Закономірності розміщення і розвитку виробництва - Основи економічної географії - Теорія географії - Каталог статей

Головна » Статті » Теорія географії » Основи економічної географії

Закономірності розміщення і розвитку виробництва

Фактори, або чинники розміщення виробництва – це природні, економічні і соціальні умови певної території, які визначають доцільність розміщення саме тут певних підприємств, установ, тощо. Повний усесторонній аналіз впливу чинників, досягає знизити собівартість продукції, запобігти негативним екологічним, соціальним, економічним наслідкам виробництва.

При визначенні основних чинників розміщення виробництва важливими поняттями є матеріаломісткість (кількість сировини або матеріалу затрачених на випуск одиниці продукції), собівартість, енергомісткість, водомісткість, працемісткість, наукомісткість (виробництво найбільш прогресивної і складної техніки, із застосування досягнень НТР).

Фактори розміщення можна поділити га чотири групи:

A. Природно-географічні

1. Паливно-енергетичний

2. Сировинний

3. Водний

4. Земельний

5. Природно-транспортний

6. Рослинний

7. Рекреаційний

B. Демографічні фактори

1. Фактор населення (розміщення, розселення).

2. Історичний фактор (історичні пам’ятки, що сприяють розвитку рекреації; традиційні ремесла).

3. Споживчий фактор.

4. Трудових ресурсів

C. Техніко-економічні фактори

1. Фактор науково-технічного прогресу (тяжіння виробництва до наукових інкубаторів, технопарків).

2. Транспортний.

По відношенню до транспортного фактору можна виділити три групи галузей:

· галузі що тяжіють до джерел сировини і палива в зв’язку з значним перевищенням вартості перевезення сировини над готовою продукцією;

· галузі, в яких перевезення сировини і палива є дешевшими, ніж перевезення готової продукції;

· галузі, що мало реагують на транспортний фактор і розміщуються незалежно від собівартості перевезень.

3. Споживчий фактор.

D. Соціально-економічні фактори

1. Соціальний (поліпшення умов праці, подолання диспропорцій у зайнятості населення).

2. Ринкової кон’юнктури (в залежності від попиту і пропозиції товарів, послуг, робочої сили).

3. Чинник ЕГП.

Закон Рейлі. Є місто А і місто В і точка М, яка може тяжіти до міста А до міста В.

де А_am - сила тяжіння міста А, B_bm - сила тяжіння міста В, R – відстань між точками і містом.

4. Екологічний фактор.

Принципи розміщення продуктивних сил:

Принцип раціонального розміщення виробництва:

· розміщення матеріаломістких, енергомістких галузей у районах сировини,

· наближення працемісткого виробництва до районів і центрів зосередження трудових ресурсів,

· наближення масового виробництва, малотранспортабельної продукції до районів споживання,

· запобігання зустрічним перевезенням однотипної продукції з одного району до іншого.

Оптимального розміщення виробництва.
Принцип збалансованості і пропорційності (дотримання рівноваги між виробництвом і наявною сировиною, між виробництвом і споживанням продукції).
Принцип комплексного розміщення виробництва.
Принципи розміщення підприємства згідно з раціональними формами суспільної організації виробництва (комбінування, концентрація, кооперування, спеціалізація).
Принцип урахування міжрайонного територіального поділу праці.
Принцип збереження екологічної рівноваги.

Принцип обмеженого централізму – обмежити вплив центру.

Фото:
Джерело:

Категорія: Основи економічної географії | Додав: wiktor (02.06.2010)

Переглядів: 6164 | Коментарі: 3 | Теги: географія промисловості, розвиток виробництва, Закономірності розміщення | Рейтинг: 0.0/0

Матеріали по темі:

Маловідоме дослідження з географії промисловості України. Степан Іщук, Віктор Гуцал

Всього коментарів: 3

Порядок виводу коментарів:

Спам

3 Yust • 16:22, 15.09.2010

Група 1 видів продукування благ, де домінує одна "сіамська" пара чинників розміщення. Види продукування благ, для яких місце можливого продукування – місце з наявністю відповідного джерела ресурсу. Поняття джерела ресурсу включає не лише природні ресурси (родовища корисних копалин, лісові масиви, сільськогосподарські угіддя, чисте довкілля тощо), але й ресурси антропогенного походження (наприклад, цукор, цемент, порівняно дешеве скорочення викидів у регіоні при забезпеченні екологічного сталого розвитку чи невисокі вимоги держави до впливу бізнесу на довкілля). Зрозуміло, що надзвичайна об'ємність поняття "ресурс" зумовлює потенційну можливість подальшого поділу видів продукування благ групи 1 (яка включає три підгрупи) щодо орієнтації при розташуванні не лише в межах групи, але й підгруп.
Підгрупа 1 групи 1 видів продукування благ, де домінує одна "сіамська" пара чинників розміщення. Види продукування благ, для яких властивість "використання немобільного ресурсу" є домінуючою. До цієї підгрупи відносяться види продукування благ, які вилучають ресурс з його джерела (розробка корисних копалин, лісопильна промисловість, вилов риби, порівняно дешеве скорочення викидів у регіоні при забезпеченні екологічного сталого розвитку тощо) або користуються немобільним ресурсом (наприклад, транспортне використання озера, енергетичне використання ріки, чисте довкілля, невисокі вимоги держави до впливу бізнесу на довкілля). Місця із властивістю (чинником) "наявність джерела немобільного ресурсу" є лише місцями можливого продукування, серед яких вибиратимуться місця оптимального розташування. Тобто задача на обґрунтування доцільності експлуатації одночасно є задачею на обґрунтування доцільності розташування. Для видів продукування благ підгрупи 1 групи 1 сіамською парою чинників розміщення є "використання немобільного ресурсу" (властивість сторони "продукування блага") - "наявність джерела немобільного ресурсу" (властивість сторони "місце").
Підгрупа 2 групи 1 видів продукування благ, де домінує одна "сіамська" пара чинників розміщення. Види продукування благ, для яких властивість "висока ресурсномісткість" (великі витрати відповідного ресурсу на одиницю продукованого блага) є домінуючою. Рівень ресурсномісткості характеризується індексом ресурсномісткості, що розраховується як відношення маси сировини до маси продукованого блага. Наприклад, індекс ресурсномісткості становить при виробництві: олії – 2,5:1; цукру-піску – 7:1; сиру – 9:1; масла – 24:1. Особливо ресурсномістким є продукування сушених грибів, фруктів та овочів. Для видів продукування благ підгрупи 2 групи 1 сіамською парою чинників розміщення є "висока ресурсномісткість" (властивість сторони "продукування блага") - "наявність джерела ресурсу" (властивість сторони "місце"). Ресурсна орієнтація ресурсномістких видів продукування благ зумовлюється бажанням заощадити на транспортних витратах.
Підгрупа 3 групи 1 видів продукування благ, де домінує одна "сіамська" пара чинників розміщення. Види продукування благ, для яких властивість "використання маломобільного ресурсу" є домінуючою. Продукування консервів, вина, соків тощо орієнтуються на джерела ресурсів, оскільки переміщення відповідно овочів, фруктів, риби тощо супроводжуватиметься суттєвою втратою якості або великими витратами на запобігання цьому в дорозі. Для видів продукування благ підгрупи 3 групи 1 сіамською парою чинників розміщення є "використання маломобільного ресурсу" (властивість сторони "продукування благ") - "наявність джерела маломобільного ресурсу" (властивість сторони "місце").

Спам

2 Yust • 16:22, 15.09.2010

ЧИННИКИ РОЗМІЩЕННЯ продукування блага. Причини, які слід враховувати, обґрунтовуючи (прогнозуючи) чи пояснюючи колишнє (існуюче) розміщення продукування блага.
"Сіамські" пари чинників розміщення продукування благ. Властивості сторони "продукування благ", які стають чинниками розміщення, зумовлюють доцільність її орієнтації при розташуванні на місця, які володіють якостями відповідності зазначеним властивостям. Наприклад, властивість продукування блага "хліб" "швидка втрата якості блага" робить доцільним орієнтацію при розташуванні на місця, які володіють якістю "близьке розташування щодо споживачів". Між властивостями сторони "продукування благ" та властивостями місць можна встановити певну номографічну залежність (кожній властивості сторони "продукування благ" відповідатиме якась властивість місця). Таким чином, причинами (чинниками) розміщення є, з одного боку, властивості сторони "продукування блага" (тобто властивості технологій, ресурсів, забруднюючих агентів, готового блага), а з іншого - властивості сторони "місце". При цьому кожній властивості сторони " продукування блага " має відповідати певна властивість сторони "місце". Чинники розміщення продування благ можна поділити на внутрішні (до яких відносяться відповідні властивості сторони "продукування блага") та зовнішні (відповідні властивості сторони "місце"). Таким чином, маємо, з одного боку, властивості сторони "продукування благ", частину яких слід вважати чинниками розміщення. Від них залежить, які місця ми шукаємо для розміщення. З іншого боку, кожній властивості сторони "продукування благ" відповідатиме властивість сторони "місце", яку також слід вважати чинником розміщення. Тому завжди, відповідаючи на питання "де?" чи на питання "чому тут", ми повинні виявляти не окремі чинники розміщення, а їхні пари (які можна назвати "сіамськими"): чинник розміщення внутрішній – чинник розміщення зовнішній.
Класифікація видів продукування благ за чинниками розміщення. Поділ видів продукування благ на групи за критерієм чинників розміщення.
Види продукування благ, де домінує одна "сіамська" пара чинників розміщення. Види продукування благ, розміщення яких відбувається під впливом лише одніє "сіамської" пари чинників у розрізі "властивість сторони продукування блага" – "властивість сторони місце".

Спам

1 Yust • 16:20, 15.09.2010

Чинники розміщення. Причини, які слід враховувати, обґрунтовуючи (прогнозуючи) майбутнє розміщення (відповідаючи на запитання "де?") чи пояснюючи колишнє (існуюче) розміщення (відповідаючи на запитання "чому тут?") об'єктів та явищ.