| Головна » Статті » Теорія географії » Методика викладання географії | [ Додати статтю ] |
Основні етапи методичного дослідження
1.Проблема дослідження (вивчення об’єкта і предмета дослідження).
2.Мета і завдання дослідження. 3.Висунення робочої гіпотези. 4.Перевірка гіпотези шляхом експериментального навчання. 5.Розробка методичних рекомендацій. 6.Обгрунтувані висновки. Спостереження – найпоширеніший метод вивчення й узагальнення досвіду вчителів, аналізу власної педагогічної діяльності. Види спостережень: а) самоспостереження під час педагогічного процесу; б) об’єктивне спостереження; в) наукове спостереження. Самоспостереження – це своєрідний самоконтроль і спостереження за учнями. Воно допомагає вчителю уникнути повторення помилок, сприяє підвищенню його майстерності й авторитету серед учнів, стимулює до урізноманітнення методів і форм навчання, використання різних видів опитування та контролю знань, вмінь і навичок учнів. Об’єктивне спостереження дає підстави спостерігачеві робити певні висновки щодо педагогічного процесу, дозволяє запозичити для себе щось корисне або порадити колезі ефективніші методи, прийоми і засоби для вивчення учнями певної теми чи розділу навчальної програми, виконання практичної роботи, проведення екскурсії. Об’єктивне спостереження значно триваліше, тому його висновки можуть мати вагоміше значення. Воно передбачає аналіз роботи кількох учителів і багатьох учнів з метою вивчення певної системи навчання географії і поширення передового досвіду . Ефективність об’єктивного спостереження посилюється, якщо його поєднують із спеціальними методами перевірки діяльності учнів, якості їх знань. Наукове спостереження в методиці викладання географії характеризується комплексністю і цілеспрямованістю. Для цього необхідно, насамперед, з’ясувати мету спостереження, яка орієнтує дослідника. Її визначають, виходячи із практичних завдань дослідження. Для вивчення питань, що мають бути дослідженні, науковці або методисти розробляють програму, тобто певну систему завдань, дій і запитань, визначають критерії оцінок, способи обробки отриманих даних. Об’єктивність результатів спостереження забезпечується глибоким аналізом уроку. Вивчення шкільної документації дає змогу визначити систему навчання географії в школі та з’ясувати якість знань школярів. При цьому аналізуються класні журнали, тематичні, календарні та поурочні плани, конспекти уроків, методичні розробки, щоденники і зошити учнів, контурні карти, календарі погоди тощо. Анкетування як метод дослідження застосовується для оцінки певних явищ, фактів, подій (для оцінки якості нового підручника, посібника, нетрадиційних форм навчання, нових технологій тощо). Однією з його переваг перед іншими методами є те, що воно дає змогу отримати інформацію від великої кількості осіб. Цей метод дослідження доцільно поєднувати з іншими. Послідовність застосування методу: а) складання запитань анкети; б) поширення і збирання заповнених анкет; в) обробка, аналіз і класифікація відповідей; г) розробка рекомендацій, врахування зауважень тощо. Бесіди з учителем та учнями - досить поширений і давно відомий метод дослідження. За його допомогою можна вивчити досвід роботи вчителя, його відношення до нових підручників, посібників тощо.Дослідник повинен заздалегідь підготувати цілу систему запитань для бесіди (як основних так і додаткових). Коли вивчають досвід роботи окремих вчителів, бесіди мають цілеспрямований характер. Основні положення підкріплюються документами, методичними розробками, проведеними уроками, заняттями гуртків тощо. Оцінюючи роботу вчителя, теж враховують думку його колег, дирекції школи.Бесіди з учнями дають уявлення про інтерес до предмета, про якість знань, про читання ними географічної літератури, про враження від екскурсії і т.д. Педагогічний експеримент - це наукове дослідження процесу навчання з метою перевірки правильності наукової гіпотези дослідника. Виділяють природний і лабораторний педагогічний експеримент. Суттєвою ознакою експерименту, яка відрізняє його від спостереження, є активне втручання у ситуацію дослідника, який здійснює маніпулювання однією або кількома змінними (факторами) і реєструє супутні зміни у поведінці об’єкта, що вивчається. Природний експеримент проводять у звичних для учнів умовах – у класі (навчальному кабінеті). Для його проведення виділяють як мінімум два паралельних, рівноцінних за успішністю і рівнем загального розвитку учнів, класи. Один із них обирають за експериментальний, другий – контрольний. Після завершення експерименту порівнюють знання учнів, роблять відповідні наукові висновки, розробляють практичні рекомендації. Лабораторний експеримент, на відміну від природного, проводять у спеціально обладнаному приміщення. Його мета – з’ясувати, чому під час природного експерименту ті чи інші знання важко засвоюються або сприймаються учнями. Лабораторний експеримент може передувати природному, тоді він має уточнити природу і доцільність останнього. У програмі педагогічних досліджень виділяють й інші види експерименту, серед яких: констатуючий і навчальний (формуючий). Мета констатуючого – проілюструвати, зафіксувати рівень навчальної діяльності, знань та вмінь учнів. Його проводять на початку і в кінці методичного дослідження. Мета формуючого – довести ефективність нової технології, методу, прийому, засобу або форми навчання. Педагогічний експеримент проводять за такою схемою: - визначення об’єкта і предмета дослідження; - з’ясування мети і завдань дослідження; - висунення робочої гіпотези; - визначення тривалості, місця проведення експерименту, його обсягу; - вибір експериментальних і контрольних класів; - аналіз і розробка необхідних матеріалів для забезпечення проведення експерименту; - вибір критеріїв оцінки і методів обробки результатів; - розробка методики спостереження за ходом експерименту; - аналіз результатів, інтерпретація експерименту, обґрунтування методичних рекомендацій та загальні висновки. Теоретична обробка матеріалів педагогічного експерименту – заключний етап дослідження.
Переглядів: 4947
| Теги:
| Рейтинг: 2.0/1 | | |||||
| Матеріали по темі: |
