Головна » Статті » Теорія географії » Ландшафтознавство [ Додати статтю ]

Методи дослідження та картографування ландшафтів

Методи дослідження, картографування ландшафтів, експедиція, лабораторіяМетоди дослідження та картографування ландшафтів

 


Література

1.      Міллер Г.П., Петлін В.М, Мельник А.В. Ландшафтознавство: теорія і практика. – Львів. В-во центр ЛНУ ім. І. Франка, 2002

2.      Міллер Г.П. Польове ландшафтне знімання гірських територій. – К.: 1996

3.      Міхелі С.В. Основи ландшафтознавства. – Київ – Кам’янець-Подільський „Абетка-НОВА”, 2002

 

Об’єктом ландшафтних досліджень виступають ПТК різних рангів фації, ланки, урочища, висотні місцевості і тд. Ландшафтні дослідження можуть бути стаціонарні чи напівстаціонарні (проводяться постійно в межах певних науково-дослідних станцій), дистанційними (обробка результатів космічних знімків, аерофотознімків), чи експедиційними.

Завданнями експедиційних досліджень є:

·        встановлення морфологічної структури території;

·        картографування геокомплексів різних рангів і видів;

·        вивчення показників динаміки геокомплексів (вивчення шкідливих стихійних процесів);

·        вивчення геолого-геоморфологічих, гідрокліматичних і грунтово-рослинних особливостей території.

Крім загальних для будь-яких експедиційних ландшафтних досліджень в залежності від цілей можуть ставитися спеціальні завдання з більш поглибленого вивчення окремих компонентів, або факторів.

На основі польового знімання створюються ландшафтні карти, що відображають мозаїчність ПТК, дають уявлення про природні умови території. Ландшафтні карти можуть бути як загальнонаукові, так і прикладними. Тематичні, оціночні і прогнозні карти призначені для вирішення спеціальних питань прикладного змісту.

Для польових досліджень формується ландшафтна експедиція у склад якої входять інженери і техніки ландшафтознавці (знімальними), техніки-картографи і робітники. В склад експедиції для прикладних досліджень можуть входити і фахівці з певних галузей. Польові дослідження умовно можна поділити на три етапи: передпольовий, польовий і після польовий (камеральний). Під час передпольового етапу вивчають природні умови території (маршрути практики) за літературними та фондовими   джерелами, готують спорядження для польових досліджень.

Необхідно     познайомитися     з     матеріалами     по     регіону: топографічними   і   тематичними   картами   (геологічними,   геоморфологічними, ґрунтовими та ін.), опублікованими роботами з геології, геоморфології, клімату, рослинності, ґрунтів, ландшафтів. Крім цього необхідно підібрати  картографічні і, при наявності, аерофотографічні матеріали. За допомогою аналізу і співставлення серії спеціальних галузевих карт і дешифрування аерофотознімків необхідно скласти попередню карту (гіпотезу) природних територіальних комплексів досліджуваної території. За картографічними   і   літературними   матеріалами складається природна карта ПТК, намічається мережа маршрутів і точок для польових спостережень, місця закладання опорних профілів. Картографічна основа (топографічна карта) для зйомочних робіт (як і попередня карта ПТК) готується в масштабі 1:25000, по можливості - 1:10000.

На топографічній карті необхідно намітити лінії профілів, за якими будуть проводитися польові ландшафтні дослідження:

1)         для   отримання   найбільш   об'єктивного   уявлення   про будову вододілів між двома річками прокласти один профіль чітко по основній частині вододілу, а два-три профілі (в залежності від характеру рельєфу вододілу) - від долини однієї річки до долини другої. Лінія профілю повинна проходити через максимальні відмітки вододілу, перпендикулярно до дрібних ерозійних форм;

2)         для з'ясування будови річкових долин прокласти два-три профілі від основної частини одного вододілу до основної частини іншого. Для виявлення заплав і терас профіль закладається в таких місцях, де вздовж основних частин міжбалкових вододілів найвиразніше помітне     чергування     ділянок     з     різним     закладенням     між горизон-талями, а також через меандри,  де річкові тераси виражені краще;

3) прокласти один-два профілі і через дрібні ерозійні форми рельєфу: долини струмків, балок, ярів.

 За топографічними картами, наявними матеріалами, побудувати намічені       профілі   (горизонтальний   масштаб   повинен  дорівнювати масштабу   карти, вертикальний в 5-10 разів крупнішим), вони дозволять з'ясувати будови території, виділити деякі морфологічні одиниці ландшафту, намітити точки комплексних досліджень.

Під час польового періоду проводиться попередній рекогносцировочний об’їзд території. На основних точках здійснюють повне комплексне описання ПТК.  Опис точок знімання проводиться на спеціальних бланках, які можуть бути як універсальними, так і відрізнятися для різних типів рослинності, чи господарського використання.

Фото:
Джерело:
Категорія: Ландшафтознавство | Додав: wiktor (01.08.2010)
Переглядів: 12756 | Теги: картографування ландшафтів, Методи дослідження, лабораторія, експедиція | Рейтинг: 3.3/6
Матеріали по темі:
Всього коментарів: 0
avatar