Реклама

Головна » Статті » Теорія географії » Економічна географія України [ Додати статтю ]

Лісовиробничий комплекс України

Лісовиробничий комплекс України, Лісове господарство, Целюлозно-паперова промисловістьТема: Лісовиробничий комплекс

План.

1.Лісовиробничий комплекс: структура і значення.

2.Лісове господарство (лісозаготівельна промисловість). Деревообробний підкомплекс. 

3.Целюлозно-паперова промисловість. Лісохімічна і гідролізна.

4. Лісовиробничі райони.

5.Проблеми і перспективи розвитку лісовиробничого комплексу України.

                            

 

Література:

1. Заставний Ф.Д. Географія України. - Львів: Світ, 1994. - 470 с.

2. Іщук С.І. Розміщення продуктивних сил (Теорія, методи, практика). - К.: Епроп. ун-т, 2002. - 216 с.

3. Луцишин П.В. Вступ до економічної і соціальної географії. - К.: НМКВО, 1993.

4. Масляк П.О., Шищенко П.Г. Географія України: Пробний підруч. для 8-9 кл. серед. шк. -  К.: Зодіак-ЕКО, 2000. - 432 с.

5. Соціально-економічна географія України: Навч. посібник / За ред.     Шаблія О.І. - Львів: Світ, 2000. - 680 с.

 

        1.Лісовиробничий комплекс - це міжгалузеве утворення в межах України, що об'єднує лісові галузі (від вирощування та експлуатації до глибокої переробки деревини) з метою раціонального використання сировини і відходів. Різні галузі і підгалузі лісопромислового комплексу розвиваються на базі основної сировини-деревини, вони пов'язані з багатьма міжгалузевими комплексами. Лісовиробничий комплекс України об'єднує такі підкомплекси: лісогосподарський, деревообробний, целюлозно-паперовий та лісохімічний. Кожен підкомплекс охоплює ряд галузей, що функціонують в процесі виробництва різних видів продукції. Україна немає достатніх запасів лісових ресурсів, які служать базою для розвитку лісопромислового комплексу. Загальна площа лісового фонду становить близько 10 млн. га.

        Лісистість території України складає понад 14%, що значно менше від лісистості ряду країн Європи. Так, у Польщі ліси займають 28,7% площі території, Німеччині - 29%, Румунії - 28,1%, Франції - 27,8%. Зараз в Україні реалізується Державна програма "Ліси України" на 20020-2015 роки. Планується збільшити лісистість країни на 0,5 млн. га і довести її до 16, 1%. Ліси розміщені дуже нерівномірно. До найбільш лісистих належать карпатські області (Закарпатська, Івано-Франківська, та Чернівецька), області мішано-лісової зони (Волинська, Рівненська, Житомирська). В Українських Карпатах зайнято лісами понад 40% площі території, а в Кримських горах - 32%. В порідному складі лісів переважають хвойні ліси (сосна, ялина, ялиця) та твердолистяні породи - дуб, бук, явір, ясен, клен. У меблевій промисловості використовується деревина черешні і груші.

2.В лісогосподарському підкомплексі виділяють лісове господарство та лісозаготівельну промисловість. Лісове господарство сьогодні набуває особливої актуальності, воно забезпечує розширене лісовідтворення, лісовпорядкування та захист і охорону лісів. Однак Україна задовольняє свої потреби у лісосировині на третину і змушена закуповувати щорічно деревину та її продукти в сусідніх країнах. Лісозаготівельна промисловість заготовляє деревину та здійснює її первинну переробку. Основними лісозаготівельними районами є Українські Карпати та Полісся.

Деревообробний підкомплекс представлений лісопильною, фанерною, меблевою галузями, а також виробництвом деревно-стружкових і деревно-волокнистих плит та будівельних деталей з дерева. Ці галузі розвинені на всій території України, але основна їх частина зосереджена в межах карпатських та поліських областей. Найбільшими центрами лісопильної промисловості є Чернівці, Берегомет, Вигода, Надвірна, Брошнів, Рожнятів (Прикарпаття); Рахів, Тересва, Свалява (Закарпаття), Сколе; Стрий (Львівщина); Ківерці, Костопіль, Сарни, Ковель, Камінь-Каширський (Полісся). Підприємства фанерної промисловості зосереджені у Львові, Оржеві, Костополі, Чернівцях, Києві.

Майже половина працюючих у лісопромисловому комплексі зайнята у меблевій промисловості. Найбільші центри галузі - Київ, Харків, Львів, Ужгород, Мукачеве, Одеса, Дніпропетровськ, Донецьк. Виробництво деревно-стружкових плит сконцентроване в Костополі, Сваляві, Тересві, Брошневі, Києві та ін. Центрами виробництва будівельних матеріалів з дерева є Київ, Харків, Запоріжжя, Кривий Ріг, Чернівці та ін.

Важливий напрямок у розвитку деревообробної промисловості - виробництво будівельних матеріалів із дерева (балок, дощок, рейок, паркету, внутрішнього оздоблення жилих помешкань та офісів), яка, як правило орієнтується на споживача. За останнє десятиріччя дане виробництво свої обсяги (насамперед, внаслідок скорочення житлового будівництва).

3.Целюлозно-паперова промисловість розвинена в Україні недостатньо. Найбільшими підприємствами виступають: Жидачівський картонно-паперовий комбінат (Львівська обл.), Рахівська картонна фабрика (Закарпатська обл.), Херсонський целюлозний завод. Виробництво целюлози в Україні, починаючи з 1991 р., значно скоротилось, зменшився також випуск паперу і картону. За останнє десятиріччя в розвитку цієї галузі відбулися позитивні зміни: вперше в Україні було налагоджено виробництво цінних паперів (Малин Житомирської області Малинська фабрика цінних паперів), поштових конвертів і марок, шпалер (м. Корюківка Чернігівської області). ВАТ ""Понінківський картонно-паперовий комбінат" (смт. Полінка Хмельницької області) є важливим виробником зошитів. Однак, попри те що його продукція більш дешева, він не витримує конкуренції із зарубіжним товаром, значна частина якого ввозиться контрабандним шляхом ( у 2003 р. комбінат зупинився). Поки-що Україна не забезпечує себе продукцією целюлозно-паперової промисловості, тому значна частина паперу (насамперед якісного завозиться з Росії, країн Балтії, Білорусії (особливо шпалери).

Лісохімічний підкомплекс охоплює ряд галузей, що зайняті хімічною переробкою деревини і тяжіють переважно до лісосировинних районів. На основі гідролізного виробництва одержують гідролізний спирт (гідроліз деревини), а також цінні побічні продукти - фурфурол, білкові (кормові) дріжджі, метиловий спирт і скипидар. Лісохімічні виробництва базуються на термічному розкладанні деревини (суха перегонка), в результаті чого одержують деревне вугілля, підсмольну воду, з якої виділяють такі продукти, як оцтова кислота і метиловий спирт. Найбільш потужна група лісохімічних підприємств склалася в Закарпатській області (Свалявський, Перечинський, Великобичківський лісохімічні комбінати). Великі підприємства працюють у Києві, Запоріжжі, Білгороді-Дністровському. Вони використовують відходи сільськогосподарського виробництва (качани кукурудзи, лушпиння соняшнику) в гідролізній промисловості і виробляють кормові дріжджі та іншу продукцію. Значними центрами лісохімії є також Славута Хмельницької обл. та Вигода Івано-Франківської обл.

4.Лісовиробничі райони. Галузі лісовиробничого комплексу України зосереджені переважно у двох великих районах - Поліському і Карпатському, а також у деяких центрах, що знаходяться поза межами цих районів.

Поліський район охоплює територію північних областей правобережної частини України з сосновими, дубовими, березовими і вільховими породами дерев. Тут розвивається лісопильна, меблева, целюлозно-паперова, лісохімічна, каніфольна, хвоє-переробна галузі. Головні лісопромислові центри району - Костопіль, Житомир, Київ, Чернігів, Новоград-Волинський. Целюлозно-паперова промисловість розвивається у Понінці та Малині.

Карпатський район сформувався на базі лісових ресурсів Карпат, що простягаються на території Закарпатської, Івано-Франківської, Чернівецької та Львівської областей. Головними промисловими галузями району є: меблева, целюлозно-паперова, лісохімічна, фанерна, виробництво оцтової кислоти, клею для меблевої і фанерної промисловості. Найбільші лісопромислові центри району: Жидачів (виробництво целюлози, паперу і картону); Івано-Франківськ, Ужгород, Чернівці, Брошнів, Свалява (виробництво меблів); Свалява, Перечин, Великий Бичків (лісохімія); Рахів (виробництво картону).

           5.Проблеми і перспективи розвитку лісовиробничого комплексу. Розвиток лісопромислового виробництва у перспективі залежатиме у великій мірі від наявності деревної сировини. В Україні запаси деревини незначні, тому необхідно вишукувати резерви шляхом вивільнення частини ресурсів і використання у виробничому циклі різноманітних замінників. Це дасть можливість збільшити виробництво найнеобхідніших напівфабрикатів та готових виробів.

Фото:
Джерело:
Категорія: Економічна географія України | Додав: wiktor (01.08.2010)
Переглядів: 9027 | Теги: Целюлозно-паперова промисловість, Лісовиробничий комплекс України, Лісове господарство | Рейтинг: 0.0/0
Матеріали по темі:
Всього коментарів: 0
avatar