Мало кому відома наука про аерозолі. Багато людей можуть вважати, що вона не відіграє важливої ролі в житті планети. Але це не так. Аерозолі можуть впливати на клімат, як у місцевому так і в глобальному масштабі, а тим самим й на життя людини. Тому вивчення аерозолів має велике значення.

   Наочне уявлення про статево-віковий склад населення України та її демографічну ситуацію дає статево-вікова піраміда. На ній видно три демографічні катастрофи в Україні, що пов’язані із колективізацією і голодомором 30-40-х років, Другою світовою війною (а також відгомін цих катастроф у 60-70-их роках) та значне скорочення кількості населення у кінці XX століття.
Статево-вікова структура населення відбиває також співвідношення між віковими групами людей, зокрема чоловіків та жінок. Для населення України вона має неправильну форми, бо нижні вікові групи менш численні, ніж верхні. Це зумовлено звуженим типом відтворення населення у останні десятиліття. Більшість населення нашої країни становлять жінки – 53.7 %. Співвідношення між чоловіками і жінками неоднакове у різних вікових групах. У дитячому і юнацькому віці приблизно однакова кількість дівчат і хлопців, навіть хлопців дещо більше.
Але вже в середньому віці співвідношення поступово змінюється на користь жінок, у старшому віці чоловіків майже у два рази менше, ніж жінок. Це пов’язано із тим, що у жінок більша тривалість життя, а пік смертності у чоловіків настає після 40 років, а жінок після 50 років, також на це впливають спосіб життя, умови праці. А ще відомо, що жіночий організм витриваліший, здатний витримувати більші стресові навантаження, ніж чоловічий.
Диспропорція між чоловіками і жінками у старшому віці посилюється ще й тим, що у ньому перебувають люди, які пережили Другу світову війну, а серед загиблих у ній переважали чоловіки.

   Карти допускають одноразовий огляд простору в будь-яких межах - від невеликої ділянки місцевості до поверхні Землі в цілому. Вони створюють зоровий огляд форми, величини і взаємного положення об'єктів, дозволяють знаходити їх просторові розміри: координати, довжини, площі, висоти і обсяги. Карти містять необхідні кількісні та якісні характеристики цих об'єктів і, нарешті, показують існуючі між ними зв'язку: просторові і деякі інші. Ці властивості пояснюють значення і цінність карт для практики.

   У період становлення ринкових відносин в Україні відбулися докорінні зрушення в усіх аспектах життєдіяльності населення. Соціально-економічна криза зумовила загострення негативних тенденцій демографічного розвитку у всіх регіонах України, відбувся остаточний перехід відтворення населення до звуженого типу. Важливим досягненням стало усвідомлення того, що соціально-економічні умови впливають на народжуваність не безпосередньо, а через репродуктивну поведінку, через зміни у структурі потреб, цінностей, норм.
Кожна підсистема демогеографії по-різному зазнає впливу соціально-економічних чинників. Останні мають великий вплив на такі показники, як природний і механічний рух населення, його вікова структура, рівень урбанізації.
Ступінь сприятливості умов життя населення залежить, звичайно, від рівня соціально-економічного розвитку регіону. Під умовами життя розуміють сукупність всіх зовнішніх факторів, які впливають на життя людини.
За Г. Старостенко [6], серед соціально-економічних умов виділяються умови існування людини: матеріальні (продукти харчування, одяг, взуття, житло, предмети тривалого користування та ін.), нематеріальні (різноманітні послуги соціально-інфраструктурної сфери – охорони здоров’я, освіти, культури, торгівлі, побутового обслуговування, транспорту, зв’язку та ін.) та суспільні відносини (форми власності, характер розподілу, трудова діяльність, сім’я та ін.).

  Основними типами рослинності в Україні є лісова, степова, лучна і болотна.
Лісова рослинність. Загальна площа лісів в Україні – близько 10 млн. гектарів, що становить приблизно 14 % її території. Найбільшою є лісистість в Українських Карпатах (40,5 %) і Кримських горах (32 %).
Лісистість природних зон рівнинної частини закономірно зменшується з півночі на південь від 26,1% (зона мішаних лісів) до 12,5% (Лісостеп) і 3,8% (Степ). У лісах переважають молоді та середньовікові дерева, поширені такі породи, як сосна, ялина, бук, дуб. Вони займають близько 90 % лісопокритої площі. Крім того, є насадження граба, липи, клена, берези, тополі, вільхи тощо. Соснові (борові) ліси займають великі площі на Поліссі, а також у долинах річок Лісостепу і Степу. Вони ростуть на дерново-підзолистих піщаних ґрунтах, бідних на гумус та поживні речовини. На кращих грунтах поширені дубово-соснові ліси.
Степова рослинність в природному вигляді до нього часу збереглася тільки на схилах балок, у передгір'ях Криму, на піщаних косах Азово-Чорноморського узбережжя, островах. Ділянки цілинних степів охороняються в заповідниках. У поширенні степової рослинності простежується певна закономірність: в лісостеповій зоні на безлісих територіях у минулому розвивались лучні степи на глибоких чорноземах. У типовій степовій зоні на півночі була поширена різнотравно-типчаково-ковилова рослинність на звичайних чорноземах, на півдні - типчаково-ковилова на чорноземах південних і темно-каштанових грунтах, вздовж Азово-Чорноморського узбережжя – полиново-злакова рослинність на каштанових солонцюватих грунтах.

  У тропічній зоні південної півкулі, Індійському океані, лежить острів Мадагаскар, відокремлений від східного узбережжя Африки глибокою Мозамбікською протокою.
Мадагаскар – один із найбільших на землі островів, що поступається розмірами лише перед Гренландією, Новою Гвінеєю і Калімантаном. Площа його 590 тис.кв км, тобто на 40 тис. кв.км більша за Францію, якій належав острів. Крайня північна точка – мис Амбр – віддалена від крайньої південної – мису Сент-Марі – на 1650 км. Середня ширина острова – 400-450 км, найбільша – 600 км. Берегова лінія Мадагаскару не дуже звивиста. Найбільше порізані північні та західні береги.
Мадагаскар – гірська країна: понад половину острова займають гірські хребти, плоскогіря і пасма високих горбів. Головний вододіл тягнеться з півночі на південь більш як на 800 км уздовж східного берега так, що між ним і океаном залишається порівняно вузька смуга низовини. На схід гори обриваються круто. На заході до них прилягають плоскогіря, що величезними східцями знижуються в бік Мозамбікської протоки. Найвищі гори – Анкаратра і Царатанана – містяться всередині і на півночі острова. Це групи згаслих вулканів 2000-2500 м заввишки.
Діючих вулканів на Мадагаскарі немає, але згаслих багато. Острів був колись осередком досить сильної вулканічної діяльності. Землетруси і тепер бувають часто. В багатьох місцях б’ють гарячі джерела, а з тріщин землі виходять струмені вуглекислого газу.