00:09 В цей день народились: Жовинський Едуард Якович | |
 Вчений у галузі геологічних дисциплін, член-кореспондент Національної академії наук України (2000), доктор геолого-мінералогічних наук (1987), професор (1992), заслужений діяч науки і техніки України (1998).Народився в Києві 27 червня 1934 року. Після закінчення геологічного факультету Київського державного університету ім. Тараса Шевченка, був направлений на роботу в розпорядження Міністерства геології УРСР. Свою трудову діяльність Едуард Якович почав в тресті "Київгеологія”, де пройшов шлях від молодшого геолога, геолога, головного геолога до начальника геологічної партії. Займаючись більш ніж 15 років комплексним геологічним картуванням території України (Дніпрово-Донецької западини, Українського щита та його схилів), він одержав унікальні дані про геологічну та тектонічну будову вивчених територій, речовинний склад розвинутих тут порід, геологічні процеси та закономірності розміщення корисних копалин. В цей час (1964) Е.Я. Жовинський поступає до аспірантури без відриву від виробництва до Інституту геологічних наук НАН України і починає свої наукові дослідження під керівництвом видатного педагога академіка Л.Г. Ткачука. У 1968 р. Е.Я. Жовинський переходить за конкурсом молодшим науковим співробітником в Інститут геологічних наук АН України, а з 1969 року працює в Інституті геохімії, мінералогії та рудоутворення НАН України молодшим науковим співробітником (1968-1971), старшим науковим співробітником (1971-1982), завідуючим лабораторією (1982-1988), а з 1988 р. завідуючим відділом та заступником директора з наукової роботи. У 1987 р. він успішно захищає докторську дисертацію на тему "Геохимия фтора в осадочных формациях юго-запада Восточно-Европейской платформы”. Е.Я. Жовинський автор більш 200 наукових праць, в тому числі 25 монографій. У його наукових працях обґрунтовані перспективні напрями геології, з яких принциповою новизною визначаються роботи з літології, геохімії, рудоутворення, пошуків та розвідки рудних та нерудних родовищ корисних копалин і особливо пошукової та екологічної геохімії. Результати цих досліджень детально викладені у багатьох монографіях – "Стратиграфия УССР (рифей-венд)” (1971), "Петрография домезозойских осадочных пород Подолии” (1972), "Геохимия фтора в осадочных формациях юго-запада Восточно-Европейской платформы” (1979), "Геохимия фтора (прикладное значение)” (1987), "Минералого-геохимические критерии поисков флюорита” (1993), "Экологогеохимические исследования природных сред в условиях городской агломерации” (1991), "Экологическая геохимия и охрана окружающей среды” (1992), «Подвижные формы токсичных элементов в почвах Украины” (1993), "Эколого-геохимические исследования подвижных форм токсичных элементов в условиях сельских агломераций” (1993), "Геохимия тяжелых металлов в почвах Украины” (2002) та ін. Вагоме значення мають його роботи з геохімії процесів літогенезу, їх зв’язку із диференціацією й інтеграцією рудних сполук та формуванню родовищ корисних копалин. Роботи з геохімії окремих елементів та їх ролі у процесах гіпергенезу дозволили розробити наукові основи літолого-геохімічного прогнозування та пошуків корисних копалин. Він автор класичних наукових монографій з геохімії фтору та важких металів, які мають велике значення для спеціалістів різних наукових напрямків – геохіміків, екологів, медиків, біологів, агрохіміків. Е.Я. Жовинським уперше проведено вивчення речовинного складу осадових та осадово-вулканогених формацій південно-західної частини Східно-Европейської платформи та визначені основні закономірності утворення та розміщення корисних копалин. Встановлення основних закономірностей формування природних та техногенних ореолів розсіювання хімічних елементів та особливо їх рухомих форм в різних ландшафтно-геохімічних зонах України має велике теоретичне значення і стало основою для розробки автором принципово нових геохімічних методів пошуків та нових технологій еколого-геохімічного картування, оцінки стану та прогнозування заходів з охорони навколишнього середовища. Наукові дослідження автора привели до відкриття в Україні Збручанського родовища мінеральних вод, Бахтинського та Бобринецького родовищ флюориту, що стали основою створення нової мінерально-сировинної бази України, рудопроявів поліметалів, напівдорогоцінного каміння та багато інших, за що Е.Я. Жовинський одержав ряд нагород та відзнак. Він — лауреат премії Ради Міністрів СССР (1991), його нагороджено дипломом та почесним знаком СРСР "Первооткрыватель месторождения” (1984), Почесний розвідник надр (1997), медаллю В.І. Лучицького (1998). Е.Я. Жовинський провадить велику науково-організаційну та громадську діяльність. Він — заступник академіка-секретаря Відділення наук про Землю НАН України, голова експертної ради ВАК України з геологічних наук, член багатьох наукових та спеціалізованих рад, заступник головного редактора "Мінералогічного журналу”, головний редактор створеного за його ініціативою журналу "Пошукова та екологічна геохімія”. Він є дійсним членом Міжнародної Асоціації геохіміків, бере активну участь у міжнародній співпраці з вченими інших країн, експерт міжнародних комісій INTAS, COPERNICUS, TASIS. Е.Я. Жовинський — обдарований педагог і багато часу приділяє підготовці молодих наукових кадрів – кандидатів та докторів наук. За сумісництвом більш 10 років викладав на геологічному факультеті Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Завантажити інформацію: Жовинський Е.Я. Джерело: http://www.nbuv.gov.ua Джерело: | |
|
| |
| Матеріали по темі: |
