| Головна » Статті » Реферати, курсові, дипломні | [ Додати статтю ] |
| У розділі матеріалів: 109 Показано матеріалів: 19-24 |
Сторінки: « 1 2 3 4 5 6 ... 18 19 » |
|
Перші карти стародавнього
світу були складені у Вавілоні, Єгипті, Китаї і відображали розміщення
рабовласницьких країн від Тихого до Атлантичного океанів. У XVII ст. феодалізм і початок розвитку
капіталістичного суспільства породили у Західній і Східній Європі великі
централізовані країни, а точніше монархічні імперії — Іспанію, Португалію, Великобританію, Францію, Нідерланди,
Московітію, а в Азії — Османську Імперію
/у XVI ст./. |
|
Перша
відома держава на території Камбоджі — Фунань (1—6 ст. н. е.; у дельті р. Меконг).
Економічною основою древнього суспільства була громада, основне заняття —
поливне рисівництво. Міста були великими ремісно-торговими центрами. Фунань
підтримувала торгові і культурні зв'язки з Південною Індією і Китаєм. Державний
устрій Фунани — монархія. Для древньої Камбоджі характерний індійський
культурний вплив (у т.ч. індуїзм 1 по 5 ст.), класове суспільство формувалося в
центральному і північному районах сучасної Камбоджі. Виниклі тут держави до
середини 6 ст. підкорялися Фунани, потім стали самостійними. |
|
Машинобудування орієнтовано на галузі,
що визначають спеціалізацію в регіональному поділі праці. Це виробництво
устаткування для вугільної, нафтової, бужівельної промисловості та АПК. Так,
потреби сільського господарства та легкої пормисловості задовільняють
підприємства, що виробляють зернові (Акмола), та бавовнозбиральні комбайни й
устаткування для очищення бавовони (Ташкент). Устаткування для нафтової
промисловості виробляють в Ашгабаді. Набули розвитку середнє і точне
машинобудування, особливо електротехнічна промисловість, що дає змогу задіяти в
суспільному виробництві наявний залишок робочої сили. |
|
Економічна і соціальна географія світу
– галузь науки, яка досліджує географічні основи світового господарства,
глобальних проблем людства і світогосподарських зв’язків, а також територіальну
організацію суспільства в світі і окремих країнах з урахуванням інтеграційних
процесів у різних регіонах планети. Як наука географічна, вона використовує в
дослідженнях загальногеографічні підходи і методи і має тісний зв’язок з
природничими дисциплінами. Разом з тим, як наука гуманітарна, вона користується
економічними і соціологічними методами і працює в тісному контакті з
суспільними науками, маючи з ними спільний об’єкт. |
|
На перший план виходить
проблема ресурсозабезпеченості енергетичного господарства. З одного боку,
сумарні запаси паливних ресурсів досить великі, до того ж щороку стають відомими
нові поклади викопного палива. Крім того, сучасна технологія відкриває доступ
до використання нетрадиційних джерел енергетики, це свідчить на користь того,
що абсолютного дефіциту енергетичних ресурсів на планеті поки що не існує. З
одного боку, спостерігається відносна ресурсна обмеженість, зумовлена
можливістю швидкого вичерпання найбільш доступних родовищ і перехід до розробки
складніших, що спричинює подорожчання енергоносіїв і робить використання
більшої частини паливних ресурсів нерентабельним. |
|
Народився
1877 р. в Перемишлі в родині учителя гімназії. Вищу освіту здобув в
університетах Львова і Відня. З 1899 р. працював у львівських гімназіях. 1901
р. здобув ступінь доктора філософії, став членом Наукового товариства імені
Шевченка. 1904 р. брав участь у польових експедиціях Інституту географії
А.Пенка та Геологічного інституту В.Уліга. Цього ж року отримав звання
професора. З 1908 р. — професор кафедри географії Львівського університету.
1919 р. польська окупаційна влада звільнила його з університету, і він
емігрував до Відня. 1920 р. — професор економічної географії Академії торгівлі
у Відні. З 1921 р. — професор географії та декан філософського факультету у
Вищому педагогічному інституті ім. Драгоманова в Празі. 1926 р. очолив кафедру
топології і картографії Геодезичного інституту в Харкові. |
