СРСР, що проіснував з 1922 до 1991 p., займав майже шосту частину суходолу, об'єднував понад 100 націй та народностей, які утворювали в його складі 15 союз­них і 20 автономних республік. Розпад такої великої країни на 15 суверенних дер­жав став однією з визначальних подій XX ст. Це позначилося не тільки на політико-географічних реаліях, а й змінило економічну ситуацію як в регіоні, так і в світі.
Країни регіону об'єктивно зв'язані сусідським положенням, спільністю історич­ного розвитку, певною єдністю господарського життя та інфраструктурою, зокрема транспортною.

   Геологічна діяльність океанів і морів проявляється через сейсмічні процеси: землетруси та вулканізм, екзогенні гравітаційні і гідрогенні процеси, роботу донних і поверхневих течій тощо.

 Багатовікова практика свідчить про те, що головними джерелами життєздатності та процвітання будь-якої держави є належні йому земельні ресурси і проживає на них населення. При цьому під земельними ресурсами слід розуміти не тільки територію (простір) держави, але і все що перебуває «над» і «під» цим простором. Забезпеченість країни земельними ресурсами - найважливіший економічний і політичний фактор розвитку суспільного виробництва. Наявність земельних ресурсів дає широкий простір для економічного розвитку регіонів світу.

  Наша планета Земля за складом, станом складають речовини, фізичним властивостям і що протікають в ній процесів неоднорідна. Взагалі, неоднорідність - це головна властивість і рушійна сила всього Всесвіту, в тому числі і нашої планети.

   Океан - гігантський акумулятор і трансформатор сонячної енергії, перетворюється в енергію течій, тепла і вітрів. Енергія припливів - результат дії приливоутворюючої сил Місяця і Сонця.
Енергетичні ресурси океану представляють велику цінність як відновлювані і практично невичерпні. Досвід експлуатації вже діючих систем океанської енергетики показує, що вони не приносять будь-якого відчутного збитку океанської середовищі. При проектуванні майбутніх систем океанської енергетики ретельно досліджується їх вплив на екологію.

   Виділяючи фізико-географічні країни різні автори використовують різні ознаки (критерії): геологічна будова, орографічні, геоморфологічні, кліматичні особливості території, водозабезпеченість, рослинність, особливості ландшафтів, що відбивається і на виділених регіонах.