Висвітлено роль відомого українського геоморфолога, доктора географічних наук, професора кафедри геоморфології Львівського університету Петра Миколайовича Цися (1914-1971) у становленні географічного факультету, львівської геоморфологічної школи, розвитку знань про рельєф і природу України в цілому та її західного реґіону, підготовці кадрів високої кваліфікації.

Стаття присвячена життю і науковій діяльності Георгія Миколайовича Висоцького - видатного українського вченого в галузі лісівництва, ґрунтознавства, геоботаніки, фізичної географії і гідрології; академіка, основоположника науки про ліс і лісову дослідницьку справу. Автора понад 200 наукових праць. Він вивчав вплив лісу на водний режим місцевості, заклав основи ґрунтової гідрології посушливих районів, розробив теорію трансгресивної ролі лісів, класифікацію дібров і заслужено визнаний корифеєм степового лісорозведення.

Розглянуто вплив науково-методологічної спадщини В. І. Вернадського на дослідження аграрної ланки економіки із суспільно-географічних позицій. Показано роль теоретико-світоглядних принципів наукового пошуку у вивченні взаємодії природи і суспільства у сфері АПК. Особливу увагу звернено на ноосферний підхід В. І. Вернадського у розв'язанні соціально-економічних і екологічних проблем розвитку АПК. Стисло подано еволюцію землеробства, значення землеробської праці в житті українця; докладніше висвітлено сучасні проблеми розвитку і територіальної організації агропромислового виробництва. Проаналізовано наслідки трансформаційних процесів у аграрній сфері України у зв'язку з переходом до ринкової системи. Схарактеризовано екологічний стан у сільському господарстві. Виходячи із наукових постулатів В. І. Вернадського, сформульовано основні напрям суспільно-географічних досліджень АПК з урахуванням сучасних умов і суспільних трансформацій.

Висвітлюється внесок видатного польського письменника і громадського діяча Юзефа Крашевського (1812–1877) у волинське краєзнавство.

Видатний ґрунтознавець і географ сучасності (до 95-річчя від дня народження професора Ігора Крупенікова)

Розглядається сутність джерелознавства як окремої сфери дослідження будь-якої науки, в т.ч. географічної. Названо основні поняття і складові частини джерелознавства. Здійснено класифікацію писемних джерел, що використовуються для дослідження історії української суспільної географії. Стаття побудована переважно на матеріалах антропогеографії Галичини 20-30-х років XX ст.