Головна » Статті » Теорія географії » Геологія | [ Додати статтю ] |
Осадові гірські породи. Походження та класифікація
Осадовими називають гірські породи, що виникли в результаті руйнування і накопичення різних порід (магматичних, метаморфічних і навіть осадових). Відповідно до умов формування осадових порід виділяють породи різних фації : континентальної, морської, болотної, лагунної, пустельної тощо. Процес перетворення осаду в гірничу породу називається діагенезом («діагенезис» - перетворення).
На осадові породи припадає майже 75% площі земної поверхні. Однак потужність їх невелика (в прогинах земної кори максимальна товща осадових порід 15-20 км). Осадові породи можуть залягати пластами, пропластками (тонкий шар породи), або лінзами. Їм властива шаруватість (горизонтальна, коса, діагональна та перехресна). За умовами утворення осадові породи поділяють на три основні групи: - уламкові (утворені при руйнуванні різних типів гірських порід – пісок, галька,…); - хімічні (утворюються при випаданні осадів із розчинів – фосфорити, лімоніти, …); - органогенні (утворені із органічних решток – вапняк-черепашник, крейда,…). В окрему групу можна виділити змішані породи що формуються під дією кількох факторів (наприклад, органогенно-хімічного походження). Структуру уламкових гірських порід визначають за розміром частинок що складають породу: 1. Крупноуламкові породи – розмір частинок >2,0 мм a. брили (окатані – валуни) – понад 20 см; b. щебінь (окатана – галька) – 4–20 см; c. жорства (окатана – гравій) – від 2мм до 4см; 2. Середньоуламкові породи – розмір частинок 0,05-2,0мм (піски та пісковики) a. груба фракція піску – 1,0-2,0мм; b. крупнозернисті піски – 0,5-1,0мм; c. середньозернисті піски – 0,25 – 0,5мм; d. дрібнозернисті – 0,1-0,25мм; e. тонкозерниста фракція – 0,05-0,1 мм Найчастіше піски бувають кварцовими, інколи з домішками польових шпатів, слюди, інших мінералів. 3. Дрібноуламкові породи – розмір частинок 0,05-0,005мм (до дрібноуламкових порід належить лес – порода пилуватого кольору, що складається в основному з кварцу розміром 0,05-0,01мм з домішками глинистих частинок. 40-50% об’єму породи становлять пустоти. При зволожені лесові породи можуть просідати. До лесоподібних порід належать лесовидні суглинки, супіски. 4. Глинисті породи – розмір частинок менше 0,005мм. Уламкові осадові породи можуть бути розсипчастими чи сцементованими. Цементи розрізняють за складом: глинистий, кремнистий, бітумний, карбонатний, залізистий. Сцементований щебінь і жорству називають брекчією; сцементовані гальку і гравій – конгломерат; супіски і суглинки – алевроліт; щільні сцементовані глини – аргіліт. 2. Органогенні породи можуть мати біоморфну структуру (складаються з добре збережених органічних решток), чи дейтритову (з погано збереженими органічними рештками – «детріус» - перетертий). Типовими породами органічного походження є вапняк-черепашник та дейтритусовий що складаються з решток морських організмів. Органічне походження має крейда що складається з дрібних частин фораменіфер, їх уламків та скелетів найпростіших водоростей, діатоміт (кремниста порода). Органічного походження і каустобіоліти (торф, горючі сланці, кам’яне вугілля, нафта, озокерит, асфальт, бурштин). 3. Хемогенні породи утворюються при випаданні осадів із розчинів в. До карбонатних хемогенних порід належать деякі види вапняків (щільні вапняки з тонкоритмічною масою, оолітові вапняки, травертинні), ддоломіти (мають подібну до вапняків будову, слабо реагують із соляною кислотою, має більшу твердість), мергель (50-75% кальциту і 25-50% - глинисті частинки). До кремнистих – яшма, змішане походження має трепел, опока (складається з залишків кремнієвих скелетів і зерен опалу). Додаткові дані можна переглянути тут: Література: 1. Гурский Б.И., Гурский Г.В. Геология. - Минск: Высшая школа, 1985. 2. Емельяненко П.Ф., Яковлева Е.Б. Петрография магматических и метаморфических пород. - М.; 1985. 3. Короновский Н.В., Якушова О.Ф. Основы геологии. - М.: Высшая школа, 1991. 4. Свинко Й. Геологія. – К.: Либідь, 2003
Переглядів: 27957
| Теги: | |
Матеріали по темі: |