| Головна » Статті » Теорія географії » Методика викладання географії | [ Додати статтю ] |
Методика навчання географії
| МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ Інститут педагогіки АПН України Інститут інноваційних технологій і змісту освіти Полтавський державний педагогічний університет імені В.Г. Короленка МЕТОДИКА НАВЧАННЯ ГЕОГРАФІЇ Галузь знань: 0401 Природничі науки Напрям підготовки: 6.040104 Географія Освітньо-кваліфікаційний рівень: Бакалавр НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА ДИСЦИПЛІНИ циклу професійної та практичної підготовки Рекомендовано Інститутом інноваційних технологій і змісту освіти Міністерства освіти і науки України Київ 2009 УДК 974(075) ББК 74.264.3 М-86 Методика навчання географії. Навчальна програма/ Міністерство освіти України, Інститут педагогіки АПН України, Інститут інноваційних технологій і змісту освіти, Полтавський державний педагогічний університет імені В.Г. Короленка. – К.: ПТЗО, 2009. – 36 с. (Рекомендовано Інститутом інноваційних технологій і змісту освіти МОН України (лист № 1.4/18 – 4602 від 20.11.09) Відповідальна за випуск І.М. Чорноморець Укладачі: доктор педагогічних наук, професор Топузов Олег Михайлович доктор географічних наук, професор Самойленко Віктор Миколайович кандидат географічних наук, професор Булава Леонід Миколайович кандидат педагогічних наук, доцент Вішнікіна Любов Петрівна Рецензенти: Шищенко Петро Григорович - член-кореспондент АПН України, доктор географічних наук, професор Київського національного університету імені Тараса Шевченка Обозний Василь Васильович - доктор педагогічних наук, професор Національного педагогічного університету імені .М.П.Драгоманова Затверджено вченою радою Полтавського державного педагогічного університету імені В.Г. Короленка, протокол № 2 від 24 вересня 2009 р. Затверджено на засіданні лабораторії географічної та економічної освіти МОН України, протокол № 21 від 12 вересня 2009 р. Схвалено науково-методичною комісією з педагогічної освіти МОН України, протокол № 3 від 28 жовтня 2009 р. ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА Навчальна програма дисципліни «Методика навчання географії» для студентів педагогічних вузів України розроблена на основі узагальнення результатів сучасних науково-педагогічних та методико-практичних досліджень і спрямована на реалізацію основних положень концепції шкільної географічної освіти. Вона покликана забезпечувати професійно-методичну підготовку майбутніх учителів географії до навчання і виховання учнів. Зміст програми спрямовано на формування методичної компетеції випускників вищих педагогічних навчальних закладів на підґрунті знань, отриманих при вивченні педагогіки, психології і фахових дисциплін. Мета навчальної дисципліни — сформувати у студентів знання теоретичних засад методики навчання географії, розвивати їхнє творче методичне мислення, вміння раціональної організації власної педагогічної праці та методичні вміння, спрямовані на виконання функцій вчителя сучасної школи. Завдання навчальної дисципліни: 1) навчальні: забезпечити засвоєння теоретичних засад методики навчання географії на основі компетентністного підходу до побудови його змісту, психодидактичних засад формування географічних знань, істотного арсеналу технологій навчання; 2) методичні: навчити самостійно визначати зміст і методичний апарат навчання географії в школі (методи, методичні прийоми, засоби та форми організації навчально-пізнавальної діяльності учнів); вміти диференціювати навчальний матеріал на основний (поняття, причинно-наслідкові зв’язки, закономірності, світоглядні ідеї) та допоміжний; 3) дослідницькі: сформувати вміння працювати з науково-методичною літературою, самостійно проводити наукові дослідження з методики навчання географії, здійснювати діагностування ефективності процесу формування географічних компетентностей, використовувати психологічні методи дослідження особливостей засвоєння учнями навчальної інформації; 4) конструктивні: навчити аналізувати шкільні програми, підручники та інші засоби навчання і доцільність застосування дидактичних інструментів у навчально-виховному процесі, проектувати зміст навчання, різні види пізнавальної діяльності учнів і способи їхнього включення у процес навчальної діяльності, планувати педагогічну діяльність учителя (календарно-тематичне планування, проектування уроків, позаурочних заходів тощо) 5) організаторські: забезпечити оволодіння навичками організації навчально-пізнавальної діяльності учнів на уроці та коригування в процесі ведення уроку, вивчення ступеня і глибини засвоєння програмного матеріалу та його корекції, рівня сформованості інтелектуальних вмінь школярів та їхнього наукового світогляду; 6) практичні: виробити вміння користуватися методичним апаратом навчання географії; підготувати майбутніх учителів до здійснення навчально-виховного процесу у всій його різноманітності; забезпечити опанування алгоритмізованими елементами педагогічних технологій та сформувати творче ставлення до їх впровадження. Вимоги до знань і вмінь. Після вивчення навчальної дисципліни студенти мають: • бути обізнаними з вимогами державного стандарту базової і повної середньої освіти; • знати зміст, структуру, методичний апарат шкільних програм, підручників, бути спроможними їх аналізувати з теоретичних та практичних позицій дидактики й психології, враховуючи сучасний рівень розвитку географічних наук, специфіку та реалії вивчення географії за програмами 12-річної школи; • знати історію розвитку шкільної географії як навчального предмета і історію розвитку методичної думки; • визначати оптимальні методичні умови і прийоми формування географічних знань і вмінь; • володіти методами, методичними прийомами, досвідом застосування засобів і форм організації навчання географії; • володіти педагогічними технологіями навчання географії та розуміти особливості їхнього застосування у навчально-виховному процесі; • знати дидактичні вимоги до проведення практичних робіт та бути готовими до їхньої реалізації у практичній діяльності; • вміти створювати умови і використовувати прийоми навчання географії, спрямовані на організацію активної пізнавальної діяльності школярів і формування їхніх інтелектуальних навичок ; • вміти планувати навчально-пізнавальну діяльність учнів на уроках географії, складати тематично-поурочні плани, проектувати уроки різних типів та позакласну роботу; • бути спроможними формувати мету та завдання уроку, визначати його зміст та методичний апарат, проводити аналіз і самооаналіз уроку; • бути здатними здійснювати виховну функцію, пов’язану з реалізацією на уроках принципів навчання географії – краєзнавчого, екологічного, економічного та формування наукового світогляду школярів. Місце навчальної дисципліни у системі підготовки фахівців за освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра визначається освітньо-професійною програмою галузевого стандарту вищої освіти напряму підготовки «Географія» та навчальним планом затвердженим ректором навчальго закладу. Навчальну дисципліну «Методика навчання географії» в педагогічних вищих навчальних закладах доцільно викладати впродовж 2-3 семестрів, починаючи не раніше VI-го семестру, позаяк вона базується на методологічних засадах географічної науки, педагогіки та психології. До введення Державного стандарту оптимальний (рекомендований обсяг дисципліни – 270 годин (7,5 кредитів ECTS). Програма дисципліни включає лекції (орієнтовно 80 годин), де викладаються загальні питання теорії методики навчання і питання методики вивчання окремих курсів географії; практичні заняття (орієнтовно 64 години); самостійну та індивідуальну роботу студентів (орієнтовно по 63 години). Час, відведений на вивчення кожної теми, визначається індивідуально викладачем у змісті робочої навчальної програми. ЗМІСТ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ І. ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА Розділ 1. МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ НАВЧАННЯ ГЕОГРАФІЇ В ШКОЛІ Тема 1. Теоретичні засади методики навчання географії 1.1 Вступ Методика навчання географії як наука і навчальна дисципліна. Предмет її дослідження, завдання, зв’язок з іншими науками та шкільною практикою. Структура дисципліни «Методика навчання географії». Література і джерела для вивчення курсу. Вимоги до організації та оцінки навчальної діяльності студентів при вивченні дисципліни в умовах КМСОНП. 1.2. Компетентнісно-зорієнтоване навчання географії Сутність компетентнісно-зорієнтованого навчання географії. Ключові компетенції (уміння вчитися, здоров’язбережувальна, загальнокультурна, комунікативна, соціально-трудова, інформаційна) та їхнє формування в процесі навчання географії в школі. Роль шкільної географії в екологічній і політехнічній освіті, моральному та естетичному вихованні, профорієнтації та підготовці учнів до життя і трудової діяльності. Формування міжпредметних компетенцій при вивченні шкільних курсів географії. Види географічних компетенцій. Критерії оцінювання рівня предметної компетентності учнів. 1.3. Методи наукового дослідження у методиці навчання географії Етапи методичного дослідження (вибір теми та обґрунтування актуальності проблеми дослідження; постановка мети і завдань; висунення робочої гіпотези; вибір методів дослідження; проведення педагогічного експерименту; формулювання та обґрунтування наукових висновків; розробка та надання методичних рекомендацій). Методи педагогічного дослідження. Теоретичні методи: логічні (аналіз, синтез, індукція, дедукція, аналогія, узагальнення, типізація); формалізовані (системно-структурний, моделювання, порівняльний, історичний, кількісний, математично-статистичний). Емпіричні методи: спостереження (об’єктивне, самоспостереження, наукове); експеримент та його види (за тривалістю, за обраною метою, за способом організації); дослідження шкільної практики (вивчення шкільної документації, бесіди, анкетування, тестування, письмові контрольні роботи). Логіка проектування методичного дослідження. 1.4. Історія становлення і розвитку шкільної географії та методики її викладання в Україні і за кордоном Чинники, що визначають розвиток шкільної географії та методики її навчання. Етапи розвитку шкільної географії та методики її навчання: початковий, радянський, сучасний. Зародження і розвиток природознавчих методичних ідей у Київській Русі. Вивчення географічної інформації у школах братств. Києво-Могилянська колегія як центр розвитку освіти в Україні. Внесок Яна Амоса Коменського у методику навчання географії. Розвиток географічної науки та шкільної географії у Росії і Україні у ХVІІІ ст. Діяльність Ф. Прокоповича, В. Зуєва. Роль шкіл математичних і навігаційних наук. Перші науково-популярні книги та підручники з географії. Стан і розвиток шкільної географії у ХІХ ст. Становлення географії як шкільного предмета. Внесок К. Д. Ушинського, Д. Семенова. Педагогічні погляди М. Гоголя. Вплив відкриття кафедр географії у Київському, Львівському, Московському та Харківському університетах на розвиток шкільної географічної освіти. Наслідки пливу політичних факторів на шкільну географічну освіту та її особливості на початку ХХ століття (переважання репродуктивного навчання, невизначеність статусу у системі шкільного навчання, дефіцит засобів навчання, недосконалість програм). Вплив реформи загальноосвітньої школи на викладання географії. ІІІ з’їзд викладачів природничих наук у Києві (1909 р.). І з’їзд викладачів географії у Москві (1915р.). Нові методичні ідеї та їхня реалізація у працях О. Баркова, Л. Вєсіна, О. Крубера, Г. Іванова, Е. Лесгафта, С. Чефранова, С. Меча, О. Івановського. Радянський етап розвитку. Перші підручники в Україні (В. Кістяківського, К. Воблого, С. Рудницького). Проблеми шкільної географічної освіти у 1920-ті роки («лівацькі» експерименти, комплексні програми, «дальтон-плани»). Постанови вищих державних органів СРСР 1931-1934 рр. про розвиток освіти. Позитивні зміни у викладанні географі в школі у 1930-ті роки. Початок розвитку теоретичних і методичних аспектів навчання географії. Повоєнний період розвитку методики навчання географії. Праці М. Баранського, А. Бібік, І. Вітвера, Т. Герасимової, В. Ерделі, А. Даринського, В. Коринської, В. Максаковського, М. Максимова, І. Матрусова, Л. Панчешнікової. Психолого-педагогічні дослідження в царині шкільної географії в Україні А. Волкової, О. Діброви, В. Замкового, Л. Картель, В. Корнєєва, Л. Круглик, М. Откаленка, М. Паламарчука, Б. Пічугіна, В.Поданчука, Г. Скарлатто, А. Сиротенка, М. Топузова, Б. Чернова, Є. Шиповича, П. Шищенка, М. Янка. Характерні риси сучасного етапу розвитку методики навчання географії. Діяльність лабораторії географічної та екномічної освіти Інституту педагогіки АПН України. Нові навчальні програми. Сучасні підручники та методичні посібники. Періодичні видання для вчителів географії. Особливості шкільної географічної освіти у зарубіжних країнах. 1.5. Професійне самовдосконалення вчителя географії Теоретична і методична самопідготовка вчителя географії: робота з психолого-педагогічною і географічною літературою; вивчення, переосмислення та творче використання передового досвіду вчителів географії. Проектування навчально-виховного процесу. Вивчення досвіду педагогічної діяльності вчителів-новаторів. Місце самоспостереження у професійному зростанні вчителя. Участь у науковій роботі з методики навчання географії. Методичні об’єднання та семінари. Система методичної підготовки та перепідготовки вчителів географії. Показники якості роботи вчителя географії. 1.6. Мета, зміст і структура шкільної географічної освіти Мета та завдання географічної освіти. Місце географії в структурі шкільної освіти. Концепції навчання географії у загальноосвітніх закладах. Державний стандарт базової та повної середньої освіти, місце географії у структурі освітньої галузі «Природознавство». Структура шкільної географічної освіти. Навчальна програма − головний документ, який визначає структуру та зміст географічної освіти. Основні змістовні лінії формування географічних знань у середній школі. Різноманітність навчальних програм. Види планування навчально-виховного процесу. Взаємозв’язок тематичного та поурочного планування. Проблеми вдосконалення процесу організації навчання географії в школах України. Тема 2. Психодидактичне підґрунтя навчання географії 2.1. Психологічні засади навчання географії Урахування психодидактичних засад формування географічних знань і вмінь як підгрунтя усвідомленого оволодіння учителем методикою навчання географії. Психологічні засади розвиваючого навчання географії. Урахування особливостей навчання і психічного розвитку школярів на уроках географії. Вплив основних когнітивних процесів (уваги, мислення, сприймання, запам’ятовування) на навчальну діяльність. Пізнавальна діяльність учнів. Навчальне моделювання як засіб організації пізнавальної діяльності. Формування прийомів навчальної роботи, навичок самостійної пізнавальної діяльності та інтелектуальних вмінь. 2.2. Дидактичні принципи організації навчально-виховного процесу Єдність змістовного та процесного компонентів навчання географії. Стиль взаємодії вчителя та учнів. Елементи процесу навчання географії: цілі навчання, зміст навчання, мотиви та алгоритм взаємодії вчителя та учня, механізм пізнавальної діяльності учнів, організаційні форми, визначення зворотного зв’язку між вчителем та учнем, контроль результату навчання та його корекція. Принципи навчання географії: науковості, систематичності і системності, доступності знань, наочності, свідомості та активності у навчанні, діяльнісного характеру навчання, формування критичного мислення, міцності засвоєння знань, вмінь і навичок, емоційності, індивідуального підходу до учнів, виховного характеру навчання, краєзнавчий. 2.3. Мотивація навчальної діяльності учнів Різноманітність мотивів пізнавальної діяльності школярів. Чинники, що впливають на особистісні мотиви. Способи мотиваційної діяльності вчителя при навчанні географії: відбір змісту навчального матеріалу, використання різноманітних джерел географічної інформації, систематичне застосування засобів навчання, спирання на життєвий досвід дітей, упровадження різноманітних форм організації навчання, урізноманітнення форм контролю за навчальною діяльністю учнів, створення сприятливого емоційного фона на уроці, дотримання вчителем принципу відкритих перспектив. Тема 3. Методика формування географічних компетенцій учнів 3.1. Методи навчання географії Класифікація методів організації навчально-пізнавальної діяльності у методиці навчання географії: за джерелами знань (словесні, наочні, практичні), за характером пізнавальної діяльності учнів (пояснювально-ілюстративний, репродуктивний, проблемного викладу, частково-пошуковий, дослідницький). Рівні засвоєння знань. Методи навчання, які різняться за характером пізнавальної діяльності: пояснювально-ілюстративний, репродуктивний, проблемного викладу, частково-пошуковий, дослідницький. Призначення та особливості застосування кожного з методів у процесі навчання географії, характер взаємопов’язаної діяльності вчителя та учнів. Методи навчання у шкільній практиці. Вибір методів навчання як основа проектування навчально-виховного процесу. 3.2. Методичні прийоми навчання географії Поняття про методичні прийоми. Класифікація методичних прийомів за використаними засобами навчання: словесні (розповідь, пояснення, лекція, інструктаж, бесіда, дискусія або диспут, аналітична робота з текстами та картами), наочні (ілюстрування, демонстрування, спостереження), практичні (вправа, експеримент, практична робота). Класифікація методичних прийомів за рівнями самостійності учнів у навчальній діяльності (керування вчителем навчальною діяльністю учнів; спрямовування та нагадування ним раніше відомих способів дій; постановка вчителем завдання та його контроль). Сукупність методичних прийомів як засіб реалізації обраних методів навчання. 3.3. Формування найважливіших географічних компетентностей Емпіричні знання (уявлення, факти, у тому числі географічна номенклатура). Види географічних фактів та методичні особливості їх вивчення. Географічна номенклатура як засіб формування просторового мислення учнів. Формування географічних уявлень. Теоретичні знання (поняття, причинно-наслідкові зв’язки, закономірності, гіпотези і теорії). Система географічних понять та алгоритм їхнього формування. Етапи формування причинно-наслідкових зв’язків і закономірностей. Географічні вміння й навички та методика їхнього формування. Географічні вміння й навички та методика їх формування. Виконання програмних практичних робіт як умова формування умінь і навичок в процесі навчання географії. Розвиток досвіду творчої діяльності учнів. Емоційно-ціннісне ставлення школярів до довкілля та людської діяльності. 3.4. Проблемне навчання географії Сутність проблемного навчання. Основні поняття проблемного навчання: проблемна ситуація, проблемне завдання, проблема, гіпотеза. Формування навчальної проблеми та процес її вирішення. Типи проблемних ситуацій та їхня реалізація на уроках географії. Поєднання методів проблемного навчання (проблемного викладу, частково-пошукового та дослідницького). Етапи проблемного навчання. Формування знань з географії засобами проблемних задач. Проблемні завдання в курсах фізичної географії. Проблемні завдання в курсах економічної і соціальної географії. Проблемний підхід у використанні географічних карт у школі. Тема 4. Форми організації навчання географії 4.1. Форми організації навчальної діяльності учнів на уроці Різноманітність форм організації навчальної діяльності: фронтальна, індивідуальна, парна, групова й кооперована (колективна) та їхні різновиди. Практична діяльність учнів на уроці географії. Форми організації самостійної навчально-пізнавальної діяльністі учнів. Форми і види контролю та корекції навчальних досягнень учнів. Інтерактивне навчання географії: сутність, види та методичні особливості організації. Диференційований підхід до організації навчально-пізнавальної діяльності учнів. 4.2. Урок – основна форма організації навчання географії Головні ознаки уроку. Вимоги до сучасного уроку географії. Система уроків географії. Типи уроків: вступний; формування нових знань; формування та застосування вмінь і навичок; поширення, поглиблення та систематизації знань і вмінь; корекції та контролю знань і вмінь; комбінований. Структура уроків різних типів. Основні компоненти уроку: організація уваги та роботи учнів; актуалізація знань і життєвого досвіду учнів; мотивація навчально-пізнавальної діяльності; формування нових знань; формування вмінь і навичок; узагальнення і систематизація знань і вмінь; поширення та поглиблення знань; коментоване пояснення домашнього завдання; підбиття підсумків уроку. Етапи проектування уроку: формулювання мети; структурування навчального матеріалу; відбір засобів і форм організацій навчання; вибір методів і методичних прийомів; розробка алгоритму навчально-пізнавальної діяльності учнів і завдань, що забезпечують організацію такої діяльності. Форми записів планів-конспектів уроків, які відображають характер пізнавальної діяльності учнів. Критерії ефективності уроку. Аналіз і самоаналіз уроку. Рефлексія учителя як засіб удосконалення якості уроку. Результативність уроку як провідний критерій оптимальності вибору засобів досягнення його мети. Аналіз і самоаналіз уроку як засіб підвищення його ефективності. 4.3. Практичні роботи з географії Значення практичних робіт у процесі навчання географії. Класифікація практичних робіт: за дидактичною метою, за джерелами використаної інформації, за формою фіксації результатів, за змістом, за рівнем самостійності діяльності учнів, за формою організації навчальної діяльності учнів. Види практичних робіт за дидактичною метою: нвчальні, тренувальні, підсумкові, творчі. Загальні вимоги до проектування та проведення практичних робіт. Алгоритми формування географічних умінь під час виконання практичних робіт. Значення мотивації та інструктажу до навчальної діяльності учнів. Їхнє місце у структурі практичної роботи. Вимоги щодо оформлення результатів виконання пратичної роботи. Способи перевірки та оцінювання результатів практичної діяльності учнів. Особливості практичних робіт з контурними картами. Організація практичних робіт на місцевості. Оцінювання вмінь учнів сформованих під час виконання практичних робіт. 4.4. Самостійна позаурочна робота учнів з географії Загальні вимоги до організації самостійної домашньої роботи учнів: санітарні, психологічні, дидактичні. Мотиви домашньої роботи: прагматичні, пізнавальні, соціальні, професійні. Зміст і обсяг домашніх завдань з географії. Види і рівні домашніх завдань. Вимоги до організації самостійної домашньої роботи учнів. Види та способи перевірки домашніх завдань. Місце інструктажу до виконання домашньої роботи у структурі уроку. 4.5. Уроки географії нетрадиційної форми Уроки нетрадиційної (нестандартної) форми організації навчання та їх класифікація. Застосування інтерактивних форм організації навчання на уроках географії. Лекційно-семінарська система навчання. Сюжетно-рольові та імітаційні ігри. Уроки-змагання. Уроки-диспути. Ділові ігри на уроках географії. Уроки-конференції та їхній зв’язок з проектним навчанням. Інтегровані уроки. Урок із застосуванням інформаційних технологій. Етапи проектування уроків географії нетрадиційної форми. Критерії оцінювання ефективності уроку нетрадиційної форми. 4.6. Позакласні та позашкільні форми організації навчання Особливості позакласної роботи учителя географії. Розширення географічного кругозору учнів, поглиблення їх знань, вдосконалення вмінь і навичок у процесі позакласної роботи та її виховне значення. Мета, завдання та методи позакласної роботи. Основні форми організації позакласної роботи: факультатив, гурток, клуб юних туристів і краєзнавців, шкільний краєзнавчий музей, наукове географічне товариство (секція Малої Академії наук). Програмні і позапрограмні екскурсії, їхнє навчально-виховне значення та місце у системі навчання географії. Види екскурсій. Екскурсії з фізичної географії. Екскурсії на виробництво. Методика організації, етапи підготовки та проведення екскурсії. Організація фенологічних і метеорологічних спостережень учнів. Зміст і методика організації спостережень учнів на географічному майданчику. Навчально-виховні заходи з географії: тижні географії, вечори, конференції, тематичні змагання, походи. Організація шкільних олімпіад з географії та методика їхнього проведення. 4.7. Позакласна краєзнавча робота Зміст, організаційні форми та методика проведення позакласної краєзнавчої роботи. Підручники, атласи та інші посібники з регіональної географії. Форми організації навчальної краєзнавчої роботи. Туристсько-краєзнавча робота. Види досліджень на місцевості. Організація геоекологічного вивчення своєї місцевості. Екологічна стежка та її роль у освіті та вихованні школярів. Використання матеріалів регіональної географії у навчально-виховному процесі. Передовий досвід учителів географії з організації позакласної краєзнавчої роботи з географії. Можливості використання краєзнавчих навчальних матеріалів на уроках географії різних типів. Тема 5. Засоби навчання географії 5.1. Система засобів навчання географії Різноманітність засобів навчання та їхня класифікація з огляду на дидактичні функції. Роль засобів навчання в процесі вивчення географії. Кабінет географії та його значення в організації навчально-виховної роботи. Обладнання та оформлення кабінету географії. Натуральні об’єкти. Засоби, що забезпечують операційну діяльність учнів (прилади, інструменти та пристрої). Географічний майданчик. 5.2. Навчальні моделі у системі засобів навчання Використання навчальних моделей на уроках географії. Провідні риси, види та функції навчальних моделей. Формування пізнавальних дій учнів на основі застосування навчальних моделей. Етапи проектування навчальних моделей. Графічні моделі та їхня класифікація. Психодидактичні засади застосування графічного моделювання. Вимоги до створення графічних моделей. Методика застосування графічних моделей на уроках географії. Виготовлення саморобних навчальних моделей. 5.3. Карти на уроках географії Карта – найважливіший вид навчальних моделей. Навчальні функції карти. Завдання вивчення географічних карт і роботи з ними у шкільному курсі географії. Класифікація карт за їхнім місцем у навчальному процесі, особливостями змісту та використання. Картографічні знання та вміння учнів. Зміст понять „розуміння, читання та знання карти”. Етапи формування картографічних умінь. Прийоми роботи з картою: візуальний аналіз та описування, графічний аналіз, картометричний аналіз, морфометричний аналіз, математично-статистичний аналіз. Робота з контурними картами. Робота з глобусом на уроках географії. Пізнавальні можливості використання глобуса як навчальної моделі. 5.4. Шкільний підручник з географії Вербальні описи географічних об’єктів і явищ (підручники, довідково-інформаційна література, робочі зошити). Функції підручника з географії. Структура шкільного підручника. Методичний апарат підручника (орієнтувальний, мотиваційний, змістовний, ілюстративний, практичний, корекційно-контролюючий, довідковий, творчий блоки). Типи навчальних текстів та прийоми роботи з ними. Дидактичні можливості використання ілюстративного блоку підручника. Навчальні моделі у змісті підручників географії, значення картографічних матеріалів. Різнорівневі типи запитань і завдань. Організація роботи з іншими компонентами підручника. 5.5. Методичні прийоми роботи з наочними засобами навчання Використання натуральних об’єктів на уроках географії. Застосування приладів та інструментів. Дидактичні можливості застосування картин і малюнків. Навчальні таблиці та робота з ними. Настінні математично-статистичні засоби. Основні групи статистичних даних в шкільній географії. Пізнавальні можливості графіків, діаграм і статистичних таблиць, прийоми їхнього читання. Види аудіовізуальних засобів навчання та алгоритми їхнього застосування. Ілюстративно-описові візуальні, аудіо та аудіовізуальні засоби. 5.6. Комп’ютеризація процесу навчання географії Застосування комп’ютерних технологій у школі. Засоби нових інформаційних технологій, основні терміни і поняття. Види і функції комп’ютерних програм. Педагогічні програмні засоби, їхні елементи та функції. Основні напрями застосування електронних підручників, посібників та атласів. Використання ГІС у шкільній географічній освіті. Навчальні комп’ютерні ігри. Роль учителя у навчальному процесі із застосуванням комп’ютерів. Тема 6. Перевірка та оцінювання навчальних досягнень школярів 6.1. Функції й організаційні форми перевірки та оцінювання навчальних досягнень учнів з географії Функції перевірки та оцінювання (контролю) навчальних досягнень учнів: діагностична, мотиваційна, стимулююча, освітня, коригувальна, розвивальна, контролююча, інформаційна, виховна. Характеристика та аналіз форм, способів і видів контролю. Форми контролю: фронтальна, індивідуальна, групова, диференційована. Способи контролю: усний, письмовий, графічний, комп’ютерний. Нетрадиційні прийоми контролю та самоконтролю. Види контролю: попередній, поточний, тематичний (періодичний), підсумковий. Наскрізне виявлення зворотного зв’язку між учителем та учнями. Корекція знань та вмінь учнів. Ведення учителем географії записів у класних журналах 5-11(12)-х класів загальноосвітніх навчальних закладів. Державна підсумкова атестація з географії учнів у системі загальної середньої освіти. 6.2. Педагогічні вимоги до здійснення контролю і корекції навчальних досягнень учнів з географії Дидактичні принципи проведення контролю і корекції: систематичність, усебічність, об’єктивність, індивідуалізації й диференціації навчання, умотивованості, гласності та відкритих перспектив. Конкретизація результатів навчання відповідно навчальним програмам. Оцінювання знань учнів. Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів з географії (правильність і науковість викладення матеріалу, повнота розкриття понять і закономірностей, точність вживання географічної та картографічної термінології; ступінь самостійності відповіді; логічність, доказовість у викладенні матеріалу; ступінь сформованості інтелектуальних, загальноосвітніх, специфічних умінь). Рівні навченості учнів: розрізнення, запам’ятовування, розуміння і відтворення, репродуктивне застосування вмінь і навичок, перенесення знань та самостійне створення алгоритмів виконання завдань. Контроль знань учнів за рівнями сформованості їхньої навчально-пізнавальної діяльності: рівні ознайомлення, відтворення (репродукції), уміння застосовувати знання за відомим зразком, трансформації знань. Місце перевірки та оцінювання навчальної діяльності та навчальних досягнень учнів у структурі уроку. Вибір форм, видів і способів наскрізного визначення зворотного зв’язку між учителем і учнями, контролю навчальної діяльності учнів, підбору завдань для контролю їхніх знань та вмінь. 6.3. Тестовий контроль результатів навчання Типологія запитань і завдань відповідно рівням навченості учнів. Типи теоретичних завдань за рівнем складності: репродуктивні, продуктивні, проблемні, творчі. Загальні положення тестового контролю результатів навчання. Валідність тестів. Типи тестових завдань – завдання, зорієнтовані на: розпізнавання та відтворення знань з географії; визначення рівня сформованості географічних умінь; рівень аналізу і синтезу; оперування з географічними знаннями у практичній діяльності. Форми тестових завдань: закрита та відкрита; завдання на визначення відповідності елементів одної множини елементам іншої; завдання на встановлення правильної послідовності. Конструювання тестових завдань і варіантів відповідей. Тестові завдання із застосуванням графічних зображень. Норми оцінювання при застосуванні тестів. Методичні особливості проведення тестів на уроках географії. Зовнішнє незалежне тестування випускників школи з географії: мета, завдання, програмні вимоги, види тестових завдань. Тема 7. Технології навчання географії 7.1. Педагогічні технології: терміни та поняття Навчальні технології, їхні види та моделі навчання у географічній освіті. Структурні частини навчальної технології: концептуальна основа, конкретизація запланованого результату, модель навчання, алгоритм навчальної діяльності, наскрізна діагностика, контроль і корекція поточних і підсумкових результатів. Критерії технологічності: актуальність, результативність, цілеспрямованість, системність, наявність інваріантного механізму реалізації методичної моделі навчання, відтворюваність. Навчальні технології як основа творчої діяльності вчителя. Різноманітність навчальних технологій. 7.2. Педагогічні технології, спрямовані на організацію та управління пізнавальною діяльністю учнів. Технологія формування прийомів навчальної діяльності учнів. Технологія програмованого навчання. Технологія диференційованого навчання. 7.3. Педагогічні технології, спрямовані на активізацію та інтенсифікацію навчально-пізнавальної діяльності учнів. Технологія навчально-ігрової діяльності. Технологія застосування структурно-логічних графічних сигналів. Технологія комунікативно-діалогової діяльності. Технологія перспективно-випереджаючого навчання. Технологія сугестивного навчання. Технологія інтерактивного навчання. Модульно-рейтингова технологія. Технологія проектної діяльності. Технологія комп’ютерного навчання. 7.4. Педагогічні технології, спрямовані на розвиток мислення учнів. Технологія проблемного навчання. Технологія особистісно-діяльнісного навчання. Технологія формування критичного мислення. Розділ 2. МЕТОДИКА НАВЧАННЯ ОКРЕМИМ КУРСАМ ГЕОГРАФІЇ В ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ Тема 8. Методика формування географічних уявлень у пропедевтичних курсах, 5-й клас 8.1. Пропедевтичний курс «Природознавство» Місце і значення курсу в освітній галузі «Природознавство» та для формування фізико-географічних уявлень учнів. Структура і зміст курсу. Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів. Теоретичні основи формування цілісних знань про природу. Теми географічного змісту в курсі «Природознавство», спрямовані на формування уявлень про природні компоненти і фізико-географічні явища. Психодидактичний апарат формування географічних уявлень при вивченні цих тем. Методика систематизації географічних, астрономічних, фізичних та інших знань при формуванні цілісних уявлень про природу у свідомості учнів. Особливості форм організації навчання в курсі «Природознавство». Навчально-методичне та матеріально-технічне забезпечення курсу. 8.2. Пропедевтичний курс за вибором «Рідний край» Місце і значення курсу для формування географічних уявлень учнів. Структура і зміст курсу. Цілі навчання пропедевтичного курсу: освітні, розвивальні, виховні. Психодидактичний апарат формування географічних уявлень при вивченні курсу. Особливості форм організації навчання в курсі «Рідний край». Навчально-методичне та матеріально-технічне забезпечення курсу. Ключові компетенції, на які спрямовано вивчення курсу за вибором: полікультурна, інформаційна, комунікативна, саморозвитку та самоосвіти. Тема 9. Методика вивчання курсу «Загальна географія», 6-й клас 9.1. Мета і завдання шкільного курсу «Загальна географія» Місце і значення курсу у шкільній географічній освіті й освітній сфері «Природознавство». Основне завдання курсу – формування основ фізико-географічної компетентності учнів. Цілі навчання початкового курсу фізичної географії: освітні, розвивальні, виховні. Формування теоретичних і емпіричних знань із фізичної географії, системи просторових уявлень і понять, причинно-наслідкових зв’язків, основних топографічно-картографічних знань і вмінь учнів. Ключові компетенції, на які спрямовано вивчення загальної географії: навчально-пізнавальна, соціальна та комунікативна. 9.2. Структура і зміст курсу Основні змістовні лінії курсу (переважно щодо об’єктів глобального рівня): І. Організаційна та наскрізна (Що вивчає географія? Історія географічного пізнання. Картографічна). ІІ. Геосферно-геокомпонентна (Літосфера, гірські породи і рельєф. Атмосфера, повітря, погода і клімат. Гідросфера, води. Біосфера - географічні аспекти. Ґрунт – особливе природне тіло). ІІІ. Комплексна (Космічно-землезнавча. Географічна оболонка. Ландшафти (природні територіальні комплекси)). ІV. Загальні уявлення про населення Землі. Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів. Учення про оболонкову будову Землі – наукове підґрунтя побудови курсу. Типовий план характеристики геосфер. Співвідношення загальних та одиничних фізико-географічних понять. Система основних понять курсу. Методика формування геопросторового мислення та вивчення географічної номенклатури. Міжпредметні зв’язки курсу з природознавством, математикою, біологією, історією. 9.3. Психодидактичний апарат вивчання курсу. Урахування вікових особливостей школярів, переважання індивідуального підходу. Реалізація принципів навчання: науковості й доступності знань, емоційності та наочності, краєзнавчого. Зв'язок з практикою. Наскрізна мотивація навчальної діяльності учнів. Словесні, наочні та практичні прийоми навчання та необхідність їхнього урізноманітнення та частої зміни. Основні форми організації навчання. Нетрадиційні форми організації навчально-пізнавальної діяльності учнів. Широке використання засобів наочності. Застосування графічного моделювання: побудова графічних структурно-логічних схем, графіків та діаграм. Формування інтелектуальних умінь учнів: порівняння, узагальнення тощо. Формування навичок моделювання, створення саморобних моделей. Форми організації практичної діяльності учнів. Алгоритми виконання практичних робіт. Вирішення географічних задач. Індивідуальна і диференційована перевірка та оцінювання навчальної діяльності і навчальних досягнень учнів. Системне використання краєзнавчого матеріалу та спостережень за природою. Особливості застосування проблемного навчання. 9.4. Навчально-методичне та матеріально-технічне забезпечення курсу. Підручники та особливості їхнього методичного апарату. Формування навичок роботи з текстом підручника. Прийоми роботи з ілюстративним методичним блоком підручника. Зошити на друкованій основі та практикуми з курсу «Загальна географія». Роздавальні дидактичні матеріали. Навчальні моделі різних видів, можливості їхнього використання як засобів організації пізнавальної діяльності учнів. Картографічні навчальні матеріали. Настінні навчальні матеріали: карти, схеми, малюнки, таблиці. Застосування натуральних об’єктів як засобів навчання. Прилади для відтворення географічних процесів і явищ. Аудіовізуальні засоби навчання, вимоги до їхнього застосування. Комп’ютерні засоби. Психодидактичні та методичні матеріали для вчителів. Тема 10. Методика вивчання курсу «Географія материків і океанів» у 7-му класі 10.1. Мета і завдання шкільного курсу «Географія материків і океанів» Місце і значення курсу у формуванні розуміння учнями ролі природних умов і природних ресурсів у житті людей і впливу суспільства на довкілля. Цілі навчання географії материків і океанів: освітні, розвивальні, виховні. Основні завдання курсу. Формування знань про просторову неоднорідність природи материків і океанів та її причини, про життя й діяльність людей у географічному середовищі, культурну різноманітність людства та його власне місце у житті планети. Поглиблення формування навчально-пізнавальних, соціальних і комунікативних компетенцій, розширення загальнокультурної компетентності учнів; формування інформаційної компетенції. Розвиток здатності учнів самостійно отримувати знання. Розширення можливостей самостійної пізнавальної діяльності та подальше формування інтелектуальних вмінь. 10.2. Структура і зміст курсу Основні змістовні лінії курсу (переважно щодо об’єктів субглобального і регіонального рівнів): І. Організаційна і наскрізна (історія географічного пізнання; картографічна). ІІ. Геокомпонентна (вивчення особливостей природних компонентів у межах кожного з материків). ІІІ. Комплексна (ландшафти материків і їхня охорона). ІV. Найважливіші риси населення та особливості його господарської діяльності, сучасної політичної карти материків. V. Геоекологічна змістовна (узагальнювальний розділ курсу). Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів. Формування і поглиблення найважливіших географічних понять і закономірностей у процесі вивчення курсу. Обґрунтування послідовності вивчення материків. Типовий план вивчення окремих океанів і материків. Вивчення особливостей взаємодії природи та суспільства, оцінки природних, соціально-економічних та геоекологічних явищ і процесів у межах материків і їх частин. Обсяг географічної номенклатури під час вивчення курсу. 10.3. Психодидактичний апарат вивчання курсу Урахування вікових особливостей школярів, переважання розвитку конкретного мислення над теоретичним. Особливості формування основних умінь і прийомів навчально-пізнавальної діяльності учнів. Мотиваційний характер застосування хрестоматійних географічних матеріалів. Реалізація принципів «від простого до складного»; свідомості та активності у навчанні; міцності засвоєння знань, вмінь і навичок; діяльнісного підходу до навчання; емоційності; екологічного та краєзнавчого. Впровадження групових і кооперованих форм організації навчання. Провідне місце вирішення географічних задач у навчально-пізнавальному процесі. Формування вмінь працювати з підручником, тематичними картами, статистичними та графічно-статистичними матеріалами, прийомів роботи з новими джерелами знань – кліматограмами, картосхемами. Система програмних практичних робіт. Формування інтелектуальних вмінь: здійснення умовиводів за аналогією; формулювання суджень; зіставлення; моделювання. Ознайомлення учнів з категоріями подавання наукового знання – гіпотезами та теоріями. Засвоєння учнями алгоритмів складання описів і здійснення комплексної порівняльної характеристики. Різнорівневі контрольні запитання та завдання. Нетрадиційні уроки з курсу. Ознайомлення з основами проектної діяльності. Проблемний підхід і проблемні завдання у курсі географії материків, висування та обґрунтування гіпотез учнями. 10.4. Навчально-методичне та матеріально-технічне забезпечення курсу Підручники з географії материків і океанів. Можливості застосування ілюстрацій підручників як навчальних моделей. Розширення та поглиблення вмінь учнів працювати з текстом підручника. Зошити на друкованій основі та практикуми з курсу. Додаткова навчальна література: хрестоматії, енциклопедії, довідники. Роздавальні дидактичні матеріали. Навчальні моделі різних видів, можливості їхнього використання як засобів організації пізнавальної діяльності учнів. Картографічні навчальні матеріали. Різновиди настінних навчальних матеріалів. Аудіовізуальні засоби навчання, методичні алгоритми їхнього застосування. Комп’ютерні засоби навчання. Методичні матеріали для вчителів. Тема 11. Методика вивчання курсу «Фізична географія України» у 8-му класі 11.1. Мета і завдання шкільного курсу «Фізична географія України» Мета курсу – формування у школярів цілісного уявлення про природу Батьківщини, виховання патріотизму, дбайливого ставлення до природи. Завдання курсу, що завершує фізико-географічну освіту школярів. Поглиблення та узагальнення теоретичних знань з фізичної географії, отриманих учнями у попередніх класах та формування нових понять і закономірностей. Створення цілісного уявлення про особливості природних умов і природних ресурсів України як підґрунтя для наступного вивчення економічної діяльності населення. Формування уявлення про географічні об’єкти, процеси та явища як таких, що змінюються у просторі та часі. Продовження формування вміння школярів працювати з різними джерелами географічної інформації, різноманітними тематичними картами та картографічними зображеннями. Показ взаємодії природного середовища і людини на прикладі своєї місцевості. Розвиток провідних компетенцій, на які спрямовано вивчення фізичної географії України: поглиблення навчально-пізнавальної, формування ціннісно-смислової та соціально-трудової. 11.2. Структура і зміст курсу Основні змістовні лінії курсу (переважно щодо об’єктів регіонального і субрегіонального рівнів): І. Організаційна і наскрізна (методи дослідження; джерела знань; географічне положення; історія географічного пізнання; топографічні й картографічні знання). ІІ. Геокомпонентна (вивчення особливостей та оцінка природних умов і природних ресурсів території України). ІІІ. Комплексна (ландшафти і їхня охорона; фізико-географічне районування). ІV. Геоекологічна змістовна (геоекологічні проблеми України та шляхи їхнього вирішення. Використання та охорона природних ресурсів, біологічного і ландшафтного різноманіття). Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів. Типові плани вивчення природних умов і природних ресурсів; природних зон; фізико-географічних країн. Обсяг географічної номенклатури під час вивчення курсу. 11.3. Психодидактичний апарат вивчання курсу Урахування вікових особливостей розвитку школярів, підвищення вимог до наукового рівня формування фізико-географічних знань. Реалізація принципів: діяльнісного підходу до навчання; формування критичного мислення учнів; систематичності і системності; свідомості та активності у навчанні; виховного характеру навчання та краєзнавчого. Ускладнення методів навчання, впровадження частково-пошукового методу. Формування прийомів самостійної пізнавальної діяльності учнів. Застосування синхронного графічного моделювання на уроках різних типів. Розвиток умінь працювати з різноманітними засобами навчання, новими тематичними картами. Упровадження інтерактивних форм навчання. Групові та кооперовані форми організації навчання. Застосування елементів сугестивного навчання. Поступове ускладнення практичних завдань. Урізноманітнення географічних задач і розширення їхньої тематики. Формування інтелектуальних вмінь: аналізу, синтезу, порівняння, моделювання. Системне застосування тестової форми контролю навчальних досягнень учнів. Комп’ютерне тестування. Диференціація домашніх завдань. Нетрадиційні уроки з фізичної географії України. Упровадження у навчальний процес проектної діяльності. Особливості організації проблемного навчання. . 11.4. Навчально-методичне та матеріально-технічне забезпечення курсу Шкільні підручники з фізичної географії України. Організація самостійної навчально-пізнавальної робота на основі застосування підручника. Додаткова навчальна та науково-популярна література. Зошити на друкованій основі та практикуми як засіб організації диференційованого навчання. Картографічне забезпечення вивчення курсу, настінні тематичні карти та атласи з фізичної географії України. Графічні навчальні моделі. Колекції та гербарії, методичні алгоритми їхнього застосування. Навчальні фільми, фрагменти телевізійних програм. Краєзнавчі навчальні матеріали. Електронні навчальні посібники та атласи. Методичні матеріали для вчителів. Тема 12. Методика вивчання курсу «Економічна і соціальна географія України» у 9-му класі 12.1. Мета і завдання шкільного курсу Мета курсу як завершального у географічній освіті основної школи та пропедевтичного для профільного навчання. Значення в економічній та політехнічній освіті учнів, їхній підготовці до усвідомленого вибору професії. Головні завдання курсу. Формування уявлення про місце України у світовій економіці та міжнародному географічному поділі праці в сучасних умовах. Формування образів великих природно-господарських регіонів України. Вивчення причинно-наслідкових зв’язків між природою, особливостями населення та його господарською діяльністю. Зміст курсу, як підґрунтя для економічної освіти учнів, яка покликана сприяти їхній адаптації до життя в умовах ринкової економіки. Розвиток провідних компетенцій, на які спрямовано вивчення економічної і соціальної географії України: поглиблення функціональної, інформаційної та ціннісно-смислової, формування соціальної компетенції. 12.2. Структура і зміст курсу Основні змістовні лінії курсу (переважно щодо об’єктів регіонального і субрегіонального рівнів): І. Організаційна і наскрізна (суспільно-географічне положення країни; історія формування господарського комплексу). ІІ. Структура і розміщення населення України. ІІІ. Структура і розміщення господарства України. ІV. Суспільно-географічне районування України.. V. Географія своєї області. Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів. Типові плани характеристики суспільно-географічного положення; вивчення населення; національного господарства, його сфер і галузей. Обсяг географічної номенклатури під час вивчення курсу. 12.3. Психодидактичний апарат вивчання курсу Урахування вікових особливостей школярів, розвиток теоретичного мислення. Реалізація принципів: науковості; діяльнісного характеру навчання; формування критичного мислення; міцності засвоєння знань, вмінь і навичок; виховного характеру навчання та краєзнавчого. Система основних понять соціально- та економіко-географічного змісту. Особливості формування економічних понять. Урізноманітнення прийомів роботи учнів з текстом підручника. Розширення та поглиблення картографічних умінь та навичок. Самостійне використання учнями економічних карт, картосхем та статистичних даних у процесі виконання практичних робіт, як на репродуктивному, так і на творчому рівні. Формування: вмінь учнів працювати з статистичними матеріалами, вирішувати розв’язувати економіко-географічні та економічні задачі; навичок читання графічних моделей та їхньої побудови. Прийоми застосування математично-статистичних та картографічних матеріалів підручника. Система практичних робіт. Завдання для взаємооцінки та об’єктивного оцінювання власної навчально-пізнавальної діяльності учнів. Формування самооцінки учнів. Індивідуалізація домашніх завдань учнів. Широке застосування інтелектуальних умінь: аналізу, порівняння, узагальнення, класифікації. Ділові ігри на уроках різних типів. Організація самостійної навчально-пізнавальної роботи учнів з електронними атласами. Проблемні завдання як основа для організації проектного навчання. 12.4. Навчально-методичне та матеріально-технічне забезпечення курсу Підручники з курсу. Зошити на друкованій основі та практикуми. Настінні тематичні карти. Навчальні атласи та контурні карти. Графічні математично-статистичні моделі. Структурні, функціональні та класифікаційні схеми. Статистичні таблиці. Магнітні дошки, що забезпечують можливості застосування навчального моделювання на уроках. Колекції корисних копалин, роздавальний матеріал для демонстрування видів промислової сировини та продукції. Електронні навчальні посібники та атласи. Методичні матеріали для вчителів. Тема 13. Методика вивчання курсу «Соціально-економічна географія світу» у 10-му класі 13.1. Мета і завдання курсу Мета та навчально-виховні завдання курсу, його світоглядне значення. Особливості вивчення курсу, який завершує базову географічну освіту школярів, спрямованого на завершення формування цілісного уявлення про соціально-економічний складник географічної картини світу. Головні завдання курсу. Створення в учнів розуміння глибокого взаємозв’язку природи, населення і господарства Землі. Формування системи знань про економічні та соціальні проблеми сучасного світу. Обґрунтування глобального, регіонального і локального підходів до аналізу природних, соціально-економічних і геоекологічних процесів і явищ. Розвиток просторового мислення учнів, інтелектуальних вмінь, творчих здібностей, пізнавального інтересу шляхом ознайомлення з найважливішими географічними особливостями регіонів світу та провідними країнами. Виховання поваги не тільки до своєї Батьківщини, а й до історії та культури інших країн і народів. Спрямованість курсу на актуалізацію навчально-пізнавальної, комунікативної, інформаційної, ціннісно-смислової та інших компетенцій та поглиблення загальнокультурних надбань старшокласників. 13.2. Структура і зміст курсу Основні змістовні лінії курсу (про суспільні об’єкти глобального і регіонального рівнів): І. Організаційна і наскрізна (Методи економіко-географічних досліджень. Історико-географічне районування світу. Політична географія). ІІ. Структура і розміщення населення світу. ІІІ. Особливості сучасної світової економіки та географічного поділу праці. Структура і розміщення економіки світу. ІV. Регіони світу. Залучення географічних знань для пояснення проблем і особливостей розвитку країн і регіонів світу. Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів. Обсяг географічної номенклатури під час вивчення курсу. Типові плани вивчення історико-географічних регіонів, населення світу, галузей господарства, економіко-географічної характеристики регіонів і країн. 13.3. Психодидактичний апарат вивчання курсу Урахування у процесі навчання вікових особливостей учнів старших класів. Переважання дедуктивного шляху формування загальних понять та самостійної навчально-пізнавальної роботи учнів. Основні прийоми роботи учнів з текстом підручника та додатковою навчальною літературою: аналіз, конспектування, створення опорних структурно-логічних схем, таблиць. Застосування учнями картосхем підручника для вивчення нового матеріалу, виконання практичних робіт і підготовки домашніх завдань. Виконання завдань аналітичного характеру на контурних картах. Формування прийомів роботи з новими для учнів видами економічних карт. Індивідуальні форми роботи з шкільними атласами. Аналіз учнями статистичних матеріалів з метою побудови таблиць, графіків і діаграм, що характеризують соціально-економічні об’єкти та процеси. Програмні практичні роботи, їхні види. Типологічний підхід до вивчення економіко-географічних об’єктів та процесів. Провідна роль проблемного викладання. Використання лекційно-семінарської форми організації навчання. Інтерактивні форми навчання. Ділові ігри. Написання рефератів як форма індивідуальних завдань учнів. Особливості організації проектної діяльності. Місце тестового контролю у системі контролю та корекції навчальної діяльності та навчальних досягнень учнів. 13.4. Навчально-методичне та матеріально-технічне забезпечення курсу Навчальний комплекс з курсу. Підручники з соціально-економічної географії світу. Довідкова та науково-популярна література з соціально-економічної географії світу. Економічні карти та картосхеми. Соціально-економічні карти регіонів та країн. Шкільні атласи з курсу. Інструкції до самостійного виконання учнями завдань різного рівня складності, алгоритми їхнього виконання. Завдання для творчих практичних робіт. Типові плани характеристик країн, структурно-логічних схеми та таблиці. Тести для контролю навчальних досягнень учнів. Аудіовізуальні навчальні матеріали. Комп’ютерні презентації окремих країн та регіонів. Електронні атласи та навчальні посібники. Методична література з курсу. Тема 14. Профільне навчання географії у загальноосвітніх навчальних закладах 14. 1. Концептуальні засади профільного навчання Формування географічної культури та географічної картини світу в учнів у процесі вивчання профільних курсів. Інтегративність процесу навчання географії. Принцип профільної диференціації навчання. Профільне навчання як основа допрофесійної підготовки учнів. Урахування особистісних пізнавальних інтересів учнів у процесі профільного навчання. Профільна диференціація змісту шкільної географічної освіти. Основні форми організації профільного навчання. Історія розвитку профільного навчання у вітчизняній школі. Досвід профільного навчання у зарубіжних країнах.
Переглядів: 28490
| Рейтинг: 5.0/2 | | |||||
| Матеріали по темі: |
