Головна » Статті » Теорія географії » Ландшафтознавство [ Додати статтю ]

Просторова структура ландшафтів

Просторова структура ландшафтів, вертикальна, горизонтальна, часова



Просторова структура ландшафтів

 







Питання лекції

  1. Структура ПТК.
    1. Вертикальна структура
    2. Горизонтальна структура ландшафтів.
    3. Часова структура ПТК
  2. Функціонування, динаміка і розвиток ландшафтів.
  3. Класифікація ландшафтів.

 

Література

  1. Міллер Г.П., Петлін В.М. Ландшафтознавство: Теорія і практика. – Львів: ЛНУ ім. І.Франка, 2002.
  2. Міхелі С.В. Основи ландшафтознавства. – Кам’янець-Подільський: Абетка-НОВА, 2002
  3. Круглов І.С. Містобудівна культура та природне середовище. – Львів: Світ, 1998.
  4. Вісник Львівського університету/ Серія географічна. Випуск 31. – Львів: ЛНУ ім. І. Франка, 2004
  5. Фізична географія та геоморфологія./ Міжвідомчий науковий збірник. Випуск 46. Том 1-2. – К.: Обрії, 2004.

 

1. Кожний ПТК характеризується своєю структурою. Під структурою розуміють просторово-часову організацію компонентів природних комплексів. Розрізняють три види структури ПТК: вертикальну, горизонтальну та часову.

Під вертикальною структурою ландшафтів називають закономірне поєднання основних природних компонентів (літогенного, орогенного, кліматогенного, гідрогенного, педогенного і біогенного), які лежать один над одним, тобто мають вертикальну послідовність розташування. Ця послідовність така: гірські породи з підземними водами і відповідними формами рельєфу – грунти – поверхневі води – рослинність і тваринний світ – повітря.

В процесі польових ландшафтних досліджень М. А. Солнцев прийшов до висновку, що всі компоненти природи за силою свого впливу один на одного нерівнозначні і, в залежності від цього, можуть бути розміщені в певний постійний ряд. Це положення називають законом нерівнозначності взаємодіючих природних компонентів, а послідовність, в якій вони знаходяться – „рядом Солнцева”. Ця послідовність виглядає наступним чином: земна кора ® повітря ® води ® рослинність ® тваринний світ. Тобто згідно даного закону найсильнішим компонентом буде земна кора, найслабшим – тваринний світ. Деякі ландшафтознавці (Мільков Ф.М.) відкидають точку зору Солнцева і вважають всі взаємодіючі в ландшафті компоненти рівнозначними.

Від компонентів слід відрізняти елементи ПТК. До елементів А.Г. Ісаченко відносить форми рельєфу, атмосферні опади, ярусність рослинного покриву, тощо.

Горизонтальна структура ПТК – це упорядковане розташування ПТК більш низького рангу в межах ПТК більш високого рангу. Дрібні ПТК які складають ландшафт називають морфологічними одиницями ландшафту. Морфологічні одиниці рівнинних та гірських ландшафтів запропоновані на схемі 1.

Часова структура ПТК – це добові, сезонні, вікові і багатовікові зміни стану ПТК (або функціонування, динаміка і розвиток).

2. Функціонування ландшафтів – це сукупність усіх процесів переміщення, обміну і трансформації речовини і енергії всередині ПТК або між різними ПТК. Головними складовими функціонування ландшафтів являються: вологообмін, мінеральний обмін, газообмін, енергообмін і біогенний кругообіг.   

Динаміка ландшафтів – кількісні зміни, які відбуваються в ПТК під дією природних і антропогенних факторів і не призводять до якісної перебудови його структури. Для ландшафтних комплексів, як і для природи Землі вцілому характерні добові, річні, багаторічні цикли, що пов’язані з положенням Землі відносно Сонця, періодами сонячної активності.

Зміни в ландшафті можуть бути зворотними і незворотними. Кожний ландшафт має певний поріг стійкості – здатність зберігати свої якісні і кількісні параметри при впливові зовнішніх природних і антропогенних факторів.

Якісні, незворотні зміни ПТК, які супроводжуються перебудовою структури ПТК, називають розвитком або еволюцією ландшафтів.

3. Кожний ландшафт є неповторним в просторі і в часі. Однак, порівняння індивідуальних ландшафтів дозволяє встановити їх типологічні ознаки і виділити ландшафти схожі за походженням, структурою, динамікою, та ін, що дає змогу їх систематизувати та класифікувати.

Під класифікацією розуміють поділ ландшафтів у відповідності з певними ознаками на групи. Ісаченко І (1991) наводить в своїй роботі наступну схему ієрархії ПТК:


 

Фото:
Джерело:
Категорія: Ландшафтознавство | Додав: wiktor (01.08.2010)
Переглядів: 10697 | Теги: часова, вертикальна, горизонтальна, Просторова структура ландшафтів | Рейтинг: 4.2/4
Матеріали по темі:
Всього коментарів: 0
avatar