Розкрито творчий доробок відомого українського економіко-географа й економіста Федіра Матвієнка-Гарнаги. На основі аналізу праць ученого розглядаються його напрацювання у становленні методології української суспільної географії, погляди стосовно проблеми економіко-географічного районування території України, розробки в галузі актуальних проблем економіки України. Досліджується наукова і педагогічна спадщина вченого як одного з організаторів географічної науки і освіти в Україні.

Характеризується культурно-географічний напрямок у науковій спадщині Григорія Величка (1863-1932). Аналізуються його основні друковані та картографічні праці з даної проблематики. Зроблено висновок, що цей напрямок проявляється у науковій діяльності вченого досить повно і різноманітно.

У статті автор згадує про свою роботу в 1957 р. науковим керівником групи гідрології і гідротехніки Китайсько-Радянського об'єднаного загону Середнє-Хуанхейської комплексної протиерозійної експедиції Академії Наук Китаю. У багатьох місцях експедиція повторювала відрізки маршрутів подорожей дослідника Центральної Азії М.М.Пржевальського.

Висвітлено роль відомого українського геоморфолога, доктора географічних наук, професора кафедри геоморфології Львівського університету Петра Миколайовича Цися (1914-1971) у становленні географічного факультету, львівської геоморфологічної школи, розвитку знань про рельєф і природу України в цілому та її західного реґіону, підготовці кадрів високої кваліфікації.

Стаття присвячена життю і науковій діяльності Георгія Миколайовича Висоцького - видатного українського вченого в галузі лісівництва, ґрунтознавства, геоботаніки, фізичної географії і гідрології; академіка, основоположника науки про ліс і лісову дослідницьку справу. Автора понад 200 наукових праць. Він вивчав вплив лісу на водний режим місцевості, заклав основи ґрунтової гідрології посушливих районів, розробив теорію трансгресивної ролі лісів, класифікацію дібров і заслужено визнаний корифеєм степового лісорозведення.

Розглянуто вплив науково-методологічної спадщини В. І. Вернадського на дослідження аграрної ланки економіки із суспільно-географічних позицій. Показано роль теоретико-світоглядних принципів наукового пошуку у вивченні взаємодії природи і суспільства у сфері АПК. Особливу увагу звернено на ноосферний підхід В. І. Вернадського у розв'язанні соціально-економічних і екологічних проблем розвитку АПК. Стисло подано еволюцію землеробства, значення землеробської праці в житті українця; докладніше висвітлено сучасні проблеми розвитку і територіальної організації агропромислового виробництва. Проаналізовано наслідки трансформаційних процесів у аграрній сфері України у зв'язку з переходом до ринкової системи. Схарактеризовано екологічний стан у сільському господарстві. Виходячи із наукових постулатів В. І. Вернадського, сформульовано основні напрям суспільно-географічних досліджень АПК з урахуванням сучасних умов і суспільних трансформацій.