Головна » Статті » Наукові статті » Часопис "Історія української географії" [ Додати статтю ]

Ювілей професора Августа Оліферова і його внесок у розвиток історії української географії. Анна Власова


УДК 91 (477.5) (091)
Анна Власова
ювілей професора Августа Оліферова і його внесок у розвиток історії української географії

--------------------------------------------------------------------------------

Описано життєвий шлях та наукову і педагогічну діяльність вченого. Охарактеризовані його головні праці з історії географії.
Anna Vlasova. August Oliferov’s jubilee and his contribution to Ukrainian geography’s history. The biography and pedagogical and scientific activities are presented. There are characteristics of main works on history of Ukrainian geography.
12 серпня 2005 року виповнилося 80 років із дня народження Августа Миколайовича Оліферова - професора кафедри фізичної географії і океанології географічного факультету Таврійського національного університету ім. В.І.Вернадського, доктора географічних наук, академіка Кримської академії наук, академіка-радника Академії технологічної кібернетики України, почесного члена Українського Географічного товариства, заслуженого діяча науки і техніки АР Крим. Він є відомим ученим, фахівцем у галузі фізичної географії, гідрології суші, селезнавства, меліорації ландшафту, екології та інформатики, одним з першовідкривачів селевих потоків у Криму, автором ландшафтно-технічних протисельових систем, розроблених для гірського Криму та Українських Карпат.
Август Миколайович народився в м. Феодосія в родині лісничого. До війни жив у Севастополі, в селі Коккози. У зв'язку з відсутністю російської школи учився в селі Фотисала і в Алушті, де закінчив 7 класів. Наприкінці жовтня 1941 р. на останньому пароплаві, що відходив з Ялти, евакуювався разом з батьками. У січні 1942 р. з ешелоном добрався до Пермі, там закінчив 8-й клас і був мобілізований для роботи в оборонній промисловості. Працював на заводі № 10 ім. Дзержинського Наркомату боєприпасів на посаді бракувальника, учня слюсаря і слюсаря-інструментальника. Через це він є учасником Великої Вітчизняної війни.
Після закінчення війни А.Оліферов поступив на географічне відділення геолого-географічного факультету Молотовського (нині Пермського) держуніверситету, а у 1949 р. закінчив його. У 1950 р. він поступив в аспірантуру на кафедру гідрології суходолу географічного факультету Московського державного університету ім. М.В.Ломоносова, де під керівництвом професора Е.В.Близняка написав і захистив кандидатську дисертацію, присвячену методиці польових і лабораторних досліджень стоку.
У 1954 р. Август Миколайович за направленням їде в Крим на гірсько-лісову дослідну станцію. Там працював спочатку молодшим науковим співробітником, а з 1956 р. завідувачем відділу гірської меліорації. З 1955 року він почав займатися головною справою свого життя - дослідженням селевих потоків і розробкою засобів боротьби з ними. Вперше у вітчизняній практиці було рекомендовано застосовувати метод механізованого терасування крутих гірських схилів для боротьби з селевими потоками і гірською ерозією. Метод широко застосовувався в Криму, де затерасовано понад 26 тис. га, а також на Північному Кавказі та у Середній Азії.
У 1957 р. А.М.Оліферов працював у Китаї, брав участь в експедиційних і стаціонарних дослідженнях Середньо-Хуанхейської протиерозійної експедиції АН КНР. Він працював під керівництвом видатного географа Д.Л.Арманда, був науковим керівником групи гідрології і гідротехніки.
У 1961 р. Август Миколайович перейшов на роботу у відділ карстології і селів Інституту мінеральних ресурсів АН УРСР (пізніше Мінгео УРСР), він був прийнятий на посаду старшого наукового співробітника. Тут зайнявся вивченням фізико-географічних факторів селеформування, селевих русел і відкладень. У польові сезони він керував роботою селевого геологічного загону, що нараховував близько 25 осіб і був фактично комплексною експедицією з вивчення селів. Експедиційні дослідження охоплювали територію Кримської (тепер АРК), Івано-Франківської, Чернівецької, Львівської і Закарпатської областей України і Краснодарського краю Росії. Розгорталися і стаціонарні дослідження.
У 1966-74 рр. А.М.Оліферов був куратором Міністерства геології із селів і здійснював методичне керівництво виробничими дослідженнями із селевої тематики. Ці роботи включали інженерно-геологічне знімання селевих басейнів і роботу на стаціонарах Ялтинської, Закарпатської і Чернівецької інженерно-геологічних партій. Особливо широко розгорнулися роботи на станції «Ворон» у Криму.
А.М.Оліферов - учасник понад 40 експедицій у Криму, Українських Карпатах, Чорноморському узбережжю Кавказу, Північному і Приполярному Уралу, Копетдагу, Заілійському Алатау, Хібінах, Лесовій провінції Китаю, пустелях Ордос і Алашань (Внутрішня Монголія).
У 1974 р. А.М.Оліферов був запрошений на посаду доцента в Сімферопольський (нині Таврійський) університет. З цього часу він зайнявся осмисленням численних матеріалів багаторічних експедиційних досліджень, а також стаціонарних режимних спостережень. Він розробляє методичні питання селезнавства, обгрунтовує об'єкт і предмет цього наукового напрямку, розробляє формалізовану класифікацію селевих басейнів, вогнищ і селевих потоків, моделі селів. Ним розроблені принципи створення ландшафтно-технічних протиселевих систем, які є поєднанням природної і технічної підсистем. Узагальнення великого матеріалу дозволило Августу Миколайовичу написати й успішно захистити в Інституті географії АН УРСР докторську дисертацію «Фізико-географічні фактори селеформування і ландшафтно-технічні протиселеві системи в гірських країнах півдня Європейської частини СРСР». Дисертація була захищена за двома спеціальностями: фізична географія, геофізика і геохімія ландшафту та геоморфологія і палеогеографія.
Величезний матеріал, зібраний А.М.Оліферовим майже за півсторіччя його науково-дослідної роботи потребував комп'ютерної обробки. Так виник новий напрямок у його діяльності - створення гео-інформаційних систем. Разом з А.В.Давидовим були створені геоінформаційні системи «Селі України» і «Ріки Криму». І.М.Огороднік під його керівництвом розробила локальну геоінформаційну систему «Басейн ріки Ворон».
Август Миколайович проводить на кафедрі фізичної географії й океанології велику навчальну роботу. Він читав і читає основні навчальні курси: «Фізична географія материків і океанів» частина 2, «Методика польових географічних досліджень», «Водні екосистеми». Крім того, ним розроблені спецкурси «Стік і гирла річок», «Меліорація ландшафту», «Стік і руслові процеси», «Географія океану».
Одним з напрямків діяльності А.М.Оліферова є робота над енциклопедичними статтями. У двох виданнях «Української радянської енциклопедії», в «Географічній енциклопедії України» і «Енциклопедії сучасної України» опубліковано 87 його статей, що відрізняються стислістю і насиченістю фактичним матеріалом. Свого часу він одержав подяку головного редактора Української Радянської Енциклопедії академіка М.Бажана за плідну участь у створенні багатотомної енциклопедії України.
Результати наукових досліджень Августа Миколайовича впроваджені в народне господарство: метод механізованого терасування застосовується механізованими лісгоспами Криму як метод боротьби з ерозією і селевими потоками, карти селенебезпечних басейнів України включені в «Генеральну схему використання водних ресурсів» для 5 областей України; оцінка обсягів твердого стоку в річкових басейнах Криму використана при складанні «Генеральної схеми протизсувних і берегоукріплювальних робіт на Чорноморському узбережжі України”, «Альбом типових протиселевих заходів» використаний інститутом «Півнкавдержхарчопром» для проектування захисту від селів об’єктів на території радгоспів «Морський» і «Веселовський».
А.М.Оліферов веде велику науково-організаційну роботу. Він є заступником голови спеціалізованої вченої ради із захисту кандидатських дисертацій за фахом «Фізична географія, геофізика і геохімія ландшафту» при Таврійському національному університеті ім. В.І.Вернадського, членом ради із захисту кандидатських дисертацій за фахом «Геоморфологія» у Львівському національному університеті імені Івана Франка.
Август Миколайович - учасник понад 160 наукових нарад, конференцій і симпозіумів. Він - організатор Українських нарад із вивчення селевих потоків у Львові і Миколаєві, а також наради з охорони природи півдня України.
А.М.Оліферов нагороджений 6 медалями, пам'ятним знаком Президента України, китайською медаллю за участь у Середньо-Хуанхейській протиерозійній експедиції, двома бронзовими медалями Всесоюзної сільськогосподарської виставки, почесною грамотою Міністерства геології і Міністерства освіти. Йому присвячені статті в «Географічній енциклопедії України» і виданні «Вітчизняні географи».
Із 420-ти опублікованих робіт А.М.Оліферова досить багато статей стосується історії географії України. В основному це дослідження, присвячені вченим-географам, які постійно чи тимчасово працювали в Україні [1, 8].
Основні публікації А.М.Оліферова з історії географії з'явилися за останні 15 років. Першою роботою була стаття, написана разом з В.Г.Єною [3] про підсумки основних фізико-географічних досліджень у Гірському Криму. Одна частина цієї роботи присвячена компонентним дослідженням, а друга – комплексним (ландшафтним). Пізніше з'явилася подібна стаття щодо ролі кримських учених у фізико-географічних дослідженнях всієї території Криму - як гірського, так і рівнинного.
Крім загальних географічних досліджень, А.М.Оліферов разом із З.В.Тімченко [14] дуже детально вивчили історію гідрологічних досліджень у Криму. У роботі розглянуто дослідження кримських рік, починаючи від першої згадки про р.Альма в «Книзі Великого креслення» (1627 р.), охарактеризовано роботу Н.В.Рухлова, розглянуто діяльність Партії Кримських водних досліджень у 1915-1920 рр., Кримводгоспу, Єдиної гідрометслужби і Гідрометслужби СРСР. Детально проаналізована робота Гідрометслужби Української РСР і Українського науково-дослідного інституту, якими був виданий «Довідник з водних ресурсів». Відзначається, що з дев'яностих років ХХ ст. мережа гідрологічних постів стала різко скорочуватися. Закінчується робота згадуванням про створення в 2001 р. Управління комплексного використання водних ресурсів Рескомводгоспу АРК.
А.М.Оліферов досить детально охарактеризував історію досліджень селевих потоків в Україні [15]. Він є одним з першовідкривачів селевих явищ у гірських районах України - в Криму і Карпатах. У статті згадується перша українська селева конференція, організована АН УРСР, розглядаються основні підсумки вивчення селевих потоків у Криму і Кар-патах. Наводяться дані про спільні роботи селевого загону Інституту Мінеральних ресурсів, яким керував А.М.Оліферов, із вченими університету, що взяли на себе геоморфологічну і геоботанічну частини вивчення селевих басейнів. Характеризується частина робіт з дослідження селів, проведених Гідрометслужбою УРСР: організація селестокової станції, відкриття нових водомірних постів на селенебезпечних ріках Ускут, Арпат, Шелен, Ворон і Ай-Серез. Закінчується стаття характеристикою створення геоінформаційної системи «Селі України» і розглядом особливостей комплектування бази даних цієї системи.
Крім загальних робіт з історії географії і гідрології, перу А.М.Оліферова належить досить багато публікацій, присвячених українським географам. У першу чергу, це спогади про спільну роботу з К.І.Геренчуком і Г.П.Міллером з вивчення селевих потоків у Карпатах [18, 19]. Ці роботи почалися в 1962 р., коли селевий загін, яким керував А.М.Оліферов, прибув до Львова і К.І.Геренчук, ознайомивши співробітників загону з питаннями, що їх цікавили, попросив свого аспіранта Г.П.Міллера здійснити польовий маршрут гірськими масивами Свидовець і Чорногора. Співпраця продовжувалася багато років і перервалася тільки після смерті Г.П.Міллера.
Найбільшу кількість статей з історії української географії Август Оліферов присвятив випускнику Київського університету вченому-енциклопедисту професору П.М.Чирвінському [2, 11, 13, 16, 17]. Він після закінчення університету якийсь час працював на кафедрі мінералогії, вивчав габбро-поритові породи України, залишив нарис про корисні копалини Донецького кам'яновугільного басейну, провів мікроскопічні дослідження метеоритного каменю зі слободи Річки Харківської губернії, вивчив основні риси тектоніки Полтавської, Харківської, Чернігівської і Курської областей, а також видав геологічний путівник по Києву та його околицях. Надалі професор Петро Чирвінський плідно працював у комітеті з метеоритів, яким керував академік В.І.Вернадський – перший президент Академії наук України. Август Оліферов навчався свого часу у Пермському університеті, де слухав лекції П.М.Чирвінського, спілкувався з ним поза стінами університету й опублікував ряд невідомих фактів з життя відомого вченого.
У Пермському університеті А.М.Оліферов навчався також у випускника Єкатеринославського (тепер Дніпропетровського) гірського інституту, надалі вченого-карстознавця зі світовим ім'ям професора Георгія Олексійовича Максимовича. Він не тільки слухав лекції Г.А.Максимовича із «Загальної та історичної геології» і «Основ карстознавства», але й спеціалізувався із карстології, а також зустрічався з ним у неробочий час [12].
Одна зі статей А.М.Оліферова, присвячена першим геохімікам-петрографам – раннім дослідникам Карадагу в Криму [10]. У 1913 р. вулканічні породи Карадагу досліджував професор П.М.Чирвінський, який розглянув питання про вік вулканічних відкладень у Криму, конкретно проаналізував вулканічні брекчії і туфи Карадагу, а також дослідив цеоліти Карадагу. Іншим ученим, який заклав початок систематичних досліджень Карадагу, був А.Ф.Слудський. Він довів, що уявлення про Карадаг, як про простий шаруватий вулкан, є помилковим і що це складна вулканічна група, передбачуваний центр якої покритий водами Чорного моря. Видатну роль у вивченні геології і петрографії Карадагу зіграв академік Ф.Ю.Левінсон-Лессінг, що досліджував його з 1924 до 1929 року. Він установив, що вулканічні породи Карадагу за петрографічним складом і віковими співвідношеннями поділяються на дві серії: палеотипну і кайнотипну, кожна з яких представлена різноманітними породами. Одним з геохіміків-петрографів, що досліджували в експедиції Ф.Ю.Левінсона-Лессінга згаслий вулкан, був М.О.Ігнатьєв, учень Франца Юлійовича. Микола Олександрович Ігнатьєв, доцент, кандидат геолого-мінералогічних наук, був згодом деканом геолого-географічного факультету і проректором Пермського університету. Він отримав світову популярність, досліджуючи волконскоїт Прикам’я.
Наступною роботою А.М.Оліферова з історії географії була стаття, де розглядалася діяльність гідрологів з Партії Кримських водних досліджень, які почали працювати в Криму в 1913 році. З 1915 року гідрометричний відділ цієї партії очолив видатний гідролог Д.І.Кочерин, надалі основоположник вчення про річковий стік. У партії працювали відомий гідравлік-гідротехнік, згодом академік М.М.Павловський, фахівець в галузі руслової гідротехніки М.В.Потапов, що став членом-кореспондентом АН Білоруської РССР, професор Г.І.Шамов – видатний фахівець з питань формування річкового русла і вивчення стоку наносів [9].
Відомому гідрологу Д.І.Кочерину, який після закінчення водних досліджень у Криму переїхав у Москву, присвячена окрема стаття А.М.Оліферова. У ній дається короткий біографічний нарис і докладний аналіз результатів основних досліджень вченого, зокрема роботи «Середній річний і місячний стік Європейської частини Союзу (ЄЧС)», «Норми найбільших витрат снігових паводків в ЄЧС», «Випаровування з поверхні і коефіцієнт стоку та їхні зміни в ЄЧС». Усі ці роботи включали і територію України, для якої вперше була складена карта середнього і максимального стоку, коефіцієнта стоку і випаровування за допомогою ізоліній [8].
Є в А.М.Оліферова робота, присвячена С.В.Альбову [7]. Цей вчений написав монографію «Гідрогеологія Криму», був видатним дослідником мінеральних джерел півострова. Працював в одному відділі з А.М.Оліферовмм в Інституті мінеральних ресурсів і жив в одному з ним будинку. Крім детального аналізу робіт вченого, в статті наводиться ряд деталей із його життя.
Разом з А.Б.Климчуком А.М.Оліферов написав нарис про педагогічну, наукову і науково-організаційну діяльність видатного спелеолога, професора В.М.Дублянського [6]. Останній також працював разом з А.М.Оліферовим в Інституті мінеральних ресурсів і Таврійському національному університеті, вчені дружили багато років.
Одна з робіт А.М.Оліферова присвячена пам'яті його одногрупника з Пермського університету В.В.Кюнтцеля [20] - відомого дослідника кримських зсувів.
Література
1.Август Николаевич Олиферов. Библиография печатных трудов. – Симферополь: Доля, 2005. – 72 с.
2.Дублянский В.Н., Олиферов А.Н. Идеи П.Н.Чирвинского в снеговедении и их развитие // Проблемы минералогии, петрографии и металлогении. Научные чтения памяти П.Н.Чирвинского. – Пермь: Изд. ПГУ, 2002. – С. 4-8.
3.Ена В.Г., Олиферов А.Н. Основные итоги физико-географических исследований в Горном Крыму / Разви-тие географической науки в Украинской ССР. – Киев, 1990. – С. 81-85.
4.Ена В.Г., Кузнецов А.Г., Олиферов А.Н. Вклад крымских ученых в развитие физической географии // Крымская география. Итоги и перспективы. Матер. конф., посвященной 50-летию Крымского филиала геогр. об-ва. – Симферополь: КФУГО, 1995. – С. 8-12.
5.Огороднік І. Наукометричний аналіз праць з географії та гідрології професора Августа Оліферова // Історія української географії, 2004. – Вип. 9. – С. 13-19.
6.Олиферов А.Н., Климчук А.Б. Краткий очерк о педагогической, научной и научно-организационной деятельности В.Н. Дублянского // Дублянский В.Н. Библиография печатных трудов. – Киев, 1995. – С. 6-12.
7.Олиферов А.Н. С.В. Альбов – исследователь целебных вод // Вестник физиотерапии и курортологии, 2000. - № 2. – С. 83-86.
8.Олиферов А.Н. Гидролог Д.И. Кочерин в Крыму // Природа, 2001. - №2. – С. 12-15.
9.Олиферов А.Н. Выдающиеся гидрологи – бывшие инженеры Партии Крымских водных изысканий // Рус-ские в истории Тавриды. – Симферополь: Изд. Московский мост, 2003. – С. 233-241.
10.Олиферов А.Н. Геохимики-петрографы - ранние исследователи Карадага // Русские в истории Тавриды. – Симферополь: Изд. Московский мост, 2003. – С. 142-154.
11.Олиферов А.Н. Соратник Вернадского П.И.Чирвинский (воспоминания) // Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского, 2004. – Т. 17(57). - № 1. – С. 75-80.
12.Олиферов А.Н. Воспоминания географа // Георгий Алексеевич Максимович (1904-1979). Ученые записки Пермского университета. – Пермь: Курсив, 2004. – С. 214-219.
13.Олиферов А.Н., Кузнецов А.Г. К 125-летнию со дня рождения П.Н.Чирвинского, выдающегося профессора Донского политехнического института и Пермского университета // Проблема минералогии, петрографии и металлогении. Научная статья памяти П.Н.Чирвинского. Сборник научных статей. – Пермь: Изд. ПГУ, 2005. – Вып. 7. – С. 4-9.
14.Олиферов А.Н., Тимченко З.В. Из истории исследований рек Крыма // Природа. – Симферополь, 2004. - № 4. – С. 12-18.
15.Олиферов А.Н. 40 лет исследований по селеведению в КПИ, СГУ, ТНУ // Мы – географы. Хроника становления и развития географического факультета Таврического национального университета им. В.И.Вернадского. – Симферополь: Изд. ТНУ, 2004. – С. 84-89.
16.Олиферов А.М. Соратник Володимира Вернадського в Комітеті з метеоритів (спогади про професора П.М.Чирвінського // Історія української географії, 2004. – Вип. 9. – С. 19-21.
17.Олиферов А.Н. Профессор П.Н. Чирвинский - геолог-энциклопедист // Природа. – Симферополь, 2004. – Вып. 9. – С 19-21.
18.Оліферов А.М. Наукова співдружність з К.І.Геренчуком та Г.П.Міллером у вивченні селів Карпат // Ландшафтознавство: традиції та тенденції (Матер. міжнародної наукової конференції). – Львів: ЛДУ, 2004. – С. 23.
19.Оліферов А.М. Наукова співдружність з К.І.Геренчуком та Г.П.Міллером у вивченні селів Карпат // Вісник Львівського університету. Серія географічна, 2004. – Вип. 31. – С. 31-37.
20.Шеко А.И., Постоев Г.П., Олиферов А.Н. Творческое наследие В.В.Кюнтцеля // Геологическое изучение и использование недр. – М.: Геоинформмарк, 2001. – Вып. 6. – С. 5-7.


Опубліковано:
Анна Власова. Ювілей професора Августа Оліферова і його внесок у розвиток історії української географії // Історія української географії. Всеукраїнський науково-теоретичний часопис. - Тернопіль: Підручники і посібники, 2006. - Випуск 1 (13). - С.25-29.

Фото:
Джерело: http://ukr-tur.narod.ru
Категорія: Часопис "Історія української географії" | Додав: wiktor (26.12.2009)
Переглядів: 2196 | Теги: Власова, Оліферов | Рейтинг: 0.0/0
Матеріали по темі:
Всього коментарів: 0
avatar