Проведено історико-географічний аналіз розселенської системи Волинської області від найдавніших часів до сьогодення, виявлено специфіку впливу природно- та суспільно-географічних чинників на формування і розвиток обласної системи розселення на різних історичних етапах.

Розкрито розвиток суспільної географії на Полтавщині у першій чверті ХХ ст. крізь призму системи видавалиних у ті часи. тих джерел, У розрізі організаційної структури науково-дослідних установ Полтавщини та внеску їх працівників у становлення вітчизняної науки розглянуто особливості суспільно-географічних досліджень краю.

Визначено, як змінювалось розуміння предмету і завдань географії від давніх часів до сьогодення. Встановлено особливості розвитку цієї науки на різних етапах, її структуру та взаємозв’язки з іншими природничими науками.

Визначено, як змінювалось розуміння предмету і завдань географії від давніх часів до сьогодення. Встановлено особливості розвитку цієї науки на різних етапах, її структуру та взаємозв’язки з іншими природничими науками.

У статті відомого українського історико-географа Мирона Кордуби показано досвід європейських учених початку ХХ ст. у зборі й аналізі географічних назв. Розглядаються спроби українських учених (В.Гнатюка та ін.) вивчити топонімію Галичини. Представлено квестіонар (питальник, анкету) для збирання і аналізу власних географічних назв.

Обґрунтовується необхідність видання етнографічної (етнічної) карти України-Руси. Розглядаються варіанти етноніму "українці” та хороніму "Україна”. Аналізуються джерела для складання карти – наративні (літературні, картографічні) і вербальні. Виділяються, за постійністю етнічних відносин, три частини території розселення українців.