Мінерально-сировинна база складається з:

1.   Топливних корисних копалин

2.   Рудних корисних копалин

3.   Нерудних корисних копалин

Розглянемо останні.

   По напрямам використання нерудні корисні копалини поділяються на:

1.   Сировину для чорної металургії. Сюди відносяться:

·     вогнетривкі глини

·     флюсові вапняки

·     доломіти

2.   Сировину для хімічної промисловості:

·     сірка

·     калійні солі

·     кам’яна сіль

·     апатит

·     фосфорит

3.   Сировину для промисловості будівельних матеріалів:

·     крейда

·     глина

·     граніт

·     мармур

Україна багата на гірнохимічну сировину.Великі запаси калійних солей зосереджені в:

1.   Івано-Франківській області.Родовища:

·     Калуське

·     Тростянецьке

·     Туро-Волинське

2.   Львівській області.Родовища:

·     Стебниківське

·     Бориславське

Калуське,Стебниківське і Сиваські родовища багаті на магнієві солі.

Україна багата ресурсами самородної сірки ,основні запаси якої

розміщені у Передкарпатському сірконосному басейні (Львівська та Івано-Франківська області).Сірка зосереджена в багатьох родовищах , які простягаються від Яворова (на заході Львівщини) і йдуть вздовж правобережжя Дністра.Райони Роздола і Новояворівська – головні місця видобутку і переробки сірки.Вона залягає неглибоко від поверхні (до 50 м) і розробляється відкритим способом.На більших глибинах сірку добувають шляхом підземної виплавки.Вміст сірки ,яка залягає у мергелях і вапняках,- високий (до 30%).      

Украіна має великі та унікальні за якістю поклади кухонних солей.Слід сказати ,що за хімічною частиною їх можна вважати кращими в світі.Основні запаси приурочені до Донбасу ,Придніпровської низовини ,Прикарпаття та Закарпаття ,а також до Криму.Найбільші запаси кам’яної кухонної солі зосереджені на Донбасі ,де у потужних пластах на незначних глибинах (Слов’янськ ,Артемівськ) залягають ресурси дуже високої якості.Загальна потужність шару солі в Донбасі коливається від 100 до 200 м.Тут видобувається найбільша кількість кухонної солі в Європі.В обмежених обсягах кухонну сіль добувають у Дрогобичі ,Калуші ,Долині (Прикарпаття), Солотвиному (Закарпаття).

В Україні є також незначні родовища фосфоритів – сировини для виробництва добрив (у Придністров’ї в межах Тернопільської, Хмельницької і Вінницької областей; найбільш відоме Незвиське); на північному сході республіки знаходяться Кровельницьке (Сумська обл.); на північному сході Харківської обл. – Ізюмське родовища. У тісному зв’язку з кристалічнимі відкладами на Житомирщині зосереджені значні скупчення іншої цінної сировини для виробництва фосфатних добрив – апатитів.Їх родовища вивчені ще слабо. Але оцінки свідчать про їх чималі та перспективні для промислової розробки запаси. Перспективним є також ордовище апатитів у Приазов’ї.                                                                       

Розвиток чорної металургії в країні потребує різноманітних            

нерудних матеріалів – флюсових ,вогнетривких і формувальних глин. Великі запси флюсових вапняків розміщені в Донецькій області та Автономній Республіці Крим ,а доломіти – у Донецькій , Дніпропетровській і Закарпатській областях.Основні запаси вогнетривких глин у Донецькій ,Дніпропетровській ,Запорізькій і Черкаській областях ,кварцитів – у Житомирській(Овруцьке) ,   Кіровоградській(Малоскелеватське) ,Сумській(Банницьке) та Донецькій (Красногорівське) областях.Найбільші родовища формувальних матеріалів є в Донецькій ,Дніпропетровській ,Харківській і Запорозькій областях.

Особливо багато в Україні високоякісного каоліну ,запаси якого

зосереджені в Житомирській ,Хмельницькій, Черкаській,  Дніпропетровській і Запорізькій областях.Каолін використовують в основному для виробництва вогнетривких виробів, у фарфоро-фоянсовій, паперовій і гумій промисловості.

   В Україні є запаси фосфоритів, що залягають у Придніпров’ї(Незвиське), Сумській(Кролевецьке) і Харківській (Ізюмське) областях. Нещодавно відкрито Покровсько-Керченське родовище апатитів.

   У республіці нараховується 61 прийняте на баланс родовище крейди, поклади якої оцінюються у 450 млн т. Основні запаси крейди зосереджені у Донецькій обл. (218 млн т). Далі йдуть Сумська, Луганська, Чернігівська, Харківська області.

   Високоякісний мармур і мармуроподібний вапняк, туфи розроробляють у Закарпатській області, мармуроподібний вапняк, вапняк і туфи – у Кримській, пісковик – Івано-Франківській, Тернопільській, Львівській та інших областях.                                                                          

   Значні запаси граніту зосереджені в Кировоградській ,Запорізькій, Дніпропетровській і Донецькій області.     

   В Україні є багато родовищ різноманітної сировини для виробництва будівельних матеріалів(наприклад, 36 родовищ цементної сировини, 61 – крейди). Україна багата на родовища облицювального каменю:

·     Гранитів

·     Мармуру

·     Лабродоритів

·     Базальту

Поклади облицювального каменю є в більшоті областей, але найцінніші види його залягають у Поліських областях:

·     Рівненській

·     Житомирській

·     Запорізькій

·     Закарпатській

·     Хмельницикій

У Волинській і Рівненській областях, Приазов’ї і Кривому Розі є 

запаси кольорового каміння. Трапляються:

·     берил

·     топаз

·     бурштин

·     аметист

·     агат

·     яшма

   Бентонові глини залягають у Закарпатській (Гобське), Тернопільській (Пщчаївське) і деяких інших областях.

   Слід зазначити ,що Україна має великі можливості для експорту         

сірки ,калійних солей та іншої сировини.

   В цілому Україна добре забезпечена різноманітними мінеральносировинними ресурсами, які широко використовуються в народному господарстві, йдуть на експорт. У республиці склався досить високий рівень задоволення власних потреб у сировині і паливі.По вогнетривких глинах, наприклад, у 1990 р. він становив 105%, сірці – 200%, солі кухонної – 150%, сировині для виробництва скла – 157%, каменю будівельному – 116%, цементній сировині – 100%. Словом, багато цінних мінерально-сировинних ресурсів Україна може експортувати у великих кількостях практично в усі зацікавлені країни.            

   Список використаної літератури:

1.   Розміщення продуктивних сил/Під ред.Є.П.Качана. – К.,1997.

2.   Заставний Ф.Д. Географія України. – Львів, 1994.