Головна » Статті » Теорія географії » Фізична географія материків та океанів [ Додати статтю ]

Європа: особливості клімату

Географічне положення визначає в Європі панівне положення помірного клімату, а наявність над нею західного переносу повітря з Атлантичного оке­ану приводить до переважання морських і перехідних від морських до кон­тинентальних типів рельєфу. Середні річні величини радіаційного балансу усюди позитивні і збільшуються з півночі на південь: на островах Арктики вони складають біля 10,  близько від 50 паралелі – біля 40, і в південних районах Європи до 250-290 кдж/см2 (60-70 ккал/см2). В січні вся Європа, крім Середземномор’я і більшої частини Франції, має радіаційний баланс від –17  до – 4,2 кдж/см2 (від – 4 до –1 ккал/см2). В липні різниця між північними і південними районами стирається внаслідок збільшення тривалості дня при просуванні на північ. Радіаційний баланс в цей час майже по всій Європі біля 34  кдж/см2 (8 ккал/см2).

Переміщення повітряних мас в системі загальної циркуляції атмосфери призводить до істотного територіального перерозподілу тепла, особливо зи­мою. Отеплююча роль західного переносу посилюється наявністю теплої Північно-Атлантичної течії, проявляється у відхиленні ізотерм зимових міся­ців від широтного напрямку і в значних перевищеннях середніх температур зимових місяців на більшій частині Європи, крім південного сходу, над се­­ред­німи широтними температурами: позитивні аномалії температур січня на Новій Землі, Кольському півострові, Шпіцбергені, Британських островах складає від 8 до 18оС, а на Скандинавії і в Ісландії від 18 до 24оС.

Радіаційні і циркуляційні фактори формування клімату Європи мають чітко виражену сезонну зміну. В зимовий сезон самий низький атмосферний тиск приходиться на північ Атлантики, де розташована Ісландська депресія. Звідси тиск збільшується на схід і на південний схід упритул до Прикаспію і Південного Уралу, куди заходить відрог Азіатського антициклона. Над західною частиною Середземномор’я, що знаходиться в зоні впливу Азорсь-кого антициклону, дуже інтенсивний західний перенос. В його системі цик­лони, виникають на атмосферних фронтах, переміщуються з заходу на схід, відхиляючись до більш високих широт. Майже над всією Європою перева­жають полярні повітряні маси; прориви арктичних повітряних мас з півночі можуть досягати Альп, Балканського півострова і Криму; в Середземномор’ї полярне повітря часом змінюється тропічним. Ізотерми зимових місяців проходять в загальному з північного заходу на південний схід. Найбільш високі середні місячні температури січня – в Середземномор’ї, від 10 до 12оС, а також в приокеанічних районах Європи, де ізотерма 0оС доходить до 70о пн. ш. Самі низькі середні місячні температури – в північно-східних районах Європи, до -20о С в басейні р. Печора (тут зафіксований абсолютний мінімум температури Європи, -52оС) і до –24оС  на Землі Франца-Йосифа. В цілому в Західній Європі зима м’яка, в Східній – морозна, із стійким сніговим покривом, тривалістю від 1 місяця на півдні до 7-9 місяців на півночі.

Основні кліматичні показники

 

 

 

Тип клімату,

пункт спостережень

Пункт

спостережень, кординати;

висота над

рівнем моря

Середні місячні температури

повітря (оС) (верхнє число) і середні місячні суми атмосферних опадів (мм) (нижнє число)

I

II

III

ІV

1

2

3

4

5

6

7

1.

Арктичний

Грин-Харбор, 78о пн. ш. 14о10! С.д.;  4 м

- 16  34

-17,4 42

-19 29

- 13,7 28

2.

Субарктичний океанічний

Вестманнаейяр, 63о241 пн.ш. 20о171 з.д.;  8 м

1,4  152

1,3 131

1,5 110

3,8

96

3.

Субарктичний, по-мірно континентал

Хібіни, 67о441 пн. ш. 33о241 с.д.;    130 м.

- 13,2 18

- 12,9 16

- 9,2 19

- 2,0 21

4.

Помірно океаніч-ний (бореальний)

Берген, 60о231  пн. ш.

5о211 с.д.;   20м

1,2  224

1,3  181

2,2 155

5,7 112

5.

Помірний помірно континентальний

Каргополь, 61о301 пн. ш. 38о 571 с.д.;   126 м

-12,7 31

-11,4 29

- 6,8 31

1,2

25

6.

Помірний океаніч-ний (суббореальн)

Фалмут, 50о091 пн.ш.

5о 051 з.д.;   51м

6,4  105

6,3 101

6,7 86

8,7

68

7.

Помірний помірно континентальний

Ахтуба, 48о 181 пн.ш. 46о 091 с.д.;    5 м

- 9,9 18

- 7,9 15

- 1,9 12

8,1  17

8.

Субтропічний се­ред­земноморський океанічний

Керкіра, 39о 381 пн. ш. 19о551 с.д.;    30м

10,4  150

11,4 170

12,9 87

15,9 85

9.

Субтропічний се-редземноморський континентальний

Ялта, 44о 301  пн. ш.

34о 111 с.д. ;    41м

3,7

82

4,0

56

6,3

47

10,4

34

В літній сезон градієнти тиску зменшуються. В липні і районі Ісландії і над більшою частиною Східної Європи тиск залишається пониженим. Найбі-льший тиск в районі Азорського антициклону, вплив якого простягається на все Середземномор’я  і частково на Середню Європу. Інтенсивність циклоні-чної діяльності  в порівнянні з зимою понижена. В Середземномор’ї панує  тро­­пічне повітря, над Арктикою – арктичне, над рештою районів – полярне. Морське повітря, що приходить з боку Атлантики має більш низьку темпе­ратуру ніж континентальне. В цілому приокеанічні території влітку дещо прохо­лодніші, ніж внутрішньоконтинентальні на тих же широтах. Ізотерми липня хоч і направлені приблизно по широті, але при приближенні до Атлан-тичного океану відхиляються на південь, а на сході – на північ. Середня температура липня досягає найвищих значень в Середземномор’ї, від 28 до 30оС, в Прикаспії, від 24 до 26оС, найнижчих – на островах Арктики, від 2 до 4оС. Абсолютний максимум температури 48оС (південь Піренейського пів­острова).

Річна сума атмосферних опадів в цілому зменшується з заходу на схід. В приатлантичних районах і на навітряних схилах гір вона складає 1000-2000 мм (на окремих станціях приморських районів Словенії вона перевищує 4000 мм). В східній Європі, особливо на південному сході і півдні, річна сума опа-дів понижується до 500-300 мм, а в Прикаспії до 200 мм і менше. 300-400 мм опадів випадає на більшій частині островів Арктики і на південному побе­режжі Баренцового моря.  

В річному ході атмосферних опадів в Середземномор’ї  і на південному березі Криму виявляється чітко виражені максимуми в зимову половину року і мінімуми в літню. В приатлантичних районах Середньої і Північної Європи опади розподілені по сезонам досить рівномірно, але все таки є деякий мак­симум зимою. У внутрішньоматерикових районах максимальні опади прихо­дяться на літо. На більшій частині Європи річна сума опадів перевищує річну суму випаровуваності, тому зволоженість виявляється достатнім або над­мірним. В південних і південно східних районах Східної Європи, а також в міжгірних пониженнях Західної Європи опади не компенсують річне випаро­вування. Тут створюється недостатнє зволоження. В Середземномор’ї гост­рий недостаток вологи приходиться на літо. В цих районах майже повсюдно виникає необхідність штучного зрошення.

В Європі представлені типи клімату арктичного, субарктичного, помір­­ного і субтропічного поясів. В арктичному поясі, що охоплює острови євро­­пейського сектору Арктики, клімат суровий, з тривалою морозною зимою, частими штормами, буранами, коротким холодним літом. Так середня темпе­ратура липня, як правило, не вище 5оС. Опади випадають переважно у вигляді снігу, випаровуваність мала. В субарктичному поясі, куди відноситься Ісландія, північ Феноскандії і Східно-Європейської рівнини, літо триваліше і тепліше. Температура липня досягає 10-12оС. Зима в західних районах м’яка, в східних – морозна. Опадів на заході біля 1000 мм , на сході – 400 мм. Випаровуваність менше опадів. В помірному поясі, решта районів Європи крім Середземномор’я і південного берегу Криму, виділяється більш холодний, кореальний, клімат північної частини поясу і більш теплий, суб­бореальний – в південній частині. Крім того, на заході поясу клімат морсь­кий, з малою річною амплітудою температури, теплим на півдні і прохолод­ним на півночі літом, м’якою зимою без постійного снігового покриву на рівнинах, рясними опадами у всі сезони, особливо зимою, достатнім і надмір-ним зволоженням. На сході клімат помірно континентальний, з морозною сніжною зимою, крім південних районів; прохолодним на півночі, теплим в центрі і жарким на півдні літом, великою річною амплітудою температур. Річна сума опадів більша випаровуваності на півночі, майже рівна її в центрі, менше випаровуваності на півдні.

В субтропічному поясі представлений середземноморський тип клімату з м’якою, теплою, але дощовою зимою. Температура січня від 4 до 12оС. Погода мінлива. Літо засушливе і жарке на сході і тепле на заході. На заході Піренейського, на Апеннінському на заході і південному заході Балканського півостровів представлена морська різновидність цього клімату, яка відріз­няється укороченим періодом літньої сухості, більшою сумою опадів. В решти районів цих півостровів і на південному березі Криму – континенталь­на різновидність цього клімату.

Фото:
Джерело:
Категорія: Фізична географія материків та океанів | Додав: wiktor (01.06.2010)
Переглядів: 6387 | Теги: сонячна радіація, циркуляція атмосфери, середньорічна температура, клімат Європи | Рейтинг: 0.0/0
Матеріали по темі:
Всього коментарів: 0
avatar