Реклама

Головна » Статті » Теорія географії » Геологія [ Додати статтю ]

Осадові гірські породи. Походження та класифікація
    Осадовими називають гірські породи, що виникли в результаті руйнування і накопичення різних порід (магматичних,  метаморфічних і навіть осадових). Відповідно до умов формування осадових порід виділяють породи різних фації : континентальної, морської, болотної, лагунної, пустельної тощо. Процес перетворення осаду в гірничу породу називається діагенезом («діагенезис» - перетворення).

На осадові породи припадає майже 75% площі земної поверхні. Однак потужність їх невелика (в прогинах земної кори максимальна товща осадових порід 15-20 км). Осадові породи можуть залягати пластами, пропластками (тонкий шар породи), або лінзами. Їм властива шаруватість (горизонтальна, коса, діагональна та перехресна).

За умовами утворення осадові породи поділяють на три основні групи:
-    уламкові (утворені при руйнуванні різних типів гірських порід – пісок, галька,…);
-    хімічні (утворюються при випаданні осадів із розчинів – фосфорити, лімоніти, …);
-    органогенні (утворені із органічних решток – вапняк-черепашник, крейда,…).

В окрему групу можна виділити змішані породи що формуються під дією кількох факторів   (наприклад, органогенно-хімічного походження).

Структуру уламкових гірських порід визначають за розміром частинок що складають породу:

1.    Крупноуламкові породи – розмір частинок >2,0 мм
a.    брили (окатані – валуни) – понад 20 см;
b.    щебінь (окатана – галька) – 4–20 см;
c.    жорства (окатана – гравій) – від 2мм  до 4см;

2.    Середньоуламкові породи – розмір частинок 0,05-2,0мм (піски та пісковики)
a.    груба фракція піску – 1,0-2,0мм;
b.    крупнозернисті піски – 0,5-1,0мм;
c.    середньозернисті піски – 0,25 – 0,5мм;
d.    дрібнозернисті – 0,1-0,25мм;
e.    тонкозерниста фракція – 0,05-0,1 мм

Найчастіше піски бувають кварцовими, інколи з домішками польових шпатів, слюди, інших мінералів.

3.    Дрібноуламкові породи – розмір частинок 0,05-0,005мм (до дрібноуламкових порід належить лес – порода пилуватого кольору, що складається в основному з кварцу розміром 0,05-0,01мм з домішками глинистих частинок. 40-50% об’єму породи становлять пустоти. При зволожені лесові породи можуть просідати. До лесоподібних порід належать лесовидні суглинки, супіски.

4.    Глинисті породи – розмір частинок менше 0,005мм.
Уламкові осадові породи можуть бути розсипчастими чи сцементованими. Цементи розрізняють за складом: глинистий, кремнистий, бітумний, карбонатний, залізистий. Сцементований щебінь і жорству називають брекчією; сцементовані гальку і гравій – конгломерат; супіски і суглинки – алевроліт; щільні сцементовані глини – аргіліт.

2. Органогенні породи можуть мати біоморфну структуру (складаються з добре збережених органічних решток), чи дейтритову  (з погано збереженими органічними рештками – «детріус» - перетертий). Типовими породами органічного походження є вапняк-черепашник та дейтритусовий що складаються з решток морських організмів. Органічне походження має крейда що складається з дрібних частин фораменіфер, їх уламків та скелетів найпростіших водоростей, діатоміт (кремниста порода). Органічного походження і каустобіоліти (торф, горючі сланці, кам’яне вугілля, нафта, озокерит, асфальт, бурштин).

3. Хемогенні породи утворюються при випаданні осадів із розчинів в. До карбонатних хемогенних порід належать деякі види вапняків (щільні вапняки з тонкоритмічною масою, оолітові вапняки, травертинні), ддоломіти (мають подібну до вапняків будову, слабо реагують із соляною кислотою, має більшу твердість), мергель (50-75% кальциту і 25-50% - глинисті частинки). До кремнистих – яшма, змішане походження має трепел, опока (складається з залишків кремнієвих скелетів і зерен опалу).

Додаткові дані можна переглянути тут: 
http://geology.lnu.edu.ua/GEO/E-books/Sivoronov_gen-geo/3-1-3_2.pdf

Література:

1.    Гурский Б.И., Гурский Г.В. Геология. - Минск: Высшая школа, 1985.
2.    Емельяненко П.Ф., Яковлева Е.Б. Петрография магматических и метаморфических пород. - М.; 1985.
3.    Короновский Н.В., Якушова О.Ф. Основы геологии. - М.: Высшая школа, 1991.
4.    Свинко Й. Геологія. – К.: Либідь, 2003

Фото: dic.academic.ru
Джерело: Література
Категорія: Геологія | Додав: wiktor (17.02.2011) W
Переглядів: 15230 | Теги: осадові гірські породи, гірські породи, брили, щебінь, класифікація | Рейтинг: 0.0/0
Матеріали по темі:
Всього коментарів: 0
avatar