Головна » Статті » Теорія географії » Геологія [ Додати статтю ]

Підземні води
підземні води, геологія, грунтові води, міжпластові води, гідросфера     Невід’ємною частиною гідросфери є підземні води. Науку, що займається їх вивченням називають гідрогеологією. Підземні води перебувають у тісному зв’язку з поверхневими водами та водами атмосфери і є складовою кругообігу води в природі.
 
Виділяють кілька видів води в гірських породах:
•    у вигляді водяної пари (заповнює тріщини гірських порід, вільні від рідкої води);
•    фізично зв’язана вода (гігроскопічна і плівчаста);
•    вільна (капілярна й гравітаційна);
•    вода в твердому стані (в районах багаторічної мерзлоти);
•    кристалізаційна та хімічно зв’язана вода.

Склад гірських порід, їх структура впливає на об’єм води яку здатна вміщувати та чи інша гірська порода, її переміщення в гірських породах.  Здатність гірських порід вміщувати або вдержувати воду називають вологоємністю. Здатність гірських порід пропускати крізь себе воду називають водопроникністю.  Вона залежить від розміру пор, діаметра частинок, тріщинуватості гірських порід. За ступенем водопроникності гірські породи поділяють на: водопроникні (пісок, гравій, галечник), слабопроникні (супіски, легкі суглинки) та водотривкі (глини, масивні нетріщинуваті породи). Шари гірських порід, які пропускають через себе воду називають водоносними шарами (або водоносними горизонтами), а ті що не пропускають – водотривкими шарами.

За походженням підземні води поділяють на інфільтраційні, конденсаційні, ювенільні (магматогенні), седиментаційні і метаморфогенні. Інфільтраційні води утворюються за рахунок просочування (інфільтрації) углиб Землі дощових вод, талих снігових, вод озер, річок, водосховищ. Конденсаційні утворюється внаслідок конденсації водяної пари в порах гірських порід. Конденсаційні і інфільтраційні води називають ще вадозними, оскільки вони переміщуються і беруть участь у кругообігу води в природі. Ювенільні води утворюються внаслідок дегазації магми, що проникає в товщі гірських порід. Матаморфогенні води утворюються під час процесу метаморфізації гірських порід. Гірські породи у склад хімічних сполук яких входить вода, при високому тиску та температурі зневоднюються. Роль таких вод у загальному балансі підземних вод незначна. Седиментаційні підземні води – це поховані води колишніх морських басейнів, їх ще називають реліктовими, або залишковими.

За умовами залягання і гідрологічним режимом підземні води поділяються на верховодку, ґрунтові та міжпластові води. До верховодки належать підземні води, що залягають на незначній глибині і мають обмежене поширення. Найбільшу потужність верховодка має під час танення снігів, та при інтенсивному випаданні опадів, в посушливий період може навіть зникати.

Грунтові води – це води першого від поверхні постійного водоносного горизонту, що залягає на шарі водотривких порід У ґрунтових водах розрізняють: а)верхню поверхню, або рівень ґрунтових вод, який називають дзеркалом; б) водотривке ложе, складене водонепроникним шаром; в) водоносний горизонт. Грунтові води є безнапірними, з вільною поверхнею. Дзеркало вод як правило частково повторює рельєф місцевості і має нахил у бік долин, ярів, де відбувається їх розвантаження, або дренування. Виходи на поверхню підземних вод називають джерелами.

Міжпластові води – це води, які залягають між двома водопроникними шарами. Завдяки цьому вони можуть бути безнапірними (поширені як правило в місцях з горизонтальним заляганням порід, або з незначним нахилом), або напірними (розташовані на великих глибинах, пов’язані як правило із вгнутими складками гірських порід і перебувають під тиском. Напірні води часто називають артезіанськими. Артезіанські води переважно утворюють великі за площею артезіанські басейни. В Україні таких басейнів є декілька: Дніпровсько-Донецький, Українського кристалічного масиву, Волино-Подільський, Причорноморський, Донецький, складчастої області Карпат, складчастої області гірського Криму.

Хімічний склад підземних вод залежить від умов утворення і складу порід, через які протікають води. Загальний вміст розчинених у підземних водах речовин називають загальною мінералізацією, виражена в г/л (мг/л).

За загальною мінералізацією води поділяються на чотири групи:
•    прісні – мінералізація до 1 г/л;
•    солонуваті – від 1 до 10 г/л;
•    солоні – від 10 до 50 г/л;
•    розсоли – понад 50 г/л.

За вмістом аніонів виділяють три типи вод: гідрокарбонатні; сульфатні; хлоридні. За вмістом катіонів підземні води можуть бути кальцієвими, натрієвими, магнієвими, або змішаними.

    Крім того в підземних водах міститься розчинений в воді кисень, вуглекислий газ, іноді сірководень, метан та ін. Підземні води що мають певні фізико-хімічні властивості, які дають змогу використовувати їх для лікувальних потреб, то їх називають мінеральними. Найбільш відомі типи мінеральних вод – вуглекислий („Боржомі”, „Єсентукі”, „Нарзан”, „Поляна Квасова”, сірководневі (с. Немирів, с.Шкло), радонові (Хмільник, Сатанів). Унікальними є води типу „Нафтуся”, яка має присмак і запах нафти. Її мінералізація становить менше 1 г/л (м. Трускавець).


Література:

1.    Географічна енциклопедія України. т.1.(А-Ж). К:УРЕ,1989
2.    Географічна енциклопедія України. т.2.(З-О). К:УРЕ,1990
3.    Географічна енциклопедія України. т.3.(П-Я).К:УРЕ,1993
4.    И.С. Щукин «Общая геоморфология» т.1.  М:1964г.
5.    М.В. Багров, В.О. Боков, І.Г.Черваньов „ Землезнавство” К :2000
6.    Й. М. Свинко, М.Я. Сивий „ Геологія” К : 2003
7.    Я.О. Мольчак, Л.В. Ільїн „ Загальне землезнавство” Луцьк:1997
8.    Н.С. Подобедов„ Общая физическая география и геоморфология” М: 1974
Фото: srwmd.state.fl.us
Джерело: Література
Категорія: Геологія | Додав: wiktor (17.02.2011) W
Переглядів: 8020 | Теги: геологія, гідросфера, міжпластові води, грунтові води, підземні води | Рейтинг: 1.0/1
Матеріали по темі:
Всього коментарів: 0
avatar