Тема: Будівельний комплекс

План.

1. Будівельний комплекс: структура і значення.

2. Чинники розвитку і розміщення.

3. Географія цементної промисловості. Виробництво стінових матеріалів.

4. Перспективи розвитку будівельного комплексу України.

Література:

1. Заставний Ф.Д. Географія України. - Львів: Світ, 1994. - 470

2. Іщук С.І. Розміщення продуктивних сил (Теорія, методи, практика). - К.: Епроп. ун-т, 2002. - 216 с.

3. Луцишин П.В. Вступ до економічної і соціальної географії. - К.: НМКВО, 1993.

4. Масляк П.О., Шищенко П.Г. Географія України: Пробний підруч. для 8-9 кл. серед. шк. -  К.: Зодіак-ЕКО, 2000. - 432 с.

5. Соціально-економічна географія України: Навч. посібник / За ред.     Шаблія О.І. - Львів: Світ, 2000. - 680 с.

1.Будівельний комплекс охоплює систему підприємств і галузей, продукція яких призначається для капітального будівництва у сферах промисловості, сільського господарства, транспорту, а також для потреб житлово-комунального господарства та всіх інших сфер людської діяльності. Сьогодні на виробництво будівельних матеріалів припадає більше половини затрат, пов'язаних з будівельно-монтажними роботами в Україні. Про значення промисловості будівельних матеріалів свідчить той факт, що затрати на будівельно-монтажні роботи становлять 1/2 загального обсягу капітальних вкладень у народне господарство.

До складу будівельного комплексу входять три основні групи галузей:

1)         Видобуток і обробка мінерально-будівельної сировини (пісок, гравій, щебінь, бутовий камінь та ін.);

2)         Виробництво в'яжучих матеріалів (цемент, вапно, гіпс);

3)         Виробництво стінових матеріалів, виробів і конструкцій (бетонні, залізобетонні та інші конструкції і блоки).

Всі ці виробництва розвиваються на території України. Найбільшого розмаху набуло виробництво збірного залізобетону, деяких стінових виробів, віконного скла і цементу.

2.Чинники розвитку і розміщення. Галузі будівельного комплексу розвиваються в усіх районах, однак переважна більшість підприємств тяжіє до районів індустріального будівництва. У цьому зв'язку на перший план виступає виробництво цементу, збірного залізобетону і заповнювачів для бетону. В різних районах освоєні родовища мінерально-будівельної сировини - джерел природних будівельних матеріалів. Використовуються відходи окремих галузей важкої індустрії (шлаки в металургійному виробництві, відходи золи в електроенергетиці). Це привело до виникнення комплексів підприємств на основі комбінування виробництва будівельних матеріалів з чорною і кольоровою металургією, електроенергетикою та галузями, що виробляють мінеральну сировину. Використання золи і шлаків теплових електростанцій, відходів вуглезбагачувальних фабрик, металургійного виробництва посилює зв'язки промисловості будівельних матеріалів з галузями важкої індустрії і розглядається як один з головних резервів зростання виробництва продукції.

На розміщення підприємств будівельного комплексу, зокрема виробництво будівельних матеріалів, найбільший вплив має сировинний фактор. Наближення виробництва до сировинних баз обумовлюється великими об'ємами витрат сировини на одиницю продукції і низькою її транспортабельністю. Так, перевезення піску або гравію автотранспортом на 50 км обходиться в 10 разів дорожче порівняно з їх видобутком. На виробництво 1 т цементного клінкеру витрачається 1,5-2,5 т вапняку і глини, 1 т вапна - 2т вапнякового каменю, а 1 т керамічних труб - до 1,5 т глини. Питома вага витрат на сировину становить 15-25% у структурі собівартості продукції.

Ряд галузей промисловості будівельних матеріалів тяжіє до споживача, зокрема виробництво залізобетонних виробів і конструкцій та виробництво в'яжучих матеріалів, їх продукція менше транспортабельна, ніж сировина. Однак часто вибираються такі варіанти їх розміщення, які дозволяють враховувати тяжіння до сировинних баз і до споживачів.

Зважаючи на значення сировинного і споживного факторів, розрізняють дві групи галузей:

Переважно сировинної орієнтації- виробництво цементу, азбестово-цементних і шиферних виробів, вогнетривів, скла, керамічних труб, вапна та ін.;

Переважно споживчої орієнтації - виробництво бетону, залізобетонних виробів і конструкцій, м'якої покрівлі, санітарно-технічних виробів та ін.

Підприємства, що зв'язані з сировинними базами, мають повний цикл виробництва (наприклад, виробництво цементу, скла, цегли). Ряд підприємств у районах споживання працюють на довізних напівфабрикатах (бетонні та залізобетонні заводи, підприємства, що виробляють санітарно-технічні вироби).

      3.Географія цементної промисловості. Виробництво стінових матеріалів. Основна галузь будівельних комплексів - цементна промисловість. Вона розвивається у тих районах, де сировина (глини, мергелі, вапняки) територіальне суміщена з мінеральним паливом або залягає вздовж основних напрямків його транспортування. В ряді районів цементні заводи працюють на відходах чорної і кольорової металургії (Донбас). Цементна промисловість характеризується високим рівнем виробничої концентрації, її сучасні підприємства мають потужність понад    1 млн. т на рік.

Перший в Україні цементний завод споруджено в 1896 р. у Донбасі (Амвросіївка). Тут залягають високоякісні карбонатні породи, що використовуються сьогодні Амвросіївським цементним комбінатом (до нього належать п'ять заводів і чотири кар'єри). В Донецькій області працюють також Краматорський і Єнакіївський заводи. Донбас посідає перше місце в Україні за виробництвом цементу. Крім природної сировини, на заводах використовують відходи чорної металургії (шлаки). Потужні цементні підприємства працюють на Дніпропетровщині (Дніпродзержинськ, Дніпропетровськ, Кривий Ріг) та Харківщині (Балаклія), у Львівській (Миколаїв), Рівненській (Здолбунів), Хмельницькій (Кам'янець-Подільський ) областях. Значно меншої потужності діють підприємства у Бахчисараї (Автономна республіка Крим), у Миколаївській, Одеській, Івано-Франківській областях. Всього в Україні діє 15 підприємств по виробництву цементу.

Якщо виробництво цементу тяжіє до сировинних баз, то промисловість збірного залізобетону - до місць споживання готової продукції (9/10 всього обсягу виробництва). Для виробництва залізобетону необхідна велика кількість заповнювачів (щебеню, піску), а також стальної арматури і цементу. Основні потужності залізобетонної промисловості концентруються у великих промислових центрах і районах, а також в місцях, де ведеться значне індустріальне будівництво. В Україні діють великі виробничі об'єднання з виготовлення комплектів збірних залізобетонних конструкцій і деталей. Ряд підприємств виготовляють збірний залізобетон для гідротехнічного будівництва, для мостів та шляхового будівництва, а також опори та конструкції для спорудження ліній електропередач і зв'язку. В усіх областях України працюють домобудівні комбінати, що спеціалізуються на випуску залізобетонних деталей для спорудження великопанельних житлових будинків. Найпотужніші з них розміщені у містах-мільйонерах та великих промислових центрах (Київ, Харків, Дніпропетровськ, Донецьк, Одеса, Львів та ін.).

Однією з найстаріших галузей будівельного комплексу України є цегельна промисловість. Виробляється глиняна та силікатна цегла. Цегельне виробництво відзначається високою матеріаломісткістю: на виробництво 1000 шт. цегли витрачається 2,5 куб. м глини. Оскільки сировина для виробництва цегли є майже в усіх районах, розміщення підприємств орієнтується на споживача. Головні центри виробництва будівельної цегли - великі міста. Тут працюють підприємства, оснащені високопродуктивними кільцевими тунельними печами. Заводи меншої потужності працюють у сільській місцевості.

В будівельному комплексі широко використовують природні нерудні матеріали - сировину для виробництва цементу, цегли, черепиці, скла, легких наповнювачів бетонів, в'яжучих матеріалів. Родовища бутового каменю розробляються в багатьох районах. Особливо великі його запаси в Житомирській, Вінницькій, Кіровоградській, Запорізькі й та інших областях. Цінними і унікальними є родовища гранітів, габро, лабрадоритів, які видобувають не лише для потреб України, а вивозять в інші держави.

В сучасному будівництві особливу цінність мають легкі пористі бетони, з яких виготовляють стінові панелі житлових будинків. Для виробництва їх використовують керамзит, термозит, сипкий перліт, які виробляються з легкоплавких глинистих порід, а також з шлакової пемзи (термозит). В деяких областях України виробляють черепашник. Крім цих матеріалів, розвинене виробництво будівельної кераміки: керамічної плитки для фасадів, плитки для підлоги, облицювальної глазурованої плитки. Найбільші підприємства розміщені у Харкові, Слов'янську, Часовому Ярі (Донбас). В областях України працюють також підприємства по виробництву будівельного фаянсу і фарфору, будівельного вапна, гіпсу і крейди. Фарфорова промисловість зосереджена у Житомирській (Коростень, Баранівка, Городниця, Кам'яний Брід, Довбичі) області, у Дружківці (Донецька обл.), Полтаві, Кіровограді, Сумах, Синельниковому та інших центрах.

Важливою галуззю є виробництво віконного і технічного скла. Віконне скло виробляється на заводах Донецької і Луганської областей, на Запорізькому та Львівському склоробних підприємствах. Завод технічного скла працює у Костянтинівні - "Автоскло".

7.Перспективи розвитку. У перспективі розвиток галузей будівельного комплексу пов'язаний з реконструкцією технічної бази. Низькі темпи оновлення техніки на підприємствах комплексу обумовили накопичення в машинному парку значної кількості морально застарілої й фізично зношеної техніки. Однак застарілі і зношені фонди і їх використання не приносить результатів, які очікуються в господарській діяльності підприємств. Отже, необхідність вирішення великомасштабних соціальних завдань потребує цілеспрямованої роботи по розвитку матеріально-технічної бази будівництва.