Тваринний світ

Північна частина материка разом із Сахарою входить до Середземноморської підобласті Голарктичної зоогеографічної області, інша частина — до Ефіопської області, що відрізняється особливим багатством фауни. Однак різкі зоогеографічні границі на материку відсутні, і розходження у фауні окремих районів Африки залежать головним чином від сучасних ландшафтних відмінностей. Фауна північної частини материка в багатьох відношеннях близька фауні Південної Європи і Західної Азії. У посушливих районах Атласу й у Сахарі живуть тварини, що не вимагають багато води чи здатні долати великі простори в пошуках води і їжі. Це різні антилопи: бубал, мендес і ін. Водяться також північноафриканський олень, лань, з хижаків — смугаста гієна, шакали, пустельна лисиця фенек, дикі кішки. Із саван у пустелі заходять леви. В Атлаських горах живе той же вид невеликої мавпи (безхвостий макак), що живе й у Південній Іспанії. Багато гризунів (зайців, тушканчиків), зустрічаються дикі кролики, один вид дикобраза. Багато представлені плазуни, особливо ящірки: пустельний варан, геккони, шипохвіст. Зі змій характерні піщаний удав, різні гадюки, африканська кобра.

У прирічкових заростях і в ріках живуть крокодили, черепахи, отруйна нільська змія.

У напівпустелях і пустелях Північної Африки водяться африканський страус, дрохва,  жайворонки    У    горах    Атласу — кам'яна куріпка, чорний гриф, стерв'ятник, білоголовий сип, ягнятник (ці ж птахи поширені й у Південній Європі). Біля рік і озер живуть фламінго, пелікани, лелеки і чаплі. Типовий північноафриканський птах — яскраво-жовта канарка, що гніздиться в лісах і садах, а також у горах на досить великій висоті.

Велику шкоду населенню заподіює сарана, від її частих нашесть страждає сільське господарство в країнах Північної Африки. Багато жуків, метеликів, часто з яскравим забарвленням. Велику небезпеку для людей представляють скорпіони і фаланги.

У саванах з їх величезними кормовими ресурсами багато травоїдних тварин, особливо антилоп, яких нараховується більш 40 видів. Дотепер у деяких місцях зустрічаються стада найбільших антилоп гну  з великою гривою, могутнім хвостом і загнутими вниз рогами. Поширені також антилопи куду з красивими гвинтоподібними рогами, канни й ін. Є і карликові антилопи, що досягають і довжину трошки більше півметра.

Врятовані від вимирання тварини африканських саван і напівпустель — жирафи. Довга шия допомагає їм діставати й об’їдати молоді пагони і листки з дерев, а здатність швидко бігати — єдиний засіб захисту від переслідувачів.

У багатьох районах, особливо на сході і на південь від екватора, у саванах і степах поширені африканські дикі коні — зебри. На них полюють головним чином через міцну і гарну шкіру, що використовують для виробництва різних виробів.  Леви надають перевагу відкритим просторам й у ліси майже не заходять. В Африці поширені гієни, шакали, леопарди, гепарди, каракали, грізлі.

В рівнинних і гірських степах і саванах багато мавп, що належать до групи павіанів: справжні павіани, гелади, мандрілли.  Багато їх видів живуть тільки в прохолодному гірському кліматі і не переносять високих температур низовин.

Серед гризунів слід зазначити мишей і кілька видів білок.

У деяких місцях одомашнені зебри заміняють коней, тому що їм не заподіюють шкоди укуси мухи цеце.

Дотепер збереглися африканські слони — самі чудові представники фауни Ефіопської області. Їх здавна винищують через коштовні бивні, і в багатьох районах вони зовсім зникли. В даний час полювання на слонів заборонено по всій Африці, але заборона ця часто порушується браконьєрами, що торгують слоновою кістою. Зараз слони водяться в найменш населених гірських областях, зокрема на Ефіопському нагір'ї. Крім того, вони живуть на території національних парків Східної і Південної Африки, де їхнє поголів'я навіть збільшується. Але все-таки існування африканського слона як біологічного виду в останні десятиліття виявилося під реальною загрозою, запобігти якій може тільки активна спільна діяльність національних і міжнародних організацій.

До числа майже вимерлих тварин відносяться носороги, що жили в східних і південних частинах материка. Африканські носороги мають два роги і представлені двома видами — чорним і білим носорогом. Останній — самий великий із сучасних видів і досягає в довжину 4 м. Зараз він зберігся тільки на охоронюваних територіях.

Більш широко поширені бегемоти, що живуть по берегах рік і озер у різних частинах Африки. Цих тварин, а також диких свиней винищують через їстівне м'ясо і шкіру.

Травоїдні тварини служать їжею для численних хижаків. У саванах і напівпустелях Африки водяться леви, представлені двома різновидами: берберийским, що живе на півночі від екватора, і сенегальським, Численні в саванах птахи: африканські страуси, цесарки турачі, марабу, ткачі, дуже цікавий птах-секретар, що харчується зміями. Біля водойм гніздяться чібіси, чаплі, пелікани.

Плазунів не менше, ніж у північних пустелях, часто вони представлені тими ж родами і навіть видами. Багато різних ящірок і змій, сухопутних черепах. Характерні також декілька видів хамелеонів. У ріках водяться крокодили.

Рясна і різноманітна фауна комах. Серед них особливо велику роль у ландшафті відіграють терміти; їхні своєрідні високі земляні будівлі часто зустрічаються в савані. Велика шкода, як і на крайній півночі, приносить сарана. Небезпечна муха цеце, що розносить паразитів трипаносом, які є збудником сонної хвороби в людини і хвороби нагана в худоби. Через це в деяких областях Африки (головним чином на заході) неможливе розведення великої рогатої худоби і коней.

Вологі тропічні ліси мають своєрідну фауну, далеко не настільки багату, як фауна відкритих просторів Африки. У лісах значно менше травоїдних і, отже, менше хижаків. З копитних для лісів характерний родич жирафу окапі — тварина, що ховається в густих лісових заростях, дуже полохлива й обережна. Є також лісові антилопи, водяний оленьок, кабан, буйвол, бегемот. Хижаки представлені дикими кішками, леопардами, шакалами і виверрами.

З гризунів поширені кісткохвостий дикобраз і шипохвості летяги.

Різноманітні в лісах мавпи, причому багато які з них ведуть деревний спосіб життя. Численні мавпи, павіани, мандрілли. Африка між 10° пн. ш. і 10° пд. ш. є місцем проживання двох родів сучасних людиноподібних мавп — шимпанзе  і горили, кожний з яких представлений двома-трьома видами.

У горах західної рифтової зони живуть рідкісні і мало вивчені гірські горили. В складі лісової фауни материка також два види лемурів. Характерні представники орнітофауни лісів — кілька видів папуг, бананоїди, гарно оперені і яскраво пофарбовані лісові одуди, малюсінькі нектарниці, африканські павичі й ін.

Численні ящірки і змії, у ріках водиться тупорилий крокодил. З земноводних особливо різноманітні жаби.

Пустельні і напівпустельні простори Південної Африки набагато бідніші у фауністичному відношенні, ніж інші частини материка, у тому числі і пустелі Північної Африки. З копитних там типові буйволи, зебри (квагга), деякі види антилоп. З хижаків характерна лисиця кама, земляний вовк. Леви майже цілком винищені. Є деякі ендемічні види гризунів і комахоїдних; серед останніх особливо цікаві златокроти.

Дуже своєрідна фауна Мадагаскару з достатком эндемичних форм, при повній відсутності такій розповсюджених і Африці груп тварин, як справжні мавпи, і отрутні змії. Для Мадагаскару характерні лемури, представлені багатьма родами і видами і широко розповсюджені по всьому острові, тому що місцеве населення їх не винищує, а деяких навіть приручає. З хижаків є тільки виверрові. Багато комахоїдних.