Рудні корисні копалини України різноманітні: вони представлені залізними, марганцевими, титановими, хромітовими, нікелевими, алюмінієвими, ртутними рудами, поліметалічними та іншими рудопроявами. Більшість з них пов'язана з магматичними і метаморфічними породами Українського щита.

Залізні руди. На частку України припадає близько 16 % їх світових запасів, за їх видобутком вона посідає четверте місце після Бразилії, Австралії, Росії. Поширені такі промислові типи руд (за % вмісту заліза): багаті (58,1), залізисті кварцити (33,3), бурі залізняки (38). Добуваються шахтним і кар'єрним способами.

Основні родовища залізних руд знаходяться в Криворізькому і Керченському басейнах, залізорудних районах Кіровоградської, Запорізької, Донецької і Полтавської областей. Особливо велика роль належить Криворізькому басейну, одному з найбільших у світі. Криворізький басейн приурочений до центральної частини Українського щита і займає площу близько 300 км². Основне промислове значення мають магнетитові й залізисті кварцити, у результаті збагачення яких отримують концентрат з умістом заліза 65 %. Руди з вмістом заліза 46-70 % поширені на Саксаганському (Головному) рудному полі, де зосереджено до 90 % запасів багатих залізних руд басейну. В Кривбасі відомо близько 300 родовищ багатих залізних руд. Їх розвідані запаси становлять 18 млрд т. Зараз добування залізних руд ведеться вже на глибині понад 1000 м.

Кременчуцький залізорудний район приурочений до північно-східного схилу Українського щита. Вміст заліза в рудах становить 27-40 %. Розвідані запаси магнетитових кварцитів Кременчуцької магнітної аномалії оцінюються в 4 млрд т. У 1956 р. відкрито Білозерське родовище високоякісних залізних руд. Рудні тіла залягають тут серед докембрійських залізистих кварцитів. Нині Білозерський залізорудний район тягнеться смугою шириною в 20 км і довжиною 65 км вздовж південного схилу Українського щита. Залізні руди представлені залізистими і магнетитовими кварцитами. У багатих рудах вміст заліза — 58-61 %.

За запасами багатих залізних руд цей район є одним із найбільших після Кривбасу. Однак значна глибина залягання залізних руд зумовлює їх видобування шахтним способом.

На Українському щиті виявлено ще кілька залізорудних смуг (Чортомлицько-Верхівцевська, Оріхово-Павлоградська, Корсицько-Гуляйпільська).

Керченський залізорудний басейн об'єднує родовища оолітових бурих залізняків з умістом заліза до 40 %. Геологи вважають, що перспективним на залізну руду є Азовське море, яке знаходиться в центрі Азово-Чорноморської залізорудної провінції. Вона приурочена в основному до Азово-Кубанської западини, в якій у кіммерійському морі (пліоцен) були умови для осадочного накопичення заліза. Це оолітові бурі залізняки, розвідані запаси яких оцінюються в 3,8 млрд т. Керченські руди вміщують ряд корисних домішок, зокрема марганцю, ванадію і фосфору. Руди керченського типу виявлено також у Присивашші, на північному узбережжі Азовського моря.

Марганцеві руди. На південному схилі Українського щита знаходиться один із найбільших у світі Нікопольський марганцеворудний басейн. Основними його родовищами є Нікопольське та Інгулецьке в Дніпропетровській і Великотокмацьке в Запорізькій областях. Рудні верстви потужністю 0,5-4 м залягають глибоко серед узбережних відкладів олігоцену. Нікопольські руди містять до 30 % марганцю. Загальні запаси марганцевої руди в Нікопольському басейні становлять понад 2 млрд т. Родовища марганцевих руд є також на Побужжі (Хощеватське), у Передкарпатті (Бурштинське) та в Карпатах (Чивчинське). За запасами марганцевих руд Україна посідає друге місце у світі.

Руди інших металів. В Україні наявні невеликі родовища нікелевих руд, розташовані на Українському щиті в Побужжі й на Середньому Придніпров'ї (родовища Деренюхське, Липовеньківське). Поліметалічні руди приурочені до схилу Воронезького масиву. Донецької складчастої споруди. Закарпатської западини. Промислові запаси свинцю і цинку зосереджені в Берегівському рудному районі. На Українському щиті виявлено Високопольське, Південне-Нікопольське і Смілянське родовища бокситів. Високоглиноземна сировина наявна в розсипних родовищах у Дніпропетровській області (Малишівське, Вовчанське). На Волині та Рівненщині виявлено родовища міді.

За розвіданими запасами ртуті Україна посідає друге місце у світі. Відомими є родовища Микитівське (Донбас), Вишківське (Закарпатська область) та ін. Україна займає перше місце у світі за запасами германію як супутнього розсіяного елемента в кам'яному вугіллі Донецького і Львівсько-волинського басейнів. У поліметалічних рудах Берегівського і Рахівського рудних районів поширений кадмій (супутник цинку). На Українському щиті в басейні р. Ірша на Житомирщині наявне родовище ільменіту в юрських, крейдових, палеогенових, неогенових, антропогенових відкладах, які виповнюють зниження давнього рельєфу та поховані й сучасні річкові долини. На базі цього родовища працює Іршанський гірничозбагачувальний комбінат. В апатитово-ільменітових родовищах Українського щита, у керченських бурих залізняках наявний ванадій. У межах Українського щита зустрічаються титанові руди в корінному заляганні та в розсипищах переважно алювіального та узбережно-морського походження. З ультраосновними й основними породами Українського кристалічного щита пов'язані родовища хроміту (Побужжя). Перспективне Пержанське родовище берилію в рудному полі на заході. У його межах наявні мідь, свинець, цинк, олово, молібден, вольфрам, тантал, ніобій, срібло, золото.

В Україні є значні запаси уранових руд. Уранові родовища і рудопрояви наявні в металогенічних провінціях: Українському щиті, Дніпровсько-донецькій, Карпатській. В Україні виділяють декілька ураново-рудних районів: 1) Кіровоградський з Лелеківським, Мічуринським, Компаніївським рудними полями; 2) Центральноукраїнський з Ватутінським рудним полем; 3) Побузький з родовищами Південним, Лазоватським, Калинівським. До родовищ у залізистих породах належать Жовторіченське на околицях м. Жовті Води, де уран добувається з 1951 р., Первомайське. Уранобітумні родовища знаходяться в південно-східній частині Дніпровсько-Донецької западини. Це Самаро-Торецький ураново-рудний район з родовищами Адамівським, Червонооскільським. Промислове значення мають Кіровоградський і Центральноукраїнський ураново-рудні райони, Криворізько-кременчуцька ураново-залізорудна зона. У межах Кіровоградського металогенічного регіону є рудопрояви вольфраму, апатиту, урану, вісмуту, танталу, ніобію, рідкоземельних елементів, золота.

В Україні виявлено понад півтора десятка родовищ золота на Українському щиті, у Закарпатті, Луганській і Донецькій областях. У Закарпатті розвідано Мужіївське і Саулякське родовища. Перспективними є родовища Майське на Одещині, Клинцівське на Кіровоградщині, Юр'ївське, Сергіївське, Широка Балка на Дніпропетровщині.

Супутнім компонентом золота є концентрації срібла в Донбасі й у Закарпатській западині (Берегівське поліметалічне родовище).

Неметалічні корисні копалини. За їх запасами Україна посідає вагоме місце у світі. Родовища первинних і вторинних каолінів утворюють у межах Українського щита одну з найбільших каолінових провінцій, вони поширені також у Закарпатській западині, на межі Дніпровсько-донецької западини і Воронезького масиву. Родовища каолінів наявні у Вінницькій, Дніпропетровській, Донецькій, Житомирській, Закарпатській, Рівненській і Хмельницькій областях.

Родовища вогнетривких глин розвідано в Донбасі, на Українському щиті, у Дніпровсько-донецькій западині. Із родовищ, які розробляються, найбільшим є Ново-Райське в Донецькій області. У згаданих районах виявлено родовища кварцитів. Родовища флюсових і доломітизованих вапняків відомі в Донбасі, на Українському щиті, у Кримських горах. Серед них найбільшими є Єленівське, Новотроїцьке, Каракутське в Донецькій області, Гасфортське в Криму. Бентонітові глини поширені на Українському щиті, у Дніпровсько-Донецькій западині, Передкарпатському прогині. Закарпатській западині, Криму.

Україна багата на формувальні піски, які використовуються в металургійному виробництві. Вони є в Дніпропетровській, Донецькій, Запорізькій, Кіровоградській, Львівській, Харківській і Чернівецькій областях. Родовища графіту приурочені до Українського щита, який є Українською графітоносною провінцією. Найбільшим із родовищ є Завалівське (Кіровоградська область). Унікальною є Буртинська група родовищ графіту, розвідана в Хмельницькій області. У межах щита поширені також пегматити і лужні каоліни, які є вмістилищем польових шпатів. Абразивна сировина (гранати, кремній, кварцеві піски) наявна у Вінницькій, Кіровоградській, Хмельницькій областях. У Приазов'ї відкрито родовище алмазів.

Надра України містять величезні запаси різноманітних солей, які знаходяться в девонських, пермських і неогенових відкладах. Калійні солі видобувають у Передкарпатті (Калуш-Гомінське, Стебниківське родовища). Це один зі значних калієносних басейнів. Вони виявлені також у Дніпровсько-донецькій западині. Найбільші родовища кам'яної солі знаходяться в пермських відкладах Донбасу (Слов'янськ, Артемівськ) та неогенових породах Закарпаття (Солотвина). Багато солей зосереджено в девонських і пермських товщах Дніпровсько-Донецької западини, де вони утворюють соляні куполи. Величезні соляні ресурси мають соляні озера і лимани Азово-Чорноморського узбережжя. У рані кримських озер і Передкарпатському прогині наявні калійно-магнієві солі.

Родовища карбонатної сировини для вапнування кислих ґрунтів (вапняк, мергель, крейда, доломіт) наявні на Українському щиті, Волино-Подільській плиті, в Українських Карпатах. Вапняки, крейда, ракушняк як кормовий додаток поширені на Українському щиті, у Дніпровсько-донецькій і Причорноморській западинах. В Українських Карпатах відомі родовища цеолітів. Родовища самородної сірки виявлено на межі Волино-Подільської плити і Передкарпатського прогину. Поклади сировини для фарб поширені в Дніпровсько-Донецькій западині, Донбасі, Кримських горах. Закарпатській низовині, на Українському щиті (глинисті, залізисті, фосфорнокислі, карбонатні, сульфатні пігменти).

В Україні є великі родовища різноманітних кам'яних будівельних матеріалів. Особливо важливе значення мають родовища гранітів (Лезниківське, Коростишівське, Корнинське на Житомирщині, Гніванське на Вінниччині, Новоукраїнське на Кіровоградщині та багато інших), габроноритів і лабрадоритів (Головинське, Турчинське, Горбулівське, Кам'янобрідське на Житомирщині), базальтів і андезитів (Закарпаття, Рівненська область), кварцитів (Овруцьке в Житомирській області), мармуру (Довгорунське, Требушанське на Закарпатті, Козіївське в Житомирській області, Балаклавське і Мармурове в Криму). З карбонатних порід велике поширення мають вапняки: сарматські, понтичні (Одеська, Миколаївська області, Крим).

Родовища цементної сировини приурочені до карбонатних порід у Дніпровсько-донецькій і Причорноморській западинах, на Волино-Подільській плиті, у Кримських горах. Діатоміт, трепел, опокл (кремнієва сировина) поширені в Донбасі, Приазов'ї, Львівсько-Волинській і Дніпровсько-донецькій западинах. У цих регіонах розробляють родовища вапняків для обпалювання. Гіпс та ангідрит трапляються в Донецькій, Кримській, Закарпатській, Івано-Франківській, Луганській, Тернопільській, Хмельницькій, Чернівецькій областях. Повсюдне поширення мають мергелі, що використовуються для виробництва цементу, стінових матеріалів, цегли, вапнування ґрунтів. На Українському щиті, у Дніпровсько-донецькій і Причорноморській западинах, на Волино-Подільській плиті розвідано родовища будівельної крейди, скляних пісків (Ново-Миколаївське, Авдіївське в Донецькій області, Задвір'ївське у Львівській області). Скрізь в Україні наявні будівельні піски. В Україні є родовища дорогоцінного і напівдорогоцінного каміння (берилу, аметисту, бурштину, яшми, кришталю, моріону), поширені на північному заході України, у Закарпатті, у Криворіжжі, Приазов'ї, Криму. Перспективні для видобутку бурштину Житомирська, Рівненська і Волинська області. З напівдорогоцінного каміння в Україні є перспективи відкриття родовищ і видобутку опалу, топазу, гранату, родоніту, оніксу. У всіх геоструктурних регіонах є керамзитова сировина. В Українських Карпатах відомі родовища перліту — заповнювача в бетонах та інших будівельних конструкціях. Як сировина для мінеральної вати використовується Берестовецьке родовище базальтів у Рівненській області. Тугоплавкі глини розвідано в Донбасі, Українських Карпатах, на Українському щиті. Цегляна і черепична сировина є в усіх регіонах України, практично в усіх її областях. Новим видом корисних копалин є розвідане родовище сапоніту — комплексної сировини, придатної для використання в агрохімії, для годування тварин.

Для водопостачання населення міст та сіл, господарських потреб інтенсивно використовують запаси підземних вод. Ними забезпечується 50 % потреб у питній воді багатьох областей України. Половина великих міст використовує підземні води. Зазначимо також, що в Україні ресурси підземних вод становлять до 16 % всього водопостачання. В Україні поширені майже всі різновиди мінеральних вод (Кримська, Одеська, Полтавська, Закарпатська, Донецька, Запорізька, Львівська, Хмельницька, Тернопільська та інші області).

Родовища термальних вод є супровідними при бурінні на газ і нафту в Причорномор'ї і Закарпатті.