Каталог статей - Географіка

Всього матеріалів в каталозі: 1042
Показано матеріалів: 37-42

Сторінки: « 1 2 ... 5 6 7 8 9 ... 173 174 »

Гідрогеографічна характеристика річки Ганг

Ґанґа, Ганг — одна з найповноводніших та найдовших (2 510 км) річок Південної Азії. Бере свій початок у Західних Гімалаях із льодовика Ґанґотрі в штаті Уттаракханд, тече на південний схід, перетинаючи Гангську рівнину на півночі Індії, і впадає в Бенгальську затоку, формуючи разом з річками Брахмапутра і Меґхна дельту Гангу-Брахмапутри (переважно на території Бангладеш), частина якої вкрита лісами Сундарбанс.
Ґанґа в індуїстській міфології — небесна річка, яка спустилася на землю і стала річкою Ґанґою. З давніх часів уважається священною для індусів. Індуси здійснюють паломництва до неї, особливо до її витоків та міст Харідвар, Варанасі і Аллахабад (місце впадіння Ямуни). На її берегах проходять кремації, у воді розсіюється попіл померлих індусів та здійснюються обрядові купання.

Категорія:Фізична географія материків та океанів | Переглядів:11082 | Додав: wiktor | Дата: 01.04.2013 | Коментарі (0)

Гідрографічна характеристика річки Замбезі

   Замбезі - четверта за довжиною ріка в Африці. Площа басейну - 1570000 км2, протяжність - 2574 км. Витік річки знаходиться в Замбії, річка тече через Анголу, по межі Намібії, Ботсвани, Замбії і Зімбабве, до Мозамбіку, де впадає в Індійський океан.
   Найважливіша пам'ятка Замбезі - водоспад Вікторія, один з найвидатніших водоспадів світу.
   Водоспади: Чавума на кордоні Замбії і Анголи і Нгамбве в Західній Замбії. На всьому протязі річки через Замбезі є п'ять мостів у містах: Чінвінгі, Катима-Муліло, Вікторія-Фолі, Чірунду і Тете.
   На річці збудовано 2 великі гідроелектростанції - Каріба ГЕС, яка забезпечує електроенергією Замбію і Зімбабве, і Каборе-Басса ГЕСв Мозамбіку, яка забезпечує електроенергією Зімбабве і ПАР. Є також невелика електростанція в місті Вікторія-Фолі.

Категорія:Цікаві об'єкти Африки | Переглядів:20621 | Додав: wiktor | Дата: 27.03.2013 | Коментарі (0)

До питання про переміщення вулканічного попелу на далекі відстані...

Пазинич В.Г.
Перевірка відповідності деяких ландшафтно-геоморфологічних доктрин законам елементарної фізики

Частина 4. До питання про переміщення вулканічного попелу на далекі відстані і можливість його концентрованого локального осаду.

Факти знаходження вулканічного попелу в четвертинних відкладах України відомі давно. До сьогоднішнього дня фони сприймаються як цікавий феномен природи і практичної зацікавленості не викликають. Пояснення знаходження попелу, висунуте більше ніж півстоліття тому, що він були принесені повітряними потоками з Кавказу, виглядало цілком переконливим і достатнім.
Певну зацікавленість до знахідок лінз вулканічного попелу проявили німецькі та російські археологи. Проблему його знахідок на території Німеччини було вирішено швидко, оскільки попіл і палеовулкани знаходилися поруч, а от зі знахідками попелу в районі Костьонківсько-Боршовської групи стоянок так і зосталась не вирішеною. Тридцять років тому було висунуте припущення, що він був принесений з Апеннін і на тому зупинилися.

Категорія:Статті українських науковців | Переглядів:2554 | Додав: wiktor | Дата: 03.02.2013 | Коментарі (0)

Зміни до вимог написання науково-дослідницьких робіт МАН 2013р.

Зміни до вимог

написання, оформлення та представлення

учнівських науково-дослідницьких робіт (2013р.)

1. Загальні положення

1.1. На конкурс подаються роботи проблемного (пошукового) характеру, які відповідають віковим інтересам та пізнавальним можливостям учнів, свідчать про обізнаність учасника конкурсу щодо сучасного стану галузі дослідження, опанування ним методики експерименту.

Тематика науково-дослідницьких робіт має відповідати напрямам секцій наукових відділень МАН.

1.2. Кожна робота має ґрунтуватись на певній науковій та експериментальній базі, містити власні дані дослідів, спостережень, пошукової роботи; їх обробки, аналізу та узагальнення; посилання на відповідні наукові джерела та відображати власну позицію дослідника.

Категорія:МАН | Переглядів:12582 | Додав: wiktor | Дата: 24.01.2013 | Коментарі (0)

Невеселі роздуми про палеогеографію антропогену

Володимир СТЕЦЮК, доктор географічних наук,
професор кафедри землезнавства та геоморфології
Київського національного університету
імені Тараса Шевченка,
академік АН вищої освіти України

НЕВЕСЕЛІ РОЗДУМИ ПРО ПАЛЕОГЕОГРАФІЮ АНТРОПОГЕНУ

Останнім часом доводиться зустрічатися з відносно незнайомою науковою галуззю природознавства – палеогеографією антропогену , оскільки з набуттям наукового і життєвого досвіду все більшу увагу викликає до життя низка запитань щодо історії розвитку рельєфу території України та сусідніх територій, його та геоморфологічних процесів ролі у зародженні і загибелі археологічних культур, у становленні різних видів господарської діяльності, виникненні екологічних проблем, пов’язаних зі станом природного середовища, складником якого є рельєф земної поверхні та геоморфологічні процеси недалекого минулого та сучасні. Очевидно автор цих рядків не є одиноким у спробах осмислення згаданих проблемних питань, проблемних, незважаючи на захищені докторські й кандидатські дисертації, тривале існування авторитетних наукових шкіл, які здавалося б повинні були «узаконити» вирішені дискусійні питання палеогеографії антропогену.

Категорія:Статті українських науковців | Переглядів:5096 | Додав: wiktor | Дата: 13.01.2013 | Коментарі (0)

Топ-5 геоморфологічних та палеогеографічних проблем України

У виданні викладено низку результатів комплексних досліджень геоморфологічних та палеогеографічних умов антропогену України, передусім, постгляціальних часів, та сусідніх регіонів Центральної та Східної Європи, які покликані виправити деякі хибні теоретичні уявлення щодо питань формування рельєфу земної поверхні зазначених територій та їхніх природних умов. Значної уваги надано розрахункові енергетичних етапів льодовикових часів та післяльодовикових процесів, що дозволило із значно більшою вірогідністю пояснити низку проблем, пов'язаних із генезисом гляціального рельєфу.

По-новому розглядається проблема визначення віку геологічних утворень долинно-терасового комплексу в басейні Середнього Дніпра, критично і доказово, з позицій відповідності фізичним законам оцінюються уявлення щодо еолової гіпотези походження лесу. Звернено увагу читачів на проблеми встановлення часів формування лесових товщ. З'ясовано проблематику наявності кісток ссавців у лесових товщах за відсутності слідів їхньої життєдіяльності, залишок рослинності та ґрунтового покриву.

Доведено величезні можливості дистанційного дослідження не тільки сучасного рельєфу земної поверхні, але й природних явищ віддалених часів, що разом із традиційними видами дистанційних досліджень, свідченнями геолого-геоморфологічних методів дозволило реконструювати послідовність післяльодовикових подій у басейні Дніпра. Наведено, також, результати дослідження наслідків діяльності водно-льодовикових та селевих потоків у деяких гірських областях Європи, зокрема, тих, яким завдячує своїм походженням озеро Балатон. Для працівників наукових та виробничих установ біологічного, геологічного, географічного, археологічного спрямування, студентів, аспірантів, викладачів географічних та природничо-географічних факультетів вищих навчальних закладів.