За площею, яка охоплює майже 1/4 території материка, регіон поступається тільки Північній Африці. Однак проживає тут лише 1/7 її населення. До складу регіону входять 9 держав.

Центральна Африка, займаючи центральне положення на материку, межує з усіма іншими африканськими регіонами: Північною, Західною, Східною й Південною Африкою.

Країни регіону звільнилися від колоніальної залежності у 1950—1974 рр. Демократична Республіка Конго (ДРК) була володінням Бельгії, Екваторіальна Гвінея — Іспанії, Сан-Томе і Принсіпі — Португалії, інші країни — колоніями Франції, майже всі належали до колишньої Французької Екваторіальної Африки.

Більшість країн Центральної Африки розташовані на узбережжі Атлантичного океану або мають вихід до нього, що сприяє їх господарському розвитку. Своєрідність регіону полягає в розміщенні на його південному сході промислового району «Мідний пояс», який за своїм економічним значенням набагато перевищує приморську смугу. Чад і Центральноафриканська Республіка (ЦАР) виходу до океану не мають, що є однією з найсуттєвіших причин їх економічної відсталості.

Транзитні перевезення внутріматерикових країн через прибережні держави помітно впливають на формування економічної спільності держав регіону.

Всі країни регіону входять до ООН, ОАЄ, а Габон є членом ОПЕК.