Головна » Статті » Теорія географії » Краєзнавство і туризм [ Додати статтю ]

Напрями вивчення свого краю: природничо-географічний напрям
Напрями вивчення свого краю: природничо-географічний напрям

 

1.1. Географічне положення. Природні умови і ресурси

Користуючись картами, даними наукових досліджень, літературними джерелами, архівними та фондовими матеріалами, студенти повинні з’ясувати особливості географічного положення району в такій послідовності:

а) математичне положення – визначається координатами району;

б) фізико-географічне положення;

в) економіко-географічне положення;

г)історико-географічне (історико-краєзнавче) положення, тобто належність регіонів до історико-географічних земель України, обґрунтування правомірності віднесення їх до даної історико-географічної територіальної одиниці;

г)простеження динаміки можливої зміни економіко-географічного та політичного положення регіону на протязі всього історичного проміжку часу;

е)особливості природних умов з особливим наголосом на специфічних для регіону характеристиках;

ж)природні ресурси краю ( за умови показу всього їхнього набору з обов’язковим висвітленням екстремумів);

 

1.2. Рельєф, геологія і корисні копалини

Користуючись матеріалами наукових досліджень та особистими спостереженнями, студенти з’ясовують особливості рельєфу та його господарське значення. Подається загальна характеристика типів і форм рельєфу, їх географічне поширення.

При вивченні корисних копалин району необхідно з’ясувати особливості географічної будови місцевості і як вона зумовлює їх поширення. Описуючи родовища корисних копалин, необхідно подати коротку характеристику визначних або унікальних, з точки зору максимальної величини родовищ. Виконуючи цей розділ, слід дотримуватися такого плану:

-         місце і час відкриття родовищ

-         потужність родовища і властивості сировини

-         ступінь освоєння і можливості його подальшої експлуатації

-         питання охорони природи і рекультивації  земель, пов’язане з видобутком корисних копалин.

Отже, характеристики геологічної будови і тектоніки повинні подаватися не окремим розділом, а входити до інших як окладові частини. Так. при розгляді форм рельєфу слід звернути увагу, як саме тектонічна структура впливає на форму земної поверхні. Однак важливим і необхідним буде висвітлення геологічних пам’яток природи будь-якого рівня (починаючи з місцевого і закінчуючи державним), тут же описуються місця знахідок викопної флори і фауни. Опис визначних відслонень, скель, печер, урвищ. Народні перекази і легенди літературні дані про ці геологічні пам’ятки природи.

 

1.3. Клімат і внутрішні води

При вивченні цього питання кількома генеральними штрихами дається загальна характеристика клімату. Слід розпочати з основних кліматотворчих чинників сонячної радіації, циркуляції. атмосфери, кількості опадів, і температурного режиму - виділити головні їх відмінності для кожного регіону. Надалі звертаємо увагу на кліматичні елементи (ніби конструюючи кліматичні нариси території; не вдаючись в деталі). При дослідженні цього питання, по перше з’ясовують температурний режим пересічні температури січня і липня, річний хід температури, максимальні та мінімальні температури. По-друге подаються загальні відомості про кількість опадів (за сезонами та в цілому за рік) і визначаються коефіцієнти зволоження і випаровування. По-третє важливим компонентом є характеристика вітрового режиму регіону (переважаючих, сезонних та добових вітрів, максимальних і мінімальних  значень швидкості вітру).

Надзвичайно важливо дати характеристику несприятливих явищ. Описати часові, кількісні  і якісні показники. Обсяги завданих збитків і засоби боротьби з ними. У кожному з досліджуваних    регіонів буде свій комплекс кліматичних стихій, але слід виходити з всього його переліку грози, град, тумани, хуртовини, ожеледь, снігопади, приморозки весняні та осінні, відлиги, посухи, пилові бурі і т. д.

До розділу, який повинен залишатися в полі підвищеної уваги, слід віднести характеристику пір року. Незважаючи на розташування України у помірному кліматичному поясі кожен із регіонів має свою дату настання весни чи зими. Тону надзвичайної ваги набудуть фенологічні характеристики регіонів (дати початку сокоруху в берези і клена, брунькування, цвітіння берези, колосіння пшениці та ін.). 0крім того. необхідно звернути увагу на народні прикмети визначення і передбачення стану погоди в даній місцевості, зібрати відомості перекази, легенди про погодні явища.

Виходячи із сказаного, змальовується картина мікрокліматичних особливостей території та її впливу на господарську діяльність людини, насамперед на сільськогосподарське виробництво. Тому необхідно дати характеристику агрокліматичних показників, на підставі яких досліджується агрокліматичний потенціал регіону.

Очевидно, що опис клімату території був би   неповнім, якщо б не звернути увагу на коливання та зміни клімату в просторі г часі, розглядаючи перебіг клімату протягом як геологічного, так і історичного проміжків, при цьому необхідно встановити періодичність змін.

Людина і клімат-останнє питання, яким повинен завершуватись розгляд кліматичних особливостей даного регіону. Яким чином господарська діяльність людини впливає на клімат (негативні наслідки, засоби боротьби за охорону повітряного простору та ін.).

На підставі даних мережі постів гідрометеослужби та гідрологічних довідників зясовують особливості розподілу внутрішніх вод і  межі басейнів. Дається коротка характеристика гідрологічних районів. Визначається вплив річкової системи, озер, боліт на розміщення населених пунктів. Характеризуються підземні води позначаються місця знаходження басейнів. Мінеральних вод. Складається баланс водних ресурсів району. Звертається увага на потреби води народного господарства і викриття джерел забруднення вод. Подаються відомості про водоохоронні заходи, які проводяться на території досліджуваного районну, наявність і створення водоохоронних зон, закладення водоохоронних лісових насаджень, заходи по украпленню берегів та ін. Народні легенди і перекази, історичні дані про водні джерела.

На закінчення розділу подається характеристика гідрологічних заказників і парків.

 

1.4. Ґрунти, рослинність і тваринний світ

Рослинний, тваринний світ і ґрунтовий покрив території є загальним тлом при розгляданні краєзнавчих аспектів краю. Тому доцільно під час проведення   краєзнавчо-географічних досліджень зупинитися на висвітленні Таких питань як:

-            виявлення основних типів видів і різновидностей ґрунтів місцевості, їх механічного складу і характеру розповсюдження;

-            визначення типів ґрунтів, які в домінуючими для ґрунтового покриву району, їх агроекономічної цінності і властивостей;

-            звертається .увага на охорону земель і заходи по боротьбі з несприятливими природними процесами та явищами (утворення ярів, зсувів, вітрова і водна ерозія, заболочення, карст та ін.);

-            дається характеристика основних меліоративних заходів, що проводяться на території (осушення надмірно зволожених, зрошення недостатньо зволожених ґрунтів, гіпсування засолених і валкування кислих, посіви трав на змитих ґрунтах, насаджування полезахисних смуг, рекультивація земель на місцях колишніх кар’єрів, торфовидобутку, нафтовидобутку та ін.;

-            виділяються зони забруднення радіонуклідами.

При дослідженні флористичних ресурсів окремо встановляються типи природної рослинності та їх географічне поширення. Збираються у лісгоспах і лісництвах дані про ліси, їх площу, розміщення, типи. Встановлюється склад насаджень, породи дерев те їх вік. Характеризується ярусність підріст і підлісок, а також дається оцінка потенціалу лісових ресурсів.

Характеризується травостій, його видовий стан та урожайність лук, степів тощо.

Встановлюються площі зелених насаджень.

Подаються" дані про тваринний світ району, його видовий і кількісний склад.  Характеризуються природні . біотопи (ліси, луки, ,водойми, болота) і біотопи, зайняті людиною (сільськогосподарські угіддя та ін.). Відзначаться місця нересту риб, охорони і збагачення тваринного світу, випуску тварин для акліматизації і розселення. Дається   перелік тварин і рослин місцевості, які записані до "Червоних книг. Коротко характеризується антропогенний вплив на зміну рослинного і тваринного світу.

Наприкінці розгляду рослинного покриву і тваринного світу повертаємося до перелічених у попередньому розділі місць, де .знайдемо викопні і закам’янілі рештки рослин і тварин. Тут подається їх повніша характеристика, простежується зміна рослинних і тваринних угрупувань і виясняються причини, які сприяли цьому. Слід пам’ятати, що викопні рослинні і тваринні рештки – це найдієвіший матеріал для відтворення геологічного минулого регіону. Народні перекази і легенди, історичні відомості про об'єкти флори і фауни території.

На закінчення, особливу увагу слід приділити заходам з охорони природи і створення заповідників, заказників (ботанічних, ландшафтних, лісових, орнітологічних), ботанічних садів, дендрологічних і зоологічних парків, заповідних урочищ. При характеристиці цього питання слід звернути увагу на висвітлення таких аспектів як:

-    історія виникнення і час заснування об’єкта;

-    територія , яку займає утворення;

-    видовий склад флори і фауни;

-    роботи по відновленні) і збереженню основних видів;

-    динаміка розвитку процесів відтворення (стабілізації);

-    перспективи розвитку і можливість трансформації у структуру вищого рангу.

Примітка: Відомості про запаси корисних копалин концентруються у формулярі державної статистичної звітності № 5-гр Основні заходи по вдосконалені» використання та. охорони потенціалу мінеральних ресурсів району можна знайти у статистичному формулярі №№ 70-ТП, 71-ТП, 4-С, 4-ГР. Інформація про водні ресурси водні ресурси подається у річному звіті Облводгоспу, звіти про використання води наводяться у статистичному формулярі № 2-Т(водгосп). Матеріали геоботанічних досліджень природних кормових угідь району і матеріали   загальної економічної чи ці оцінки земель у розрізі агровиробничих груп ґрунтів наводяться у матеріалах філії інституту "Укрземпроект”, які знаходяться у сільгоспуправліннях (відділ зомлеупорядкування). Відомості про всі ліси на території адміністративної одиниці? колгоспні ліси, розподіл лісів за переважаючими породами і ґрунтами, тиші лісів подано у формах № 3 (розділ1), №7, № 2, державного обліку лісів еталон на   І.0І. відповідного року і пояснювальній записці до нього. Основні дані про (фауністичні     ресурси   концентруються у річних звітах товариства мисливців і рибалок. Відомості про запаси мінеральних вод можна знайти в схемах і проектах районних планувань рекреаційних ресурсів про природоохоронні затрати звіті про поточні затрата (форма №-00)

 

1.5. Природні комплекси (ландшафти)

Головним предметом дослідження фізичної географії як науки є ландшафтний комплекс, який формується в результаті взаємозв’язків між компонентами природи.

Ландшафтний комплекс (ЛК) – це ділянка території яка характеризується єдністю природи, спільного положення й історією розвитку, своєрідністю географічного положення, сучасними географічними процесами, що діють у її межах.

Кожен  окремо досліджуваний ЛК характеризується певним поєднанням, взаємозв’язком і взаємозалежністю рельєфу,  геологічної будови ступенем зволоження, ґрунтовим, рослинним покривом і має свої відмінності. Кожен ландшафтний комплекс по різному використовується в господарстві.

За своїми природними якостями ЛК різноманітні: від найпростіших і однорідних до складних, що займають великі території.

Найнижчою таксономічною одиницею ландшафтного комплексу є фація. Вона відзначається найбільшою однорідністю природних умов. У ній на всьому протязі зберігається однакова літологія поверхневих порід, однаковий характер рельєфу, зволоження, один мікроклімат, одна групова відмінність і один біоценоз.

Група фацій, що характеризують певний елемент рельєфу (схил, долина, міжріччя) становить підурочище. Група (система) урочищ утворює ландшафт. Звичайно урочище найчіткіше виражена, морфологічна частина ландшафту. Характерний найтиповіший склад урочищ визначає, по суті структуру ландшафту  і є критерієм його визначення.

У польових умовах при описі фізико-географічного профілю дослідження ведуться в межах урочищ і підурочищ. Точки спостережень, закладені на однорідній ділянці місцевості, характеризуватимуть ту чи іншу фацію. Основні етапи фізико-географічних досліджень: підготовчий, польовий, заключний або камеральний.

Підготовчий період включає ознайомлення з програмою і методикою того чи іншого виду краєзнавчих досліджень, вивчення природних умов території маршруту за літературними і картографічними джерелами, оглядове ознайомлення з районами дослідження, підготовку спостереження для польових досліджень тощо.

На всіх етапах краєзнавчої роботи застосовуються різноманітні методи досліджень: літературний, картографічний, статистичний, візуальний, анкетний, метод бесіди, фотографування та кінозйомки. На практиці вони часто поєднуються.

У практиці шкільного краєзнавства найдоступнішим для дослідження є ЛК нижчих таксономічних рангів – фація і урочище. Перед початком польових досліджень складають план і розробляють програму польових робіт. Описувати фацію доцільно за такою схемою:

1.         Положення фації на місцевості, її межі.

2.         Абсолютні і відносні висоти, крутість і експозиція схилів.

3.         Склад материнської породи.

4.         Зволоження, інтенсивність стоку, глибина залягання і властивості ґрунтових вод.

5.         Ґрунтові відмінності.

6.         Видовий склад рослинного покриву.

7.         Особливості тваринного світу.

8.         Господарська оцінка фації та заходи щодо її раціонального використання.

В описі урочищ і підурочищ слід показати їх місцеположення, типи і форми рельєфу, геологічну будову, морфометричні дані, морфологічну будову (охарактеризувати виділені в межах урочища фації).

Наступний етап дослідження ЛК – визначення таксономічних рангів, виділених на території ЛК, й будова фізико-географічного профілю. Під час комплексного вивчення території рекомендується скласти фізико-географічні профілі через найтиповіші ділянки ЛК.

Після побудови фізико-географічного профілю складають комплексний план досліджуваної ділянки, на якому позначають умовними знаками розміщення ландшафтних комплексів.

Комплекси (фації, підурочища, і урочища), як  було вже зазначено виділяють за такими ознаками: умови мезо- і мікро- рельєфу, ступенем розчленованості поверхні, умовами стоку, яким відповідають певні ґрунтові й рослинні різновиди. Межі комплексів визначають за лініями зміни гіпсометричних рівнів та зміни складу поверхневих відкладів, отже і ґрунтових різновидів.

Межі комплексів (фацій, підурочищ, урочищ) зафарбовують у певний колір, а в легенді подають розгорнуту фізико-географічну характеристику досліджувальних комплексів.

Здебільшого описані за профілем фації є тими чи іншими господарськими угіддями. Слід звернути увагу на господарське використання території.

Тестова довідка характеристики окремих комплексів ілюструється фотографіями, малюнками, схемами, графіками, таблицями, профілями.

 

1.6. Еколого-географічні проблеми

Еколого-географічні проблеми доцільно вивчати за наступним планом:

1.            Ступінь зміни людиною природних умов території: вплив на літосферу (кар'єри, відвали, планування поверхні при будівництві, рекультивація земель і т.д.); гідросферу (вплив на стік, створення гідроспоруд і т.д.); атмосферу, ґрунтовий покрив (відсоток ріллі, меліорація земель); рослинний, тваринний світ. Позитивні і негативні сторони впливу людини на природу.

2.     Па­м'я­т­ки при­ро­ди (за­по­ві­д­ні об'­єк­ти): за­по­ві­д­ни­ки, на­ці­о­на­ль­ні при­ро­д­ні па­р­ки, ре­гі­о­на­ль­ні ланд­ша­ф­т­ні па­р­ки, за­ка­з­ни­ки, за­га­ль­но­де­р­жа­в­но­го зна­чен­ня, (ланд­ша­ф­т­ні, лі­со­ві, бо­та­ні­ч­ні, зоо­ло­гі­ч­ні, гі­д­ро­ло­гі­ч­ні), мі­с­це­во­го зна­чен­ня (ланд­ша­ф­т­ні, лі­со­ві, бо­та­ні­ч­ні, зоо­ло­гі­ч­ні, ен­то­мо­ло­гі­ч­ні; па­р­ки-­па­м'я­т­ки са­до­во-­па­р­ко­во­го ми­с­те­ц­т­ва за­га­ль­но­де­р­жа­в­но­го й мі­с­це­во­го зна­чен­ня. Рі­д­кі­с­ні та зни­ка­ю­чі ви­ди ро­с­лин і тва­рин.

3.     Екологічні проблеми місцевості й шляхи їх покращення та участь (школярів) у раціональному використанні й охороні.

Фото:
Джерело:
Категорія: Краєзнавство і туризм | Додав: wiktor (02.08.2010)
Переглядів: 3417 | Теги: вивчення рідного краю, географічне положення, природні умови | Рейтинг: 0.0/0
Матеріали по темі:
Всього коментарів: 0
avatar