16:59 Вплив геополітичних факторів на розвиток світової науки | |
 Компанія Science-Metrix оприлюднила дослідження про вплив геополітичних факторів на науковий вклад різних країн у розвиток світової науки. Ми наводимо огляд та частину дослідження, яка стосується української науки.Це дослідження демонструє взаємозв’язок між геополітичними факторами та науковою активністю, базуючись на отриманій інформації з бази даних про наукові публікації за останні 30 років (з 1980 по 2009) з Web of Science (Thomas Reuters). Ці дані є надзвичайно важливими якщо розглядати їх в розрізі глобальних та історичних тенденцій в науці та досліджувати вплив геополітичних змін на наукову активність. Це дослідження містить декілька важливих подій, що вплинули на світ на протязі останніх 30 років, а також декілька історичних моментів, що почались в цей час і вплив яких буде відчутний на протязі наступних 30 років. Ми почнемо з події, яка мабуть є найважливішою геополітичною подією за останні три декади – падіння Берлінської стіни – та розглянемо як руйнування Радянського Союзу вплинуло на науку за межами Росії. Останні 30 років також позначились постійною напругою в стосунках на Середньому Сході, включаючи конфлікти Іраку проти Ірану, Кувейту про US коаліції. Можна побачити, що ці події по різному вплинули на наукові системи трьох країн Середнього Сходу. І хоча Кувейт повернувся на свої попередні позиції, однак таких темпів розвитку наукової галузі, які спостерігались в 1980-тих роках йому вже зараз не досягти. На противагу цьому, в останніх двох декадах Іран показує одні з найкращих показників швидкості росту наукової продукції в світі. Аналіз даних показує, що такий ріст може бути пов'язаний з активним розвитком Іраном ядерної програми. А також в дослідженні буде розглянуто загальну карту оцінки наукових здобутків. І хоча Європа ще утримує свої лідируючі позиції, проте Північна Америка поволі їх втрачає віддаючи свою частку вкладу в науку країнам Азіі та Латинської Америки. Вплив розпаду СССР на розподіл наукових досягнень На рисунку 1 зображено розподіл вкладу СССР та попередніх радянських республік у світову науку за останні 30 років (дробові числа використовуються там, де в опублікованих дослідженнях брали участь автори з різних країн – тому вони і отримали дробові показники вкладу). Тут, термін «історичний СССР» використовується для позначення тепер не залежних пост радянських країн разом за останні 30 років. Рисунок 1 чітко демонструє, що після розпаду Радянського союзу в 1991 рівень наукової продуктивності впав майже у всіх радянських республіках. Загалом їх науковий внесок зменшився на 23 % при порівнянні періодів 1980-1991 та 1992-2009, і тільки в 2006 році було помічено, що зниження наукового внеску трохи зупинилось. Туркменістан , який практично не творив наукового внеску в часи існування СССР, після його розпаду майже взагалі зник із наукового життя як такого. Схожа ситуація спостерігається і в Таджикистані та Киргизстані, де науковий внесок зараз менший, а ніж він був в часи існування Радянського Союзу. В 2006-2007 роках, Азейбарджан та Казахстан все ще знаходилися на рівні 40% нижчого наукового внеску, а ніж на початку 1980 років. Також і в Україні в 2006-2007 роках було опубліковано в два рази менше наукових досліджень, а ніж в 1982-1983 роках. Є лише дві країни, які демонструють позитивні показники росту наукового внеску – це Литва та Естонія. В обох цих каїнах спостерігається більша швидкість наукового росту, а ніж швидкість наукового росту цілого світу загалом. Обидві країни стали членами ЄС в 2004 році, і на обох сильно вплинула економічна криза 2008-2009 років. Джерело: http://www.usw.com.ua | |
|
| |
| Матеріали по темі: |
