Реклама

Головна » Статті » Географічний гурток » Географічний гурток [ Додати статтю ]

Основні види багаття. Поради з розпалювання

  Принцип розпалювання багаття сам по собі не складний. Спочатку треба запалити розпал - якийсь матеріал, здатний на короткий час дати досить велике й стійке полум'я, щоб від нього зайнялися зовсім тонкі сухі гілки товщиною із сірник. Потім підкладають грубші гілочки, що наближаються за товщиною до олівця. Коли розгоряться й ці дрова, кла­дуть нові, товщиною з палець. Так поступово переходять до підкладання грубих дров. Зрозуміло, що всі дрова обов'язково мають бути сухими.

На розпал найчастіше використовують бересту, напливи живиці на корі хвойних дерев, яку при зручній нагоді припасають на майбутнє. Часто туристи беруть із собою в похід синтетичні речовини, які плану­ють використати для розпалювання. Найкраще себе зарекомендували смужки органічного скла завширшки 2—3 см, а завдовжки 15—20 см.

Потрібно класти паливо в багаття так, щоб між гілками, скіпами або дрівцятами залишалися просвіти, необхідні для доступу повітря. Розпалювання багаття можна вважати закінченим, коли вже в полум'ї утворилася невелика купка жару.

Прийнято ділити багаття на такі, котрі димлять, дають багато жару або полум'я. Багаття, які дуже сильно димлять — «димові» — використаються для сигналізації та для відлякування комарів, ґедзів, гнусу; ті, що виділяють дуже бага­то теплової енергії, так звані «жарові» — для готування їжі, просушу­вання речей, зігрівання людей, якщо вони хочуть зігрітися біля багат­тя; «полум'яні» —для освітлення біваку й готування їжі.

Існує кілька основних видів таких багать.

Колодязь. Два поліна кладуть на вугілля паралельно, на деякій відстані одне від одного; упоперек їх, зверху, — ще два й т. д. Забезпечує гарний доступ повітря до вогню, і поліна, звичайно, рівномірно горять по всій довжині. Таке вогнище дає дуже багато тепла. Відповідно, і дуже швидко згоряють дрова.

Курінь, або конус. Поліна укладають на вугілля похило до центру. При цьому вони частково спираються одне на одне. При такій конструкції багаття дрова вигорають в основному у своїй верхній частині, але зате завдяки близькому сусідству тих їхніх частин, які горять, полум'я виходить потужним, жарким і концентрованим. Це багаття буває вигідним, якщо потрібно скип'ятити воду або швидко приготувати що-небудь в одному відрі, каструлі або чайникові.

Зіркове. Поліна укладають на купу вугілля з декількох боків по радіусах, від центру. Горіння відбувається переважно в центрі, і в міру згоряння дров їх просувають ближче до центру.

Тайгове. Це багаття обов'язково згадується в туристських довідниках і настановах із техніки туризму. Однак, якщо взяти різні довідники, то виявиться, що в них під цією назвою описуються зовсім різні конструкції багать. Ось головні з них: 1) «тайгове»; 2) «мисливське»; 3) «три колоди».

1.  Багаття складають із довгих полін у два ряди, по два-три поліна в кожному ряду. Обидва ряди полін перетинаються під певним кутом. При цьому верхній ряд кладуть так, щоб він перетинався з нижнім над купою вугілля. Місце горіння виявиться на перетині обох рядів.

2.  Біля вугілля кладуть товсте поліно; інші кладуть на нього одним кінцем. Купа вугілля виявляється під ними. Таке вогнище інколи звуть «мисливським».

3.  Три-чотири колоди складають на вугілля впритул або майже впритул одна до одної. Горіння йде по всій довжині колод, переважно в місцях їхнього зіткнення. Це вогнище будемо називати «три колоди».

Нодья. Воно складається вже не з окремих полін, а з трьох великих колод завдовжки 2—2,5 м. Для того щоб спорудити його, потрібні час і сили, але зате воно дає багато тепла й горить, не вимагаючи нових дров, кілька годин підряд, а якщо колоди досить товсті, то й усю ніч. Досвідчені туристи використовують таке багаття для ночівлі на снігу без наметів. Перш ніж його розпалювати, треба мати досить багато жаркого вугілля. Це вугілля з компактної купки треба розсунути чи розгорнути вузькою смугою завдовжки 2—2,5 м відповідно до довжини заготовлених товстих колод. Потім потрібно накидати поверх вугілля хмизу. Коли хмиз добре займеться — закотити у вогонь ліворуч і праворуч дві із трьох приготовлених сухих колод, залишивши між ними відстань приблизно в 1/4 або 1/3 діаметра колоди. Щоб колоди не розкочувалися в сторони, їх бажано закріпити кілочками (див. мал.), котрі забиваються в землю із зовнішніх сторін. Вугілля й палаючий хмиз виявляться між колодами. Коли вони добре займуться, на них зверху кладуть третю колоду.
                 

Найперше, що повинен запам'ятати кожний мандрівник: залишаючи місце біваку, варто обов'язково залити багаття.

Не можна розпалювати багаття там, де є торф! Він може жевріти не тільки на поверхні, а й у глибині, тому пожежа може виникнути навіть через 1—2 дні після відходу групи. Не варто також розпалювати надмірно великі багаття.

Ніколи не слід розпалювати вогонь безпосередньо під деревами. На деревах, особливо хвойних, завжди є чому загорітися. Та й коріння дерев легко пошкодити.

Не слід залишати багаття (навіть таке, що згасає) без догляду.

Фото:
Джерело:
Категорія: Географічний гурток | Додав: wiktor (16.04.2010)
Переглядів: 7653 | Теги: поради з розпалювання, багаття, ватра, вогнище | Рейтинг: 0.0/0
Матеріали по темі:
Всього коментарів: 0
avatar