Позаурочна та позакласна робота з географії

 Література

1.Семакин Н.К. Внеклассная работа по географии. Из опыта работы. – М.: Просвещение, 1979.-180с.

2.Середа В.И. Система внеклассной работы по географии в средней школе.- М.: Просвещение,1972.-120с.

3.Баринова И.И. и др. Внеурочная работа по географии.- М.: Просвещение, 1988.-157с.

4.Тетерський Т.Б., Янко М.Т. Методика позакласної роботи з географіїх.- К.: Рад.шк., 1974.

5.Бурдейний П.А.Географічні вечори в школі.- К.: Рад. шк.,1972.

6.Бороздинов Н.М. Географические кружки в школе..- М.: Просвещение, 1970.

Цілі і завдання позаурочної роботи з географії

Згадайте з вивченого вами курсу педагогіку – Що таке позаурочна робота?

Що таке позакласна робота? Які форми позакласної роботи ви знаєте? Як видумаєте. для чого необхідно проводити позакласну роботу з географії?

Урочна, позаурочна та позакласна робота учнів тісно взаємопов’язані. Лише в їх нерозривній єдності досягається увесь комплекс освітні. розвивальних і виховних цілей з географії.

Позаурочна навчально – пізнавальна діяльність школярів здійснюється в позаурочний час. Вона визначається програмою з географії і є обов’язковою для кожного учні. Ця робота спрямована на оволодіння учнями фактичним матеріалом. який використовують на наступних уроках. а також на закріплення, розширення, поглиблення і застосування певної частини змісту після її вивчення.

Існують такі види класної позаурочної роботи:

-       ведення загальногокласного календаря природи. Форма класного календаря буває різна. Для його оформлення використовуються записи. сюжетні і фрагментальні малюнки, умовні позначення тощо. Матеріали календаря природи можуть використовуватися не тільки на уроках географії. а й на інших  предметах. Записи здійснюють черговий учень або група учнів, яких призначає вчитель на певний термін, наприклад, на тиждень.

-       цілеспрямоване спостереження за змінами в живій і неживій природі.

Встановлення на основі спостережень взаємозв’язків між живою і не живою природою, між природою і працею людей.

 Позакласна діяльність базується на добровільності, інтересі та бажанні дітей її виконувати, тому вона необов’язкова для всіх учнів класу. Позакласна робота дає можливість розвивати індивідуальні інтереси дітей, їхні здібності, нахили, розширювати кругозір з географії, формувати стійкі потреби самостійно пізнавати, охороняти і примножувати навколишню природу.

Географія , як навчальний предмет, має великі можливості для проведення позакласної роботи, оскільки її зміст тісно пов’язаний з навколишнім світом, з господарською діяльністю людини, з міжнародними та внутрідержавними подіями.

У своїй " Методиці викладання економічної географії ” (1960р.) М.М.Баранський підкреслює, що поле географії винятково широке і навіть, прямо – таки, неосяжне. Шматочок цього поля, охопленні програмою, безмежно малий. І налічені програмою межі далеко не так твердо визначені.

Отже, треба щоб позакласна робота з географії не дублювала шкільної програми, а розширювала її, стимулювала інтерес учнів до науки, сприяла вихованню учнів.

Позакласна робота з географії відрізняється від урочної метою, змістом, організаційними формами і особливостями методики проведення.

Щодо навчальної мети позакласної роботи, то вона полягає в розширенні географічного світогляду і поглибленні знань в галузі географічної науки, удосконаленні загальнонавчальних і спеціальних для географії вмінь і навичок учнів.

Таким чином, зміст позакласної роботи повинен розширювати і поглиблювати зміст навчальної програми з географії.

 Основні форми позакласної роботи з географії

та методика їх проведення

На позакласних заняттях учні удосконалюють вміння самостійно поповнювати свої знання з різних джерел інформації. Складаючи анотації, реферати, доповіді за допомогою додаткової науково – популярної географічної літератури, періодичної преси, державних документів, учні удосконалюють вміння працювати з книгою: виділяти основну думку, відбирати факти для підтвердження теоретичних положень, складати плани і конспекти за текстом. На екскурсіях і в походах вони закріплюють деякі дослідницькі методи географічної науки: вчаться спостерігати, збирати та оформляти колекції гірських порід і мінералів, графічно відображати статистичні дані і т. д., складати плани і карти схеми походів, орієнтуватися на карті.

Під час підготовки і проведення конкурсів, вікторин, заочних подорожей, брейд – рингів, ранків, вечорів, зустрічей іт.д. формується в учнів самостійність, творчість, географічне мислення, пізнавальний інтерес, відбувається виховання найрізноманітніших рис особистості та здійснюється профорієнтаційна робота.

Отже, позакласна робота з географії відрізняється від позакласної різноманітністю форм: гуртки, позакласні читання, географічні конференції, ранкиі вечори, конкурси, вікторини, екскурсії, походи, олімпіади, випуск рукописних видань (газет, альбомів, календарів знаменних дат і т. п.)

За способом організації діяльності учні у дидактико – методичній літературі розрізняють індивідуальну, групову та масову позакласну роботу.

Індивідуальна позакласна робота проводиться з тими учнями, які виявляють особливий інтерес до об’єктів і явищ природи. Цей пізнавальний інтерес зароджується на уроках географії. Він спочатку нестійкий. ситуативний і проявляється у збиранні марок, листівок на яких зображено об’єкти природи; читанні літератури на природничу тематику; перегляді телепередач і т. п. Однак все це учні роблять безсистемно, нецілеспрямовано.

Завдання учителя – вчасно помітити, виявити і перетворити це захоплення  в стійкий довготривалий інтерес до змісту навчального предмету. процесу пізнання природи. Відповідно до цього, індивідуальна позакласна робота повинна бути цілеспрямована і планомірна. Розпочинається вона з побудови завдань на тому змісті і тих видах діяльності, якими цікавиться дитина. Наприклад, у 5 –6 класах. якщо учень збирає листівки. то йому пропонується зробити з них тематичні підбірки, знайти до кожної з них загадки, прислів’я, або просто цікаву інформацію.

Важливим видом індивідуальної роботи є позакласне читання. Необхідно навчити кожного учня самостійно підбирати літературу з урахуванням інтересу до природи, а потім працювати над нею.

Виявлення і розвиток індивідуальних інтересів дозволяє за їх спільністю об’єднувати та залучати дітей до групової та масової роботи.

 Методика організації і проведення географічного гуртку в школі.

 Найпоширенішою формою групової позакласної роботи є гурток (географічний, краєзнавчий, методологічний, гідрологічний, туристичних та ін.)

При організації гуртка обов’язковою умовою є врахування спільних інтересів учнів, їх підготовку, вік.

 Дидактичними цілями роботи гуртка є розширення та поглиблення природничих знань, засвоєння елементарних умінь дослідницької діяльності, поглиблення пізнавального інтересу до вивчення природи, розвиток індивідуальних здібностей і нахилів дітей, оволодіння практичними уміннями і навичками природоохоронної роботи.

Як правило гурток об’єднує 15 –20 учнів. Однак, важко давати рекомендації щодо визначення оптимальної кількості членів гуртка. Чисельність гуртка (чи секції гуртка) залежить насамперед від виявленого учнями інтересу до тієї чи іншої галузі географічних знань.

Робота гуртка може бути спрямована на поглибленому вивченні окремих тем або розділів навчальної програми, до яких школярі виявили інтерес.  Розглядаючи проблему вчитель планує роботу гуртка не менше двох занять на місяць.  Індивідуальні інтереси дітей впливають на відбір об’єктів поглибленого вивчення, найбільш доцільних методів роботи, форм оцінки праці, поєднання теоретичних і практичних, репродуктивних і творчих завдань, групових та індивідуальних видів діяльності.

План складається на півріччя чи рік і обов’язково включає в себе суспільно корисну працю. План роботи гуртка може включати такі розділи:

1.Тема занять.

2.Форма занять

3.Дата проведення.

4.Зміст і методи фронтальної роботи.

5.Зміст і методи індивідуальної роботи.

6.Форма оцінки праці.

Орієнтовний план роботи географічного гуртка.

План роботи гуртка "Юні туристи - краєзнавці”

 Вчитель повинен ретельно готуватися до заняття в гуртку. Воно повинно бути цікавим і мало подібним на урок. Робота в гуртку передбачає активну роботу самих учнів, їх ініціативу і вільне спілкування з вчителем.

 Для якісної організація роботи гуртка та допомоги учителю на першому організаційному занятті обирають голову, заступників, секретарю, редколегію гуртка. Якщо гурток має секції , то обирають голів секцій.

Секції можуть бути таких напрямків: історія географічних відкриттів, вивчення окремих країн світу, моря і океани, цікава географія, туристсько – краєзнавча ,тощо.

Важливими формами роботи гуртка є проведення позакласних читань, перегляд відеофільмів, телепередач , конференцій на географічні теми.