Головна » Статті » Методичні матеріали » МАН | [ Додати статтю ] |
Однією з форм роботи з творчо обдарованою молоддю є Мала академія наук України, де виховано багато талановитих учених, державних діячів, творчих особистостей різних фахів. Результатом плідного навчання учня в МАН є написання під керівництвом ученого або вчителя-предметника науково-дослідницької роботи, з якою діти виступають на наукових конференція, колоквіумах (шкільних, районних, обласних), захищають під час конкурсу-захисту. Педагогічний процес у МАН мас свої особливості, які відрізняють
його від звичайних уроків у школі. І, перш за все, це те, що плани й
програми наукових гуртків, клубів, секцій, на відміну від стабільних
навчальних програм, охоплюють такі галузі знань і практичної
діяльності, які виходять за межі уроку, враховуючи індивідуальні
інтереси та творчий потенціал (можливості) конкретних дітей. Навчально-виховний процес здійснюється за навчальними планами й програмами, які розробляються науковими керівниками й педагогами. Програмами й планами передбачається проведення занять загально розвиваючого напряму; надання додаткової освіти в різних галузях науки; колективна та індивідуальна робота з обдарованими дітьми; ознайомлення з методами та прийомами проведення наукового дослідження. Учням потрібно допомогти відчути себе майбутніми членами наукових товариств (НТУ). Для цього в школі можна організувати інтелектуальні читання „Біографія науки в особах", до цих читань учні 7-10 класів готують невеликі наукові доповіді, реферати про одного з представників, наприклад, мовознавства, літературознавства, фольклористики. Роботи можуть бути зачитані в класі, й клас визначає найцікавіші, які можуть стати перепусткою до членства в науковому товаристві. Крім того, необхідно провести діагностику щодо визначення рівня готовності учня, його інтересу до наукової діяльності. Для того, щоб учень виявив бажання працювати над науковим дослідженням, у нього необхідно пробудити це бажання, сформувати дослідницьку мотивацію. Із членами НТУ необхідно 1-2 рази на місяць проводити заняття, спрямовані на розвиток інтелектуальних умінь. Кожне заняття покликане ставити конкретні завдання, які допоможуть школярам по-новому поглянути на власну інтелектуальну діяльність, оцінити досягнення людей, що мають великі успіхи в науці. Ефективною формою підготовки школярів до проведення самостійного наукового дослідження: та написання науково-дослідницької роботи може стати проведення учнівських колоквіумів (шкільних, районних, обласних). Колоквіум - це збори, на яких заслуховують і обговорюють наукові доповіді. Під час заходу працюють секції історичного та географічного краєзнавства, розвитку науки та освіти рідного краю, мистецтвознавства та етнографії, літературного краєзнавства, фольклористики, етимології (топоніми, мікротопоніми, гідроніми, Київщини), діалектології, економіки тощо. Системність у роботі з обдарованими дітьми щодо розвитку їх науково-дослідницьких здібностей забезпечить введення до навчальних планів закладів освіти, в першу чергу ліцеїв та гімназій, спецкурсу (факультативу) „Основи наукових досліджень", головним завданнями якого є формування в учнів глибоких теоретичних знань про суть науково-дослідницької діяльності; оволодіння ними методології наукового пізнання; вироблення вміння підготовки наукових рефератів, статей, підготовки та виголошення наукових доповідей; формування навичок роботи, з науковою та довідниковою літературою; ознайомлення з сучасними методами наукових досліджень. Після прослуховування спецкурсу можемо запропонувати учням підготувати наукові доповіді чи реферати. Для деяких школярів підготовлені реферати зможуть стати початком роботи над науковим дослідженням.
Переглядів: 4238
| Теги: | |
Матеріали по темі: |