Головна » Статті » Реферати, курсові, дипломні » Загальний каталог [ Додати статтю ]

Демографічний вибух і зростання чисельності населння світу

Демографічеській вибух
В 1988 році Національне географічне суспільство
США опублікувало карту миру під назвою «Земля в небезпеці». Небезпека номер
один на цій карті – тиск населення (військова загроза при цьому не враховувалася).
Чи вірно це?
Демографічний вибух, що почався в середині ХХ століття, не може не вражати уяви.
Ця проблема торкнулася і більшості жителів нашої країни з її величезними слабозаселенными
просторами Сибіру і Дальнього Сходу. Тільки за
1993 – 1994 роки число жителів скоротилося на 1 млн. людина. Тому небезпідставно
ставиться питання про виживання російського народу як національної освіти.
Homo sapiens – людина розумна як вид живих істот, вершина творіння життєвих
форм на Землі – існує на планеті близько 100 тис. літ, але лише приблизно 8
тис. років тому на Землі стало налічуватися близько 10 млн. людина. Чисельність
землян збільшувалася дуже поволі, поки вони жили полюванням і збирачем, вели
спосіб життя кочівників. Але з переходом до осілого землеробства, до нових
форм виробництва, особливо промисловості, число людей стало швидко збільшуватися
і до середини XVIII століття склало
близько 800 млн. Потім наступив період все більшого прискорення приросту
населення на Землі. Приблизно в 1820 році чисельність землян досягла 1 млрд.
В 1927 році ця величина подвоїлася. Третій мільярд був зафіксований в 1959
року, четвертий – вже через 15 років, в 1974 році, 11 липня 1987 року було
оголошено «днем народження 5-мільярдної людини», а в 1999 році населення
Землі перевалило за 6 млрд. людина.
В кінцевому просторі зростання не може бути нескінченним. Стабілізація
чисельності населення в світі – одна з важливих умов переходу до стійкого
еколого-економічному розвитку. Ймовірно, сучасна чисельність
людей на Землі подвоїться. Можливо, на рівні 10 – 12, можливо, 14 млрд.
людина до кінця XXI сторіччя. Ці оцінки говорять про те, що можливі
перспективи стабілізації чисельності населення мають величезну амплітуду і по
абсолютним розмірам, і за часом. Чим раніше буде досягнутий рівень
простого відтворювання населення (без його приросту), тим раніше
стабілізується і демографічна ситуація. Звідси слідує висновок: треба
поспішати сьогодні, щоб зупинити сповзання до необоротних ситуацій в
майбутньому.
Хоча темпи зростання населення в світі потроху знижуються, абсолютні величини
приросту швидко ростуть. Наприклад, якщо в 1988 році приріст складав 86 млн.
людина в рік, то на початку 90-х років він вже перевищив 90 млн. людина в рік.
Це означає, що кожні доби в світі стає на четверть мільйона людей
більше.
Істотна особливість сучасної демографічної картини миру полягає в тому
що 90% приросту населення доводиться на країни, частка яких в, що розвиваються
загальній чисельності населення миру підвищується і до 2000 року перевершила
80%.
Основна маса населення живе і в ще більшому ступені концентруватиметься
в трьох регіонах: на півдні і південному сході Азії (населення Індії і Китаю складає
2/5 населення миру), в Латинській Америці і в Африці. Щоб
представляти реальну картину миру, треба знати, як живе ця більшість
людства.
Убогість – спусковий гачок
демографічного вибуху
Прямий зв'язок між убогістю і демографічним вибухом видний в глобальних
континентальних і регіональних масштабах. Африка – континент, що знаходиться
в
найважчому, кризовому еколого-економічному стані, - має найбільші
в світі темпи зростання населення, і на відміну від інших континентів вони там
поки
не знижуються. При середньорічних темпах зростання населення на 3% виробництво
продовольства там збільшується лише на 2% в рік. Так замикається порочний
круг: убогість – швидке зростання населення – деградація природних систем
життєзабезпечення.
Що ж був викликаний демографічний вибух? Елементарні заходи гігієни і
охорони здоров'я, які проводилися в колишніх колоніальних і залежних
країнах в післявоєнний період (вакцинація населення, боротьба з епідеміями
голодом і іншими бідами), різко скоротили смертність населення при
збереженні високої народжуваності.
Розривши між прискореним зростанням населення і недостатніми темпами розвитку
промисловості ще більш посилюється повсюдним спадом виробництва, що
утрудняє рішення величезної проблеми безробіття в країнах, що розвиваються.
Майже третина їх працездатного населення відноситься до числа повністю або
частково безробітних. Убогість не зменшує, а усилює стимули мати більше
дітей. Діти – важлива частина сімейної робочої сили. Вони з малоліття збирають
хворост, заготовлюють паливо для приготування їжі, пасуть худобу, няньчать
молодших дітей, роблять безліч іншої домашньої роботи. Як це на перший
погляд ні дивно, але в умовах важкого безробіття діти легше можуть знайти
роботу, ніж дорослі, оскільки їх праця оплачується дешевше. Діти – це
єдина надія батьків, позбавлених
якого-небудь соціального забезпечення, на підтримку в старості.
Отже, насправді небезпека номер один для нашої планети – убогість, в
якій перебуває абсолютна більшість населення миру. Тому, ймовірно
на карті «Земля в небезпеці» правильніше всього було б як небезпека
номер один відзначити убогість. Демографічний вибух і вимушене руйнування
природної основи існування – великою мірою слідства убогості.
Хто винуватий?
Думка, що населення країн, що розвиваються, що швидко росте, і є головна
причина зростаючих глобальних сировинних і екологічних дефіцитів, так само
просто, як і невірно. В середньому житель промислово розвинутих
капіталістичних країн споживає в рік в 15 – 20 разів більше продовольства
паливних, мінерально-сировинних і інших ресурсів, ніж житель розвиваються
країн, і приблизно в стільки ж разів сильніше виснажує природні ресурси і
забруднює навколишнє середовище. В книзі «Важкий шлях до Воскресіння», яка
є діалогами відомих
учених-екологів Олексія Яблокова (Росія), і Рольфа Едберга (Швеція)
шведський учений згадує: «Дві третини населення земного населення вимушено
задовольнятися життєвим рівнем, що становить 5 – 10% від рівня в найбільш
багатих країнах. Швед, швейцарець, американець споживають в 40 разів більше
ресурсів Землі, ніж Сомалі, їдять в 75 разів більше м'ясних продуктів, ніж
індієць.
Один англійський журналіст вирахував, що англійська кішка з'їдає в 2 рази
більше білків м'яса, ніж середній африканець, і їжа цієї кішки стоїть більшою
середнього доходу 1 мільярда людей в бідних країнах.
Більш справедливий розподіл земних ресурсів міг би перш за все
виразитися в тому, що забезпечена четверта частина населення планети – хоча
би з інстинкту самозбереження – відмовилася б від прямих надмірностей, щоб
бідні країни могли отримати те, без чого жити не можна».
Що робити?
В наші дні більшість країн світу прагне проводити державну
демографічну політику. Напрям демографічної політики залежить раніше
всього від демографічної ситуації в тій або іншій країні. Більшість країн з
високою популяцією в останні десятиріччя стало здійснювати демографічну
політику, направлену на скорочення народжуваності і природного приросту
населення. Мабуть, найбільші зусилля в цьому відношенні прикладають дві самі
великі країни світу – Китай і Індія.
Проте на шляху здійснення демографічної політики виникає немало
труднощів, причому не тільки фінансово-економічних, але і морально-
етичних. В 90-е роки особливо великі дискусії викликало питання про право
жінки на переривання вагітності, проти надання якого різко
виступила католицька церква. Багато мусульманських арабських країн
особливо в Південно-західній Азії, по міркуваннях релігійної моралі, взагалі
відкидають будь-які заходи по «плануванню сім'ї».
Ніякої демографічної політики не проводить і більшість країн Тропічної
Африки.

Фото:
Джерело: http://works.tarefer.ru
Категорія: Загальний каталог | Додав: wiktor (14.01.2010)
Переглядів: 8904 | Теги: реферат, демографічний вибух, світ, Населення | Рейтинг: 5.0/1
Матеріали по темі:
Всього коментарів: 0
ComForm">
avatar