На відновлення сил пішов не один рік, а кращим стимулом для одужання стала любов. Жак-Ів зустрів Симону Мелькіор, яка незабаром стала його дружиною.
Цікаво, що саме в той довгий період реабілітації Кусто винайшов легендарні окуляри для підводного плавання. А трохи пізніше доля звела його з морським офіцером Філіпом Тайе, шалено закоханим у море. Саме з цього моменту і починається історія того Кусто, якого всі знають як видатного вченого-підводника. Разом з Тайє і Фредеріком Дюма, відомого всім як Діді, він починає свої перші дослідження.

У 1943 році Кусто відкрив новий етап у розвитку морських досліджень: разом з інженером Емілем Гагнаном він винайшов перший у світі акваланг, за допомогою якого можна було пересуватися під водою на глибині 90 метрів. У 1946 році виробництво аквалангів було запущено в промисловому масштабі. А трохи пізніше Кусто приступив до створення більш досконалих фото-і відеокамер і "підводного блюдця", невеликого підводного човна, що відрізняється підвищеною маневреністю. Завдяки цим винаходам стало можливим спостерігати за життям на морських глибинах, пише diving.ru.

На початку 40-х років Кусто створив кінокомпанію під назвою "Об'єднані акули". З її стін вийшло більшість його фільмів, першим з яких став "8 метрів під водою". Варто відзначити, що інтерес до кіномистецтва Кусто виявляв з самого дитинства: в 13 років він почав знімати сімейні події, сам продумував декорації і сюжет, самостійно проявляв плівку. Пізніше дитяча пристрасть переросла у доросле серйозне захоплення.

У 1950 році Кусто переобладнав мінне судно, що отримало назву "Каліпсо", і приступив до організації підводних експедицій. Саме тоді були здійснені перші підводні археологічні дослідження і отримані фотографії морського дна на глибині 7250 м. А трохи пізніше, в 1954 році, Кусто разом з кінематографістом Луї Малем відправляються на Червоне море і Індійський океан, де починають знімати документальний серіал "Одіссея команди Кусто" .

Пізніше на світ з'явився фільм, який і до цього дня вважається одним з найкращих про підводне життя, - "Світи тиші". Завдяки цій роботі, "блакитний континент" манив вже не своєю загадковістю, а дивною розмаїтістю підводного світу. Картини з дна Середземного моря, Перської затоки, Червоного моря й Індійського океану викликали неймовірний ажіотаж глядацький, фільм був удостоєний "Золотої пальмової гілки" в Каннах і "Оскара". Але все-таки офіційне визнання відкриттів і досягнень Кусто прийшло з його затвердженням на посаді директора Океанографічного музею в Монако в 1957.

Без головних світових кінопремій не залишилися також і інші роботи Кусто. Так, фільм "Історія червоної риби" отримав приз на Канському фестивалі і на наступній церемонії вручення премії "Оскар". А третій головний приз американської кіноакадемії був отриманий Кусто за картину "Світ без сонця".

Відкриття Кусто також не залишилися без уваги. За свої дослідження він був удостоєний численних нагород, включаючи Орден Почесного легіону.
У 70-х роках Кусто створив товариство з охорони морського середовища ("Суспільство Кусто"). Він продовжував здійснювати експедиції, активно досліджував невивчені області світового океану. У 1979 році в його родині сталася жахлива трагедія: на зйомках чергового фільму загинув молодший син Кусто Пилип. Зйомки проходили на гідролітаках "Каталіна". Під час повені ніс машини пішов під воду, весь екіпаж залишився цілий і неушкоджений, проте Філіпа на борту не виявилося, його тіло так і не знайшли. У 1990 році померла дружина Кусто.

У 90-х роках в житті Кусто почалася смуга невдач. Його звинуватили в приховуванні й несплаті податків. "Суспільство Кусто" було заарештовано, а більша частина майна організації була конфіскована. В останні роки життя, вже після другого одруження, Кусто вступив в правову боротьбу зі своїм сином Жаном-Мішелем за використання імені "Кусто".
Він помер у віці 87 років від інфаркту міокарда. Як пише cousteau.ru, у листопаді 2009 року за указом президента Мексики один із островів у морі Кортеса був перейменований в острів Жака Кусто.

Ксенія Сенкевич, вдова Юрія Сенкевича: «Кусто - людина, фактично відкрив людству океан. Всі ми читали книги, але це було на рівні уявлень. Саме Кусто всім нам показав океан і пояснив, що це джерело нових енергій ».

Кусто був у Радянському Союзі три рази. Перший раз у 1935 році. Будучи морським офіцером французьких ВМС, він встиг завести роман з москвичкою. Це було задовго до того, як захопиться підводним світом, задовго до тих часів, коли завдяки його зусиллям і з'явиться сучасний акваланг, підводні кіно-та відеокамери, задовго до того, коли глядачі національних каналів безлічі країн будуть, не відриваючись, стежити за рибами в «Одіссеї команди Кусто».
Ксенія Сенкевич, вдова Юрія Сенкевича: «Такі люди зустрічаються вкрай рідко. При дуже невиразному зрості, сухій статурі, навіть щуплості він був незвичайним. Коли ця людина з'являвся десь разом з іншими, на нього неодмінно звертали увагу. Він був значний ».

Люди, які його знали, кажуть, що він був жорстким і авторитарним, м'яким і дуже ліберальним, просоленим морським вовком і лощеним французьким шевальє. Мало хто сходився в якихось думках, крім того, що головний Іхтіандр XX століття - саме Жак-Ів Кусто. Рідкісний француз, яке море любив не менше, ніж жінок.

 

 

 

Джерело: http://www.oceanology.ru/