Кабінет географії та географічний майданчик в школі

Література

1.Навчально – методичний географічний комплекс в загальноосвітній школі:

Методичні рекомендації щодо роботи вчителя географії / Укладачі :

І.Г. Проник, І.М. Пушкар, М.В. Потокій. – Тернопіль, ТДПУ,2000.-С.3-14.

2.Кабінет географии : Пособие для учителей /Под редакцией Барышевой Ю.П. -

М.: Просвещение, 1983.- 176с.

3.Географический комплекс средней школы : Пособие для учителей .- М.: Просвещение,1978.-143с.

4.Сичов В.П. Технічне обладнання географічного кабінету.-К.: Радянська  школа,1978.
 

Роль кабінету географії в роботі вчителя

Географічний кабінет займає провідну роль у вивчення курсу  географії в школі. Ще в кінці ХІХ століття кабінети географії створювали в привілейованих школах царської Росії. На початку ХХ століття поширюється тенденція до викладання різних предметів в окремих кабінетах, що сприяло покращенню якості навчання цих предметів. М.М.Баранський (1888 – 1961) дуже високо оцінював наявність географічного кабінету в школі і вважав його "справжнім штабом” усієї  роботи, резервом подальшого вдосконалення навчально-виховного процесу, підвищення якості знань, умінь і навичок учнів з географії.

Добре обладнаний кабінет географії стимулює  мотивацію та зацікавленість учнів до вивчення курсу географії в школі.

Обладнання кабінету  географії

Географічний кабінет – це спеціально обладнане приміщення з раціонально-логічним розміщенням комплекту наочності та технічних засобів навчання, меблями, які стимулюють і забезпечують ефективність процесу вивчення географії. Для обладнання кабінету географії необхідна кімната не менше 50  кв. м. і лаборантська кімната площею до 20  кв. м. У школах з великою кількістю учнів доцільно створювати два географічних кабінетів з однією лаборантською кімнатою: один для середніх (5-7 класів) і другий для старших (8-11 класів).

У кабінеті географії мають бути: шафи для навчальних посібників і літератури,  експозиційні стенди, глобуси, географічні карти світу та України, телевізор, відеомагнітофон, екран і кіноапаратура, портрети видатних географів світу, робочі місця для вчителя та учнів, інше обладнання.

Робоче місце вчителя є місцем демонстрування наочних засобів навчання.

Розміщуючи обладнання в кабінеті, необхідно враховувати науково – географічні, педагогічні, психолого-фізіологічні, санітарно-гігієнічні, естетичні вимоги сьогодення, норми і правила безпеки.

У лаборантській кімнаті, яка призначена для зберігання технічних засобів навчання, наочних посібників, зручно розміщують відповідні меблі та різно габаритні посібники.

Кабінет географії повинен бути обладнаний тематичними та змінними стендами.

Проте за зовнішнім оформленням він не повинен нагадували музей чи  виставку. Практика показала, що коли всі стіни кабінету постійно завішані картинами, географічними картами, плакатами, портретами мандрівників, то учні розсіюють свою увагу, розглядаючи ці експонати та відволікаються від пояснень вчителя. На сучасному етапі розвитку освіти, оформлення кабінету вимагає комп’ютерного забезпечення.

Географічний майданчик. Значення географічного майданчика для вивчення географії в школі

За сучасними програмами з фізичної географії (та інших шкільних предметів) передбачається проведення практичних занять на географічних (комплексних ) майданчиках.

Під час роботи на географічному майданчику насамперед поглиблюються знання програмного матеріалу, формується діалектико – матеріалістичний світогляд, розвитку  спостережливості та  аналітичного мисленя учитель має можливість пов¢язувати теоретичний матеріал з практикою, що забезпечує грунтовність знань учнів.

На географічному майданчику прорводіться систематичні спостереження за погодою у своїй місцевості, висотою Сонця над горізонтом в різні пори року, тривалістю дня і ночі, практичні заняття з основ топографії (орієнтування на місцевості, вимірювання відстаней, складання плану місцевості та ін.), деякі теми " Атмосфера” і "Клімат”.

Крім цього географічний майданчик використовується для проведення занять метеорологічного, географічного, топографічного та інших гуртків, з факультативних курсів.

Організація шкільного географічного (далі ШГМ) має велике практичне прикладне і виховне значення.

 Обладнання шкільного географічного майданчика

Обладнання географічного майданчика багатограний і творчий процес. Для його оюладнання вибирається відкрита ділянка місцевості, поблизу школи, з природними умовами грунту й травянистою рослинністю. Якщо пиродного дернового покриття немає, то частину майданчика необхідно засіяти багаторічною травою (для обладнання шкільної метеорологічної станції). Бажано організовувати ШГМ поблизу шкільної навчально – дослідної ділянки  робота на якій пов¢язана з суспільно – корисною працєю та дослідницкою роботою.

При обладнанні ШГМ необхідно враховувати якісний підбір та раціональне розташування  всіх необхідних приладів та устаткувань, можливість зручно їх застосовувати при веденні учнями систематичних спостережень за обєктами та явищами природи.

Розміри ШГМ можуть бути різними але найоптимальнішою є ділянка розміром 25 х 25 метрів. На ній можна розмістити необхідні прилади і влаштувати "зелений клас” під відкритим небом.

На ШГМ доцільно зробити такі відділи:

· агрометеорологічний  (в цьому відділі мають бути: флюгер, метеобудка з термометрами і гігрометром, опадоміром, снігомірна рейка, нефоскоп, грунтовим термометром та інше обладнання);

· астрономічний (найпростіший саморобний астрономічний  прилад – гномоном, показчик Полярної зірки, сонячний годинник, екліметр, ромбічним кільцем, показчиком сторін горизонту, квадрантом, універсальний кутомір та ін.);

· геоморфологічний (має дати учням уяву про різні форми рельєфу, басейн річки зі всіма її частинами – витоком , руслом, притоками, гирлом, а також основними формами берегової лінії  - затока, притока, острів, півострів, дельта тощо);

· агромінералогічний (встановлюються ящики для колекцій грунтів своєї місцевості, природних багатств і корисних копалин);

· математичний  (встановлюється кубічний метр, квадратний метр розбитий на дециметри і снтименри, саморобний ростомір, нівелір, астролябію, механічний годинник тощо).

"Зелений клас” використовується для проведення занять з учнями безпосередньо на ШГМ. Він обладнується столами і стільцями. Їх можна виготовити в шкільних майстернях або використати старі шкільні столи. Столи розташовують так, щоб сонячні промені падали з боку, невелику чорну дошку для роботи наній крейдою ставлять поруч.

Комплексний ШГМ використовується вчителями для проведення занять із природознавства та біології і ведення систематичного спостереження  за обєктами і явищами природи.

Шкільний географічний майданчик являє собою лабораторію під відкритим небом. Працюючи на ньому учні спостерігають об¢єкти і явища природи, виробляють у себе спостережливість та допитливість. Вміння і навички здобуті учніми  6-х класів на ШГМ потрібні їм для подальшого свідомого засвоєння курсів географії, для практичного застосування цих знань  в житті.

На ШГМ робота  здійснюється в двох напрямках:

а) обовязкова робота на уроках географії ; б) позакласна робота географічного (метеорологічного та ін .) гуртка, яка проводиться па добровільних засадах учнями – ентузіастами.

Добре обладнанний ШГМ  крім географа, може бути використаний як учителем початкових класів, так і вчителем природознавства, астрономії, математики.