Тема: Металургійний комплекс

План.

1. Металургійний комплекс України: роль і значення у господарстві.

2. Сировинна база металургії.

3. Галузева структура металургійного комплексу України. Принципи розміщення.

  3.1. Чорна металургія.

        Основні центри розвитку чорної металургії.

  3.2. Кольорова металургія.

        Географія кольорової металургії в Україні.

4. Металургійні райони України.

5. Металургійний комплекс України: проблеми і перспективи розвитку.

Література:

1. Заставний Ф.Д. Географія України. - Львів: Світ, 1994. - 470 с.

2. Заставний Ф.Д. Економічна і соціальна географія України: Підруч. для 9 кл. серед. загально освіт. шк. - К.: Форум, 20000. - 239 с.

3. Іщук С.І. Розміщення продуктивних сил (Теорія, методи, практика). - К.: Епроп. ун-т, 2002. - 216 с.

4. Масляк П.О., Шищенко П.Г. Географія України: Пробний підруч. для 8-9 кл. серед. шк. -  К.: Зодіак-ЕКО, 2000. - 432 с.

5. Паламарчук М.М., Паламарчук О.М. Економічна і соціальна географія України з основами теорії. - К.: Знання, 1998. - 415 с.

6. Соціально-економічна географія України: Навч. посібник / За ред.     Шаблія О.І. - Львів: Світ, 2000. - 680 с.

        1.Металургійний комплекс охоплює чорну і кольорову металургію з такими основними стадіями виробничого процесу: видобуток сировини, її збагачення, виплавка металів і прокатне виробництво. Роль і значення металургійного комплексу визначається перш за все тим, що він випускає метал для машинобудування і слугує фундаментом розвитку всіх його галузей.

         При розміщенні металургійних комбінатів з повним циклом визначальна роль належить двом факторам - сировинному та паливному. На сировину і паливо припадає 85 - 90% усіх затрат під час виплавлення чавуну, з них приблизно 50% - на кокс і 30 - 40% - на залізну руду. В середньому на 1 т чавуну витрачається 1,2 - 1,5 т вугілля, не менш як 1,5 т залізної руди, 0,5 т флюсових вапняків і 30 м. куб. води.

         2.Сировинна база. Основою розвитку чорної металургії України є потужна залізорудна промисловість. Основний залізорудний басейн - Криворізький, на який припадає близько 78% усіх запасів залізних руд і понад 90% всього її видобутку. Тут розробляються високоякісні поклади руд з вмістом заліза від 50% до 67%, а також залягання менш якісних залізних руд і залізистих кварцитів із вмістом заліза 28-35%. Такі руди потребують збагачення і надходять на гірничо-збагачувальні комбінати - Південний, Новокриворізький, Центральний, Північний, Інгулецький. Після збагачення сира руда перетворюється на концентрат з вмістом заліза до 62%. Концентрат надходить на агломераційні фабрики, а з них у вигляді агломерату або окотків - на металургійні комбінати для доменного виробництва.

        Крім основного залізорудного басейну - Кривбасу, залізні руди видобувають у Керченському (Кримська АР), Кременчуцькому (Полтавська обл.) та Білозерському (Запорізька обл.) родовищах. Руди Керченського родовища використовуються для виплавки чавуну на металургійних комбінатах Маріуполя, основний споживач - завод "Азовсталь". На базі Кременчуцького залізорудного району споруджено Дніпровський гірничо-збагачувальний комбінат.

        Марганцеворудною базою чорної металургії України є Придніпровський марганцеворудний басейн (Нікопольський район). Майже 2/3 марганцевої руди видобувається відкритим способом) На збагачувальних фабриках вміст марганцю в руді доводять до 50 - 60% і відправляють на металургійні заводи України та на експорт. Розширюється видобуток марганцевої руди в Інгулецькому родовищі на Дніпропетровщині та у Токмацькому районі (Запорізька обл.)] Споруджена перша черга найбільшого в Україні Таврійського гірничо-збагачувального комбінату, який переробляє руди Токмацького родовища.   

        Коксохімічна промисловість, яка забезпечує металургійні заводи бездимним паливом - коксом. Розміщення коксохімії приурочене до районів залягання коксівного вугілля (Донбас) і до центрів металургійного виробництва (Придніпров'я, Приазов'я). Найвища концентрація коксохімічних комбінатів у Донецькій області (Макіївка, Горлівка, Маріуполь, Стаханов та ін.). У Придніпров'ї центрами коксохімії виступають: Дніпродзержинськ, Запоріжжя, Кривий Ріг, Дніпропетровськ. Більше половини коксу виробляється на коксохімічних підприємствах Донбасу, де видобувається коксівне вугілля. Кокс використовується у металургійному виробництві, при виплавці чавуну, а відходи коксохімії - коксовий газ як висококалорійне паливо і як сировина для хімічної переробки.

        3. 3.1. Комплекс чорної металургії охоплює процеси видобутку і підготовки сировинни, палива, допоміжних матеріалів, виплавлення чавуну, сталі та виробництво прокату. До його складу входять: видобуток, збагачення і агломерація залізних, марганцевих і хромітових руд; виробництво чавунну, доменних феросплавів, сталі і прокату; виробництво електроферосплавів; вторинна переробка металів; коксування вугілля; виробництво вогнетривів; видобуток допоміжних матеріалів ( флюсових вапняків, магнезиту та ін.); випуск металічних виробів виробничого призначення. Головними стадіями у комплексі чорної металургії є виробництво чавуну, сталі й прокату.

       Чорна металургія України сформувалась і функціонує в районні залягання палива й залізних руд (Донецький та Придніпровський економічні райони).

       Головні напрями розвитку чорної металургії на сучасному етапі пов'язані із впровадженням нових технологій виплавлення сталі.