20:12 Кандидатські та докторські дисертації – у вільному продажі | |
 Україні можна вільно купити кандидатську або докторську дисертацію, стверджують експерти. Розцінки такі: найдешевша кандидатська (без допомоги фахівця) коштуватиме дві тисяч доларів. Найдорожча (написана кандидатом наук) - у середньому шість з половиною тисяч доларів. Найдешевша послуга при цьому – обрання теми - коштує 600 гривень.Майже кожен п’ятий студент не гребує звертатися до послуг агентств, які пропонують купити дипломні чи курсові роботи, а 8 відсотків студентів у майбутньому не виключають можливості купити дисертацію, зазначає Марина Ситник, керівник спецпроектів одного з інформаційних агентств. В опитуванні, проведеному агентством, взяли участь півтори тисячі студентів трьох провідних українських вузів. За словами Марини Ситник, диплом чи курсову можна купити за кілька сотень доларів, а кандидатська потягне вже на кілька тисяч. «Кандидатська дисертація у виконанні кандидата наук обійдеться в середньому у 6 з половиною тисяч доларів. При цьому передплата становитиме 1,5 тисячі доларів. Кандидатська у виконанні спеціаліста з консультацією кандидата наук – 4 тисячі доларів. Автореферат коштуватиме ще приблизно 400 доларів, плюс наукові статті, тези, їхня публікація теж влетять у копієчку». Микола - аспірант одного зі столичних ВНЗ. Він був свідком того, як відбувається передзахист кандидатських дисертацій, і тепер упевнений, що написану не тобою роботу захистити не так уже й важко. «Відбувалося це на засіданні кафедри у невеликому колі знайомих осіб. Людина представляла свою роботу, яка (як з’ясувалося на обговоренні) не мала жодного стосунку до заявленої теми, до суті проблеми. Кафедра дійшла висновку, що необхідно переробити 2 чи 3 розділи роботи, тобто практично 80 її відсотків. Але все одно робота отримує рекомендацію. Невідомо, яка буде дисертація, бо за місяць неможливо написати 150 сторінок гарної наукової роботи», - говорить аспірант. Існує певна субординація, і критикувати роботу підопічного голови кафедри не може ніхто, зауважує Микола. До того ж, процедура проходить у колективі, члени якого співпрацюють один з одним по 20 років, тож різка критика в будь-якому разі неприпустима. Контроль та санкції 189 докторських і 755 кандидатських дисертацій захистили минулого року в установах Національній академії наук України. І така кількість спостерігається щороку, говорить Григорій Грабарчук, керівник сектору підготовки наукових кадрів Президіуму НАН України. «Якщо людина захищає дисертацію, її всі знають, вона не може з’явитися нізвідки. Людина повинна опублікувати наукову роботу, взяти участь у семінарах. НАН кілька разів подавала до уряду пропозиції про заборону захищати дисертації особам, що не працюють у науці, або не викладають у вищій школі. Але поки змін нема». За словами Григорія Грабарчука, ні Вища атестаційна комісія (державний орган у галузі присудження наукових ступенів і вчених звань), ні Міністерство науки і освіти, ні Національна академія наук не можуть зупинити нелегальний конвеєр із написання фальшивих наукових праць. Виявляти такі контори – справа правоохоронних органів. А НАН України може вимагати закриття спецрад, де власне і відбувається захист дисертацій. «Ми можемо звернутися до ВАК, щоб закрити певну спецраду, покарати її членів», - говорить Грабарчук. В минулі роки випадки закриття спецрад були, каже заступник голови Вищої атестаційної комісії Віктор Бондаренко. Адже одна справа неправильно (за недоглядом) оформити атестаційну справу, а інша справа – ситуації, коли наукові опоненти на захисті не виконали свої функції, коли суттєва частина роботи звідкись переписана, або кандидатська чи дисертація зроблена на основі невиконаного експерименту, а тим більше куплена. У таких випадках ВАК закриває спецради, які допустили серйозні порушення, а також позбавляє їх членів права участі в атестаційному процесі. Торік у Вищій атестаційній комісії захистили близько шести з половиною тисяч докторських і кандидатських дисертацій. А відхилили 26 таких наукових робіт, повідомив Віктор Бондаренко. І пояснив, що саме може викликати підозру в комісії : «Тема дисертації повинна бути закріплена, історія її написання має мати певну тяглість. Тобто, якщо до нас приходить робота, в якій всі необхідні публікації зроблені в короткий період часу, це вже саме по собі є причиною для сумнівів. Крім того, мають проводитися відповідні атестації у визначені терміни тощо… Тобто, можна зрозуміти, працює ця людина, чи не працює, і яким чином народжується робота». «Торгівля поставлена на потік» «Дутих» кандидатів і докторів у точних науках небагато, адже наукова робота у галузі фізики чи математики потребує чималих зусиль і часу. Інша справа - здобути вчений ступінь у економіці чи політології, тут більше простору для фальшування, стверджує колишній заступник міністра науки і освіти Максим Стріха. «Коли йдеться про економіку чи політологію, то не секрет, що в якихось вісниках провінційних новоспечених університетів, які нещодавно внесені до переліку ВАК, статті можна надрукувати і просто за гроші - без експертизи. У результаті, за формальними критеріями людина відповідатиме вимогам ВАК, а фактично робота буде купованою компіляцією. А розвиток ситуації залежить від того, наскільки ефективно працює громадянське суспільство в науці, наскільки активне наукове середовище, і чи є в цьому науковому середовищі люди, готові не допустити халтури та плагіату». Торгівля дисертаціями в Україні поставлена на потік, констатує народний депутат, колишній заступник міністра внутрішніх справ України Геннадій Москаль. Зокрема, клієнтурою є чиновники різного рангу. Маються на увазі ті з них, які хотіли б мати на своїй візитівці додатковий рядочок: «кандидат (або доктор) таких-то наук». Вивести таких псевдонауковців «на чисту воду» дуже складно, каже Геннадій Москаль. «Кожен із них має наукового консультанта чи наукового керівника. І хто там пише - чи керівник, чи сам здобувач, це сьогодні визначити в Україні майже неможливо», - впевнений депутат. У чинних українських законах відсутнє покарання за незаконне здобуття вченого ступеню – і тим, хто продає дисертації, і тим, хто їх купує, покарання не загрожує. Найгірший варіант для покупця ступеню – відмова у затвердженні. Але у середньому із півсотні липових претендентів на кандидата чи доктора наук відсіюють лише одного, констатують експерти. Автор : Марічка Набока, Надія Шерстюк Джерело : http://www.civicua.org Джерело: | |
|
| |
| Матеріали по темі: |
