Головна » Статті » Теорія географії » Краєзнавство і туризм [ Додати статтю ]

Краєзнавча робота позашкільних закладів
краєзнавча робота, позашкільні заклади, станція туристів, станція натуралістів, гурток, клуб
Краєзнавча робота позашкільних закладів









 

1.     Аналіз програм для туристсько-краєзнавчих гуртків позашкільних закладів.

2.     Аналіз орієнтовних навчальних програм туристсько-краєзнавчих об’єднань учнівської молоді.

3.     Форми пошукової діяльності учнів у позашкільних закладах.

 

1. Аналіз програм для туристсько-краєзнавчих гуртків позашкільних закладів

Виховання молодого покоління фізично міцним, загартованим, ґрунтовно обізнаним з основами знань – головне завдання освітніх навчально-виховних закладів України.

Державна національна програма "Освіта” (Україна ХХІ ст.) передбачає розвиток позашкільної освіти шляхом розгортання широкої мережі гуртків, клубів за інтересами, творчих об’єднань. Важливе місце у формуванні особистості дітей та підлітків посідає туризм і краєзнавство. В процесі активного пізнання історії рідного краю витоків національної культури, знання свого родоводу, історичних та культурних надбань предків у юних туристів-краєзнавців виховується почуття чутливості, доброти, дбайливого ставлення та поваги до історії краю.

У збірнику Програми для туристсько-краєзнавчих гуртків позашкільних закладів/ Кол. укладачів; За ред. Д. Г. Омельченко .–  К.: ІЗМН, 1996. – 124 с.  представлено добірку авторських програм керівників гуртків, секцій позашкільних навчально-виховних закладів.

Програми збірника відповідають нормативам та вимогам на значок "Мандрівник України”, розрядним нормам та вимогам Єдиної спортивної класифікації України, ґрунтуються на науково-теоретичних  та світоглядних заходах відповідних гуманітарних програм базових дисциплін, затверджених Міністерством освіти України.

У збірник програм з туристсько-краєзнавчого профілю    ввійшли програми гуртків юних екскурсоводів, спрямовані на ознайомлення учнів з історією та культурою рідного краю, оволодіння значним колом знань, умінь і навичок, необхідних юному екскурсоводу, формування у школярів наукових інтересів і творчих здібностей, орієнтацію учнів на професію екскурсовода.

При складанні програм автори враховували обсяг знань дітей та юнацтва з основних предметів загальноосвітньої школи, вікові особливості гуртківців краєзнавчої освіти дітей.

Програми є орієнтовними, керівник гуртка може змінювати, або доповнювати їх відповідно до конкретних умов роботи. Крім вивчення профільних тем, авторами цих програм планується масова та суспільно-корисна робота (екскурсії, дослідження, практичні заняття, експедиції тощо.).

Адресується керівникам позашкільних закладів, методистам, керівникам гуртків, секцій, дитячих творчих об’єднань.

Подані програми та рекомендації – орієнтир для професійного самоаналізу і формування творчого підходу до системного, науково-методичного забезпечення позашкільного педагогічного процесу. Цей збірник вміщує наступні програми:

1. Водотика С. Г., Лужинецька Л. А., Сомова Н. О., Козацькому роду нема переводу (Козацтво на Херсонщині).

2.     Трощенко В. О. Спортивний туризм.

3.     Колотуха О. В. Спортивний туризм.

4.     Горбунов Е. В. Юні екологи і краєзнавці.

5.     Фалінський Е. В. Туристсько-краєзнавчий гурток.

6.     Ковальчук Л. М. Географи-краєзнавці.

7.     Кугмай Г. М. Юні екскурсоводи.

8.     Радзієвський В. О. Юні спелеологи.

9.     Грабовська Ю. А., Шипко А. Л. Туристсько-краєзнавча діяльність старшокласників.

10. Ігнатьєва О. О. Юні етнографи.

 

2. Аналіз орієнтовних навчальних програм туристсько-краєзнавчих об’єднань учнівської молоді

Позашкільні навчально-виховні заклади, які спрямовують свої зусилля на забезпечення потреб учнівської молоді в творчій самореалізації, здобуття нею позашкільної освіти, умінь і навичок за інтересами.

Туристські походи, краєзнавчі екскурсії є важливим засобом формування у підростаючого покоління національної свідомості, любові до рідного краю, його природи та історико-культурної спадщини, виховання юних патріотів української землі.

Запропоновані Орієнтовні навчальні програми туристсько-краєзнавчих об’єднань учнівської молоді / За заг. ред. Ю. В. Штангея. – К.: ІЗМН, 1996. – 368 с. рекомендовані для позашкільних і середніх загальноосвітніх закладів. Вони складаються з програм двох профілів – туристські та краєзнавчі.

Обов’язковим для туристсько-краєзнавчих гуртків (об’єднання) є краєзнавчий компонент, а для краєзнавчих – блок із базової туристської підготовки. Блоки компонуються в єдині туристсько-спортивні та краєзнавчі програми відповідно до 1-го, 2-го, 3-го років навчання.

Кожна програма передбачає теоретичні відомості та практичні заняття (у приміщенні й на місцевості). До програм додається перелік літератури на допомогу керівникам гуртків(об’єднань).

Програми обох профілів розраховані на учнів починаючи з 5-го класу, що дозволить їм реалізувати свої навички й уміння в походах, експедиціях, екскурсіях, згідно з "Правилами проведення туристських походів, експедицій і екскурсій з учнівською і студентською молоддю України”(Наказ Міністерства України № 52 від 03.03. 93.)

До програм уперше окремими розділами увійшли "Основні вимоги до знань і вмінь”, де визначено, що повинен знати і вміти юний турист 1-го, 2-го, 3-го років навчання для участі в походах, змаганнях відповідної складності.

Члени гуртків (об’єднань) можуть включатись у масові, регіональні та всеукраїнські заходи. Це походи, польові експедиції, змагання, навчально-тренувальні збори. Вони можуть брати участь у роботі територіальних відділень Малої академії наук і наукових товариств учнів, включатися в Рух учнівської молоді України за збереження і примноження традицій, звичаїв, обрядів, параду "Моя земля –земля моїх батьків”, а також стати учасниками Всеукраїнських туристсько-краєзнавчих експедицій учнівської молоді. Цей збірник вміщує наступні програми:

1.     Історики-краєзнавці.

2.     Географи-краєзнавці.

3.     Екологи-краєзнавці.

4.     Юні музеєзнавці.

5.     Юні етнографи.

6.     Юні геологи.

7.     Літературне краєзнавство.

8.     Програма базової підготовки з пішохідного туризму.

9.     Народознавство.

10. Загальна фізична підготовка.

11. Орієнтовна програма для фізичної підготовки туристсько-краєзнавчих гуртків краєзнавчого профілю.

12. Гігієна туриста. Долікарська медична допомога потерпілому.

13. Спелеотуризм.

14. Юні топографи-картографи.

 

3. Форми пошукової діяльності учнів у позашкільних закладах

Туристсько-краєзнавча діяльність характеризується надзвичайною різноманітністю її організаційних форм. Найпоширеніші них: гурток, секція, клуб, товариство.

Гурток - самодіяльна група підлітків, що займається поглибленим вивченням рідного краю.   Це основна і найпоширеніші форма краєзнавчо-туристичної роботи з географії, біології, історії тощо.

Робота краєзнавчо-туристичних гуртків підпорядкована вимогам програм, які розроблені Міністерством освіти  і України.

Членами гуртка стають школярі, які цікавляться предметом. Для забезпечення наступності в роботі гуртка, цілеспрямованого розширення і поглиблення знань учнів, для розвитку у них практичних умінь і навичок слід добиватися стабільності складу гуртка.

Визначаючи зміст роботи гуртка, необхідно врахувати вікові особливості учнів, рівень їх підготовки, у школах де працює один вчитель предметник (географії, біології, історії та ін.) доцільно створювати різновіковий гурток з різними секціями і розробити такий план його роботи, який задовольняв би інтереси учнів усіх класів.

Заняття гуртка проводяться в позаурочний час, два-чотири рази на місяць. План роботи складається на кожне півріччя. У невеликих гуртках з кількістю до 18 учнів, коли немає поділу на секції, обирають старосту і секретаря, якщо у гуртку налічується 18-25 членів, то з голів секцій, секретаря і керівника створюються бюро. У спеціальному журналі ведеться облік роботи. Гурток випускає свою стінгазету.

Секція - первинна форма шкільних краєзнавчо-туристичних учнівських об'єднань (гуртків, клубів, товариств) їх складова частина. Кількість членів кожної секції гуртка, як правило, не перевищує десяти. Це дає можливість ефективно керувати роботою кожного учня зокрема і всією секцією в цілому. Секції організовуються в гуртках, де налічується від 18 до 25 членів.

Клуб - найвища форма організації краєзнавчо-туристичної роботи. Він об'єднує різні секції і гуртки. Членами кожного клубу можуть бути 60 і більш учнів переважно середнього шкільного віку.

Роботою клубу керує рада, до складу якої входять старости гуртків, редактор стінної газети, голова ради, його заступники. Членами ради є також консультанти : вчителі, працівники наукових установ, спеціалісти-господарники та ін.

Члени клубу приймають статут, затверджують емблему, вибирають пісню, (гімн), кожному з них видається облікова картка. Секретар ради клубу веде протоколи загальних зборів.

Товариство - самодіяльна організація із 40 -60 старшокласників, які цікавляться туризмом і краєзнавством. Товариство складається із трьох-п'яти споріднених за змістом роботи секцій : географічну, біологічну, історичну, секції літераторів-етнографів, туристів-краєзнавців.

Очолює товариство правління (виконавчий орган), яке обирається загальними зборами. Виборні також голова секцій, відповідальний секретар, головний редактор стінгазети, консультанти.

На загальних зборах затверджують девіз товариства, статут, вручаються членські квитки.

У шкільній краєзнавчо-туристичній роботі виділяють стаціонарні і туристичні форми.

Стаціонарні форми: робота на географічному майданчику, фенологічні спостереження , зустрічі із знатними земляками, уявні подорожі по країні, краєзнавчі олімпіади, конференції, лекторії, шкільні краєзнавчі естафети, конкурси, виставки, вікторини, випуск краєзнавчого журналу, радіо - і стінна газети, листування і обмін краєзнавчою літературою, видання альманахів та інші заходи, що проводяться на місці, в умовах школи населеного пункту.

Туристичні форми : прогулянки, екскурсії, одноденні і багатоденні походи, подорожі на різних видах транспорту, експедиції, туристські зльоти (шкільні, районні, міські, обласні, загальноукраїнські).

Вчителі застосовують різноманітні форми краєзнавчої туристичної роботи з учнями, пам'ятаючи, що краєзнавство не і існує без туризму, а туризм не може бути без краєзнавства. Адже тільки туризм надає шкільному краєзнавству дійового і творчого характеру.

В основу шкільної краєзнавчо-народознавчої діяльності і туризму повинні бути покладені наступні принципи :

- духовно-культурної   спрямованості, який передбачає діяльність краєзнавців відповідно до завдань відродження духовності і національної  свідомості,   формування   високої   громадськості;

-        науковості,  який передбачає глибоке вивчення науково-методичної літератури, широких зв'язків із спеціалістами, консультування тощо;

-        комплексності і систематичності, який  передбачає організацію краєзнавчого виховання вивчення одночасно по різним напрямкам і впродовж певних проміжків часу;

-        плановості   і   наступності,  який   передбачає  розгортання краєзнавчо-туристської роботи  на  основі  продуманої  програми досліджень, складеної на певні відрізки часу. Наступність у краєзнавчій роботі досягаються встановленням зв'язку між різновіковими-групами або об'єднаннями школярів і дорослих;

-        зв'язку  краєзнавчо-народознавчої  роботи   з  навчально-виховними завданнями школи, який полягає у реалізації краєзнавчо- народознавчого принципу у навчанні і вихованні школярів;

-        оптимального поєднання краєзнавчо-туристичної роботи із суспільно-корисною діяльністю, яке досягається на основі тісних контактів туристсько-краєзнавчих об'єднань з місцевими організаціями, науковими установами та іншими організаціями;

-        поєднання дитячого самоуправління з педагогічним керівним   краєзнавчо-народознавчою   роботою  і  туризмом. Самодіяльність учасників краєзнавчої роботи полягає у самостійному рішенні учнями під керівництвом педагогів всіх організаційних питань проведення пошукової роботи і оформлення матеріальних результатів досліджень;

-        популяризації краєзнавчо-народознавчої діяльності і туризму, який полягає у тому, що результати краєзнавчо-народознавчої роботи обов'язково повинні бути відповідним чином оформлені представлені для широкої громадськості.

Фото:
Джерело:
Категорія: Краєзнавство і туризм | Додав: wiktor (02.08.2010)
Переглядів: 22621 | Коментарі: 3 | Теги: станція натуралістів, краєзнавча робота, Гурток, клуб, станція туристів, позашкільні заклади | Рейтинг: 3.9/10
Матеріали по темі:
Всього коментарів: 3
avatar
2 Гриднева • 08:52, 08.02.2011
Где можно скачать программу или купить? Омельченко Д.Г., Савченко Н.В. Програми для туристсько - краєзнавчих
гуртків позашкільних закладів.-К.,1996. С уважением Гриднева Н.Н.
avatar
3 wiktor • 17:31, 08.02.2011
Нажаль в інтернеті дану програму я не знайшов. Я вам порадив би краще пошукати Збірник програм для гуртків, творчих об'єднань туристсько-краєзнавчого та еколого-натуралістичного напрямів (для позашкільних та загальноосвітніх напрямів)/ Відп. за вип. В.І.Войтенко.
Замовити збірник можна на сайті mybook.km.ua.
avatar
1 Оля • 15:04, 12.01.2011
Где можно скачать программу? Омельченко Д.Г., Савченко Н.В. Програми для туристсько - краєзнавчих
гуртків позашкільних закладів.-К.,1996.
avatar