька вчителів географії) необхідно підбирати завдання, доступні для більшості учнів, але за змістом і формою вони не повинні дублювати питання репродуктивного рівня в кінці параграфів, а відповідь на них не слід зводити тільки до викладу змісту шкільного підручника. Тобто ставиться дещо завищена «планка» вимог з метою не тільки виявити переможців, але й довести їм, що олімпіада – це не просто контрольна робота за шкільною програмою, і для досягнення успіху в її наступному етапі необхідно ще багато працювати. Рекомендуємо два-три питання шкільної олімпіади підбирати зі змісту навчальної програми даного року навчання, та одно-два – пов’язані з вимогами програми за попередні роки навчання (або пов’язані з поняттями, які продовжують формуватися). Тільки на цьому етапі олімпіади вчитель на свій розсуд може дозволити учням при виконанні завдань користуватися шкільними навчальними атласами.
У 7-10 класах шкільний етап олімпіади може проводитися як урок контролю, узагальнення і корекції знань (за умови, що в ньому беруть участь всі учні класу). При підготовці до нього учні можуть скористатися завданнями підрозділу 2.3. цього посібника. Систематичне використання завдань посібника вже з початку 7-го класу допоможе дітям краще підготуватися до будь-якого етапу географічної олімпіади.
Після завершення перевірки олімпіадних завдань учитель аналізує відповіді учасників, вказує на оптимальні шляхи вирішення завдань, дає правильні відповіді, виправляє типові помилки, називає прізвище переможця, який братиме участь в наступному етапі олімпіади, та призерів – «запасних» у складі шкільної команди від певного класу. За можливістю, переможця й призерів шкільного етапу олімпіади слід відзначити подяками, грамотами чи книгами географічної або краєзнавчої тематики.
ІІ-й, районний (міський) етап географічних олімпіад, як правило, теж проходить в один тур, у кінці листопада – на початку грудня. Але якщо учні дають відповіді на три теоретичні завдання, то цей етап олімпіади можна провести в два тури, з короткою перервою між ними (до другого, практичного туру слід віднести і виконання тестових завдань). У такому випадку після виконання завдань першого туру роботи вилучаються, шифруються й передаються для перевірки журі.
У цьому етапі беруть участь учні 7-11 класів (як правило, по одному переможцеві олімпіад попереднього етапу від кожної школи). Призерів обласного й всеукраїнського етапів олімпіади минулого року оргкомітет її ІІ-го етапу може запрошувати персонально.
Склад оргкомітету й журі призначається наказом по відділу освіти районної (міської) державної адміністрації. Членами журі можуть бути всі члени районного (міського) методичного об’єднання вчителів географії, а також науковці, студенти-магістранти географічних факультетів та інші особи, які мають географічну освіту або досвід роботи за цією спеціальністю. Міський (районний) методист з географії є членом оргкомітету олімпіади, відповідальним за умови її проведення, дотримання правил і прав учасників. Із числа науковців або найдосвідченіших учителів наказом призначається експерт-консультант, який надає наукові й методичні консультації членам журі, вирішує спірні питання, головує на засіданні апеляційної комісії.
На цьому етапі олімпіади не повинно бути більше п’яти завдань (як правило – по два теоретичних і практичних; а якщо питання одного з турів не дуже складні, то їх може бути максимум три). Досвід підказує, що одне із завдань етапу повинно бути доступним для всіх учнів (в обсязі шкільної програми певного класу); половина завдань націлена на географічний аналіз і синтез, з урахуванням знань і вмінь, набутих у попередніх класах; а одне теоретичне чи практичне завдання може дещо виходити за рамки шкільної програми або відповідь на нього потребує встановлення міжпредметних зв’язків. До половини тестових завдань можуть бути позапрограмними.
Завдання слід вибирати з банку даних на засіданні районного чи міського методичного об’єднання перед початком олімпіади (у день її проведення). Шляхи створення банку даних і способи відбору завдань (наприклад, шляхом жеребкування, «сліпого» вибору) завчасно вирішуються на попередньому засіданні. Відповідальність за відбір цих завдань покладається на голову журі.
У випадку, якщо комплект завдань розробляється в обласному інституті післядипломної педагогічної освіти (й надсилається в опечатаному конверті, який розкривають у присутності більшої частини складу журі за годину до початку олімпіади), то члени журі певного класу переважною більшістю голосів мають право вилучити чи редагувати завдання, яке вони вважають недостатньо коректно сформульованим, або замінити його іншим, узгодженим всім складом журі цього класу та головою журі етапу. Оргкомітет олімпіади (до якого входить керівництво закладу, де відбувається цей етап), має подбати про виготовлення оригінал-макету й розмноження комплекту завдань для кожного учасника. Наприклад, оргкомітет забезпечує учасників олімпіади відповідною контурною картою (чи її ксерокопією).
Користуватися атласами, будь-якими посібниками, калькуляторами, мобільними телефонами під час виконання всіх завдань учням категорично заборонено. Оргкомітет журі при отриманні сигналу про подібні порушення зобов’язаний звільнити такого учасника від подальшого написання роботи (і вона не перевіряється). Оргкомітет олімпіади завчасно повинен повідомити учасників про обладнання (наприклад, лінійки, прості й кольорові олівці, транспортири, гумки, контурні карти тощо), які дозволяється мати при собі при виконанні завдань.
Звертаємо увагу на необхідність дотримання етичних норм поведінки під час проведення олімпіад і встановлення їх результатів. Під час виконання завдань потрібно, щоб у класі були присутні 2-3 учителі з різних шкіл району чи міста (а ще краще – особи без фахової підготовки чи студенти молодших курсів). Відповідальні члени оргкомітету після закінчення виконання всіх завдань шифрують роботи учнів і в зашифрованому вигляді передають на перевірку членам журі. Роботи, як правило, перевіряють у день змагань.
Голова журі здійснює розподіл обов’язків між членами журі (розподіляє їх на групи по окремих класах, організовує обговорення критеріїв оцінювання, надає поточні консультації, а в разі неможливості розв’язання спірних питань звертається до експерта-консультанта). Загальні критерії оцінювання узгоджуються між членами журі, але остаточну відповідальність за об’єктивність оцінювання лягає на того члена журі, який виставляє оцінку (поряд з оцінкою він ставить свій підпис). Причому один член журі оцінює одне й те ж завдання в усіх роботах. За можливістю, це завдання перевіряють незалежно один від одного два члени журі, а остаточна оцінка визначається шляхом сумісного аналізу його виконання або арифметичного усереднення (при цьому поряд з оцінкою ставляться два підписи). Кілька робіт, які отримали найбільшу суму балів, необхідно перевірити всім членам журі певного класу (про підтвердження оцінок вони ставлять свої підписи). Якщо в оцінках журі є суттєві розходження, тоді компромісне рішення пропонує голова журі. А якщо й це рішення не влаштовує журі, то вирішальною є точка зору експерта-консультанта.
Протокол засідання журі вивішується для загального ознайомлення. У ньому повинні бути оцінки за кожне виконане завдання, підписи голови й членів журі, які перевіряли певні завдання. Місце й час оприлюднення протоколу оголошуються заздалегідь (на загальному зібранні всіх учасників перед відкриттям олімпіади).
Кожен з учасників у визначений оргкомітетом термін (як правило, упродовж доби після оприлюднення результатів етапу олімпіади), має право подати заяву на апеляцію. У письмовій апеляційній заяві, поданій учнем до оргкомітету (на ім’я голови апеляційної комісії етапу олімпіади) необхідно чітко вказати на питання, з оцінкою якого він не погоджується. Роботу апеляційної комісії слід проводити в присутності учня. Усні та не вчасно подані апеляції не розглядаються. Учитель – наставник певного учасника олімпіади, представники відповідної школи чи батьки учня та всі інші особи права на апеляцію не мають, як не мають вони права брати активну участь у роботі апеляційної комісії. До апеляційної комісії її голова (експерт-консультант) може залучати голову журі та весь склад журі класу, який перевіряв завдання. Точка зору експерта-консультанта, як провідного фахівця, є вирішальною при розгляді апеляції. Хід роботи апеляційної комісії протоколюється. Учасник олімпіади ознайомлюється з протоколом розгляду апеляції й ставить свій підпис з поміткою про згоду чи не згоду з рішенням апеляційної комісії.
Обласний (ІІІ-й) етап географічної олімпіади, як правило, проходить у січні-лютому (бажано, під час зимових канікул). У цьому етапі беруть участь учні 8-11 класів  переможці попереднього етапу олімпіади (на управляння освіти облдержадміністрацій покладена відповідальність за вирішення інших питань визначення складу й пропорційності представлення навчально-виховних закладів). Оргкомітет ІІІ-го етапу може, зокрема, розглянути питання про персональне запрошення призерів ІV-го етапу олімпіади минулого року, які не стали цього року переможцями ІІ-го етапу.
Персональний склад оргкомітету і журі, у тому числі голова, секретар, експерт-консультант затверджується наказом по управлінню освіти облдержадміністрації. Близько половини членів журі доцільно призначати із числа викладачів вузів, науковців і практичних фахівців у різних галузях географії, а дещо більше половини – з числа вчителів, які за попередні два роки підготували найбільшу кількість переможців і призерів всеукраїнського та обласного етапів олімпіади (ці вчителі не залучаються до перевірки робіт того класу, в якому представлені їх учні, або учні з їх школи). Тому склад журі щорічно оновлюється приблизно на 20%. До його складу не включаються особи, які є батьками дітей, що беруть участь у цьому етапі олімпіади. Чисельність журі залежить від кількості учасників олімпіади (для Полтавської області оптимальний склад журі ІІІ-го етапу становить 18 осіб).
Вимоги до організації та проведення обласного етапу олімпіади принципово нічим не відрізняється від організації її ІІ-го етапу.
Якщо з Міністерства освіти і науки не було надіслано комплекту завдань до цього етапу олімпіади, то їх готує комісія, створена оргкомітетом ІІІ-го етапу (у складі не більше п’яти осіб, яку очолює голова журі). Завдання пропонують усі члени комісії, але голова особисто відбирає їх та заздалегідь готує з них комплекти. Цій комісії бажано підготувати для журі матеріали, які включають орієнтовну структуру відповідей на теоретичні питання, розв’язки задач, креслення й таблиці до практичних завдань тощо; запропонувати структуру оцінювання в балах за виконання кожної складової частини завдання (таким чином, щоб загальна сума балів за теоретичні й практичні завдання складала по 12). Перелічені матеріали з корективами, внесеними журі, подаються для ознайомлення з ними учасників олімпіади після її завершення (як правило, разом із протоколом засідання журі).
Цей етап географічних олімпіад, як правило, проводять у два тури: перший (теоретичний + тести), і другий (практичний). За можливістю, ці два тури бажано проводити в два дні. Якщо такої можливості немає то, як виняток, обласна олімпіада проводиться в один день, з годинною перервою між турами. При цьому після закінчення першого туру відповідальні члени оргкомітету вилучають і шифрують роботи учнів та передають їх на перевірку журі.
На цьому етапі комплект складають 6-7 завдань, у тому числі 3-4 теоретичні + 20 тестів чи експрес-завдань (перший тур) і 3-4 практичні завдання (другий тур). До творчого рівня доцільно віднести не більше одного завдання кожного туру. Зміст решти завдань продуктивного й проблемного рівня у більшій мірі повинен бути націлений на застосування міжпредметних зв’язків; перевірку знання актуальних проблем сучасності, вирішення яких потребує врахування географічних аспектів.
Орієнтовна тривалість виконання завдань першого туру (3 години без перерви), виходить із розрахунку: 45 хвилин  1 година на виконання теоретичного завдання плюс 15  20 хвилин на виконання тестів. Тести оргкомітет видає на окремих листках за 25 хвилин до закінчення часу на виконання завдань першого туру (з розрахунку: 1 хвилина чистого часу на тестове завдання). На виконання завдань практичного туру відводиться 2  3 години (залежно від їх кількості й складності).
Як правило, по два-три учні з кожного класу, які посіли найвищі місця на ІІІ-му етапі олімпіади, викликають на відбірково-тренувальний збір як кандидатів до обласної команди для проходження додаткової підготовки й тренувань. Із числа цих кандидатів за результатами виконання відбіркових завдань остаточно визначаються члени команди від області (у кількості, яка залежить від рейтингу виступів представників області на ІV-му етапі олімпіади за попередні два роки).
Принагідно зазначимо, що для морального стимулювання учителів області ми встановлюємо й оголошуємо їх індивідуальний рейтинг, який враховує результати виступів учнів на обласному й всеукраїнському етапах олімпіади з географії (у деяких містах і районах області результати олімпіад впливають і на матеріальне стимулювання діяльності вчителів та учнів), а також рейтинг районів і міст обласного підпорядкування за результатами виступів на обласній олімпіаді впродовж останніх трьох років. Як відомо, ведеться й публікується рейтинг областей за результатами виступів команд на всеукраїнському етапі олімпіади з географії. У деяких містах підраховують також рейтинг шкіл, який, на жаль, враховує результати виступів учнів тільки на міських олімпіадах і не спонукає вчителів до підготовки дітей для успішного виступу на обласному й всеукраїнському етапах.

У розділах 2-3 даного посібника подаються тренувальні теоретичні й практичні завдання для І, ІІ, ІІІ етапів географічних олімпіад, а в розділі 4 – найбільш поширені типи тестових завдань. Для зручності організаторів олімпіад завдання у посібнику згруповані в окремі блоки, з яких можна сконструювати цілісні комплекти, що дають змогу зменшити елемент випадковості у визначенні переможців, комплексно оцінити рівень знань, умінь та інтелекту учасників. Підібрані завдання різного рівня складності, з тим, щоб організатори за аналогією могли підібрати кілька варіантів комплектів завдань. Організатор олімпіади при потребі може перенести певне завдання з одного класу в інший.
Примітка: Для підготовки до олімпіад учні випускного класу можуть потренуватися на виконанні всіх завдань для 7-10 класів.
Приклади комплектування завдань для учнів 7 – 11 класів ми наводимо в розділі 5 посібника. У розділі 6 подаються відповіді на завдання ІІІ-ІV рівня складності зі зразків комплектів, наведених у розділі 5. На інші завдання читач може знайти відповіді у шкільних підручниках або виконавши попередні тренувальні завдання.
Автор посібника при підборі завдань до ІІ-го й ІІІ-го етапів олімпіади щоразу намагається акцентувати увагу на програмному матеріалі, на пояснення якого вчителі звертають недостатньо уваги. Таким чином здійснюється корекція навчальної діяльності вчителів області.
Кожне теоретичне чи практичне питання будь-якого рівня складності можна запропонувати оцінювати за 12-бальною шкалою, як найбільш звичною (за винятками, вказаними після викладу змісту завдань).

Розділ 2. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАВДАННЯ ГЕОГРАФІЧНИХ ОЛІМПІАД

2.1. ТИПИ ТЕОРЕТИЧНИХ ЗАВДАНЬ І ЇХ КОМПЛЕКТУВАННЯ

Ми розглядали два можливі варіанти подачі зразків теоретичних завдань:
1) послідовний, коли завдання подаються за тематично-поурочним плануванням усього змісту певного шкільного курсу географії;
2) комплексний, коли частина завдань для 7-10 класів пропонується зі змісту курсу географії, який вивчається з початку навчального року  до часу проведення певного етапу олімпіади (наприклад, для І-го етапу олімпіади в сьомому класі  до кінця розділу «Океани»), а інша частина – за попередні роки навчання (наприклад, у сьомому класі – за весь шостий клас).
У кожного варіанта є певні переваги й недоліки. Але ми обрали другий варіант комплектування теоретичних завдань, оскільки він більш зручний для використання організаторами І, ІІ, ІІІ-го етапу географічних олімпіад. У комплектах скомбіновані різнотипні завдання, відібрані за певними принципами.
 За рівнем складності. Цей принцип у підборі є найважливішим, оскільки за відповіддю на завдання різного рівня складності можна судити про характер і глибину попередньої пізнавальної діяльності учнів, виявити рівень сформованості в їх свідомості системи географічних знань та набуття компетенцій (таблиця 2):

Таблиця 2
Моделювання завдань географічних олімпіад за рівнем складності*
Рівень складності
завдань Характер попередньої
пізнавальної діяльності учнів Рівень сформованості системи географічних знань учнів
І - репродуктивний Засвоєння матеріалу з підручника та зі слів учителя; його відтворення за відомим зразком Знання фактичного матеріалу, типових планів і характеристик, розуміння термінів і понять
ІІ - продуктивний (частково-пошуковий) Самостійне застосування отриманих знань і вмінь у дещо зміненій ситуації Елементарні вміння застосовувати набуті знання на практиці; наводити приклади; розпізнавати географічні об’єкти і явища за аналогією
ІІІ - проблемний Самостійне застосування отриманих знань і вмінь при виникненні протиріччя в указаній проблемній ситуації (реальній чи змодельованій у завданні) Уміння виявляти й пояснювати причинно-наслідкові просторові зв’язки у природі й суспільстві (в рамках запропонованої проблемної ситуації)
ІV - творчий (дослідницький) Самостійне застосування отриманих знань і вмінь у проблемній ситуації, яка явно не вказана, але її потрібно виявити й запропонувати шляхи вирішення Рівень уміння виявляти й пояснювати причинно-наслідкові просторові зв’язки у природі й суспільстві свідчить про усвідомлення в цілому сучасної географічної картини світу
* Принципи моделювання розроблені у співавторстві з Л.П.Вішнікіною

 За охопленням матеріалу:
1 – вузькі за змістом, як правило, сформовані впродовж вивчення однієї теми курсу цього року навчання;
2 – завдання що потребують знань різних тем одного курсу, або містять поняття, які почали формуватися в попередніх курсах географії й уже поглиблювалися при вивченні курсу цього року;
3 – завдання з попередніх курсів географії, формування яких не продовжується в курсі географії цього року (або продовження формування яких за тематично-поурочним плануванням у певному класі передбачено пізніше);
4 – завдання міжпредметного характеру (інтегровані).
 Загально-географічні завдання або завдання краєзнавчої тематики (к).
 За формою (традиційні запитання, та завдання в ігровій формі – чайнворди, ігрові ситуації тощо). Останні слід пропонувати переважно на І-му етапі олімпіади.
У зразках до кожного етапу олімпіади теоретичні завдання певного типу подаються під шифром (наприклад, шифр ІІ.1к.02* означає, що це завдання частково-пошукового рівня з конкретної теми курсу цього року навчання, краєзнавчого змісту, 2-ге за списком, на яке подається орієнтовна відповідь у розділі 6 цього посібника). Завдання для 11-го класу нумеруються без указівки на рівень охоплення матеріалу.
Нижче в таблиці 3 перелічені типи завдань кожного блоку, а значками позначена ступінь доцільності включення того чи іншого блоку завдань до комплекту певного етапу олімпіади з географії: !!! - дуже бажано; !! - бажано (за можливістю); ! – інколи, але не більше одного завдання. Підбір завдань у кожному класі має певну специфіку (репродуктивні й частково-пошукові завдання повинні переважати у 7-8 класах; проблемні й творчі – в 10-11 класах, причому їх кількість збільшується з кожним етапом олімпіади). Організаторам олімпіад потрібно слідкувати, щоб структура завдань не повторювалася на районному, обласному й відбірковому етапах, та дещо відрізнялася від тої, яка була в попередні роки проведення олімпіад.
Таблиця 2
Основні типи теоретичних завдань та доцільність їх включення
до комплекту певного етапу олімпіади з географії
Типи теоретичних завдань Етапи олімпіади
шкільний районний обласний
І. Репродуктивні завдання, націлені на застосовування знань і вмінь у ситуації, знайомій з підручників та уроків, на дію за зразком (понятійні диктанти, характеристики за типовими планами, перевірка розуміння географічних процесів, закономірностей, конкретних фактів і цифр) І.1, І.2, 1.2к, І.3

!!! І.2, І.3, 1.3к

!!
І.3, 1.3к

!
ІІ. Продуктивні завдання (порівняння відомих понять, географічних об’єктів і явищ за типовими планами, розпізнавання географічних об’єктів і явищ за аналогією, наведення прикладів тощо) ІІ.1-2

!! ІІ.1,2,3

!!! ІІ.2,3,4

!!
ІІІ. Проблемні завдання, виконання яких потребує від учнів глибших і ширших знань та володіння найважливішими операціями логічного мислення (аналізу, синтезу, виокремлення загального й особливого, установлення причинно-наслідкових зв’язків) для усунення протиріч і вирішення проблемної ситуації, запропонованої в завданні ІІІ.1

! ІІІ.1,2,3

!! ІІІ.2,3,4

!!!
ІV. Творчі завдання, виконання яких потребує від учнів знань, глибших за передбачені програмою, та послідовного й свідомого застосування інтелектуальних умінь: загальних – пов’язаних з операціями логічного мислення (аналізу, синтезу, абстрагування, порівняння за самостійно визначеними критеріями, класифікації й систематизації), та специфічних для географії (районування, моделювання, прогнозування, проектування)
ІV.1-2

!
ІV.1-3

! ІV.1-4

!!
Зразки теоретичних завдань різного рівня складності для кожного етапу олімпіади подаються нижче в підрозділах 2.3, 2.4, 2.5. Наприклад, у перелікові для обласного етапу олімпіади кількісне співвідношення завдань репродуктивного + продуктивного й проблемного + творчого рівня становить орієнтовно 3:5 (для районного етапу 5:3).


2.2. ЯК УСПІШНО ВИКОНАТИ ТЕОРЕТИЧНІ ЗАВДАННЯ?
(пам’ятка учасникові олімпіади)

Завдання теоретичного туру, як правило, виконують у зошиті в клітинку. Перша (лицева) сторінка зошита не заповнюється, вона призначена для виставлення оцінок членами журі. При написанні відповідей на завдання не забувайте залишати поля (навіть якщо вони не проведені). На них члени журі роблять помітки й зауваження. Будь-яких виділень тексту відповіді іншим кольором, підкреслюванням, а також будь-яких сторонніх позначок у роботі не допускається.
Починайте давати відповідь з будь-якого завдання за черговістю, пронумерувавши його цифрою, якою воно позначене в комплекті завдань (одні з учасників вирішують починати з найскладнішого завдання, інші дають відповідь на те з них, яке вони найкраще знають). Кожне нове завдання слід починати з нової сторінки. Не залишивши місця після відповіді на попереднє питання ви можете пізніше згадати важливу інформацію, але записати її не зможете. Різні дописки й виправлення погіршують загальне враження про вашу роботу в членів журі.
Уважно прочитайте й усвідомте суть отриманого завдання. Дуже часто учасник отримує низьку оцінку через те, що не цілком зрозумів суть питання, і його зусилля пропали марно. На чернетці складіть план відповіді. На питання слід відповідати строго по його суті, конкретно але якомого більш точно й повно. Не потрібно викладати матеріал, який прямо не відноситься до теми завдання – вам може не вистачити часу на виконання інших завдань. Пам’ятайте, що слід чітко давати визначення понять, аргументувати положення, що доводяться прикладами, де потрібно – поясненнями; у кінці виконаного завдання робити узагальнення й висновки. Якщо завдання складається з кількох підзавдань, то відповіді необхідно давати на кожне з них.


2.3. ТРЕНУВАЛЬНІ ТЕОРЕТИЧНІ ЗАВДАННЯ ДО ШКІЛЬНОГО (І-го) ЕТАПУ

7-й КЛАС
(До початку етапу олімпіади за програмою вивчені «Вступ» і розділ «Океани»)
І.1.01. Перелічіть тематичні карти, які необхідні для вивчення географії материків і океанів.
І.1.02. Охарактеризуйте історію географічних досліджень Океанії.
І.1.03. Доведіть, що для клімату Атлантичного океану характерні як зональні, так і азональні риси.
І.1.04. Охарактеризуйте льодовий режим Північного Льодовитого океану. Які зміни й чому відбуваються з льодовим покривом цього океану впродовж останніх десятиліть?
І.1.05. Складіть характеристику вод Індійського океану (температури, солоності, системи течій).

І.2.01. Що вам відомо про сучасні дослідження Світового океану? На вивчення яких особливостей його природи націлені ці дослідження?
І.2.02. Що таке світовий кругообіг води? Назвіть і охарактеризуйте його складові частини.
І.2.03. Назвіть найбільш суттєві ознаки понять: «океан», «море», «затока», «протока», «водна маса», «океанічна течія».
І.2.04. У чому полягають відмінності океанічного типу земної кори від материкового?
І.2.05. Підберіть шість понять, які характеризують рельєф дна океанів; дайте їх визначення.

І.3.01. Що таке земна кора, а що  літосфера? Як називають поверхню  нижню межу земної кори? По якому шару проводять нижню межу літосфери?
І.3.02. Чому вивітрюються міцні гірські породи, наприклад, граніт? Які є види вивітрювання? Що далі відбувається з вивітреними гірськими породами?
І.3.03. Що таке геологічне літочислення? Перелічіть основні одиниці відліку відносного геологічного часу.
І.3.04. Перелічіть типи кліматів Землі. Охарактеризуйте особливості двох типів клімату.
І.3.05. Що називають природними ресурсами (природними багатствами)? На які групи поділяють природні ресурси?

ІІ.1.01. За типовим планом порівняйте географічне положення Індійського й Північного Льодовитого океанів.
ІІ.1.02. Складіть план характеристики океанічних течій. Охарактеризуйте за ним течію Західних Вітрів.
ІІ.2.01. Перелічіть методи географічних досліджень. На конкретних прикладах поясніть застосування кожного з цих методів.
ІІ.2.02к. Для яких потреб необхідні загально-географічні й тематичні карти вам, вашим рідним, а також людям різних професій у вашій місцевості?
ІІ.2.03. Чому океанічний тип земної кори має молодший вік, ніж материковий? Як і де утворюється земна кора океанічного типу; які форми рельєфу при цьому виникають?
ІІ.2.04. Як і чому відрізняється солоність вод Північного Льодовитого океану від середнього показника по Світовому океанові? Прісними чи солоними є багаторічні льоди цього океану?
ІІ.3.01к. Що називають природним комплексом? Назвіть природні комплекси своєї місцевості, мало змінені під впливом господарської діяльності.
ІІ.4.02. Чому навіть порівняно невеликі обсяги нафти та радіоактивних речовин, що забруднюють Світовий океан, є дуже небезпечними для нього?

ІІІ.2.01. Поясніть напрямок переважаючих вітрів над екваторіальними, тропічними, субтропічними, помірними й субполярними широтами Світового океану.
ІІІ.2.02. Охарактеризуйте систему течій в одному з океанів (за власним вибором). На трьох прикладах покажіть, як напрям та інші особливості течій залежить від клімату.
ІІІ.3.01. Назвіть рушійні сили кругообігу води в природі й поясніть їх вплив. Яке значення відіграє вода у процесах, що протікають у літосфері та в атмосфері?
ІІІ.4.01. Яку роль, на вашу думку, відіграють живі організми у підтриманні газового складу океанічної води? Як залежить поширення й багатство життя в океані від вмісту газів у воді?
ІV.2.01. Як і чому змінюється хід ізотерм 0ºС та +16ºС при переході з океанів на материки північної півкулі?
ІV.2.02. Які висновки можна зробити, розглядаючи межі й ширину помірного кліматичного поясу обох півкуль?
ІV.2.03. Поясніть, чому рибалки з Перу й північної частини Чілі дуже здивувалися, коли в їхні сіті кілька десятиліть тому почали потрапляти акули-молоти (риби, які живуть у дуже теплих водах), але суттєво зменшився вилов звичних для цих місць сардин-анчоусів?

8-й КЛАС
(До початку етапу олімпіади за новою програмою впродовж 9 тижнів, орієнтовно, проводиться 13-14 уроків  до теми «Рельєф. Тектонічні структури» включно)
І.1.01. Запишіть типовий план характеристики фізико-географічного положення країни.
І.1.02. Схарактеризуйте картографічні проекції за видом допоміжних поверхонь. Які недоліки (спотворення) мають карти, виконані в кожній із проекцій?
І.1.03. Що називають геоінформаційною системою (ГІС)? Де і як застосовують ГІС?
І.1.04. Дайте визначення понять: "географічний меридіан", "магнітний меридіан", "дійсний азимут"; "магнітний азимут", "магнітне схилення". Які ви знаєте способи орієнтування на місцевості?
І.1.05. Схарактеризуйте історичні періоди формування території України: а) до ХХ ст.; б) упродовж ХХ ст.
І.2.01. Дайте визначення понять: кряж, яйла, полонина, гірське пасмо, перевал, гірський масив, літосферна плита, давні й молоді платформи, щит, плити платформи, рухливий пояс літосфери.
ІІ.1.01. Порівняйте фізичну, топографічну, геологічну карти географічного атласу за змістом й особливостями зображення.
ІІІ.3.03. Доведіть зв’язок між загальними рисами рельєфу Європи і її тектонічною будовою.
ІІІ.3.01. Доведіть, що рельєф Землі є наслідком взаємодії внутрішніх (ендогенних) і зовнішніх (екзогенних) чинників. Вплив яких чинників є переважаючим у формуванні великих, а яких – в утворенні невеликих форм рельєфу?
ІV.1.01. Поясніть, з чим пов’язані відмінності в розташуванні на материках Африка й Південна Америка зон вологих вічнозелених екваторіальних лісів?
ІV.1.02. Як розподіляється кількість атмосферних опадів у Європі? Де вона більша, де  менша і чому? Чому на півночі Європи в наш час збільшують кількість опадів, а на півдні  зменшується?

9-й КЛАС
(До початку етапу олімпіади за діючою в 2008-2009 навчальному році програмою,
остання вивчена тема - «Населення України»)

І.1.01. Назвіть мету і основні завдання сучасних досліджень у галузі соціально-економічної географії. Які знання про розміщення населення і господарства України повинен мати кожен громадянин нашої держави?
І.1.02. Дайте визначення понять: природний рух населення; етнічний склад населення; функціональні типи міст (наведіть приклади); урбанізація, місто (для України), міграція, природний рух населення, діаспора, трудові ресурси (для України).
І.1.03. Запишіть план характеристики економіко-географічного положення країни.
І.1.04. Схарактеризуйте етнографічні райони (землі) України.
І.1.05. Схарактеризуйте внесок вітчизняних географів у розвиток соціально-економічної географії в України.
ІІ.1.01. Доведіть чи спростуйте твердження про сприятливість економіко-географічного положення України.
ІІ.1.02. Схарактеризуйте сучасне геополітичне положення України.
ІІ.1.03. Як змінювалася державна територія України впродовж ХХ століття?
ІІ.1.04. Які чинники вплинули на зміну кількості населення України впродовж ХХ століття?
ІІ.1.05. Релігійний склад населення України. Географія релігій.
ІІ.2.01. Що називається природними ресурсами? Чи змінюється зміст цього поняття з часом? На які групи поділяються природні ресурси за вичерпністю і відновлюваністю? Наведіть приклади.
ІІ.2.02. Проблеми й перспективи розвитку нафтогазової промисловості України.
ІІ.4.01. Чому в Україні на 1159 жінок припадає 1000 чоловіків? Коли й чому сформувалася така диспропорція. Чи спостерігається в наш час зміни в статевому складі населення?
ІІ.3.01к. За типовим планом дайте комплексну фізико-географічну характеристику свого населеного пункту (користуючись атласом «Моя мала Батьківщина»).
ІІ.3.02. Що таке висотна поясність? Поясніть її причини. Як висотна поясність впливає на господарство? (Поясніть на прикладі конкретної території).
ІІ.3.03к. Які рослинні угруповання вашої місцевості розташовувалися у межах вирівняних вододільних рівнин, а які — на розчленованих балками? Які природоохоронні об’єкти й території розташовані у Вашій місцевості? Які види рослин і тварин, занесених до «Червоної книги» України у них охороняються?
ІІ.3.04к. Перелічіть слабо проточні основні водойми вашої місцевості. Дайте їх господарську оцінку. Які водні об’єкти краю охороняють як пам’ятки природи? Запропонуйте заходи щодо охорони й раціонального використання водойм вашої місцевості.

ІІІ.1.02. На які групи поділяються міста за їх соціально-економічними функціями? Наведіть п’ять прикладів міст України, що виконують різні функції (вкажіть функції кожного з названих міст).
ІІІ.2.01. На які групи за використанням у господарстві поділяються мінеральні ресурси? Які проблеми зв'язані з використанням мінеральних ресурсів Ви знаєте? Як можна вирішити ці проблеми?
ІІІ.3.01к. Перелічіть корисні копалини своєї області, які є гірськими породами: а) осадового; б) метаморфічного i в) магматичного походження. Охарактеризуйте геологічні закономірності їх поширення.
ІІІ.3.02к. Чому ґрунт є наслідком впливу всіх природних компонентів, взятих разом? Чи одноманітний ґрунтовий покрив краю? Чому? Який, на вашу думку, найпоширеніший ґрунт: а) на вирівняних вододілах; б) на днищах балок і річкових долин; в) на схилах балок і річкових долин? Охарактеризуйте найбільш поширений ґрунт вашої місцевості за типовим планом.
ІІІ.3.03. Поясніть закономірності розподілу по території своєї області: а) річної кількості атмосферних опадів; б) ходу липневих ізотерм; в) ходу січневих ізотерм. Поясніть ці закономірності впливом кожного з кліматотвірних чинників. Чи впливає цей розподіл на особливості інших природних компонентів і їх поширення на території області? (Доведіть).
ІІІ.3.04. Як залежить поширення рослинного покриву в межах України від таких чинників: а) зміни клімату в широтному напрямку; б) складу гірських порід; в) зміни клімату з підняттям по схилах гір.
ІІІ.3.05к. Що називають ландшафтом? Які природні ландшафти вашої місцевості охороняються?
ІІІ.4.01. На які частини (мікрорайони, "кутки”) поділяється твій населений пункт? Як пояснюють походження їх назв? Яка сучасна чисельність населення твого села (міста), як вона змінювалася протягом історії його існування? Склади розповідь про особливості складу населення твоєї місцевості.
Наведіть три приклади впливу одного природного компонента на інший (у межах України).
ІV.3.01. Обґрунтуйте, чи однаковими повинні бути правила охорони ґрунтів у різних частинах України?
ІV.3.02к. Які з геоекологічних проблем характерні для вашого населеного пункту? Чи вирішуються вони і як? Запропонуйте заходи щодо вирішення цих проблем.

10-й КЛАС
(До початку етапу олімпіади за діючою в 2008-2009 навчальному році навчальною програмою, остання вивчена тема - «Світові природні ресурси»)

І.1.01. Класифікація країн сучасного світу за формою державного управління. Назвіть відмінності в межах кожного з виділених типів. Наведіть по 3 приклади для кожного типу.
І.2.01. Географія видобутку руд різних груп кольорових металів у світі.
І.3.01. Дайте визначення поняття "Агропромисловий комплекс" (АПК). Який склад АПК України? Назвіть галузеві АПК.
ІІ.1.01. Як пов’язані вікова і статева структури населення й тип його відтворення?
ІІ.1.02. Які зміни і чому відбулися у структурі паливно-енергетичного балансу впродовж останнього століття?
ІІ.1.03. Перехід від традиційного до раціонального типу відтворення називається "демографічним переходом”. У цьому переході відзначають 4 фази. Схарактеризуйте кожну з цих фаз, наведіть приклади країн, які перебувають на певній фазі демографічного переходу.
ІІ.2.01. За типовим планом, у вигляді таблиці, дайте порівняльну характеристику географічного положення України і Франції.
ІІІ.3.01. Обґрунтуйте причини зональності сільськогосподарського виробництва в Україні. Назвіть основні риси спеціалізації рослинництва в межах кожної сільськогосподарської зони рівнинної частини України.
ІІ.3.02. Структура і склад лісогосподарського комплексу України. Охарактеризуйте вплив найважливіших чинників на розміщення найважливіших галузей комплексу.
ІІ.3.03. Чому в легкій промисловості України був найбільший спад виробництва впродовж 1990-х років. Які сучасні особливості розміщення й функціонування цієї галузі?
ІІ.3.04. Чи можливі зміни в межах і кількості суспільно-географічних районів України?
ІІ.3.05. Як змінюється рельєф при перенесенні і накопиченні осадових гірських порід?
ІІІ.1.01. Охарактеризуйте сучасне місце України у міжнародному поділі праці і назвіть негативні та позитивні тенденції, що спостерігаються в останні роки. Які є шляхи подолання негативних тенденцій ?
ІІІ.2.01. Використання природних ресурсів загалом або їх окремих типів регулює екологічне законодавство України. Перелічіть основні законодавчі акти, які регулюють використання та охорону природних умов і природних ресурсів на території нашої країни.
ІІІ.3.01. За самостійно продуманим планом складіть економіко-географічну характеристику одного промислового підприємства вашої місцевості.
ІV.3.01. Двадцять років тому в колишньому Радянському Союзі розгорнулася дискусія про плюси й мінуси робіт з меліорації земель. Спробуйте стати учасником цієї дискусії, враховуючи нинішні реалії в Україні.

11-й КЛАС
(додаткові завдання до комплектів І-го етапу попередніх років навчання)
І.01. Перелічіть основні періоди формування політичної карти світу. Коротко схарактеризуйте кожний з етапів новітнього періоду формування політичної карти світу.
І.02. Схарактеризуйте географічне положення і природно-ресурсний потенціал США.
ІІ.01. Поясніть, чому розміщення хімічних виробництв часто відірване від сировинних баз.
ІІ.02. Характерні риси i складові частини науково-технічної революції (НТР). Вплив НТР на галузеву i територіальну структуру світового господарства.
ІІ.03. Машинобудування світу: його роль, чинники, що впливають на розміщення підприємств, структурні зрушення в епоху НТР.
ІІ.04. Які особливості характерні для використання території, природних і трудових ресурсів у Канаді?
ІІ.05. Як різний рельєф і різні особливості будови земної кори впливають на відмінності життя і діяльності населення (в горах і на рівнинах; на стійких ділянках земної кори й у сейсмічних поясах)?
ІІІ.01. Вкажіть, за рахунок розвитку яких галузей господарства, окремим країнам, що розвиваються, вдається одержувати рівень ВВП, що значно перевищує середній по регіону: а) Лівія; б) Габон; в) Маврикій; г) Бруней; д) Фіджі; ж) Тринідад і Тобаго.
ІІІ.02. Окремі штати США відносять до певних поясів: Айова – до «кукурудзяного», Мічиган – до «автомобільного», Флорида – до «сонячного», Вісконсин – до «молочного», Небраска – до «пшеничного», Огайо – до «іржавого». Які ще штати входять до відповідних поясів? Які природні та економічні чинники зумовили назву кожного з поясів?
ІV.01. Як змінювалося положення вашого міста чи району в системах адміністративно-територіального устрою з початку ХХ століття? Наведіть аргументи «за» і «проти» адміністративно-територіальної реформи в сучасній Україні, враховуючи її можливий вплив на розвиток господарства й соціальної сфери.
ІV.02. Обидва материки частини світу Америка європейці розпочали освоювати майже одночасно. Чому ж нинішній стан соціально-економічного розвитку Північної і Латинської Америки так суттєво різниться? Розподіліть країни Латинської Америки на 4-5 груп за рівнем їх соціально-економічного розвитку (саме такий розподіл обґрунтуйте).
Фото:
Джерело: Булава Леонід Миколайович Б-90 Підготовка до географічних олімпіад (шкільних, районних, обласних). – Харків: Видавнича
Категорія: Олімпіади | Додав: BULAVA (20.07.2011) | Автор: Леонід Миколайович Булава E
Переглядів: 24182 | Коментарі: 2 | Рейтинг: 5.0/2
Матеріали по темі:
Всього коментарів: 2
avatar
1 Sana-Ok • 08:52, 05.08.2011
Большое спасибо за материал!
avatar
2 wiktor • 08:54, 05.08.2011
Завжди раді допомогти нашим відвідувачам. Заходьте ще. smile
avatar