Видатний ґрунтознавець і географ сучасності (до 95-річчя від дня народження професора Ігора Крупенікова)

Розглядається сутність джерелознавства як окремої сфери дослідження будь-якої науки, в т.ч. географічної. Названо основні поняття і складові частини джерелознавства. Здійснено класифікацію писемних джерел, що використовуються для дослідження історії української суспільної географії. Стаття побудована переважно на матеріалах антропогеографії Галичини 20-30-х років XX ст.

Відзначається недостатнє дослідження наукової спадщини українського географа і картографа проф. Володимира Кубійовича. Стверджується, що вивчення цієї спадщини є одним із сучасних напрямків у розвитку історії української географії. Визначено головні риси дослідження персоналій у науці. Названі міждисциплінарні проблеми географічного українознавства (екологічні, демографічні, соціальні, економічні та політичні), а також основні проблеми сучасного кубійовичезнавства — дослідження політичної географії (зокрема, геополітичного положення) і демо- та етногеографії України.

Розглядаються поняття історії географії, зокрема української. Відзначається необхідність урахування типу наукового світогляду загалом чи географічного особливо (фізіо- і антропоцентризму, екологізму). Виділено чотири найважливіші риси історії української географії, її зв’язок з історією географії України. Ставиться проблема періодизації розвитку української географії і пропонується нова її схема. Наголошується на необхідності розвитку історико-географічного джерелознавства, дослідження персоналій. Наведена оригінальна схема внутрішньої структури історії української географії як понятійно-термінологічної системи.

Подається авторське бачення історичної географії культури (історико-культурної географії), яка є підсистемою географії культури. Запропонована трирівнева система історико-культурного районування (реґіоналізації) України.

Розкрито історію розвитку поглядів на географію, її об’єкт і завдання дослідження. Висвітлено особливості трактування географії в українській науковій школі в контексті формування світових концепцій. Окреслені напрямки подальшого дослідження сутності географії при переході на засади гуманістичної парадигми.