Реклама

Головна » Статті » Теорія географії » Економічна географія України [ Додати статтю ]

Соціальний комплекс України

Соціальний комплекс України, товари народного споживання, Легка промисловістьТема: Комплекс по виробництву товарів народного споживання (Соціальний комплекс).

План.

1. Комплекс по виробництву товарів народного споживання (Соціальний комплекс): місце, роль і значення у господарстві.

2. Галузева структура соціального комплексу України.

3. Легка промисловість, її структура.

4. Географія легкої промисловості. Принципи розміщення.

5. Проблеми і перспективи розвитку соціального комплексу на Україні.

 

 

Література:

1.Заставний Ф.Д. Географія України. - Львів: Світ, 1994. - 470 с.

2. Іщук С.І. Розміщення продуктивних сил (Теорія, методи, практика). - К.: Епроп. ун-т, 2002. - 216 с.

3. Луцишин П.В. Вступ до економічної і соціальної географії. - К.: НМКВО, 1993.

4.  Масляк П.О., Шищенко П.Г. Географія України: Пробний підруч. для 8-9 кл. серед. шк. -  К.: Зодіак-ЕКО, 2000. - 432 с.

5. Соціально-економічна географія України: Навч. посібник / За ред.     Шаблія О.І. - Львів: Світ, 2000. - 680 с.

 

         1;2.Виробництво товарів народного споживання представлене різними галузями легкої промисловості, а також цілою групою підгалузей машинобудування (радіоелектронна, годинникова галузі, виробництво телевізорів, легкових автомобілів, в'язальних, пральних і швейних машин, холодильників, фотоапаратів, відеомагнітофонів, мікропроцесорних засобів, мотоциклів, мопедів, велосипедів, пилососів), товарів побутової хімії. Сюди відноситься виробництво меблів, музичних інструментів з дерева, засобів захисту рослин і плодових дерев тощо.

Велику групу товарів народного споживання становлять вироби, що належать до продовольчого комплексу - складової частини агропромислового комплексу країни. Умови і фактори їх розміщення та територіальна організація виробництва розглянуті у лекції "Агропромисловий комплекс". Тому зупинимось на виробництві непродовольчих товарів та особливостях розміщення найважливіших галузей.

В структурі виробництва непродовольчих товарів народного споживання одне з важливих місць належить легкій промисловості. В умовах соціальної переорієнтації економіки галузям легкої промисловості належить провідна роль у підвищенні життєвого рівня населення.

  3;4.Легка промисловість, її структура. Підприємства легкої промисловості виробляють переважно товари народного споживання і ряд виробів промислового призначення. До галузі належить первинна обробка льону-довгунця та інших луб'яних культур, конопле-джутове, сітков'язальне, трикотажне, швейне, валяльно-повстяне, шовкомотальне, лляне, вовняне, шовкове виробництва. Вона охоплює виробництво взуття, випуск нетканих матеріалів, натуральних і штучних шкір, штучного хутра, хутрових виробів. Виробництво продукції легкої промисловості у великій мірі залежить від забезпеченості України різними видами сировини (льоноволокно, вовна, шкіра) та потребами ринку (внутрішнього і зовнішнього).

Однією з головних підгалузей легкої промисловості є текстильна. На неї припадає майже третина чисельності промислово-виробничого персоналу і більше половини вартості основних виробничих фондів. Провідне місце у текстильному виробництві належить бавовняній промисловості, яка випускає половину всіх тканин, що виробляється. У структурі бавовняної промисловості представлені такі виробництва: прядильне, ткацьке, крутильно-ниткове, фарбувально-обробне. Основна сировина для більшості видів тканин - бавовна з домішкою синтетичних і штучних волокон. Працюють два великих бавовняних комбінати (у Херсоні і Тернополі), бавовнянопрядильний комбінат у Донецьку, бавовняна фабрика у Нововолинську, прядильна фабрика у Полтаві, ватно-ткацька фабрика у Києві, ткацькі фабрики у Чернівцях, Івано-Франківську, Коломиї, Коростишеві, Радомишлі та ниткова фабрика у Нікополі.

Традиційною галуззю текстильної промисловості є вовняна, яка здійснює первинну обробку вовни, виготовляє пряжу та вироби з неї. В технології виробництва вовняних тканин використовують бавовняні, хімічні та синтетичні волокна. Фабрики цієї галузі розміщені у Харкові, Сумах, Дунаївцях (Хмельницька обл.), Одесі, Богуславі, Кременчуці, Донецьку, Лубнах, Луганську. Камвольно-суконний комбінат працює у Чернігові, а вовнопрядильна фабрика у Кривому Розі. Досить великого поширення набуло виробництво килимів і килимових виробів з вовни та синтетичних волокон. Підприємства розміщені у Києві, Богуславі, Черкасах та в ряді міських поселень Прикарпаття (Косів, Криворівня, Коломия) і Закарпаття.

Розвинена шовкова промисловість. Вона виробляє натуральний шовк і шовкові тканини (крепдешин, креп-жоржет) і зосереджена у Києві. Тканини з штучного і синтетичного шовку випускаються у Києві та Черкасах; меланжеві шовкові тканини - у Луганську, шовкові тканини технічного призначення - у Києві і Лисичанську.

Важливого значення для України набула лляна промисловість. Вона має достатню сировинну базу в поліських областях, де культивують льон і здійснюють його первинну переробку на льонозаводах. Виробництво лляних тканин зосереджене на Житомирському і Рівненському льонокомбінатах, а також на Коростенській та Марчихіно-Будській фабриках в межах Житомирської області. З лляною галуззю тісно пов'язана конопляно-джутова промисловість, яка використовує волокно конопель, льону, бавовняну пряжу, хімічні волокна. Виробництво зосереджене на Одеській джутовій фабриці і Харківському канатному заводі. Одне з найбільш популярних виробництв легкої промисловості - трикотажне. В Україні переважає виробництво білизняного трикотажу і панчішно-шкарпеткових виробів. За виробництвом трикотажних виробів виділяються Донецька, Київська, Полтавська, Луганська, Запорізька області (понад 50% від загального виробництва в Україні). Головні центри панчішно-шкарпеткових виробів розміщені у Львівській, Житомирській, Чернівецькій, Харківській областях та в АР Крим.

Друге місце в структурі легкої промисловості займає швейна промисловість. Розміщується ця галузь у районах споживання, здебільшого у великих містах. До найбільших підприємств галузі належать фабрики у Києві, Харкові, Львові, Одесі, Дніпропетровську, Запоріжжі, Донецьку, Миколаєві та в інших містах. Ряд підприємств швейної промисловості функціонують як виробничі об'єднання і фірми з основним виробництвом і філіалами.

Третє місце належить шкіряно-взуттєвій і хутровій галузям. Сировиною для них служить природна шкіра свійських, диких і морських тварин, хутро натуральне і штучне. Широко використовуються нові синтетичні матеріали, зокрема штучна шкіра, парусина, гума. Підприємства шкіряної промисловості розміщені у Києві і Василькові (Київська обл.), Харкові, Львові, Бердичеві, Миколаєві. Всі вони використовують натуральну тваринну сировину. Значна кількість продукції виготовляється з штучної сировини (шкірозамінники), її виробляють на підприємствах Києва, Запоріжжя, Тернополя, Луцька, Одеси. З шкіряною галуззю тісно пов'язана взуттєва промисловість. Всього в Україні діє 16 шкіряних і 33 взуттєвих виробничих об'єднань і підприємств. Найбільші об'єднання взуттєвої промисловості розміщені у Луганську, Львові, Харкові, Києві, Хмельницькому. Головні центри розвитку хутрової промисловості - Харків, Красноград (Харківська обл.), Тисмениця (Івано-Франківська обл.), Львів, Жмеринка, Одеса, Балта (Одеська обл.).

        5. Проблеми і перспективи розвитку соціального комплексу на Україні. Легка промисловість відноситься до найбільш мобільних галузей господарства, яка в найкоротший строк спроможна при невеликих капіталовкладеннях розширити виробництво, повернути інвестиційні кошти і надати поштовх розвитку іншим важливим галузям. Тому розвиток галузі у перспективі має базуватися на впровадженні цілеспрямованої протекціоністської державної політики, спрямованої на інвестовані виробництва, розвиток діючих та створення середніх і малих підприємств усіх форм власності.

Фото:
Джерело:
Категорія: Економічна географія України | Додав: wiktor (01.08.2010)
Переглядів: 7475 | Теги: Легка промисловість, Соціальний комплекс України, товари народного споживання | Рейтинг: 0.0/0
Матеріали по темі:
Всього коментарів: 0
avatar